У бюджетному комітеті Ради назвали запропоновані урядом цифри нереалістичними

На цьому акцентував секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимир Цабаль (фракція «Голос») на своїй сторінці у Facebook.

«Якщо коротко, уряд пропонує переглянути вже існуючий, нереалістичний, бюджет, зробивши його ще менш реалістичним. Вдячний колегам з Верховної Ради з більшості фракцій (у тому числі з «Голосу», «Слуги народу», «Батьківщини», «Європейської солідарності») і з бюджетного комітету, що вчасно взяли ініціативу в свої руки і сьогодні взялись за доопрацювання цієї «сирої» пропозиції уряду», – зазначив Цабаль.

За його словами, запропонований урядом секвестр бюджету є нереалістичним.

«Дохідна частина, майже напевне, буде суттєво недовиконана. Навіть за такою нереалістично завищеною дохідною частиною уряд пропонує збільшення дефіциту з 2,1% до ~6,5% від ВВП. Проте реальний дефіцит буде значно вищим, оскільки макропрогноз буде переглядатися в бік суттєвого зменшення, а фактичні доходи будуть значно нижчими», – зауважив депутат.

Такий високий рівень дефіциту, за його словами, ставить під сумнів можливість його покриття за рахунок як зовнішніх (МВФ), так і внутрішніх (ОВДП) запозичень.

«Доходи уряд пропонує зменшити на 11% (-115 млрд), проте це все ще суттєво і навіть нереалістично завищена дохідна частина. За січень-лютий, ще до початку епідемії, доходи були недовиконані на 33%. Моя оцінка, що в найоптимістичнішому сценарії номінальні доходи в 2020 році зменшаться на 20% у зв’язку зі зменшенням податкових надходжень через падіння ділової активності в умовах карантину, податковими стимулами для підтримки бізнесу, що вже прийняті і ще будуть прийняті ВРУ, суттєвим зменшенням митних надходжень через падіння міжнародної торгівлі», – вказав Цабаль у своєму аналізі.

Водночас, оцінюючи намір уряду збільшити видаткову частину на 7% (+86 млрд), представник бюджетного комітету зазначає: «Це незважаючи на очікувану рецесію і суттєве недовиконання дохідної частини бюджету ще до початку рецесії. Ключове збільшення дійсно необхідне – це створення стабілізаційного фонду для боротьби з Covid-19 (125 млрд), кошти з якого підуть на медицину і соціальні виплати. Друге збільшення - це фінансування Пенсійного фонду (+20 млрд)».

При цьому, звернув увагу Цабаль, Мінфін не зміг знайти достатньо резервів, щоб компенсувати ці та інші збільшення на загальну суму 150 млрд грн.

«Загальна сума всіх зменшень всього 60 млрд. При чому розподілені вони дуже непропорційно між сферами. В основному постраждають регіони і гуманітарна сфера – культура, освіта. Хорошою новиною є те, що уряд почув заклики економістів, і зниження капітального будівництва, важливого для підтримки економіки, було незначним», – пояснив він.

Як результат, продовжив парламентарій, граничний обсяг дефіциту збільшений у 3,1 раза, що навіть при старому макропрогнозі становить близько 6,5% від ВВП.

«З урахуванням нереалістичності дохідної частини, реальний дефіцит бюджету буде значно вищий і може становити близько 400 млрд (9% від ВВП при старому макропрогнозі, тобто, фактично, ще більше). Не зрозуміло, як саме фінансуватиметься цей дефіцит, оскільки нереалістичність такого бюджету ставить під сумнів не тільки співпрацю з МВФ, а і можливість залучення коштів на внутрішньому ринку», – уточнив Цабаль.

Підсумовуючи, він виділив напрямки, які пропонує доопрацювати. Це, зокрема, реалістична дохідна частина: падіння доходів на 20-25% (до ~850 млрд), а не на 11% як це пропонує секвестр. Консервативніша видаткова частина: зменшення видатків на 5% (до ~1120 млрд), а не збільшення на 7%. Для цього необхідно знайти додатково ще близько 150 млрд економії.

За словами депутата, це можливо зробити за рахунок: зменшення фінансування програм, що в минулих роках, станом на початок грудня, були суттєво недовиконані; зменшення або замороження фінансування на 2-й (частково 3-й) квартал для програм, які в будь-якому випадку неможливо буде виконувати в повному обсязі в зв’язку з епідемією; включення в периметр суттєвого зменшення більшості розпорядників (а не вибірково, з акцентом на гуманітарну сферу); часткове зменшення витрат на оплату праці державного апарату.

Окрім того, він додав, що приватний сектор уже почав знижувати фонди оплати праці, зокрема переводити працівників на неповний робочий день, вводити напівоплачувані відпустки, а деколи і зменшувати заробітні плати. На думку Цабаля, державний сектор у цьому питанні не може вчиняти інакше: "Затягнути паски на час епідемії мають всі, крім медицини".

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство фінансів розробляє зміни до державного бюджету для спрямування коштів на протидію коронавірусу з інших непріоритетних державних програм.

25 березня уряд України ввів режим надзвичайної ситуації по всій території країни та продовжив карантин до 24 квітня.

В Україні наразі 156 лабораторно підтверджених випадків Covid-19, з них 5 летальних, 1 пацієнт одужав та виписаний з лікарні.