Антикоронавірусний план: обіцяє багато. Потрібні гроші

Верховна Рада на першому із трьох позачергових засідань у понеділок ухвалила законопроєкт № 3275 щодо додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Документ стосується як безпосередньо заходів із протистояння уханьській недузі (зокрема, спрощення виробництва і закупівлі медичного обладнання, медзасобів та препаратів), так і підтримки бізнесу й населення в умовах карантину і економічної кризи.

Одне із завдань – зменшити ризик звільнень працівників або їх “безстрокового” перебування у відпустках за власний рахунок. Для цього Кабінету міністрів доручили терміново підготувати кредитну програму для підтримки зарплатних фондів підприємств. Скасовано також усі обмежувальні “планки” для сум отриманих тим чи іншим малим або середнім бізнесом кредитів (приміром, позичку за держпрограмою “5-7-9” можна буде отримати не один раз). Додано й низку законодавчих норм, які мають спростити організацію бізнесом дистанційної роботи та встановлення гнучких графіків для працівників.

Звісно ж, подібні рішення можна тільки вітати. Хоча вони й не є “ідеальними”, але однозначно допоможуть країні протистояти найнагальнішим викликам. Щоправда, “гіркою пігулкою” стало те, що у Верховній раді наразі не знайшлося голосів за законопроєкт щодо змін до Державного бюджету. А без цього реалізація низки положень нового “антикоронавірусного” закону “під питанням”.

Запобігання безробіттю, контроль цін та інші “суперзавдання”

Згідно із ухваленим законом, Кабінет міністрів має невідкладно посилити контроль за ціновою ситуацією на споживчому ринку і підтримати медиків та виробників медичних засобів і препаратів. Зокрема:

• в межах повноважень забезпечити контроль за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення і соціально значущі товари;
• протягом тижня з дня набрання документом чинності затвердити додаткові фінансові стимули для медичних та інших працівників, які беруть безпосередню участь у роботах з ліквідації захворювання на COVID-19;
• вжити заходів для недопущення зменшення розміру пенсій та інших соціальних виплат;
• створити систему екстреної допомоги населенню за єдиним безкоштовним телефонним номером – для вчасного одержання громадянами кваліфікованої підтримки.

Щодо інших затверджених законопроєктом заходів, то умовно їх можна поділити на кілька категорій.

І. Протидія коронавірусу і стимулювання медиків

Низка передбачених документом кроків безпосередньо стосується боротьби із COVID-19. Ці заходи, зокрема, мають поліпшити забезпечення українських лікарень та медиків. Поміж них:

1. Звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону.
2. Тимчасово скасувати обов’язкову реєстрацію виробниками антисептиків продукції в Мінохорониздоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію. Це і виробників стимулює, і зробить їхню продукцію дешевшою.
3. Враховуючи потенційне навантаження у боротьбі з коронавірусом, уряд має встановити додаткові доплати медичним та іншим працівникам, які протистоять коронавірусу. Додаткові суми можуть сягати 300% розміру встановлених законодавством доплат для цих категорій працівників.

Водночас це питання потребує ретельного вивчення. Аби забезпечити справедливість виплат усім, хто перебуває на першій лінії боротьби з коронавірусом. Насамперед, медикам. Адже після старту в Україні першого етапу медичної реформи рівень оплати праці медпрацівників у різних регіонах і навіть у різних закладах одного міста чи району за однакового навантаження може відрізнятися у рази. Дехто отримує по 8 тисяч гривень (5 тисяч оклад + 3 тисячі надбавок за стаж, кваліфікацію, підписані декларації з громадянами, за шкідливі умови праці тощо), а дехто – сімейні лікарі – по 18-20 тисяч. Якщо усіх “стригти одним гребінцем”, просто автоматично помноживши доплати, які їм нараховують, на 3, ризикуємо отримати “на виході” неабиякий дисбаланс. Одні одержуватимуть додатково по 7-9 тисяч (12-14 тисяч загалом), інші – по 30 чи й більше. Хоча й працюватимуть, і ризикуватимуть власним здоров’ям однаково.

ІІ. Преференції і “додаткова відповідальність” для бізнесу

Для цього документом, зокрема, передбачено:

1. продовжити до 30 червня мораторій на проведення неподаткових перевірок бізнесу;
2. звільнити до 31 травня бізнес від штрафів та пені зі сплати Єдиного соціального внеску. Паралельно впровадити мораторій на перевірки щодо сплати та звітності по ЄСВ;
3. продовжити до 31 травня терміни оскарження нарахувань ЄСВ та інших податків;
4. звільнити орендарів, які через карантин не можуть користуватися нерухомістю чи іншим позиченим майном для господарської діяльності, від орендної плати;
5. збільшити ліміти для підприємців (зокрема, ФОПів), які працюють на спрощеній системі оподаткування:

• для 1-ї групи (“самозайняті” ФОПи, які не залучають найманих працівників) ліміт річного доходу підвищили із 300 тисяч до 1 мільйона гривень;
• для 2-ї групи (ФОПи, на яких працюють не більше 10 найманих працівників) – з 1,5 до 5 мільйонів;
• для 3-ї групи (юридичні особи – невеликі суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) – з 5 до 7 мільйонів.

Нагадаємо, збільшити ліміти пропонувалося ухваленим ще у січні законопроєктом №1210 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”. Проте, президент не підписав цього документа – через негативну реакцію бізнес-середовища на деякі інші його положення. Тепер важливі для підтримки підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, рішення, вочевидь, розблокують. 

Ще одне рішення стосується пільг при оподаткуванні сум благодійних внесків, спрямованих на боротьбу з коронавірусом. Такі внески звільняють від сплати податку на прибуток, а приватні особи можуть включати ці суми до податкової знижки зі сплати ПДФО (податку на доходи фізичних осіб).

ІІІ. Зарплата і ціни – це святе. Їх зменшувати/збільшувати заборонено

Поміж “організаційних” спрощень – зокрема, таке: “на час загрози поширення епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу”. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовилися про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці у повному обсязі і в терміни, визначені чинним трудовим договором. І це – відповідальність роботодавця.

До речі, бізнес має враховувати, що новий закон не лише встановлює для нього певні полегшення та преференції, а й посилює покарання за навмисні порушення і спроби “скористатись моментом” для того, щоб заробити на суспільному горі. Зокрема, згідно із законом, суб’єктам господарювання загрожують адміністративно-господарські санкції за:

1. порушення вимог щодо формування, встановлення і застосування державних регульованих цін. Йдеться про вилучення необґрунтовано одержаної виручки і про штраф у 100% від розміру такого прибутку;
2. стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно. Передбачено штраф у 100% вартості проданих товарів;
3. надання уповноваженим органам недостовірних відомостей. За це – штраф у 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тисяч гривень);
4. невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій. Штраф у 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 тисячі гривень).

ІV. Не всі новини бувають приємними. Для великого бізнесу…

Ще однією неприємною для бізнесу, – зокрема, великого – новацією, певно, стане відновлення з 1 квітня плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності). При цьому запроваджена раніше пільга зі сплати цих податків за нульовою ставкою у березні зберігається. Зміни – то реакція на загрози для наповнення місцевих кошторисів, для яких скасування земельних зборів і орендних платежів за використання комунальних об’єктів може стати смертельним ударом. Тим паче, на тлі запропонованих змін до Державного бюджету, якими суттєво зменшать розмір деяких субвенцій для громад і територій.

Здогадно, ще однією причиною рішення про повернення оподаткування може бути політика великого бізнесу, який, отримавши преференції, не поспішав скасовувати чи знижувати орендну плату для дрібних і середніх підприємців, котрі користуються (а у період карантину не можуть користуватися) площами ТРЦ, бізнес-центрів, складів та інших подібних об’єктів.

Сплатити нараховані у квітні податки й орендну плату треба до 30 червня. Водночас органи місцевого самоврядування можуть самостійно встановлювати для бізнесу пільгові умови сплати земельного податку. Також закон передбачає звільнення від сплати за оренду підприємців, котрі через карантин не можуть користуватися нерухомим майном. Проте, власники орендованих площ можуть “розподіляти“ на них витрати на утримання об’єктів – вартість комунальних послуг, сплату податку на майно тощо.

V. Підтримка для громадян

Урядові, зокрема, доручено:

1. Забезпечити автоматичне продовження соціальних виплат на період карантину. Відповідно, людям не доведеться відвідувати спеціалізовані органи чи проходити комісії для подовження термінів таких виплат. 
2. Тимчасово звільнити від штрафів та пені взяті до 2017 року споживчі кредити, а також заборонити банкам підвищувати відсоткові ставки за усіма кредитними договорами.
3. Додати карантин до переліку підстав для отримання допомоги з часткового безробіття. За законом, на такі виплати можуть претендувати “застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 та більше відсотків”. Проте, отримувати таку допомогу люди можуть не більше, аніж 180 днів упродовж календарного року.

Також нагадаємо, що напередодні уряд тимчасово, на період дії карантину, спростив процедуру отримання допомоги із безробіття. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, “Відтепер реєстрація безробітних здійснюватиметься з першого дня після подання відповідної заяви до Центру зайнятості. Виплати у такому разі так само призначаються з першого дня реєстрації". Тоді, як “за нормальних умов” діє така норма: “виплати з безробіття призначаються із 8-го дня після реєстрації у службі зайнятості”.

Як вплине на втілення закону “провал” у парламенті бюджетних змін

Вочевидь, до ухвалення урядом конкретних рішень у розвиток законопроєкту №3275 особливих проблем із фінансуванням передбачених ним заходів не буде. Але цього ресурсу вистачить ненадовго. Без відповіді на неврегульоване парламентаріями у понеділок питання: “Яким буде Державний бюджет України після секвестрування?”. Адже саме законопроєкт щодо внесення змін до бюджету передбачає створення Фонду боротьби із хворобою COVID-19 та її наслідками (97,1 мільярда гривень). До нього й “прив’язана” значна частина виплат, передбачених законопроєктом №3275. Йдеться, зокрема, про:

• доплати до зарплат медикам;
• закупівлю медикаментів та обладнання, необхідних для боротьби з вірусом;
• соціальні виплати окремим категоріям населення, у тому числі пенсіонерам;
• допомога із тимчасової непрацездатності.

Також тимчасово, на період дії карантинних заходів, саме із цього Фонду мають виплачувати українцям:

• допомогу по вагітності і пологах;
• щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їхніх сімей;
• витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань;
• допомогу по безробіттю;
• допомогу на поховання.

Також коштом Фонду мають поповнювати статутний капітал державної іпотечної установи, підтримувати графіки обслуговування і погашення держборгу, надавати фінансову підтримку державним та комунальним підприємствам. Хоча останнє питання уряд обіцяє унормувати за допомогою окремого законопроєкту, який готують до розгляду у парламенті.

Що ж до бюджетних змін, то, сподіватимемося, народні обранці не тягнутимуть з підготовкою документа до повторного першого читання (рішення про скорочену процедуру парламентом ухвалене). Закон, нагадаємо, відводить для внесення пропозицій та зауважень до повторного першого читання 10 днів. Скорочення цього терміну удвічі означає, що документ знову можуть винести на голосування на позачерговому засіданні, скликаному уже наступної суботи, неділі чи понеділка.

Тож фактично одразу після підписання законопроєкту №3275 президентом та його оприлюднення в офіційній пресі – а жодних затягувань із цим, певно не буде, – усі його важливі для країни і громадян положення, сподіватимемося, матимуть не лише теоретичне підґрунтя, а й фінансову підтримку.

Владислав Обух, Київ