"Банківський" закон спрямований на обмеження потенційного свавілля судів — Малюська
Про це сказав міністр юстиції Денис Малюська в ефірі програми "Право на владу", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Насправді Національний банк не виводиться з-під юрисдикції України чи з-під юрисдикції українських судів. Насправді це абсолютно не так. Законопроєкт має цілком іншу мету: він спрямований на те, щоб обмежити сваволю українських судів, потенційну сваволю", - розповів Малюська.
Він також пояснив, чому законопроєктом зацікавився Міжнародний валютний фонд.
"Все дуже просто. Міжнародні аналітики налякані тим, що в якийсь прекрасний момент, який-небудь Баришівський районний суд чи будь-який інший суд стягне кілька сотень мільярдів гривень компенсації з державного бюджету на користь олігархів, створивши величезну діру в державному бюджеті. Створиться діра - бюджетних коштів не отримає ні народ України, ані Міжнародний валютний фонд не отримає свої кредити назад. Це ключовий інтерес - обмеження потенційної сваволі", - наголосив міністр юстиції.
За його словами, другий аспект, що "також законопроєктом покривається, - це якраз захист суддів".
"Згадайте, будь ласка, в понеділок Верховний суд України розглядав справу "Привату" проти компанії, пов’язаної з братами Суркісами. Що Верховний суд Вирішив? Він не виніс жодного рішення, відклав розгляд, тому що на нього спричинений тиск і судді бояться виносити рішення. Законопроєкт встановлює чіткі процедури, чіткі рамки для суддів, як потрібно розглядати подібні справи банківські. Відповідно їхня дискреція зменшується, тиск зменшується, і вони отримують чіткі правила поведінки, що робити", - пояснив міністр юстиції.
Окрім того, зауважив Малюська, Національний банк не отримує додаткових повноважень і будь-які його рішення бути оскаржені в суді.
"На додаток, суд спокійно може визнати такі рішення незаконними, повернути в попередній стан і лише щодо неплатоспроможних банків, як єдиний виняток, в попередній стан банки не повертаються. Банки не повертаються колишнім власникам, замість цього сплачується компенсація. Причому компенсація, яка визначається не Національним банком, а міжнародно визнаною аудиторською компанією", - розповів міністр.
При цьому він уточнив, що аудиторську компанію мають право пропонувати обидві сторони, але витрати на оплату такої аудиторської компанії покладаються на Національний банк України.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.
Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.
За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.
27 квітня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні законопроєкт №2571-д. При цьому голова профільного комітету Данило Гетманцев (фракція «Слуга народу») прогнозує, що у разі застосування спеціальної процедури Рада може наступного тижня розпочати розгляд у другому читанні законопроєкту №2571-д та ухвалити його в цілому як закон за півтора дня.
27 квітня голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія припустив, що фінальне голосування в другому читанні за законопроєкт №2571-д може відбутися 10-11 травня.
