У Міненерго вирішили, як не платити неустойку виробникам "зеленої" енергетики
Про це на круглому столі «Подолання кризових явищ в українській енергетиці» сказала в. о. міністра енергетики і захисту довкілля Ольга Буславець, повідомляє пресслужба Мінекоенерго.
«Ми повинні розуміти - якщо ми не зменшуємо виробництво атомної енергії, ми повинні сплачувати і за атомну генерацію, яка була б надлишковою та створювала небаланси в енергосистемі, і одночасно платити за обмеження виробництва з відновлюваних джерел. Орієнтовна ціна таких рішень – це додаткові 4 млрд гривень за невідпущену виробниками з ВДЕ електричну енергію», - зазначила Буславець.
Крім того, за її словами, навіть за таких обмежень ВДЕ атомні енергоблоки були б недовантажені та працювали б у режимі добового регулювання, який небезпечний для їх експлуатації.
"У країні немає попиту на цю «базову» електроенергію. Свідченням цього є значні обмеження обсягів виробництва електроенергії на АЕС за командою оператора системи передачі, які мали місце впродовж останніх 5 місяців. Зокрема: в січні – понад 50 млн кВт-год; у лютому – понад 100 млн кВт-год; у березні – 350 млн кВт-год; у квітні – близько 800 млн кВт-год; у травні - вже понад 200 млн кВт-год. Отже, ще до затвердження оновленого прогнозного балансу обмеження атомної генерації, які застосовувались НЕК Укренерго для забезпечення балансової надійності енергосистеми, склали понад 1,3 млрд кВт-год", - прокоментували в міністерстві.
При цьому, за даними Мінекоенерго, у квітні нинішнього року такі обмеження становили понад 12% від планового виробітку АЕС.
Паралельно з обмеженням АЕС міністерство продовжує дискусії з інвесторами щодо перегляду чинної моделі «зеленого тарифу» та налаштоване на швидке і результативне завершення цього діалогу. Зокрема, цього тижня заплановано підготовувати проєкт рамкового Меморандуму про взаєморозуміння з виробниками електроенергії з альтернативних джерел.
Такий меморандум дозволить зафіксувати умови добровільного зниження «зеленого» тарифу, а також інші необхідні зміни, які посилять спроможність ОЕС України до інтеграції об’єктів відновлюваної енергетики.
«Це необхідно для того, щоб без арбітражів зафіксувати ті показники, про які ми домовимося, вирішити ключові проблеми у сфері відновлюваної енергетики та зберегти при цьому імідж інвестиційно привабливої країни», - підкреслила в. о. міністра.
Буславець також зазначила, що обмеження виробництва стосується всіх типів традиційної генерації, включно з теплоелектростанціями. Менший відсоток зниження теплової генерації порівняно з атомною пов’язаний лише і виключно з тим, що в умовах браку традиційної маневреної генерації ГЕС саме теплоелектростанції будуть змушені забезпечувати необхідні резерви маневрової потужності в енергосистемі.
«Ми маємо справу з найбільшою кризою в енергетичній галузі за всю новітню історію української енергетики. У нас повна економічна, фізична та паливна розбалансованість галузі. У ситуації, що склалася, на жаль, немає простих рішень», - підсумувала очільник міністерства.
Як повідомляв Укрінформ, перше засідання Антикризового енергетичного штабу відбулося 29 квітня. До штабу увійшли понад 30 представників зацікавлених ЦОВВ, енергогенеруючих компаній, вугільної галузі, профспілок, народні депутати.
За словами в. о. міністра енергетики і захисту довкілля Ольги Буславець, одним із ключових викликів для галузі, на який треба було зосередити увагу ще минулого року, є стрімке неконтрольоване збільшення потужності відновлюваної енергетики в рамках застарілої моделі "зеленого тарифу". За минулий рік ця потужність зросла в Україні майже втричі.
