На Чернігівщині пропонують змінити законодавство в інтересах збереження бджіл
Про це за підсумками наради з питань захисту бджільництва сказав голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Узагальнимо всі пропозиції та направимо відповідне звернення на Кабмін для змін у нормативних документах. До вирішення цієї проблеми на законодавчому рівні залучимо народних депутатів із Чернігівщини", - зазначив Прокопенко.
За його словами, коригування та приведення до європейських норм потребують, перш за все, Закони України "Про карантин і захист рослин" та "Про бджільництво".
Тему масової загибелі бджіл унаслідок хімічної обробки сільгоспугідь в ОДА обговорювали представники всіх дотичних до гострої проблеми сторін - пасічники і медовари, аграрії та правоохоронці, очільники громад і представники влади.
Інформуючи про ситуацію, Прокопенко повідомив, що під час проведення цьогорічних весняно-польових робіт на Чернігівщині постраждало 26 пасік у семи районах області, 20 бджолосімей загинули повністю, 375 - частково.
Все це - результат порушення аграріями регламентів при застосуванні засобів захисту рослин.
Бджолярі скаржилися, що сільгоспвиробники вчасно не попереджають про обробку полів, проводять її вдень, а не вночі або вранці, як належить, нехтують погодними умовами, не кажучи вже про можливе використання несертифікованих препаратів невідомого походження, інформація про які часто приховується.
Присутні представники аграрних підприємств такі звинувачення відкидали. На їхню думку, масовий мор медоносних комах - це наслідок кліматичних змін. У даному випадку - затяжна холодна і суха весна. Водночас вони говорили, що їм не завжди вдається попереджати пасічників, оскільки сільгоспроботи в полі залежать від погоди, якій властиво різко змінюватись.
Держспоживслужба закликала бджолярів реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх місцерозташування - для ефективнішого реагування у випадку отруєння бджіл. Водночас скаржилась не неможливість проведення оперативної перевірки підприємств-порушників через необхідність отримання на це дозволу з Києва. Поліція нарікала на відсутність повноважень втручатися в питання охорони навколишнього природного середовища.
За підсумками засідання було прийнято низку рішень обласного рівня. Вони стосуються, перш за все, неухильного виконання кожною стороною вимог чинного законодавства щодо попередження та недопущення отруєння бджіл. Відтак, пасічники мають реєструвати вулики, інформувати про їх місцерозташування і негайно інформувати про отруєння комах Держпродспоживслужбу; аграрії - заздалегідь попереджати про хімобробку полів із вказуванням дня, часу і речовини; Держпродспоживслужба - проводити епізоотичне розслідування кожного випадку отруєння комах; Нацполіція - контролювати транспортування агрохімікатів та торгівлю ними.
Пропозиції ж присутніх щодо назрілих змін у законодавстві будуть узагальнені й за підписом голови ОДА відправлені в Кабмін.
Станом на 1 січня 2020 року на Чернігівщині, в усіх категоріях господарств, налічувалось понад 53 тис. бджолосімей - стільки ж, як і торік на цю дату. З них зареєстровано та паспортизовано 41,4 тисячі. У 2019 році в області було вироблено 1280 тонн меду, що на 6 тонн менше, ніж у 2018-му.
Навесні цього року ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області було організовано й проведено обласний форум "Профілактика отруєння бджіл". Результату, як бачимо, він не дав.