Вихід з карантину: Як уникнути помилок

У середу ввечері на сайті Міністерства охорони здоров’я обіцяють опублікувати доопрацьований документ щодо початку так званого “адаптивного” виходу України із карантину. Відповідне доручення керівникам міністерств та відомств дав на засіданні уряду прем’єр Денис Шмигаль.

Більшість експертів – навіть із числа критиків “логічності” й послідовності “карантинних” кроків, до яких вдавалася влада, – вважають правильним саме поступове скасування обмежень. Як не викликає сумнівів і необхідність дотримання суворих норм безпеки при відновленні нормальної життєдіяльності наших міст і сіл. Інша справа, що є сумніви у можливостях повсюдного дотримання відповідних норм та забезпечення механізмів контролю. Адже в одних випадках може йтися про “заплющування очей” на порушення. У інших же є ризик зловживань – невиправданого тиску на бізнес та навіть корупції. Як запобігти цим та іншим ризикам?

Вихід із карантину. Соціальні й економічні “нюанси”

1. “Варіативний” підхід. Карантинні обмеження в Україні доведеться продовжувати і після 22 травня, – переконаний прем’єр-міністр. При цьому поступово такі заходи ставатимуть більш поміркованими – із ймовірним ухваленням рішень про локальне посилення в окремих регіонах і населених пунктах, де епідеміологічна ситуація погіршуватиметься.

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає такий підхід правильним. “Зняття карантину має відбуватися вибірково – виходячи з демографічних та регіональних особливостей. Тобто, залежно від рівня смертності в тій чи іншій групі і темпів поширення хвороби у конкретному регіоні. На жаль, у нас і запровадження, і скасування карантину відбуваються переважно тотально – для всіх однаково й одночасно, – каже експерт у коментарі Укрінформу. – Хоча рівень захворюваності на 100 тисяч населення, наприклад, у Чернівецькій і Чернігівській областях відрізняється у 46,5 разів. Більше того, у нас є сотні населених пунктів і десятки районів, де немає жодного інфікованого, та вони однак перебувають на “тотальному” карантині. До того ж, зняття спочатку обмежень в неінфікованих регіонах дозволить зрозуміти, як поводитиметься вірус в умовах послаблення карантинних заходів”. Те ж саме, за словами Петренка, стосується і рівня смертності від COVID-19. Наприклад, можна продовжити ізоляцію для груп із вищим, ніж у середньому по країні, рівнем смертності. “Це, по-перше, вікові групи (70 і вище), що дозволить вивести з карантину усіх людей працездатного віку. І, по-друге, групи ризику із хронічними хворобами – теж бажано на перехідний період залишити на ізоляції”, – радить Богдан Петренко.

2. Робота транспорту. Як відомо, відправною точкою для послаблень по всій країні стане 11 травня. “За розрахунками, пік захворюваності завершиться 8-9 травня, якщо не буде порушень карантинного режиму. Тобто, це фактично початок завершення епідемії для України в медичних термінах", – наголосив глава уряду. Тож уже із наступного тижня в Україні відкриються фактично всі магазини, крім площ у ТРЦ, де, зазвичай, виникають масові скупчення людей – зони розваг, дитячі зони, кінотеатри та фудкорти будуть закриті.

“Міський транспорт поки що працюватиме у нинішньому режимі. Однак місцева влада може ухвалювати рішення про збільшення його кількості та змінювати графіки роботи”, – наголосив Шмигаль. За його словами, кожен міський голова персонально відповідатиме за вплив ймовірних необдуманих кроків на епідеміологічну ситуацію на місцях. Головне – зважений підхід з боку органів місцевого самоврядування, а не намагання заробити на цьому якісь політичні дивіденди.

Чи не найбільше застережень експертів якраз і стосуються транспорту. Адже – з одного боку – помилки при забезпеченні мобільності населення можуть призвести до активізації коронавірусу. З іншого – звести нанівець зусилля з відновлення ділової активності. Відкриття ринків, непродовольчих крамниць, кав’ярень, підприємств сфери послуг суттєво збільшить навантаження на транспортну інфраструктуру. Багато киян скаржаться, що до роботи доводиться діставатися трьома-чотирма маршрутками, які лише на папері “дублюють лінії метрополітену”. Тож без суттєвого збільшення кількості рухомого складу можемо або отримати набиті як у “докоронавірусні часи” маршрутки, автобуси, трамваї і тролейбуси, або величезні черги на зупинках, де люди проводитимуть по кілька годин. І в одному, і в іншому випадку про дотримання вимог соціального дистанціювання вже не йтиметься. Чи скрізь є можливості вивести на маршрути додаткові машини – питання. І у такому режимі Києву, Дніпру й Харкову, вочевидь, доведеться прожити щонайменше кілька тижнів, а то й місяців. Адже, за словами прем’єра, метрополітен відновлюватиме роботу у два етапи, вже наприкінці виходу країни із карантину. Бо “метро, яке перевозить щодня понад 2 мільйони людей у трьох українських мегаполісах, є джерелом величезного ризику інфікування коронавірусом”. Тому перший крок з відновлення руху “підземки” зроблять лише на третьому із п’яти етапів виходу країни із карантину, коли метрополітен буде доступним для "окремих категорій громадян і працюватиме з певними обмеженнями". На четвертому, передостанньому, етапі завершення карантину, метро запрацює повноцінно.

“Те, що, послаблюючи карантин – зокрема, і з метою відновлення ділової активності, – влада фактично не вирішує “транспортного питання”, демонструє нерозуміння нею взаємозв’язків і взаємозалежностей в економіці, – наголошує голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Лише дві країни у світі під час карантину повністю зупиняли метро. Це – Україна і Грузія. Навіть в Італії, де ситуація була надзвичайно серйозною, міланське метро не закривали. Більшість держав розв’язують проблему забезпечення соціальної дистанції через суттєве збільшення кількості рухомого складу на лініях”.

“З урахування регіональних і демографічних особливостей, на перехідний період має діяти режим “ізоляції у русі” – масковий режим та дотримання дистанції на робочих місцях і у місцях відпочинку. Але, – для того, щоб почала працювати економіка, – має запрацювати і громадський транспорт. Відкладати його запуск на останні етапи – означє просто поглиблювати економічну кризу”, – вважає Богдан Петренко.

3. Особливості роботи бізнесу. Економічні експерти застерігають від вибіркового підходу до виходу з карантину різних видів бізнесу, коли одним для відновлення роботи достатньо буде дотримання лише “загальних” правил безпеки, а для інших впроваджуватимуть додаткові умови.

Згідно із урядовою постановою, з 11 травня можуть працювати:

• парки, сквери, зони відпочинку;
• салони краси, перукарні;
• оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами, окрім зон розваг та харчування, дитячих зон в ТРЦ;
• заклади громадського харчування, що працюють навинос;
• літні майданчики кафе та ресторанів просто неба в закладах, зареєстрованих як оператори потужності;
• музеї, бібліотеки;
• сервіс побутової техніки;
• стоматологи, аудитори, адвокати, нотаріуси.
• також буде дозволено тренування у командних видах спорту для професійних команд на закритих базах.

“Українці вже зачекалися послаблення карантинних обмежень, – підсумовує Богдан Петренко. – Адже вже зараз, коли карантин не знято, населення, яке добровільно пішло на самоізоляцію, так само “добровільно” з неї виходить. До того ж – із масовими порушеннями протиепідемічних заходів. Страх перед захворюванням пройшов, і для людей не потрібно рішення Кабміну, щоб виходити з дому і порушувати всі можливі карантинні заборони. Та й правоохоронці, як правило, дивляться крізь пальці, коли порушення здійснюються не підприємцями, а населенням. Це свідчить про те, що “утримувати” на карантині людей далі уже неможливо”.

Вихід із карантину. Медичні “нюанси”

Стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, директор Revival Institute for Future Вадим Арістов у коментарі Укрінформу виокремив кілька рівнів “відповідальних дій” в умовах послаблення карантину, які допоможуть убезпечити країну від повторних сплесків захворювання.

1. Рівень звичайних громадян. За словами Арістова, роль та поведінка українців після послаблення карантинних обмежень незмінні – уникати скупчень і дотримуватися вимог індивідуального захисту. “Треба розуміти, що послаблення карантину жодним чином не змінює природи вірусу. Тобто, дистанціювання, дезінфекція рук, носіння засобів індивідуального захисту – це те, що зменшує ризики не лише для окремих людей, а і для їхнього оточення. Адже через людину, яка знехтувала правилами безпеки і спровокувала спалах, можуть закрити на суворий карантин цілі будинки. Або й села, міста, райони чи й області. Той, хто зневажатиме правила, швидко повернеться до карантину”, – застерігає інфекціоніст.

2. Рівень підприємств і роботодавців. Йдеться про своєрідний тест на готовність власників і топменеджерів до запровадження превентивних заходів на робочих місцях. При цьому, якщо побудові корпоративної епідемічної безпеки приділятимуть недостатньо уваги, кожна організація, за словами Вадима Арістова, через одного інфікованого може перетворитися на такий собі “гуртожиток у Вишневому”. Обнесений стрічкою, закритий і під контролем Нацгвардії. Де люди на 14 днів поміщені на карантин. “І це – ще не все. Цілком ймовірні нові занесення інфекції, які призводитимуть до повторного карантину. І так “по колу”. Зупинити цей небезпечний “рух” допоможе тільки побудова протоколу безпечних бізнес-процесів на час пандемії ”, – каже фахівець.

3. Рівень місцевої влади і уряду. Кожне місто чи область можуть мати окремі графіки послаблення чи посилення карантину – якщо, приміром, виникатимуть локальні спалахи захворювання. “Відповідно, місцева влада повинна, насамперед, дбати про контрольованість передачі недуги, – наголошує інфекціоніст Вадим Арістов. – У кожній області є залишки державної санепідслужби. Епідеміологів на місцях дуже мало. Але цей напрямок потрібно посилювати, наймаючи і навчаючи на експрес-курсах нових медичних розслідувачів. Мова про те, що у кожному регіоні при появі хворої людини має починатися розслідування для виявлення усіх, із ким вона спілкувалася протягом останніх днів. Усіх “контактних” осіб потрібно протестувати лабораторно і відправити на ізоляцію (якщо інфікований) або двотижневий карантин (якщо інфекція наразі не підтвердилася). Коли ж при повторних тестах хтось на карантині також виявиться зараженим – таку процедуру треба повторити і щодо його оточення і контактів. Якщо процес тестування і відстежування контактів буде ефективним, передачу вірусу в цій місцевості можна вважати контрольованою. Відповідно, показники захворюваності там зменшуватимуться, і регіон усе більше послаблюватиме карантинні заходи”, – пояснює інфекціоніст. Окрім того, за словами Арістова, уряд і місцева влада не повинні забувати про контрольований в‘їзд до окремих регіонів при посиленні там карантинних заходів.

Важливим кроком фахівець називає і переведення роботи мережі лікувальних закладів із так би мовити “військового” на “цивільний” стан. “Раніше ми оголосили про те, що в медустановах лікуємо лише тяжкі випадки COVID-19. Решту хворих відправляємо додому. Всі планові операції і лікування відтермінували. Кілька днів тому міністр охорони здоров’я Максим Степанов оголосив про повернення “планових” пацієнтів до лікарняних установ. Далі потрібно думати про момент, коли у кожному регіоні наважаться взагалі перевести усіх без винятку інфікованих коронавірусом людей до медзакладів. Пацієнтів з легким перебігом захворювання відправлятимемо не додому, а до лікарень. Або хоча б до спеціально переоснащених для цього санаторіїв. Чи – як у Південній Кореї – до медичних хостелів, таких собі квазілікувальних установ для “легких” хворих, де на 200 пацієнтів – лише 20 медиків. Якщо зробимо так, зможемо чітко контролювати місце перебування інфікованих та бути впевненими, що вони не порушують режим самоізоляції”, – вважає Арістов.

“Також важливим є інфекційний контроль в усіх медичних закладах країни, – каже Вадим Арістов. – Мета – зменшення ризиків спалахів у лікарнях. Бо 99% медзакладів не мають повноцінних програм інфекційного контролю. Тобто, кожен із них може бути осередком поширення інфекції. Що ми й бачимо, аналізуючи рівень зараження українських медиків. І йдеться не тільки про наявність респіраторів та захисних костюмів. Важливе і тренування поведінки працівників, яка миттєво не змінюється. Медичний персонал потрібно навчити правильно захищатися й управляти потоками пацієнтів. Окремо треба приділити увагу інженерним спорудам та комунікаціям – системам вентиляції, зонуванню приміщень тощо. Кожен медзаклад має отримати “гайдлайни” і відзвітувати про те, як дотримується стандартів”.

Такий підхід, за словами директора Revival Institute for Future, дозволить Україні грамотно вийти із карантину й мінімізувати ймовірність його повторення. Водночас, єдине, що може уберегти нас від нових спалахів, – колективний імунітет. Його можна забезпечити або після того, як перехворіють 60-70% населення, або завдяки масовим щепленням після створення нової вакцини. “Доки цього не станеться, будь-яка помилка чи збій при дотриманні протиепідемічних правил в умовах послаблення карантину може призвести до чергових спалахів захворювання у найближчі місяці, а може, і у найближчі тижні після послаблення”, – підсумовує інфекціоніст Вадим Арістов.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: АА