Україна втратила 5 мільярдів на імпорті електрики з РФ та Білорусі - Буславець

Про це сказала в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець у програмі «Реальна політика», повідомляє пресслужба Мінекоенерго.

"З вересня минулого року, завдяки ухваленню рішення про зміни до законодавства, а саме в закон «Про ринок електричної енергії», було дозволено купувати цю (російську та білоруську, - ред.) електричну енергію за двосторонніми договорами. Чого нам це коштувало? Нам це коштувало незатребуваних 1,5 млн тонн вітчизняного вугілля, нам це коштувало 5 млрд гривень, які були направлені на в нашу економіку і не нашим енергогенеруючим компаніям, а нашим сусідам", - зазначила Буславець.

За її словами, умови імпорту не були паритетними і справедливими для нашої генерації.

"Адже з цих країн імпорт електричної енергії в Україну був дозволений, а для нашої генерації - ринку збуту і можливості експорту – закриті. Тобто, на тлі того, що уже з IV кварталу минулого року відбувалося зниження споживання промисловістю і виник профіцит власної генерації, ми імпортували електричну енергію. Що ми маємо на сьогодні: переобтяжені вугіллям склади, внаслідок цього, ви напевно знаєте, що 95% шахт у нас зупинені, тому що незатребуване вугілля на сьогодні", - наголосила Буславець.

Вона нагадала, що на ринку також виникли багатомільярдні борги.

"Назву лише декілька цифр: постачальники і споживачі електроенергії заборгували більше 5 млрд гривень нашому системному оператору «Укренерго». «Укренерго» 13 мільярдів гривень винен «Гарантованому покупцю», який у свою чергу 5 мільярдів гривень заборгував перед державною компанію «Енергоатом». Гарантований покупець – це державне підприємство, яке відповідно до закону зобов’язано здійснювати загальносуспільний обов’язок - викупати всю «зелену» енергію і сплачувати за неї, а також викупати 85% атомної генерації, аби постачати її за пільговим тарифом, встановленим на електричну енергію для населення з метою покриття цього загальносуспільного обов’язку", - розповіла очільниця міністерства.

Вона наголосила, що на сьогодні запас міцності в енергетичної системи залишився дуже малий.

"Енергогенеруючі компанії, маючи такі борги, просто не можуть здійснювати свою операційну діяльність: закуповувати паливо, забезпечувати планові ремонти, забезпечувати безпечне постачання споживачам, навіть – платити зарплату своїм працівникам. А наш системний оператор, наші диспетчери, на жаль, вже не знають як балансувати енергетичну систему", - підкреслила Буславець.

Як повідомлялося, у зв'язку з тривалою системною кризою в енергетичній галузі України 10 шахт і допоміжні підприємства об'єднання ДТЕК Павлоградвугілля, збагачувальні фабрики Павлоградська, Добропільська, Курахівська, а також Першотравенський ремонтно-механічний завод і Науково-виробничий центр ДТЕК з 20 квітня призупинили роботу з видобутку і збагаченню вугілля, підготовки гірничих виробок, а також ремонту гірничо-шахтного обладнання.

Задля подолання кризових явищ в роботі енергетичної системи України Міністерством енергетики та захисту довкілля України був запропонований новий Прогнозний енергетичний баланс виробництва та споживання електроенергії в енергосистемі України на 2020 р. Енергобаланс передбачає пропорційне зниження обсягів виробництва електроенергії атомною, гідро- та тепловою генерацією. Прогнозний баланс виробництва електроенергії атомними електростанціями у 2020 році скорочено на 8,6% ‒ до 73,7 млрд кВт-год.

Виконання нового Прогнозного енергобалансу потребує виведення в резерв трьох енергоблоків ВВЕР-1000 на Запорізькій та Рівненській АЕС. Резерв енергоблока №2 ЗАЕС вже триває з 21 квітня та планується до 30 червня (71 доба); енергоблок №6 ЗАЕС буде перебувати в резерві з 10 травня по 15 серпня (98 діб); енергоблок №3 РАЕС буде виведено в резерв з 10 травня по 4 серпня – тривалість 87 діб. Це забезпечить роботу інших енергоблоків АЕС України на рівні близькому до номінального.