ВВП України цьогоріч скоротиться на 7% через пандемію - прогноз економістів
Такий прогноз озвучили учасники онлайн-круглого столу в Укрінформі «Економічний вплив пандемії COVID-19 на Україну» за результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у співпраці з Німецькою економічною командою (GET).
«Нами було розроблено три базові сценарії впливу коронавірусу: оптимістичний - з падінням економіки на 6%, базовий – 7% та песимістичний – 11%. Зважаючи на вчасне зняття карантинних обмежень, наш прогноз рухається ближче до оптимістичного сценарію падіння», - наголосив Віталій Кравчук, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
За його словами, найбільших збитків зазнала галузь транспортних перевезень, роздрібної торгівлі та промисловості, тоді як діяльність сільського господарства постраждала найменше.
Голова Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул звернув увагу на те, що малий та середній бізнес є основою державної економіки. А в умовах, коли деякі підприємці припинили діяльність, ухвалення певних законопроєктів може негативно вплинути на відновлення їхньої роботи та на економіку України в цілому.
«Серед іншого мова йде про законопроєкт №2813, який пропонує повну заборону викладки тютюнової продукції та введення «стандартної пачки», що може реально призвести до зростання контрафактної продукції та ускладнення роботи торгівлі. Окрім цього, проєктом закону забороняється продаж тютюнових виробів особам та особами до 21 років (замість 18), що означає: працевлаштування людей цього віку для реалізації продукції у точках продажу буде неможливим», - звернув увагу Ганул.
Водночас економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ наголосив, що законопроєкт 2813 «відкриває колосальне вікно для контрабандних ризиків та, за оцінками PwC, позбавить український бюджет понад 15 млрд грн».
На його переконання, національна економіка не зможе відразу запрацювати в докризовому форматі, й одним з ключових завдань нині є розподіл податків і потоків по-новому. «В Україні колосальну роль відіграє акцизний та рентний збір. Мова про тютюнові та енергетичні компанії, які сплачують найбільші податки. Падіння світових цін на газ не може не позначитися на Україні. Тому держава має орієнтуватися на акцизний сектор. Законодавчі зміни в 2019 році вже призвели до ситуації, коли виробництво сигарет скоротилося на 12,9%, а відрахування по акцизу склали лише 44,4 млрд грн, або 79,5% від плану», - наголосив фінанcовий аналітик.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський заявив, що дії уряд запровадив занадто жорсткі обмеження, які повністю «закрили державу», натомість дії парламенту виявилися ефективнішими, що проявилось у прийнятті трьох пакетів законопроєктів для підтримки бізнесу, скасуванні перевірок, скасуванні штрафів. «Проте я не підтримую ті рішення, які би збільшили видатки бізнесу зараз, у час кризи. Мова про регуляторні обмеження, введення нових вимог, окрім вимог соціальної дистанції та дезінфекції», - зазначив експерт.
Радник міністра фінансів, засновник інституту GROWFORD Віталій Ломакович звернув також увагу на те, що наразі найбільше постраждали авіаперевезення, готельно-ресторанний бізнес, фітнес-центри тощо, тому, на його думку, держава мала б виробити для них план дій щодо цільової підтримки та виходу з кризи. «У травні влада Відня роздала мешканцям міста грошові ваучери на відвідування закладів харчування, аби підтримати місцеві ресторани, які найбільше постраждали під час карантину. Представник великого бізнесу, компанія Lufthansa, отримала від уряду Німеччини 9 мільярдів євро в обмін на 20% акцій компанії для того, аби вона не збанкрутувала. Це приклади правильної цільової допомоги влади тим секторам економіки, які найбільше потребують підтримки», - зазначив експерт.
