Рахункова палата виявила ознаки непрозорості в діяльності АМКУ
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
"Діяльність Антимонопольного комітету України (АМКУ) при проведенні досліджень ринків містить ознаки непрозорості. Таких висновків Рахункова палата дійшла за результатами аналізу Звіту Антимонопольного комітету України за 2019 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету. Відповідальний за проведення аналізу – член Рахункової палати Андрій Дідик", - йдеться у повідомленні.
Відповідно до звіту аудиторів, про непрозорість свідчить те, що минулого року Комітет проводив окремі дослідження без внесення їх до Плану роботи, а не закінчені за попередні роки заходи в деяких випадках не вносилися до Плану роботи на 2019 рік.
Зазначається, що торік АМКУ планував провести 18 досліджень, але фактично здійснив лише одне – по ринку м’яса курячого – розпочате у 2016 році. Незавершеними залишилися 17 досліджень. Для порівняння: в 2018 році було завершено 6 із 19 запланованих.
Це вказує на зниження в 2019 році результативності роботи Комітету в цьому напрямку, звертає увагу Рахункова палата.
Не були проведені минулого року, зокрема, дослідження стану конкуренції на ринку азотних мінеральних добрив, дій органів влади та місцевого самоврядування щодо допуску суб’єктів господарювання на ринки міських, приміських, міжміських пасажирських перевезень автомобільним транспортом, дослідження ринків олії соняшникової, цукру, яєць курячих.
Як показав аналіз, розпочаті ще в 2015-2018 роках дослідження постійно відтерміновувалися, що призводить до необхідності змінювати товарні межі ринків, а часові межі дослідження втрачають свою актуальність.
Рахункова палата також встановила, що сума накладених Комітетом штрафів за порушення економічної конкуренції у 2019 році зросла, але показник їх стягнення зменшився.
"Так, сума накладених штрафів минулого року на 8,4 млрд грн (31,3 раза) більша, ніж у 2018-му. Насамперед, це зумовлено ухваленням більшої кількості рішень, об’єднанням справ, підсиленням доказової бази перед прийняттям рішення.
Водночас показник сплати штрафів зменшився на 185,9 млн грн, або в 2,2 раза (порівняно з 2017 роком) та на 28,1 млн грн, або 15,4% (порівняно з 2018-им)", - наголосили в Рахунковій палаті.
На думку аудиторів, це сталося "через погіршення платіжної дисципліни підприємств та їх взаємодії з органами влади у сфері захисту економічної конкуренції".
Аудитори підтверджують наведену в річному Звіті АМКУ інформацію, що розмір економічного ефекту від діяльності Комітету становить майже 4,33 млрд гривень. Цей показник на 0,3 млрд грн більший, ніж у 2018 році.
Однак, як зауважили в Рахнковій палаті, 88% штрафів та пені суб’єкти господарювання сплатили за порушення в попередні роки. А штрафів за 2019 рік до держбюджету сплачено на 18,2 млн грн, або 0,2%.
Аналіз звіту засвідчує, що інформація про діяльність Комітету як органу оскарження у сфері публічних закупівель неповна та невпорядкована.
За відсутності єдиного реєстру рішень щодо розгляду скарг учасників закупівель Рахункова палата не може підтвердити або спростувати кількість скарг, які надійшли на розгляд. Це також не дозволяє уніфікувати підходи Комітету під час розгляду скарг і забезпечити публічний контроль за ефективністю та законністю ухвалення таких рішень, вважають аудитори.
Вищий орган аудиту рекомендує запровадити єдиний реєстр рішень щодо розгляду скарг учасників закупівель.
Рахункова палата вкотре зауважила, що розмір плати за оскарження процедури закупівлі низький. Як наслідок, за розрахунками аудиторів, державний бюджет недоотримав 282,8 млн грн. Водночас прослідковується тенденція, коли скарги подають, аби заблокувати тендери та усунути конкурентів.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 3 липня 2020 року звільнила з посади голови Антимонопольного комітету України Юрія Терентьєва, який очолював АМКУ з 2015 року.
Із 6 липня перший заступник голови Антимонопольного комітету України – державна уповноважена Ольга Піщанська почала виконувати обов'язки голови АМКУ.
