Фондовий ринок перестане “лякати” українців та іноземних інвесторів

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів”. Його мета – усунення проблем, що наразі заважають “правильному” розвитку ринків капіталу в Україні й активнішому притоку вітчизняних та іноземних інвестицій. Йдеться, приміром, про узгодження нашого законодавства із нормами ЄС у сфері фінансових послуг, корпоративного управління й діяльності компаній. Документ – доволі об’ємний, адже, з-поміж іншого, містить нові редакції “профільних” законодавчих актів – “Про цінні папери та фондовий ринок” і “Про товарну біржу” – та вносить зміни до Цивільного, Господарського, Кримінального кодексів, Кодексу України із процедур банкрутства.

Укрінформ розбирався, чи справді новий закон допоможе “вдихнути життя” у вітчизняний фондовий ринок та сприятиме капіталізації українських підприємств і компаній. А також з’ясовував, що мають знати про документ поза професійним середовищем фінансистів і “акул бізнесу”.

Вигода №1. Формування повноцінного ринку капіталу

Експерти говорять про ухвалення нового закону як про суттєвий крок до розвитку фондового ринку в Україні. “Документ розширює діапазон його інструментів, знижує ризики при здійсненні інвестицій, додає можливостей для інвесторів, які приходитимуть у нашу країну, зробивши більш зрозумілим та більш надійним для них вітчизняне правове поле, – каже у коментарі Укрінформу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Адже одна із головних причин обмеженості доступу України до інвестицій – саме зародковий стан нашого фондового ринку, обсяги якого суттєво менші, ніж у сусідів. А “правила гри” дотепер були доволі розмитими і “неповними”.

За словами пана Несходовського, важливо, що парламентарії врахували у документі вимоги часу, пов’язані з трансформацією та виникненням нових форм цінних паперів у світі. А отже – матимемо максимально можливий інструментарій для забезпечення сучасної моделі функціонування фондового ринку. Відповідно, буде й більше можливостей заробляти на ньому.

Закон передбачає, по суті, побудову нової фінансової інфраструктури. Зокрема, впроваджується інститут оператора регульованого ринку для забезпечення централізованого укладання і виконання угод, створюється торговий репозиторій (бази даних) для повноцінного функціонування ринків деривативів (детальніше про них – трохи нижче), запроваджується центральний контрагент для зняття ризиків невиконання угод і розрахунку за ними. Крім того, створюється модель Багатосторонньої торговельної системи (ринок для малого й середнього бізнесу) і запроваджується гнучкий ринок облігацій та контрактів деривативів – Організована торговельна система.

Зрозумілішою стане роль фінансових посередників. Підвищиться ступінь їх відповідальності. Планується перетворити торговців цінними паперами на інвестиційні фірми за європейською моделлю, що дозволить таким юридичним особам офіційно надавати інвестиційні консультації. Можливості таких фірм, до того ж, розширять – за рахунок пов'язаних агентів, що діятимуть від їхнього імені, в інтересах та під контролем.

Усе це, за словами економіста Іллі Несходовського, не лише робитиме участь в операціях на фондовому ринку зрозумілішою і доступнішою для наших громадян та бізнесу, а й дозволить долучати до торгів більше іноземних учасників, які краще розумітимуть, як працює український ринок.

Вигода №2. Усі ринки діятимуть за єдиними правилами

Однією із переваг документа експерти називають його комплексність. Адже закон регулює усі питання функціонування ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків в Україні, а також розбудови відповідної інфраструктури. Підходи та механізми торгівлі активами будуть однаковими для всіх ринків, що допоможе уникати спекуляцій, зловживань і маніпулювання цінами.

Щодо “практичного інтересу” для нефахівців, то завдяки новим фінансовим інструментам українці отримають додаткові можливості для збереження і примноження заощаджень. Це дуже вчасно, адже банківські депозити ставатимуть все менш прибутковими. Як відомо, НБУ з квітня минулого року втілює політику зниження облікової ставки. З тим, щоб зробити доступнішим кредитування в Україні. А це, відповідно, позначається й на ставках за депозитами. І навіть якщо ставка рефінансування через прогнозоване частиною експертів пришвидшення інфляції ще й “відіграє” 1 чи 2 відсоткові пункти, про депозити під 15-18% і навіть під 10-12% річних у “нормальних” банках нам, вочевидь, доведеться забути. Бо в усьому світі дохідність банківських вкладів мінімальна.

Отож, тому, хто хоче заробити більше, доведеться шукати альтернативу. І ринок цінних паперів – йому у поміч.

Новий закон містить повний перелік видів цінних паперів, які у найближчому майбутньому будуть доступними не лише для держави та бізнесу, а й для широкого кола громадян. Це не тільки добре відомі нам (принаймні, “в теорії”) облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а й недержавні облігації, акції, інвестиційні сертифікати, ощадні та депозитні сертифікати банків, векселі, опціонні сертифікати, фондові варанти, кредитні ноти, депозитарні розписки. Із допомогою цих інструментів “вільні” гроші кожного бізнесу чи домогосподарства “працюватимуть" на власника, приносячи йому прибуток.

Натомість емітенти (ті, хто випускатиме згадані цінні папери) матимуть додаткові джерела залучення коштів для розвитку своїх бізнесів та втілення інвестпроєктів. Вигода обопільна.

Вигода №3. Повний захист учасників

Документом передбачені чіткі механізми контролю й захисту інтересів як продавців, так і покупців цінних паперів. Що дуже важливо. Зважаючи на загальний рівень недовіри суспільства до використання цивілізованих фінансових інструментів. Бо ж ми з вами навчені гірким досвідом “прихватизації”, коли більшість українців отримали на руки акції, які нині нічого не варті, чи так званого “банкопаду”, коли вкладникам доводилося роками “вибивати” свої депозити зі збанкрутілих установ. Один із запропонованих механізмів захисту прав власників цінних паперів – створення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій. Як стверджують автори документа – у відповідності до найкращих світових практик.

Також закон передбачає повний перелік вимог до професійних учасників ринків капіталу і організованих товарних ринків, а головне – чітко регламентує їхні обов’язки та відповідальність перед клієнтами. Загалом же нові “правила гри”, за задумом авторів документа, сприятимуть збільшенню інвестицій у вітчизняну економіку, зокрема, через підвищення довіри не лише з боку внутрішніх, а й іноземних інвесторів.

Дериватив. Складне слово, що полегшить “фінансове самопочуття” у майбутньому

Окремо варто згадати про таку новацію (для України) як деривативи, або похідні інструменти. Їх ще вважають основним механізмом убезпечення від коливань цін на ринку. Це – угоди, що підтверджують право у визначений час купити (або можливість продати) якісь активи – товари, сировину чи валюту – за фіксованою ціною. Базовими активами також можуть бути і цінні папери, процентні ставки, права вимоги. Новий закон створює підґрунтя для використання усіх деривативних фінансових інструментів: форвардних і ф'ючерсних контрактів, опціонів та cвопів. Головне, що ухвалення документа унеможливило різночитання в цій сфері. Адже дотепер існувала колізія, коли чинним Законом “Про цінні папери та фондовий ринок” деривативи визначалися як похідні цінні папери, а Господарським і Цивільним кодексами – ні... Відповідно, і повноцінно працювати на нашому ринку деривативи не могли.

У майбутньому ж вартість деривативних контрактів буде порівняно незначною. Що зробить угоди вигідними і для продавців, і для покупців. Для підприємців – це стабільність та можливість планувати виробничу діяльність на перспективу. Коли ти, приміром, знаєш, за скільки можеш купити зерно, щоб переробити його на борошно перед наступним Великоднем. І так – за кожною із виробничих витрат: з придбанням іншої сировини, енергоресурсів, транспортних послуг...

Для фізичних осіб, певно, найбільш цікавою буде можливість скористатися похідними інструментами для придбання валюти. Приміром, “законтрактувати” купівлю $1000 навесні наступного року (на закордонну відпустку) за нинішнім курсом – трохи більше 27 гривень за американський “зелений”. Хоча й маємо враховувати можливий “програш”, коли, скажімо, зерно в березні коштуватиме дешевше, ніж зараз, а гривня, як, приміром, минулого року, знову помітно ревальвує. Та то вже, як кажуть: “хто не ризикує...”. Але загалом такий підхід дає учасникам ринку можливості “застрахуватися” від надмірних цінових або курсових коливань.

За підрахунками авторів закону, вже за п’ять років обсяг товарних деривативів може сягнути $9 млрд на аграрному ринку і $9,5 млрд – на енергетичному. А обороти валютних і процентних свопів будуть іще більшими.

Утім, поки що бігти на біржу, аби оформити товарний чи валютний дериватив, зарано. Як і не варто розраховувати, що вже завтра новий закон докорінно змінить наші товарні й фінансові ринки. Після офіційної публікації документа набирають чинності лише його “підготовчі” статті, пов’язані із узгодженням законодавства, формуванням нормативної бази, розбудовою ринкової інфраструктури тощо. Основна ж частина закону почне діяти з 1 липня наступного року. А деякі його положення – зокрема, щодо регулювання діяльності операторів ринку електроенергії – із 1 січня 2023-го.

Владислав Обух, Київ