Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НБУ.

Зміни ґрунтуються на міжнародних стандартах регулювання діяльності банків, визначених Базельським комітетом та директивами ЄС. Їхня мета – підвищити фінансову стійкість як кожного окремого банку, так і банківського сектору загалом та здатність протистояти кризовим явищам.

"Зазначені вимоги сфокусовані на забезпеченні достатнього рівня капіталу та ліквідності, адже це є запорукою платоспроможності та надійності банку. Щоб гарантувати збереження коштів вкладників та інших кредиторів, регулятор має упевнитися, що всі суттєві ризики, притаманні діяльності банку, покриті капіталом. Саме капітал покликаний поглинати неочікувані збитки, на які наражається банк", - зазначила перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова.

У найближчі чотири роки передбачено введення кількох вимог. Так, у першому кварталі 2021 року планується запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR). Це один із двох коефіцієнтів ліквідності, розроблених Базельським комітетом. На сьогодні в Україні вже запроваджено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR), що замінив національні нормативи ліквідності Н4 та Н5.

Як пояснили в Нацбанку, норматив NSFR стимулюватиме банки покладатися на стабільніші та довші за строками джерела фондування, наприклад, довгострокові депозити, зменшуючи свою залежність від короткострокового фінансування.

Крім того, у четвертому кварталі 2020 – першому кварталі 2021 року буде визначено строки активації буфера консервації капіталу та буфера системної важливості. Запровадження вимог щодо формування цих буферів капіталу було тимчасово зупинене в березні 2020 року через розгортання коронакризи, нагадали в НБУ. Це дало змогу банкам спрямувати створений запас капіталу на поглинання збитків та підтримку кредитування економіки.

Як і більшість регуляторів у світі, НБУ на сьогодні ще не визначився з графіком активації цих буферів. Це питання буде предметом обговорення на засіданнях Комітету з фінансової стабільності.

Із 1 січня 2022 року планується запровадження мінімальних вимог щодо покриття капіталом операційного та ринкового ризиків.

Із 2024 року планується приведення структури капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів.

Будуть запроваджені: трирівнева структура капіталу (основний капітал 1 рівня, додатковий капітал 1 рівня та капітал 2 рівня), нові вимоги до складових капіталу та порядку вирахувань із капіталу, додаткові "пруденційні фільтри", спрямовані на очищення капіталу від складових, які по суті не здатні поглинати збитки та не забезпечують фінансової стійкості банку, запровадження коефіцієнта левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів (без застосування коефіцієнтів ризикозваження).

Перед запровадженням усіх перелічених вимог до капіталу Нацбанк проаналізує післякризовий стан банківської системи, зокрема шляхом проведення оцінки якості активів, запланованої на першу половину 2021 року. За її результатами буде визначено готовність сектору до введення нових вимог.

Як повідомляв Укрінформ, із 20 червня 2020 року Національний банк України знизив вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу банків із 500 млн грн до 200 млн грн. Рішення ґрунтується на змінах до Закону України "Про банки і банківську діяльність".