Виконання бюджету-2020: головне не заробляти, а “правильно” рахувати?

За 10 місяців – у січні-жовтні – до Державного бюджету України надійшло 842 мільярди гривень. Це – на 7,5 мільярда менше, ніж заплановано. Здавалося б, недовиконання некритичне. Тим паче, як для такого складного й “валідольного” року. Утім, незважаючи на позитивну динаміку надходжень, про що звітують податківці та митники, економісти кажуть про ризики, через які до кінця року бюджетний недобір може суттєво зрости. Поміж них – начебто маніпуляції зі статистикою з відшкодуванням ПДВ та блокування податкових накладних. Ще про низку проблем, – пов’язаних із труднощами, з якими країна стикається на ринку фінансових запозичень, – Укрінформ нещодавно писав. Усе це може призвести до зростання дефіциту державного кошторису і подальшого скорочення видатків – передовсім, на фінансування інвестиційних проєктів та програм.

Податківці і митники звітують про “виконання й перевиконання”...

План власних надходжень до державного бюджету за 10 місяців недовиконано лише на 7,5 мільярдів гривень. Доходи місцевих бюджетів у січні-жовтні становили 240 мільярдів. На 10 мільярдів гривень менше від плану. Про це йдеться у звіті Держказначейства. За даними відомства, план надходжень від податкових і митних органів навіть перевиконали – більш ніж на мільярд гривень. 

Особливо порадували результати жовтня: до держбюджету надійшло понад 77 мільярдів гривень при запланованих 70, до місцевих кошторисів – 28 замість 25 мільярдів гривень, як планувалося.

При цьому сукупні податкові надходження, за які відповідає Державна податкова служба, за 10 місяців зросли на 11,2%. Скажімо, понад план вдалося акумулювати 31,5 мільярдів гривень, отриманих від податку на додану вартість. Замість сальдо (із урахуванням надходжень та витрат на відшкодування ПДВ) у 64,9 мільярда, по факту маємо 96,4 мільярда (+ 48,5%).

Поступово “підтягуються” до планових показників і надходження від роботи Державної митної служби. Зокрема, у вересні відомство виконало план на 103%, перерахувавши до бюджету 33,15 мільярдів гривень, на 1 мільярд більше, ніж заплановано. Жовтневі показники у грошовому виразі ще вищі. Хоча формально митники і виконали план лише на 98,4%, перерахувавши до бюджету 36,35 мільярдів гривень (замість 36,93 мільярда). За даними пресслужби ДМС, до загального фонду держбюджету перераховано 29,97 мільярда гривень, до спеціального фонду – 6,38 мільярда.

... А експерти називають свої причини бюджетного “благополуччя”...

Здавалося б, такі цифри мають якщо не радувати, то, принаймні заспокоювати: негативні впливи коронавірусної кризи на держфінанси, здається, вдалося мінімізувати. Але. Аналітики проєкту "Ціна держави" з’ясували, що відносно приємною “картинкою” маємо завдячувати маніпуляціям зі статистикою. Економісти звертають увагу, що доходи держбюджету справді продовжують зростати – у жовтні вони становили 77,2 млрд грн, що на 6 млрд (або 8,5%) більше, ніж цього ж місяця торік. Залучення більш ніж 4 із 6 “додаткових” мільярдів – заслуга податкової служби. За даними Мінфіну, основний приріст забезпечено завдяки збільшенню надходжень від ПДВ та податку на доходи фізичних осіб. Здавалося б, поки що все добре. Але.

"Обсяг відшкодування ПДВ в жовтні становив 11,9 млрд грн – це на 1,4 млрд грн або 10,7% менше, ніж у жовтні минулого року. Якщо врахувати, що за оперативними даними митниці у жовтні експорт у доларах зріс на 1,3% , а також додати девальвацію гривні за рік, то сума відшкодування мала б перевищувати 15 млрд грн.”, – наголошують аналітики проєкту. І роблять висновок: три з чотирьох мільярдів, які "додатково" зібрали у жовтні податківці, – результат "оптимізаційних схем" із відшкодуванням податку на додану вартість. І, на жаль, саме цим, переважно, пояснюються доволі непогані як для кризового року темпи наповнення держказни. "У цілому за січень-жовтень доходи бюджету становили 842,3 млрд грн – на 31,4 млрд (або 3,9%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Майже половину цих коштів становила "економія" на відшкодуванні ПДВ (130,7 млрд грн у 2019 році проти 116,1 млрд – у 2020-му)”, – пояснюють економісти. Тобто, понад 14,5 мільярдів.

Натомість директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає такі висновки колег не зовсім коректними. “Аналітики проєкту, як на мене, необґрунтовано порівнюють нинішні показники відшкодування ПДВ з попереднім періодом. Коректніше порівнювати фактичні цифри із сумами, що містяться у заявках бізнесу на повернення податку. За моїми даними, такі заявки виконують у повному обсязі. Просто маємо враховувати: український експорт за період карантину скоротився. Відповідно, заявок на відшкодування сплаченого раніше податку стало менше. Тож і маємо меншу суму повернення ПДВ у порівнянні з таким же минулорічним періодом”, – наголосив економіст у коментарі Укрінформу.

Водночас, за словами пана Несходовського, виникають питання, пов’язані із блокуванням податкових накладних. І нині не можна з упевненістю сказати, чи завжди податківці мають обґрунтовані підстави для того, щоб не задовольняти відповідні заявки бізнесу. “Іншими словами, треба враховувати статистику більш тривалого періоду: як потім такі дії фіскалів оскаржуватимуть у судах і чи виноситимуть вони масові ухвали “не на користь” податкової”, – підсумовує економіст. Але в цілому ситуація із наповненням доходної частини Держбюджету-2020, за його висновками, некритична.

... І кажуть про ймовірність тотального урізання видатків

Натомість викликають занепокоєння уже згадані проблеми із залученням коштів (за допомогою різноманітних інструментів фінансових запозичень) для покриття 300-мільярдного бюджетного дефіциту. Ілля Несходовський переконаний: гроші від МВФ цього року вже не надійдуть. А це – ще й ризики для продовження співпраці з іншими міжнародними партнерами України. Конкретні цифри наводить міністр фінансів Сергій Марченко.

“Цього року Україна отримала $2,1 млрд від МВФ та 500 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС. Водночас, відповідно до програми співпраці з МВФ, держбюджет буде виконано повністю за умови отримання $6,2 млрд запозичень від офіційних кредиторів. Тобто, наразі маємо фіскальний розрив у $3,5 млрд, який треба профінансувати. Країна не може дозволити собі втратити ці кошти”, – пише головний фінансист. Причому, ризики, пов’язані, зокрема, з “відкатом” антикорупційної реформи через останні рішення КСУ, наступного року лише посиляться. За словами Сергія Марченка, у 2020-му Україна може не дорахуватися двох траншів від МВФ – по $700 мільйонів та допомоги від Євросоюзу – $350 мільйонів. У 2021-му – траншів від МВФ на $1,5 мільярда, допомоги від ЄС – $600 мільйонів та виплат від Світового банку – у $350 мільйонів.

“І йдеться не просто про цифри на папері, а про державні видатки, які не буде профінансовано, – каже Ілля Несходовський. – Взяти ці кошти більше ніде. Ресурс НБУ і державних банків, які раніше активно купували ОВДП, фактично вичерпані. Доволі “дружно” із ринку українських цінних паперів виходять нерезиденти. Тож проблема залучення Міністерством фінансів коштів для покриття бюджетного дефіциту під кінець року лише загострюється”.

При цьому економіст нагадує, що “не дуже страшними” цифрами бюджетного дефіциту за 9 місяців (приблизно 82 мільярди гривень) маємо завдячувати, передовсім, тому, що державні видатки з початку року профінансовано лише на 89% від запланованого.

“Усе це дає підстави для висновку: бюджетний дефіцит цього року, вочевидь, не буде профінансовано повністю. А це негативно позначиться на капітальних та інших видатках (окрім захищених статей). Що, поміж іншого, буде дошкульним ударом по вітчизняній економіці. Адже на десятки чи й сотні мільярдів гривень не буде профінансовано закупівлі товарів і послуг у бізнесу”, – наголошує пан Несходовський.

Владислав Обух, Київ