Бюджет 2021: друге читання буде пройти складніше, ніж перше
Верховна Рада схвалила бюджетні висновки та пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", що рівнозначно прийняттю цього законопроекту у першому читанні. Депутати пропонували понад 2 тисячі правок, частина з яких була врахована. Тепер Уряд повинен підготувати проект до другого читання та у двотижневий строк подати його на розгляд ВРУ. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив: усе зроблять вчасно. Уряд налаштований оптимістично стосовно виконання бюджету, якщо документ буде остаточно ухвалений саме в цій редакції. "Проєкт є цілком збалансованим і реальним до виконання. Це не просто фінансовий кошторис. Це інструмент розвитку і зростання країни", – переконаний міністр фінансів України Сергій Марченко. На такий міністерський оптимізм експерти та навіть окремі депутати лиш сумно похитують головами…
Що врахували, а що ні
Укрінформ уже порівнював бюджет 2020 та проект бюджету 2021, підготовленого Кабміном до першого читання. Проаналізуємо, на чому ж зупинилися. Отже. Проєктом закону передбачено зростання ВВП на рівні 4,6%, споживча інфляція на рівні 7,3%, рівень державного боргу до ВВП закладається на рівні 64,6%. Середньорічний курс долара на 2021 рік, за яким розраховується державний бюджет, становить 29,1 грн за долар. Доходи бюджету плануються на рівні 1,071 трлн грн, а видатки – 1,35 трлн. Дефіцит становить 270,4 млрд грн тобто 6% ВВП. Середню зарплату очікують на рівні 13632 гривні на місяць, а безробіття у 9,2%.
В ході розгляду проекту Держбюджету-2021 нардепи пропонували змінити розміри прожиткового мінімуму, аніж ті, що початково пропонував Уряд. Зокрема, Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вніс правку, за якою пропонують затвердити на 2021 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі – 4332 гривні. Проте такого роду правки враховані частково, а Уряду доручили опрацювати це питання.
Початковий варіант проекту Держбюджету-2021 пропонував мінімальну зарплату на 2021 рік: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 липня – 6500 гривень. На це депутати якраз погодилися.
У розрізі видатків на безпеку та оборону закладаються витрати на рівні 267 млрд грн, де на зарплати військовим та правоохоронцям передбачається 131 млрд.
Зокрема, 116 млрд грн передбачено на Міноборони. При цьому до запланованих Кабміном видатків на ті чи інші оборонні програми депутати погодилися додати від кількох десятків до кількох сотень мільйонів гривень. До другого читання Кабмін має запропонувати остаточні цифри.
Міністерство внутрішніх справ отримає близько 98 млрд. На пропозиції трохи зменшити видатки на це відомство Верховна Рада не погодилася. Так само і для Офісу генерального прокурора депутати підтримали пропозиції Кабміну залишити фінансування на рівні 9 млрд грн.
Для СБУ передбачено 15 млрд грн. На прохання окремих депутатів додати цьому відомству ще скромно майже половину – 8 млрд грн., Рада погодилася лише частково. Остаточні цифри будуть узгоджені до другого читання.
Видатки на освіту становлять 174 млрд грн, з яких на доплати зарплат вчителям – 21,2 млрд грн. Були пропозиції зафіксувати видатки на освіту 7% ВВП (а це близько 315 млрд грн), але депутати вирішили – якщо і збільшувати фінансування освіти, то в межах можливого і за окремими програмами.
Видатки на медицину становлять 156 млрд грн, з яких передбачається збільшення зарплат медиків на 30%, на програму медичних гарантій планується витрати 123,4 млрд, на боротьбу з коронавірусом – 19,4 млрд, з яких 2,6 млрд грн на вакцинацію (якщо до того часу з’явиться вакцина).
Цікаво, що загального коронавірусного фонду, у тому вигляді, як 2020 року, не буде. Статті витрат розподілили між усіма розпорядниками, які були в ньому записані – МОЗ, МВС та інші. Оскільки з асигнувань поточного року у 63 млрд грн, безпосередньо на боротьбу з епідемією витратили близько 30% (тобто 19 млрд грн), то наступного року вирішили відштовхуватися від аналогічної цифри. В уряді впевнені, що цього вистачить. А якщо ні, то гроші оперативно знайдуть, переглянувши ресурси дохідної частини, яка, як сподіваються, й надалі зростатиме.
Видатки на соціальний захист населення закладені в розмірі 324 млрд грн.
На програму "Велике будівництво" (розвиток дорожньої інфраструктури) планується виділити 150 млрд грн.
На програми підтримки малого та середнього бізнесу заплановано 12 млрд грн, з яких на реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн та на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн.
На фінансову підтримку регіонів (ДФРР) заплановано 9,4 млрд грн. Видатки на культуру становитимуть, як очікується, 7,5 млрд грн, на спорт – 7,4 млрд грн. На підтримку вугільної галузі планується виділити 4,5 млрд грн, на підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн, на цифровізацію галузей економіки – 2,9 млрд грн.
Де на це все брати гроші?
Заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Олександр Трухін під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді повідомив: щоб врахувати усі пропозиції депутатів, необхідно близько 1,5 трильйона гривень, тобто фактично – ще один бюджет.
Врешті, комітет обмежився значно скромнішою сумою і запропонував збільшити доходи бюджету на 20 млрд грн, а також дещо перерозподілити видатки.
В дохідній частині, депутати, зокрема, підтримали ідею підвищити план доходів Нацбанку (передається в бюджет) – з 33 млрд грн. планку підняли до 45 млрд грн. І саме на ці кошти розраховані більшість депутатських “хотєлок”. На 1 млрд грн докинули план по податку на прибуток підприємств (від них очікують 107 млрд грн). Плани по ввізному миту збільшили очікування на 2,4 млрд грн – до 32 млрд грн. Від приватизації держмайна очікують 6 млрд грн.
Оптимізм невиправданий, бо «ковід» не спить
Запропонований урядом проєкт бюджету наступного року є нереалістичним, вважають деякі експерти та опозиційні депутати. Вони говорять про наявність у ньому зайвого популізму та невиправданого оптимізму.
«Голос» не підтримав проект. Чому? Бо це бюджет не про доцільність, раціональність та розвиток. А про популізм, недалекоглядність та невміння визначати пріоритети, – заявила Галина Васильченко, народна депутатка від партії «Голос», експертка з економічних питань...
За її словами, ключові недоліки бюджету полягають, по-перше, у величезному дефіциті. «Бюджетна діра – 270 млрд грн, а це 6% ВВП (хоча норма 3%). Де взяти гроші, щоб покрити дефіцит? Відповіді на це питання в уряді нема», – каже депутатка.
По-друге, у завищенні доходів. «Уже наприкінці цього року ми побачимо, що різниця між плановими і реальним надходженнями буде колосальною. І що робить уряд? Знову закладає нереалістичні показники дохідної частини. На практиці це означає, що влада перекладає відповідальність на бізнес і наступні покоління шляхом вищих податків та запозичень», – коментує Галина Васильченко.
І, по-третє, у відсутності довгострокового бачення. «Такий собі «бюджет одного дня». У ньому не прослідковуються жодні пріоритетні напрямки. Кошти наче розподілялись за принципом «роздамо всім потрохи». Але ні. Один пріоритет таки знайшовся – це Офіс президента та силовики. А те, що ми живемо в умовах війни з Росією, пандемії та економічної кризи владу наче не хвилює», – обурюється народна обраниця.
До речі, вона звертає увагу на той факт, що за цей варіант бюджету проголосувало лише 209 «слуг», мовляв, монобільшість не така вже і “монобільша".
«Уряд прогнозує зростання економіки на 4,6%. Це досить оптимістично. Враховуючи ситуацію, яка склалася, є ризики, що таке зростання не буде досягнуто. Карантинні обмеження до кінця року триватимуть. Статистика демонструє збільшення кількості хворих на COVID-19 як в Україні, так і в світі. Триває рецесія в промисловості й інших галузях. Зменшилося кредитування економіки та притік іноземного капіталу, суттєво скоротилися капітальні інвестиції. Це призведе до ненадходження доходів у визначених у бюджеті обсягах. На жаль, передбачено реальне зменшення видатків споживання і розвитку», – зазначив глава Рахункової палати Валерій Пацкан за підсумками експертизи РПУ проєкту держбюджету-2021.
За підрахунками фахівців Рахункової палати, у 2021 році частка державних запозичень становитиме 39% усіх фінансових ресурсів державного бюджету. На виплату боргів у 2021 році передбачено третину витрат державного бюджету – майже 620 млрд грн. «Отже, тільки на обслуговування боргу піде кожна СЬОМА гривня доходів», – каже Валерій Пацкан.
Економісти вказують на те, що проєкт бюджету на 2021 рік є надзвичайно оптимістичним, адже уряд не враховує у своїх прогнозах, що і в наступному році коронавірусна криза та локдауни в країнах Європи та в Україні негативно впливатимуть на економіку. "По доходах уряд надто оптимістичний. Заклали у дохідну частину по максимуму, що можна було закласти, але якщо щось піде не так, то виправити ситуацію вже буде нічим", – каже Марія Репко з Центру економічної стратегії в коментарі DW.
«Кабмін передбачив 270 млрд грн дефіциту в головному фінансовому документі. Однак невідомо, як Україна має знайти ці кошти, адже за 10 місяців Мінфін не зумів покрити дефіцит бюджету, закладеного на 2020 рік. Крім цього, без співпраці з МВФ Україна не зможе отримати гроші від інших міжнародних партнерів», – в ефірі 24 каналу розповів економічний експерт Тарас Козак. Зокрема, і від комерційних позичальників через механізм євробондів. "Буде дуже складно взагалі виконати цей бюджет, навіть без такого дефіциту", – наголосив експерт.
Тож наступний етап «утрамбування» всього заявленого в бюджеті в першому читанні буде дуже складний для Міністерства фінансів: треба буде шукати, де урізати, а де додати. Для приведення бюджетного плану до реальності, за підрахунками економістів, до другого читання доведеться скоротити видатки на 80 млрд грн. Але це навряд чи сподобається депутатам.
Марина Нечипоренко, Київ
