Тютюнове лобі: Україна погіршила показники у глобальному рейтингу
Про це повідомив Центр громадянського представництва «Життя», представляючи в Укрінформі рейтинг України за індексом втручання та лобізму тютюнової індустрії.
«Україна має один із найгірших показників, посівши 27 місце серед 33 європейських країн. Назагал у рейтингу 57 держав, але деякі країни посіли однакові бали й відповідно місця. Найгірші показники й найбільше втручання тютюнового лобізму зафіксовано в Румунії, Угорщині, які посіли 31 місце. Якщо брати попередній глобальний індекс, який вперше проводився в Україні в 2017-18 роках, то тоді Україна отримала 61 бал проти 68 балів цього року, погіршивши свій результат, який є одним із найгірших у світі», - розповіла Лілія Олефір, виконавча директорка Центру громадянського представництва «Життя».
Вона нагадала, що йдеться про ті випадки, які суперечать керівним принципам рамкової конвенції ВООЗ боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала ще 14 років тому.
«Коли тютюнова індустрія бере участь у формуванні політики – це означає, що потрібні закони не ухвалюються або відтерміновуються, або ж приймаються, які вигідні тютюновим компаніям. Коли тютюнова компанія дає гроші на боротьбу з коронавірусом або ще на щось, то таким чином вона намагається відбілити свою репутацію. Також конвенція ВООЗ забороняє діяльність під прикриттям соціальної відповідальності, і законодавство України забороняє тютюновим компаніям надавати фінансову чи будь-яку іншу допомогу організаціям чи особам», - пояснила Олефір.
За її словами, тютюновий бізнес – це бізнес, а який вбиває і не приносить жодної доданої вартості до економіки України, адже ті ж акцизи сплачують курці. Крім того, 85 тисяч українців помирають від хвороб, які викликані вживанням тютюну.
На втручання тютюнових компаній в державну політику під час пандемії COVD-19 звернув увагу Владислав Збанацький, заступник генерального директора Центру громадського здоров'я МОЗ України.
«Навіть у час світової кризи COVD-19 ми бачимо, що тютюнові корпорації намагаються впливати на державну політику й соціум шляхом надання якоїсь допомоги, в тому числі, пов’язаної з лікуванням. Але всі ми розуміємо і є обґрунтовані докази, що вплив як первинного, так і вторинного тютюнового диму погіршує прогноз лікування COVD-19», - сказав Збанацький.
Після зміни влади в Україні були сподівання на зменшення тютюнового лобі на посадовців, від яких залежать рішення, але насправді цього не сталося, констатував Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб».
«Тютюнова індустрія знайшла підхід до нових народних депутатів і чиновників. Ми бачимо активну участь і фінансування тютюновою індустрією громадських організацій, інших впливових лобістів, які просувають її інтереси. Наприклад, Філіп Морріс Інтернешнл протягом 2014-19 років виділив майже 1,5 млн доларів на фінансування різних громадських організацій, які дуже часто впливали на рішення парламенту й Кабінету Міністрів, здійснюючи дуже сумнівну діяльність. Філіп Морріс також намагається впливати на благодійні фонди, надаючи їм допомогу на боротьбу з COVD-19», - зазначив Миткалик.
Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії – це дослідження, що охоплює 57 країн, у тому числі й Україну. Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії був вперше запроваджений Альянсом Південно-Східної Азії з боротьби проти тютюну (South-East Asia Tobacco Control Alliance) як регіональний звіт за підтримки проєкту «Зупинимо тютюнові організації та вироби» Благодійного фонду Блумберга, та є частиною глобальної публікації Всесвітнього центру ефективного управління контролем над тютюном (Global Centre for Good Governance in Tobacco Control) у Школі глобальних досліджень Університету Таммасат.
У світі зафіксовано 7 індикаторів втручання тютюнової промисловості у формування політики: рівень участі в розробці політики, діяльність під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу, привілеї для тютюнової промисловості, форми необов’язкової/нав’язливої взаємодії, прозорість, конфлікт інтересів, профілактичні заходи.
