Нафтогаз створить цифрову базу геологічних даних
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті компанії.
"У межах діджиталізації спеціалісти дивізіону «Нафтогаз розвідка і видобування» запустили в роботу програмне забезпечення для управління геолого-промисловими даними. Запуск цієї програми – це початок створення найбільшої в Україні цифрової бази геологічних даних", - йдеться в повідомленні.
У систему вже внесено дані про 43 родовища та понад 1 200 свердловин західного регіону. Загалом планується оцифрувати дані про понад 200 нафтогазових ділянок і 5 300 свердловин, які експлуатує дивізіон «Нафтогаз розвідка та видобування».
«У 2020 році в Харкові розпочав роботу наш центр 3D-моделювання. На цей момент ми вже оцифрували історію західного регіону, попереду опрацювання інформації по Дніпровсько-Донецької западині. Детальний аналіз геологічних даних і 3D моделювання родовищ – це наші інструменти підвищення ефективності процесів і прийняття управлінських рішень в межах реалізації стратегії нарощення ресурсної бази», – розповів директор дивізіону «Нафтогаз розвідка і видобування» Олександр Романюк.
База даних формується на основі програмного забезпечення ProSource міжнародної компанії Schlumberger і буде інтегрована з іншими системами групи «Нафтогаз». Створення бази даних триватиме 5 років.
У системі зберігатиметься: геологічна інформація, а саме, дані про ліцензійні ділянки, родовища, свердловини, їх будову та структуру; скан-образи, результати геофізичних досліджень свердловин; інформація про проведені сейсмічні дослідження, профілі свердловин; обсяг видобутку газу, нафти, конденсату, води, результати капітальних ремонтів свердловин; 3D-моделі родовищ; аналіз розробки родовищ, уточнені проєкти, геолого-економічна оцінка, техніко-економічна оцінка.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2020 року Нафтогаз відкрив центр 3D-моделювання та візуалізації родовищ у Харкові на базі Українського науково-дослідного інституту природних газів.
Зокрема, 3D моделі родовищ дають змогу уточнювати геологічну будову покладів вуглеводнів, підтверджувати їх ресурсний потенціал та планувати програми розробки. Вони дозволяють ухвалювати ефективні управлінські рішення щодо буріння нових свердловин, оптимізації видобутку, реалізації нових інфраструктурних об’єктів.
