Європейський Союз обирає органічні продукти – звідки вони приїдуть?

25% сільськогосподарських земель мають бути під органікою до 2030 року – таке завдання зафіксоване в стратегії ЄС «Від ферми до виделки», в рамках Європейського зеленого курсу. Як це стосується України?

На запитання, чи є це завдання реальним, учасники дискусій на BIOFACH 2021 відповідають однозначно – так. Питання чому – в аудиторії, яка збирається у конференц-залах BIOFACH не дискутується. Адже раз на рік, ось уже 32 роки поспіль, на цю найбільшу в світі виставку органічної продукції до німецького міста Нюрнберг приїздять тільки прихильники та захисники органіки. Цього року виставка віртуальна – ані запахів, ні смаків, які зазвичай так приваблюють відвідувачів. Втім, експонентів, відвідувачів та питань для обговорень не стало менше.

Дуже гостро стоїть питання, як досягти показника у 25%, при тому, що сьогодні під органічною продукцією лише 8,5% євросоюзівських земель? І в стратегії ж ідеться про всі країни ЄС, а не тільки про Австрію чи Естонію, де органічні поля вже займають понад 20% сільськогосподарських земель і для яких досягнення таких показників цілком реальне у найближчому майбутньому. Треба враховувати і ситуацію в тих країнах, де органічних угідь зовсім небагато і попит на такі продукти невеликий.

Єврокомісія пропонує низку заходів на підтримку органіки. І, як зазначає директор Генерального Директорату розвитку сільського господарства та сільських територій Вольфганг Бутчер, «конверти цих заходів вже сформовані, й бюджет готовий до доставки». Перш за все, йдеться про фінансову підтримку більш сталих та кліматично відповідальних господарств. Чималі кошти закладено в загальному механізмі фінансування Європейського зеленого курсу.

Друга стаття фінансування – запровадження так званих еко-схем у сільському господарстві в рамках стратегії «Від ферми до виделки». (Еко-схеми – це схеми фінансової підтримки втілення нової сільськогосподарської політики ЄС, призначені для винагороди фермерів, які вирішили піти на крок вперед щодо охорони навколишнього середовища та кліматичних цілей у своїх сільськогосподарських практиках). Вони стосуються не лише органіки, але у списку практик, які будуть підтримуватися еко-схемами, органіка на першому місці. Дуже важливим інструментом підтримки є стимулювання досліджень та інновацій, кошти на які також передбачено відповідними європейськими програмами. А також – підвищення поінформованості, просвіта для фермерів.   

Наприкінці березня Єврокомісія обіцяє оприлюднити план дій в галузі органіки з усіма цифрами та умовами. Але, тим не менш, кожна з країн ЄС має розробити власний національний план з урахуванням своїх конкретних умов та можливостей. Ці плани стануть основою Спільної аграрної політики (САП) ЄС, яка тісно переплітається зі стратегіями Європейського зеленого курсу з біорізноманіття та аграрною «Від ферми до виделки».

А чи готові споживачі до такого збільшення органічної продукції? Так, запевняють господарі виставки та офіційні представники Німеччини, – ринок здебільшого готовий. У Німеччині, зокрема, попит на органіку виріс на 22% протягом року пандемії. Звісно, ситуація різниться від країни до країни, але спільною є турбота про здоров’я населення, особливо зараз, через ковідну загрозу. І тому, наполягає представниця Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) Хейдрум Мошиц, «органіка має вийти за межі кола зацікавлених, і взагалі за межі аграрної теми; питання про органічне харчування має стосуватися всього суспільства. Як змінити звички та ставлення споживачів до харчування, до власного здоров’я – це невід’ємна складова системної роботи для всієї спільноти ЄС».

Варіанти й приклади пропонуються різні. Від пропозиції про заснування призів для найкращих виробників чи органічного дня в календарі – до сертифікації побутових кухонь на органічність. Але всі погоджуються з тим, що споживачу треба створити сприятливе середовище для вільного вибору способу харчування та продуктів. Таке середовище повинно містити, в тому числі, чесну ціну на продукцію, яка має враховувати вплив на довкілля протягом усього життєвого циклу продукту. А отже, звичайна продукція за такого підходу може виявитися дорожчою за органічну. Багато сподівань покладається на державні закупівлі – стимулювання і приклад державної влади щодо вибору здорових продуктів.

Отже, ринок ЄС готовий до переходу на органічну продукцію, урядовці пропонують широку програму підтримки. А що самі фермери? Чи готові вони трансформувати свої господарства? Виявляється, ця середня ланка процесу є найбільш слабкою. Потенційно залучитися до органічного виробництва мають змогу й ті фермери, які наразі про це ще не замислились. Нові фінансові механізми стимулюватимуть їх зацікавленість, а країни, крім конкретної фінансової підтримки, мають розробити спеціальні посібники про те, як зробити аграрні господарства більш стійкими. Так, процес позитивний, але швидкість його повільніша за швидкість розвитку ринку. Тобто, тут є великі ризики, – бідкаються європейські експерти та практики.

І якщо дивитися на цю ситуацію з точки зору нашого, українського, інтересу, то саме тут можуть бути наші можливості: пропонувати нашу органічну продукцію європейському ринку поки європейські фермери міркують про вигоду. Але нам міркувати треба швидко й влучно. В нас немає такої потужної підтримки, як в аграріїв ЄС, але вже є потужна пропозиція для європейського споживача – Україна посідає друге місце серед усіх імпортерів органічної продукції світу до ЄС. Власне, 85% нашої органічної продукції їде саме до країн ЄС, особливо до тих, де є попит на таку продукцію, але немає достатньо пропозиції від власних фермерів. Серед найбільших країн-імпортерів української органічної продукції – Нідерланди, Литва, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Польща, Данія, Італія, Франція, Румунія. За 2019 рік експорт української органічної продукції до ЄС склав 338 тис. тонн (115 млн євро).

У нас є величезний, порівняно з країнами ЄС, потенціал розвитку органіки. Якщо перекласти проценти на гектари, то нині під органічним господарюванням в ЄС є приблизно 14,6 млн га, найбільше в Іспанії – 2,4 млн га. У нас поки що близько 468 тис. га, і це лише 1,1% сільськогосподарських земель. Кабінет міністрів України 3 березня затвердив Постанову “Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року”, в якій планується досягти показника площі земель з органічним статусом не менше 3% загальної площі сільськогосподарських угідь України, що становить приблизно 1,3 млн га. Якщо взяти до уваги, що за 2019 рік загальна площа органічних земель у нас збільшилась майже на 50%, то плановані досягнення не здаються нереальними, а шанси залишитися потужним постачальником для ринку ЄС є високими.

Та й деяка підтримка від нашого уряду також обіцяна. У 2020 році Верховною Радою України ухвалено зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, серед іншого, передбачено державну підтримку виробників органічної сільськогосподарської продукції.

Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в інтерв’ю під час BIOFACH 2021 запевнив, що державна підтримка виробників органічної продукції «передбачає компенсацію витрат фермерам за сертифікацію органічного виробництва, дотації на 1 га сільськогосподарських угідь, здешевлення витрат за придбання дозволених для використання засобів захисту рослин та добрив». В 2021 році вперше буде запроваджена державна підтримка виробників органічної продукції. На це, за словами пана Глущенка, «в цьому році буде виділено 100 млн грн з перспективою збільшення в наступних роках».

Але, незважаючи на активну експортну діяльність України на органічному ринку, до нашої продукції досі застосовуються більш суворі умови контролю на кордоні з ЄС. Європейські партнерські програми допомагають нам розвивати наше органічне виробництво й наполягають на створенні рівних умов для наших і європейських фермерів, на необхідності більшої довіри до нас як партнерів. «Чесне партнерство, чесна ціна, підтримка підсилення спроможності фермерів не тільки в ЄС, а й у партнерських країнах», – наполягає Беата Хубер, представниця Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія), який уже близько 20 років опікується аграрними програмами в Україні за підтримки уряду Швейцарії.   

Напевне, нам і самим треба ретельніше дбати про дотримання проголошених органічних стандартів. Тим більше, що всі законодавчі умови у нас для цього вже є. У 2019 році введено в дію Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», розроблено й затверджено переважну більшість нормативно-правових актів. Наразі мінекономіки працює над тим, щоб забезпечити функціонування державних реєстрів, дієвої системи державного нагляду, прозорості ринку органічної продукції в Україні. 

«Успішне виконання цих завдань дасть змогу Україні стати на світовому ринку надійним торговим партнером із врегульованим законодавством, – впевнений Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України. – В свою чергу, це стане передумовою для звернення до Єврокомісії щодо розгляду питання про перегляд встановлених додаткових заходів контролю до вітчизняних виробників органічної продукції».

Тамара Малькова, МБО ІЦ «Зелене досьє»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства