Менш ніж за рік ринок небанківських фінпослуг залишили майже 100 компаній - НБУ

Менш ніж за рік ринок небанківських фінпослуг залишили майже 100 компаній - НБУ

Укрінформ
З липня 2020-го по квітень 2021 року з фінансового ринку добровільно пішли близько 100 компаній.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директор департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ Ольга Максимчук.

І винна в цьому, за її словами, не лише коронакриза. Тенденція до скорочення кількості “гравців” у цьому сегменті простежується кілька років поспіль.

“Ідеться саме про добровільний вихід із ринку. Частина компаній тривалий час не вела жодної діяльності. І продовжувати перебування у “сплячці” за нинішніх умов недоцільно. Інша причина: з 1 липня 2020 року посилено вимоги до страховиків – повною мірою запрацювали вимоги до платоспроможності. Через це деякі страхові компанії залишають ринок добровільно, не чекаючи, доки це зробить регулятор. Оскільки “примусове” виведення з ринку матиме негативні наслідки – прямо вплине на ділову репутацію власників і керівників. Певно, це й стимулює власників та менеджмент фінустанов не чекати “оргвисновків”, а робити такий крок добровільно”, - пояснила представниця Нацбанку.

Вона додала, що проблему посилює відсутність ефективного способу виведення небанківських фінустанов із ринку. Йдеться про прогалини в законодавстві.

“Нині є досить обмежений інструментарій, що дозволяє виводити ці компанії “цивілізовано”. Ситуація парадоксальна: алгоритму дій після виключення фінустанови з реєстру фактично немає”, - констатувала Максимчук.

Читайте також: Ринок небанківських фінпослуг поповнився чотирма учасниками – НБУ

Рятує ситуацію лише те, що у випадку зі страховиками з ринку йдуть, переважно, компанії, які не працювали з населенням, а, здебільшого, мали справу із юридичними особами, займалися перестрахуванням. Тобто, громадяни через припинення їхньої діяльності не постраждали. Усі ж питання із юридичними особами менеджмент намагається врегулювати до того, як заявити про вихід з ринку.

“Тож у переважній більшості випадків страховики не мають невиконаних зобов’язань. Але щоб захистити споживачів у майбутньому, потрібні глобальні законодавчі зміни”, - підсумувала Ольга Максимчук.

На виконання закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів про удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" (так званого “законодавства про “спліт”) майже рік тому, 1 липня 2020-го, Національний банк перейняв функції регулятора ринку небанківських фінансових послуг: страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінустанов.

Йдеться про доволі об’ємний і неоднорідний ринок. Тут є й ризиковий сегмент (страховики та кредитні спілки, які залучають кошти у громадян), і неризиковий – фінкомпанії, ломбарди, лізингові та факторингові компанії, що працюють із власними коштами.

До того ж, значна частина ринку (за оцінками експертів, 25–30%) є неактивною. Це компанії, які не працюють або не подають регуляторові звітності, розташовані/зареєстровані на тимчасово окупованих територіях і в анексованому Росією Криму.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-