Галущенко сказав, що прискорить синхронізацію з європейською енергосистемою
Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко на зустрічі з послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Міненергетики.
«Синхронізація з європейською енергосистемою – це те, що ми реалізуємо в найближчому майбутньому. Ініційоване Міненерго рішення про заборону імпорту електричної енергії з РФ та Білорусі є одним з кроків для прискорення цієї інтеграції», - зазначив Галущенко.
Міністр наголосив, що Німеччина є одним із ключових надійних партнерів України, і подякував за підтримку реформування енергетичного сектору, зокрема за вагомий внесок у створення та роботу Фонду енергоефективності.
Фельдгузен підкреслила, що Україна має значний потенціал в енергетиці для взаємовигідного співробітництва, зокрема і щодо проєктів з виробництва та транспортування водню.
Герман Галущенко підтвердив важливість питання розвитку водневої енергетики та в цьому контексті перспективи використання інфраструктури газотранспортної системи України.
Сторони відзначили важливість підписаної у серпні минулого року заяви про німецько-українське енергетичне партнерство, а також обговорили стан та перспективи співпраці в енергетичній сфері і подальше впровадження спільних проєктів в рамках заяви. Також окреслили можливості подальшої реалізації проєктів трансформації вугільних регіонів, розвитку водневої енергетики, підвищення енергоефективності та декарбонізації.
Як повідомлялося, 26 серпня 2020 р. федеральний міністр економіки й енергетики Петер Альтмаєр й на той час т.в.о. міністра енергетики України Ольга Буславець підписали Спільну заяву про започаткування енергетичного партнерства. Основними напрямками діяльності якої є підвищення енергоефективності в будівлях і промисловості, модернізація електроенергетичного сектору, розбудова відновлюваних джерел енергії і зменшення викидів CO2.
Співпраця в енергетичному секторі між Україною та Німеччиною спрямована як на захист клімату, так і на заощадливе використання ресурсів. За кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) та Федерального міністерства довкілля, охорони природи і ядерної безпеки (BMU) Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує, наприклад, проєкти з енергоефективності в Україні, в т.ч. шляхом утеплення шкіл, лікарень та інших будівель. Кредитна установа для відбудови (KfW) фінансує реконструкцію структурно важливої трансформаторної підстанції в Луганській області.
Україна має повністю від’єднатися від енергосистем Росії та Білорусі, оскільки це є запланованим стратегічним кроком в рамках майбутньої інтеграції вітчизняної енергосистеми з континентальною енергосистемою Європи, ENTSO-E.
Як передає Укрінформ, про це міністр енергетики Герман Галущенко написав у Фейсбуці.
"Вітаю рішення НКРЕКП обмежити доступну пропускну спроможність для імпорту електроенергії в Україну з боку Російської Федерації та Республіки Білорусь до 0 МВт. Я підтримував і підтримую обмеження такого імпорту на період до інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E", - написав Галущенко.
Він переконаний, що Україна має всі можливості стати експортером електроенергії.
"Для цього маємо розвивати власні потужності. Це стосується не тільки добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, але й розвитку генерації на основі ВДЕ, високоманеврової генерації та систем накопичення енергії. Міністерство активно працює над стимулами для розвитку цих напрямків. Це відповідає і потребам України, і нашим міжнародним кліматичним зобов’язанням", - зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), обмежить імпорт електроенергії з Росії та Білорусі до 1 жовтня 2021 року.
Із набранням чинності 15 травня 2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі», НКРЕКП отримала повноваження обмежувати доступну пропускну спроможність, що розподіляється на добових та місячних аукціонах на 2021 рік, у частині міждержавних перетинів між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства.
У Резолюції Європарламенту щодо імплементації Угоди про асоціацію Україна—ЄС, ухваленій 11 лютого 2021 року, Європейський парламент повністю підтримав інтеграцію України до європейської континентальної енергетичної мережі (ENTSO-E)
Дана синхронізація об’єднаної енергосистеми України з енергомережею ENTSO-E запланована на 2023 рік.
Україна виконала більшу частину технологічних кроків, необхідних для синхронізації. У 2019-2020 роках було проведено випробування систем збудження на енергоблоках ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та АЕС. Дані, отримані в результаті цих випробувань, будуть використані для проведення додаткових досліджень, передбачених Каталогом заходів Угоди про умови майбутньої синхронізації. Також на їх основі буде побудована спільна математична модель синхронної роботи української та європейської енергосистем. Успішність такого моделювання є однією з ключових передумов для тестування ОЕС України в ізольованому від енергосистем Росії та Білорусі режимі. Проведення такого тесту заплановане у 2022 році.
ENTSO-E, європейська мережа системних операторів передачі електроенергії, - організація, що об'єднала в липні 2009 року електричні мережі об'єднань ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA.
