Авторизація АЕО на митниці: чому бізнес не поспішає скористатися перевагами?

Митниця – серед українських інституцій, які нині переживають чи не найбільш глибинні реформи, на ефективність яких суспільство покладає особливі надії. Йдеться не лише про кардинальне кадрове оновлення, позбавлення багаторічного корупційного шлейфу, а перетворення на сучасну сервісну службу – лояльну й відкриту до чесного бізнесу і нетерпиму до охочих заробити на контрабанді та “схемах”.

Поміж “цивілізованих” інструментів досягнення цієї мети – впровадження Програми Авторизованого економічного оператора (АЕО), що діє майже у 100 країнах світу. В державах ЄС більшість митних оформлень здійснюються саме підприємствами з авторизацією АЕО. Завдання програми – спростити міжнародну торгівлю. У рамках Додатку XV до Угоди про Асоціацію з ЄС Україна також підтвердила намір запровадити Програму АЕО. І Держмитслужба за допомогою європейських партнерів зробила це у 2020 році. Однак станом на липень 2021-го в Україні зареєстрований лише один авторизований економічний оператор.

Чому так? Навіщо Програма АЕО бізнесові? Чи не занадто суворі її критерії? Яким був досвід запровадження програми в інших державах та як він може прислужитися Україні?

Ці запитання до Вітяніса Алішаускаса, міжнародного експерта з митних питань Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Чому українські підприємства не стають в чергу для реєстрації АЕО: об’єктивні та суб’єктивні причини

- Чи справді таке вже необхідне запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора? Розкажіть про вигоди, які матимуть українські компанії з отриманням статусу АЕО.

- Завдання Митниці – сприяти прозорій міжнародній торгівлі, не створювати зайвих перешкод для підприємців при перетині митного кордону. Але, водночас, – контролювати, щоб торгівля велася законно і щоб до державної скарбниці сплачувалися всі митні платежі.

«Не заважати» – означає зробити так, щоб перетин митного кордону був швидким і підприємцеві не доводилося витрачати зайві ресурси і час на митні процедури. Тобто, контроль все одно має здійснюватися, але в інший спосіб, аніж змушувати вантажівки шикуватися в черги на кордоні.

Таких способів декілька. Серед найпоширеніших у країнах ЄС – митний аудит та система спрощень. У випадку з митним аудитом перевірка здійснюється вже після того, як вантаж перетнув митний кордон, – за декілька днів, або й навіть за місяць. При спрощеннях – аудит підприємства відбувається перед тим, як Митна служба надає право на преференції. І якщо підприємство його пройшло, Митниця вважає, що може йому довіряти.

У країнах ЄС спрощення охоплюють три найбільш популярні митні режими. Зокрема, для експортно-імпортних операцій діє програма спрощень АЕО; для транзиту – спрощення в системі спільного транзиту (NCTS). Таким чином, підприємці, які хочуть швидко перетинати кордон, можуть пройти аудит (відповідно до національного законодавства) і отримати право на спрощення в потрібному режимі – або одразу в усіх трьох.

В Україні система NCTS діє поки що лише в національному масштабі. Міжнародне застосування (як у 35 країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту) очікується, починаючи з 2022 року. Однак отримати дозвіл на транзитні спрощення можна вже зараз. Після приєднання України до Конвенції “вага” цих спрощень суттєво зросте. 

Тепер про вигоди Програми АЕО, яка в Україні вже діє. Як відомо, є 2 типи авторизації АЕО. Залежно від специфіки діяльності, підприємство самостійно обирає один із них, або одразу обидва: АЕО-С, спрямований на надання спрощень при митному оформленні, чи АЕО-Б, що підтверджує рівень безпеки й надійності підприємства.

У цілому спрощення та переваги можуть бути такими: виконання митних формальностей у першочерговому порядку та використання (за наявності) окремої смуги руху в пункті пропуску; спрощене декларування, зниження ступеня ризику автоматизованою системою митного оформлення, використання загальної фінансової гарантії, процедура випуску за місцем перебування, самостійне опломбування вантажів.

Наведу один приклад. Уявімо форс-мажорну ситуацію: приміром, через карантин мають закриватися кордони. Авторизований економічний оператор має право переважного перетину кордону. Й воно може виявитися вирішальним, тому перевізник або підприємство з таким правом отримують суттєву перевагу перед конкурентами.

Загалом же статус АЕО надає підприємству численні економічні та репутаційні переваги.

- Проте, в Україні ажіотажу з поданням заявок на отримання статусу АЕО наразі немає. Із чим це, на Вашу думку, пов’язано? Бізнес не розуміє «свого щастя»? Чи забагато критеріїв та вимог передбачено для отримання такого статусу?

- Як на мене, причин тут декілька. В Литві також у перший рік запровадження програми АЕО не було ажіотажу. Бізнес звик придивлятися до нових правил і можливостей, перш ніж починати діяти. Процедура вимагає «відкрити всі двері» і показати, що абсолютно всі ваші процеси організовані прозоро. Для цього потрібна рішучість. І впевненість, що жодні “сірі” схеми не застосовувалися. На таке може наважитися тільки чесний, «білий» та дуже сміливий бізнес.

В Україні дається взнаки іще одна вагома обставина. Зараз діють положення Митного кодексу, які поки що надають абсолютно всім значну частину спрощень із переліку, передбаченого для АЕО. Зрозуміло, у більшості виникає запитання: « навіщо мені проходити таку складну процедуру, якщо й зараз маю спрощення?».

Тут варто взяти до уваги, що 7 листопада 2022 року термін дії цих положень Митного кодексу спливає. Тобто, менш ніж за 1,5 року декларації типу ЕА, завдяки яким діють спрощення при перевезенні вантажів для всіх українських трейдерів, скасують. Зате компанії зі статусом АЕО зможуть не лише й надалі користуватися суттєвими спрощеннями при митному оформленні, на кшталт нині чинних, а й новими.

Для того, щоб отримати статус АЕО знадобиться до 1 року. Тож часу, щоб продовжити користуватися спрощеннями і після 7 листопада 2022-го, у бізнесу не так багато. Можна сказати, що Програма АЕО – для тих, хто прораховує свою діяльність на перспективу.  

Чи є українські вимоги занадто складними порівняно з іншими країнами? Вони мають бути адекватними для того, щоб держава мала підстави довіряти своїм АЕО.

Якщо Митниця каже, що готова пропускати вантаж «під чесне слово», то вона повинна мати для цього переконливі і підтверджені аргументи. Нічого дивного, що перевірка ведеться з усіх сторін, і дуже ретельно. Кожна країна розробляє свої вимоги для того, щоб мати підстави надавати статус АЕО.  

- А коли можна очікувати визнання статусу АЕО українських компаній митницями інших країн?

- Взаємне міжнародне визнання стосується лише авторизації типу АЕО-Б – щодо підтвердження безпеки та надійності. Вона актуальна тільки для компаній, які здійснюють перевезення. Взаємне міжнародне визнання передбачає, що так само просто, як українські АЕО їздитимуть територією інших країн, АЕО тих держав матимуть переваги в Україні.

Як відомо, в інших країнах є значна кількість АЕО, в Україні – поки що один. На мою суб’єктивну думку, Україна буде зацікавлена порушувати питання про взаємне міжнародне визнання програм АЕО тоді, коли авторизацію АЕО-Б отримають принаймні декілька вітчизняних компаній.

Якщо ви запитуєте, чи довірятимуть Митниці інших країн «якості» українського статусу АЕО? – так, оскільки Програма в Україні запроваджувалася відповідно до норм ЄС.

- З якими проблемами при впровадженні інституту АЕО стикалися в нових країнах-членах Євросоюзу, зокрема в Литві? Як швидко і в який спосіб їх розв’язали?

- Програма АЕО орієнтована на чесний та прозорий бізнес, який планує працювати не один рік, а приходить надовго. Це дещо звужує коло зацікавлених підприємств у будь-якій країні, а тим більше – в пострадянській. Тривалий процес авторизації, суворі критерії, необхідність «впускати сторонні очі» до свого підприємства, – все це не сприяло ажіотажу довкола АЕО в Литві та інших балтійських країнах. Та вже незабаром процес суттєво активізувався. Ми не спрощували критеріїв. Просто підприємствам знадобився час, щоб побачити й оцінити свої прямі економічні вигоди від такої інвестиції, якою є робота над отриманням статусу Авторизованого економічного оператора.

АЕО – як елемент взаємної довіри митниці й бізнесу

Інститут Авторизованого експортного оператора (АЕО) було запроваджено Всесвітньою митною організацією 2005 року через ухвалення Рамкових стандартів безпеки й полегшення правил світової торгівлі. Статус АЕО підтверджує найвищий ступінь довіри митниці до підприємства. А отже – дає можливість застосовувати найповніший перелік спеціальних спрощень та користуватися перевагами при здійсненні митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через кордон.

Є два типи авторизації АЕО:

– про надання права на застосування спеціальних спрощень (АЕО-С),

– про підтвердження безпеки й надійності (АЕО-Б).

Підприємство самостійно обирає тип авторизації чи може одночасно мати авторизації обох типів.

Для надання авторизації АЕО застосовуються такі критерії:

• дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності;
• належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної і транспортної документації;
• стійкий фінансовий стан;
• забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства;
• дотримання стандартів безпеки й надійності.

Авторизація АЕО надається безоплатно та діє безстроково.

Підприємство, яке отримає авторизацію АЕО-С, матиме право на такі спеціальні спрощення:

• загальна фінансова гарантія;
• самостійне накладення пломб спеціального типу;
• процедура спрощеного декларування;
• процедура випуску за місцем перебування.

Це передбачає отримання таких переваг, як:

• виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку;
• зниження ступеня ризику автоматизованою системою митного оформлення для визначення переліку митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
• використання спеціально визначеної у разі наявності смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;
• використання національного логотипа АЕО.

Підприємство, яке отримає авторизацію АЕО-Б, зможе самостійно накладати пломби спеціального типу. Крім того, воно матиме ще низку переваг:

• виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку;
• зниження ступеня ризику автоматизованою системою митного оформлення для визначення переліку митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
• використання спеціально визначеної у разі наявності смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;
• використання національного логотипу АЕО

Владислав Обух, Київ