Здобутки та вікна можливостей для вітчизняного агроекспорту

Незважаючи на всі негаразди, коліщата національних економік продовжують рухати глобальний ринок. Тішить, що український «гвинтик» у цьому механізмі далеко не останній, а подекуди – й один з ключових. Українська економіка є відкритою, наш бізнес динамічно і проактивно інтегрується в глобальні процеси, про що свідчить надзвичайно широка номенклатура нашого експорту, а разом із тим – розвиток торгових відносин з країнами по всьому світу. В агропромисловій царині – так точно.

9 вересня в Міністерстві аграрної політики та продовольства України був представлений п’ятий аналітичний звіт «Аграрне портфоліо - 2021», в якому підсумовані експортні досягнення агропромислового комплексу України за 2020 рік й актуалізовані дані щодо основних вітчизняних експортних позицій агровиробництва та перспективних конкурентоспроможних напрямків розвитку.

Проєкт «Аграрне портфоліо - 2021» реалізовується за ініціативи Міністерства аграрної політики і продовольства України та Міністерства економіки України за підтримки Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA).

«Перш за все, це масштабний комунікаційний матеріал для промоціювання України, для нагадування світові про Україну в контексті питань харчової безпеки через мережу дипломатичних установ за кордоном», – підкреслив Назар Бобицький, керівник Брюссельського офісу UBTA. Цілком зрозуміло, чому саме дипломатичні відомства на чолі з Міністерством закордонних справ є основною аудиторією для розповсюдження «Аграрного портфоліо», адже вітчизняний агросектор уже кілька років є головним наповнювачем бюджету, насамперед від експорту. Так, у 2020 р. частка від продажу сільськогосподарської продукції та продовольства у валютній скарбниці становила  $22,2 млрд, або 45% загального українського експорту. З виробленої агропродукції в Україні залишається приблизно третина, натомість 2/3 експортується вже у 175 країн. Щороку, починаючи з 2001 р., експортні обсяги наших аграріїв зростають майже на 15%. При цьому завжди ці обсяги превалювали над імпортом, що дозволяло Україні мати позитивне сальдо принаймні в цьому секторі економіки.

Не став винятком і минулий рік, дані про який представлені в свіжому портфоліо. «Головний споживач цього звіту – зовнішній світ. Цифри мають підтвердити, що Україна є стабільним постачальником, вона має продукти відповідної якості, що відповідають світовим ціновим трендам», – упевнений Олександр Жемойда, директор департаменту багатосторонніх та двосторонніх торговельних угод Міністерства економіки України. «Наші дипломати отримають гідне озброєння», – жартує Бобицький.

Проте, не лише дипломати. Цього року звіт про досягнення буде у вільному доступі й для вітчизняного бізнесу, підкреслює голова аналітичної експертної групи UBTA Олександра Авраменко: «Ми маємо за мету показати нашим виробникам можливості для нарощування обсягів експорту на майбутнє». Як приклад Олександра наводить товарну позицію «рослинні олії». «Ми все ще лишаємось №1 серед постачальників олії соняшникової, натомість з майже $5 млрд світового ринку ріпакової олії на українських експортерів припадає лише $115 млн. Це 8-й результат у світі – погодьтесь, є куди рости. Особливо, якщо врахувати той факт, що головним споживачем цієї продукції є Китай».

По завершенню збирання ранніх зернових та зернобобових культур Мінагрополітики звітувало про черговий рекорд  – 44,8 млн т. Сприяє нашим аграріям і кон’юнктура світових цін на збіжжя. Відповідно, і цьогоріч агросектор має всі шанси сформувати «понад половину обсягу валютної виручки держави та забезпечити п’яту частину ВВП», цитує пресслужба Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Але ж не пшеницею єдиною, як-то кажуть. «Потенційний напрямок для експорту, а відтак і для розвитку внутрішнього ринку, – каже  Авраменко, – сушені бобові. Загальний розмір світової торгівлі в цьому секторі сягає більше $10 млрд. Україна зі своїм обсягом експорту в $130 млн займає лише 17-ту позицію».

Варто зазначити, що вікна можливостей в українських аграріїв відчинені майже по всіх товарних групах, запевняє Олександра Авраменко, гортаючи сторінки дослідження. Щорічно в світі більш як на 6% зростає споживання ягід (український експорт – $111 млн з трохи більше як $4 млрд). Додає і прогнозовано буде додавати по 5% ринок свинини, серед експортерів якої ми поки що на 20-му місці. Ми продовжуємо нарощувати темпи виробництва і експорту великої рогатої худоби в живій вазі. Сектор, який з’явився у нас кілька років тому, має шанс стати важливою статтею агроекспорту. Цього року приділено увагу й розвитку вітчизняного рибництва (наразі продукція цього сектору займає 0,2% в структурі загального експорту), де аналітики радять зосередитися на розвитку переробної групи товарів.

«Загалом я бачу потенціал для швидкого зростання експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства приблизно на $1,8 млрд, а це +5% потенційного ВВП, – впевнений заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. – Це ті товарні групи, де ми можемо додати і де ми є поки що нетто-імпортерами: рибництво, овочівництво, вирощування плодів та ягід, «молочка». І ці перспективні напрямки збігаються з напрямками підтримки державою. Наприклад, цього року запроваджені програми з підтримки переробних молочних та м’ясних підприємств; до кінця року вони вже отримають реальні компенсації витрат. У нас у пріоритеті – садівництво, картоплярство. Щодо останнього, до речі, виробники запевнили, що цього року імпорту картоплі майже не буде. 17 вересня відбудеться робоче засідання щодо розвитку рибництва».

Той факт, що Україна все ще лишається лідером в експорті саме сировинної групи товарів (що не може подобатись, хоч яким би самостійним та глобальним гравцем на цьому полі ми були), стимулює наших можновладців шукати дієві інструменти для виправлення дисбалансу. Перш за все, інвестиційні, адже виробництво готової харчової продукції чи напівфабрикатів потребує середньо- та довгострокових вкладень. Як запевнив Тарас Висоцький, базові передумови для цього створені: «Перша – впевненість у власності, у виробничому ресурсі. Ця передумова виконана з запровадженням ринку землі. Друга – фінансова стабільність. З точки зору вартості коштів, кредитних можливостей і т.п., ми бачимо, наприклад, стабільну облікову ставку на рівні 6-8,5%, так що можна сказати, що ця передумова також виконана. І третя – має бути системна підтримка саме цих напрямків з боку держави».

Додамо, що з таким настроєм задекларована в «Національній економічній стратегії-2030» мета в $45 млрд експорту не виглядає такою вже недосяжною.

Юлія Абакумова

Фото: Latifundist.media