Після «валідольного» (як і для всієї вітчизняної економіки) 2020 року, з кількамільярдними збитками та збільшенням числа «мертвих» кредитів, державний Укрексімбанк розпочав 2021-ий з неабияким «плюсом»: понад 1,1 мільярда гривень прибутку за підсумками першого півріччя. Поміж іншого, банк продовжував утримувати лідерські позиції за обсягами залучених ресурсів, станом на перше липня посівши перші місця в банківській системі за обсягами акумульованих коштів суб’єктів господарювання (81,3 мільярда гривень) та грошей бюджету, муніципалітетів і позабюджетних фондів України (25 мільярдів). Також банк зберіг четверту позицію (на яку вийшов на початку року) за обсягами ресурсу на строкових вкладах приватних клієнтів – 21 мільярд гривень.

Тобто, похвалитися банкірам є чим. Та чи йдеться при цьому про сталий висхідний тренд, чи лише про тимчасові покращення? Про це та інше – у розмові з головою правління Укрексімбанку Євгеном Мецгером.

ПРО ТЕ, ЯК УДАЄТЬСЯ ПЕРЕТВОРЮВАТИ БАНК ЗІ ЗБИТКОВОГО НА УСПІШНИЙ

- Пане Євгене, почнімо з цифр. За даними пресцентру Укрексімбанку, прибуток фінустанови у першому півріччі перевищив 1,1 мільярда гривень. Поясніть – можливо, ілюструючи прикладами попередніх років, – багато це чи мало?

- Почну, як-то кажуть, з ліричного відступу. Один із моїх колишніх керівників та вчителів, бувало, запитував про якусь цифру, а ми відповідали – скажімо, “10”. І він завжди просив пояснити: багато це чи мало. Тоді ти починаєш думати, аналізувати, шукати, із чим порівнювати...

У нашому випадку є один базис для порівнянь та оцінок: положення стратегії банку. І в порівнянні з закладеними до неї й затвердженими наглядовою радою банку попередніми очікуваннями, результати першої половини року виявилися набагато кращими. Це свідчить про високу ефективність роботи менеджменту. Тож оцінюю цей результат як хороший. Хоча, звісно ж, особисто мені хочеться завжди більше та краще. Відповідно, у планах і прогнозах – закінчити рік з набагато ліпшими результатами, аніж передбачено нашою річною стратегією.

- Чого гріха таїти: донедавна Укрексімбанк вважали одним із найменш прибуткових у країні банків, – або, відверто кажучи, одним із найбільш збиткових. Тепер ситуація змінилася. Є гарантія, що це назавжди, і що назавжди Укрексімбанк втратить таке «не дуже почесне звання»?

- Хороше й очікуване мною запитання. Завжди потрібно розуміти: що тобі дісталось у спадок, із чого ти починав. Приміром, формуючи плани на 2019 рік, банк прогнозував фінансовий результат у майже мільярд гривень прибутку. Після того, як наглядова рада призначила новий менеджмент і почалося формування звітності, ці прогнози швидко коректувалися з урахуванням реального стану справ. І фактично ми закінчили той рік з результатом «плюс» 63 мільйони гривень. Але... З урахуванням курсових різниць, чесний фінансовий результат насправді був мінусовим: збитки у більш ніж 3 мільярди.

Наступний, 2020 рік, був дуже нелегким для банку: менеджмент і наглядова рада формували прогнози, ми проходили стрес-тестування НБУ. І якщо б просто «перечікували», продовжувати рухатися з тією ж швидкістю та в тому ж напрямку, рік могли закінчити із результатом у «мінус» порядку 10-12 мільярдів гривень.

- Тим паче, в умовах коронавірусу...

- ...Він міг бути ще гіршим. Чого, завдяки антикризовим зусиллям менеджменту, не сталося. Й за тих умов результат Укрексімбанку – «мінус» 5,6 мільярда за 2020 рік – вважаю (відносно) хорошим. «Хорошим» – тому, що почалися позитивні трансформації: ми швидко думали, швидко діяли, ухвалювали сміливі рішення, які вели до мінімізації збитків. Так, ми домовилися з наглядовою радою і власником, Кабінетом міністрів, про докапіталізацію. Це була не примха, а критично необхідне рішення для вирівнювання балансу, дотримання нормативів і продовження нормальної діяльності банку. Й, забігаючи наперед, скажу: надалі ми не потребуватимемо додаткового капіталу від власника, повністю розраховуємо на свої ресурси й сили.

Цьогоріч стратегією передбачено прибуток в 1,6 мільярда гривень. Думаю, закінчимо рік із показником 2 мільярди чи й більше. Таким чином, дамо можливість власникові отримати дивіденди і станемо фінансово стійкими.

- А за рахунок чого вдалося досягнути такого результату: з мінуса «стрибнути» в доволі солідний плюс за результатами 1-го півріччя?

- Мова про дотримання кількох основоположних глобальних принципів: веди бізнес, будь клієнтоорієнтованим і наведи лад у своєму господарстві. Що означає «наведи лад у своєму домі»? Ми активно скорочували витрати. Централізували всі функції на рівні головного офісу, провели атестацію і скорочення персоналу: залишили у штаті необхідну кількість високо мотивованих людей, готових досягати результату. Цифровізували низку процесів і продовжуємо йти шляхом діджиталізації. Наводили лад у договірних відносинах з контрагентами, кредиторами і так далі.

Другий блок: ми почали розбудовувати клієнтоорієнтований бізнес, подібний до роботи комерційних банків. Тобто, зараз Укрексімбанк уже «дихає» як самодостатній комерційний банк, про що говорять клієнти. При цьому наша клієнтська база зростає іноді неорганічними, як декому здається, темпами. А пояснюється це ефективною роботою менеджерів, дієвістю нашої нової структури, віддачею від впровадження нової системи мотивації.

- Один із результатів першого півріччя, яким у банку пишаються (принаймні, судячи з повідомлень пресцентру), – чи не найшвидші в країні темпи залучення коштів суб’єктів господарювання, а також ресурсу територіальних громад.

- Розділю відповідь на дві частини. Те, що стосується муніципалітетів, територіальних громад і так далі, – один із наших «фокусних» сегментів. Ми підтримуємо різноманітні інфраструктурні проєкти, допомагаємо вирішувати транспортні питання в містах, будуємо, сприяємо розвитку соціальної сфери, беремо участь в реалізації екологічних програм. Підтримку цьому сегменту надає невелика кількість фінустанов. А ми – один з найактивніших учасників ринку.

Друга позиція: кошти юридичних осіб. За обсягами їх залучення ми – №1 в країні. І це свідчить не про те, що маємо за самоціль акумулювати максимальну кількість рахунків та обсягів ресурсу компаній. Це свідчить про довіру клієнтів до Укрексімбанку. Тобто, коли клієнти знають, що підприємство може отримати основний «материнський», «домашній» банк, де комфортно обслуговуватися, де тебе чують, розуміють, де якісно структурують твої угоди й адекватно реагують на кожне побажання, компанії охоче переходять на основне обслуговування до нас. Це – поміж іншого, результат інноваційних ідей, проєктів і продуктів, які ми створюємо. Словом, загалом ідеться про таку собі негласну позитивну оцінку Укрексімбанку з боку юросіб.

ПРО ТЕ, ЯК СКОРИСТАТИСЯ НОВИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ БОРОТЬБИ ІЗ “ПРОБЛЕМНИМИ” КРЕДИТАМИ

- Далі – про менш приємне. Болісна для будь-якої банківської структури тема непрацюючих активів. Що змінилося у підходах до управління ними і як надалі плануєте працювати з проблемними клієнтами? Чув, приміром, що останнім часом вдалося підписати низку угод про реструктуризацію заборгованості кількох ваших великих позичальників.

- Певно, один із ключових чинників, які визначають і наш фінансовий результат, і можливість бути активними у кредитуванні інших клієнтів – це робота з проблемною заборгованістю. Справді, донедавна Укрексім мав одну з найбільших часток проблемної заборгованості в кредитному портфелі поміж банківських структур країни.

Якщо в абсолютних цифрах, то півтора року тому новий менеджмент отримав банк із загальним кредитним портфелем у трохи більше як 107 мільярдів. Із них – приблизно 76 мільярдів мали статус фактичної чи прихованої проблемної заборгованості.

Звісно ж, працювати й виконувати зобов'язання перед вкладниками – 131 мільярд – за рахунок кредитного портфеля, який не генерує доходів, а лише завдає проблем, досить складно. Тому ми одразу ж визначили зміну ситуації в цій царині одним із ключових напрямків, за яким треба постійно працювати. Мали кілька спроб сформувати підрозділ, який би працював із проблемною заборгованістю. І трохи часу пройшло, перш ніж я зрозумів, що повинен взяти персональну відповідальність за цей блок. Тож попросив наглядову раду в рамках структури банку передати відповідальність за «проблемний» напрямок особисто мені. 

По тому ми проаналізували всі кейси, структурували позичальників за групами. Сформували команду менеджерів, які працюють із кожною такою групою, із кожним позичальником. При цьому користуємося усім наявним на ринку інструментарієм та навіть запропонували дещо нове.

Крім стандартних шляхів – процедур банкрутства, ліквідації, продажу застав, – активно взялися за реструктуризацію. Банк не має на меті продати заборгованість клієнтів із максимальним дисконтом, аби повернути (умовно) бодай 10-20% боргу й забути про цей проблемний кейс. Якщо у клієнта є бажання працювати й заробляти, ми схильні піти на поступки та підтримати підприємство. Звісно ж, якщо не йдеться про зумисні маніпуляції з «проблемкою».

Тому клієнти, які мали бажання й були спроможні відновити діяльність підприємств, потрапили під дію закону про фінансову реструктуризацію. І ми запропонували їм максимально комфортні умови поетапного погашення боргу. Поміж іншого, здійснили 6-7 серйозних реструктуризацій. І, слава Богу, ці клієнти тепер добре почуваються, справно платять на передбачених новими договорами умовах. Відповідно, я вірю, що банк поверне у повному, «не дисконтному», обсязі левову частку «проблемних» коштів (наприклад, проєкти ТОВ «Три О», ТОВ «МДЦ», Перша приватна броварня).

Хоча у випадках, коли не знаходимо порозуміння із позичальниками, ми, як і кожен банк, використовуємо передбачений законодавством новий інструмент: починаємо продавати борги. Що також допомагає швидше очищати баланс від проблемної заборгованості. Нехай два учасники ринку (боржник і компанія, що придбала права на його борг) розбираються між собою, борються у судах, а ми вестимемо банківський бізнес. Кожен має займатися своєю справою.

- А статус державного банку допомагає на переговорах про реструктуризацію або під час інших перемовин із клієнтами? Чи, може, навпаки, шкодить, бо хтось вважає: я 10, 20 років обдурював державу, то й далі дуритиму – й через держбанк у тому числі?

- Все залежить від бенефіціара або опонента, з яким спілкуєшся на цю тему. Є й та позиція, й інша.

Справді, раніше всі звикли, що в державному банку можна взяти позику й не повернути. Банк докапіталізує держава, і проблема нібито сама собою «розсмокчеться». Й ділки на цьому заробляли.

Клієнтам, які хотіли б так діяти й зараз, доводиться довго і наполегливо пояснювати, що ситуація змінилася, що більше так не буде. Якщо хочете дбати про репутацію, ім'я, мусите міняти підходи: гроші будь-якому банкові треба повертати. Інакше репутацію втратите назавжди.

Для когось же статус державного є підтвердженням того, що банк має сильні позиції, що тут клієнта не обдурять і, якщо треба, – підтримають. Ми справді активно взаємодіємо з правоохоронними органами. Це хороша колаборація, коли всі структури нам допомагають, активно залучаються до збереження та повернення державних грошей. Й розуміння цього превалює. Учасники ринку прекрасно розуміють, що ситуація змінилася: любителям ловити рибку в каламутній воді даватимуть по руках, а чесному бізнесу – ніколи не підставлятимуть підніжок.

Тож ми відкриті до діалогу з усіма – й з оптимістами, й зі скептиками. До речі, я завжди намагаюся через медіа – й Укрінформ не буде винятком – запрошувати наших «проблемних» позичальників до діалогу. Не хочу лякати, але якщо у найближчі місяці такі перемовини не почнуться, перейдемо до активної стадії примусового стягнення заборгованості. Багато хто прислухається до відповідних попереджень і закликів, приходить до банку та починає переговори про реструктуризацію.

Наші умови лояльні до клієнтів. Вигода обопільна: завдяки новим угодам, ми отримуємо доходи, а люди піклуються про власну репутацію. Бо, повірте, клієнти матимуть усе менше можливостей, «кинувши» один банк, отримати позику в іншому. Завдання банкірів – спільно боротися з проблемними схематозниками-клієнтами, раз і назавжди запалити червоне світло перед «токсичними» позичальниками. Маємо разом відновити вартість професії банкіра й додати їй цінності та важливості.

- У цьому зв’язку доречно згадати, що нещодавно Укрексімбанк став членом Асоціації українських банків. Приєдналися до професійного об’єднання, певно ж, не лише для спільного протистояння «проблемним» клієнтам, маєте й інші цілі?

- Членство у різних асоціаціях та участь у роботі всіх професійних, експертних і дискусійних майданчиків – це можливість комунікувати й ділитися своїми думками, формувати колективну думку, колективну позицію, напрацьовувати нові ідеї та смисли завдяки «колективному розуму». Зокрема, можна спільно лобіювати (в хорошому сенсі) законодавчі та нормативні зміни – щоб надати можливість доступу до кредитного ресурсу людям і компаніям, які з тих чи інших причин (приміром, через недостатність застави) раніше не могли отримати позики.

Скажімо, завдяки нашій спільній роботі з Кабінетом міністрів, з Міністерством фінансів – можливість бути позичальниками отримали обласні адміністрації. Раніше цього не було. Зараз працюємо над тим, щоб і територіальні громади також могли не тільки одержати належний бюджет після децентралізації, а й мати можливість позичати банківські кошти й обслуговувати кредити. Тоді можна буде говорити про нові можливості для розвитку громад. Подібні ініціативи ми й намагаємося лобіювати через такі комунікаційні майданчики.

ПРО ТЕ, ЯК “ЦИФРОВІЗУВАТИСЯ”, ЗДІЙСНИТИ ВНУТРІШНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ І ПОЗБАВИТИСЯ “БАЛАСТУ”

- Ви згадували про продаж непрофільних активів. Розкажіть про це детальніше. Адже йдеться не лише про можливість заробити для банку – і не стільки про можливість заробити, – як про спосіб позбутися невластивих функцій, «зайвого» майна, скоротити витрати та, відповідно, збільшити прибутковість вже у найближчому майбутньому.

- Знаєте, як приватна особа, я непогано розбираюся в електриці й у сантехніці, й можу вдома все сам полагодити. Але, найімовірніше, я робитиму це довго, не дуже якісно і заберу роботу в когось із професіоналів. Насправді ж, кожен має займатися своєю справою. Моє завдання як банкіра – фінансувати економіку, обслуговувати підприємства, стати порталом взаємодії між іноземним та українським капіталом, дати можливість вітчизняним компаніям-експортерам виходити на зарубіжні ринки, а іноземним інвесторам – приходити в Україну, інвестувати і розвивати наші підприємства. Тому все, що заважає виконувати ці завдання, має бути продано або передано на аутсорсинг (передача частини завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду, – ред.).

Адже непрофільний актив лише обтяжує. Вважаю, що абсолютно неправильно – як раніше було модно – державним компаніям, підприємствам, інститутам мати «присадибні» господарства, санаторії, пансіонати і свої автопарки. Усе це – вчорашній день.

Відповідно, ми вирішили продати все, що прямо не стосується профільної діяльності, а частину небанківських, але потрібних для супроводу нашої роботи функцій, передати аутсорсинговим структурам. Ми не хочемо самостійно обслуговувати банкомати, не хочемо утримувати інкасаторську службу, не хочемо мати автопарк. Тому плануємо продати усі автомобілі й використовувати орендовані авто – рівно стільки, скільки нам необхідно, і тоді, коли справді потрібно. Поміж іншого, це ще й позбавить дрібної побутової корупції – адже приватні компанії, з якими укладатимемо угоди на обслуговування, самі контролюватимуть витрати. Це не буде місією банку й не вимагатиме затрат на утримання спеціального персоналу, на пальне, запчастини і купу інших речей.

Також, коли банк має філії площею 5-7 тисяч квадратних метрів, а після централізації функцій штат філії скоротили до 50-70 людей (далі ж він іще зменшиться), навіщо утримувати такі величезні приміщення? Ми виставимо їх на продаж – найімовірніше, вже цього року. Натомість переїдемо до більш компактних, ергономічних клієнтоорієнтованих офісів площею 500-700 «квадратів».

Й так – за деякими іншими напрямками. Нічого непрофільного в банку не залишиться. Сподіваюся, зробимо це у найближчі півтора року.

- Говорячи про причини фінансового успіху Укрексімбанку в І-му півріччі, ви згадали про цифровізацію усіх систем і процесів. До речі, й на перших пресконференціях, у перших інтерв’ю на посаді ви також говорили про це, як про один із ключових напрямків роботи. Чи все із запланованого вдалося?

- Ми вже зробили багато, заклавши фундамент, позбувшись багатьох дубльованих внутрішніх систем, розвиваючи мобільний застосунок iFOBS – в першу чергу для нашої ключової аудиторії – юросіб, підприємців.

Ми першими в Україні запустили для нашого казначейства платформу з пост-трейдингу й отримали позитивну оцінку від компанії «Рефінітів» (світовий постачальник даних фінансового ринку та інфраструктури, – ред.). І тепер наші трейдери можуть опрацьовувати не одиниці заявок за день, а сотні. Й це відбувається швидше, ніж у будь-кого у вітчизняній банківській системі. Обсяги наших форексних операцій зросли в рази. За цими напрямками ми справді – національні лідери.

За частиною інших напрямків, звичайно ж, потрібно іще працювати і працювати, докладаючи величезних зусиль для подальшої діджиталізації, роботизації певних процесів. Й викликів стає все більше: зробили одне, друге, третє, а там виявилося, що потрібен ще й «десерт», – з'являються додаткові завдання. Думаю, що роботи у плані цифровізації, діджиталізації різних внутрішніх процесів нам вистачить на кілька років.

Але важливо те, що справді помічають і помічатимуть наші клієнти: надання якісних сервісів дистанційних каналів, які, в основному, розраховані на юридичних осіб. Це – наш клієнтський орієнтир.

- Нещодавно Укрексімбанк став доступним у застосунку «Дія». Це теж, переважно, для юридичних осіб?

- Це якраз стосується й юридичних, і фізичних осіб. Процедуру ідентифікації через «Дію» успішно протестували, вона вже працює у банку. І, в принципі, як банк, який не має і не планує мати широку мережу відділень, вже можемо надавати належний рівень сервісу тільки через онлайн-канали. Тому, звичайно, ми одними з перших приєдналися до «Дії» й далі розвиватимемо відповідні сервіси.

ПРО ТЕ, ЯК БОРОТИСЯ ЗА КЛІЄНТА І ФОРМУВАТИ “СВІЙ” РИНОК

- Про специфіку банку. Він має, так би мовити, особливу місію – фінансування державних програм, спрямованих на підтримку різних секторів національної економіки, – діє як партнер при реалізації програм міжнародної – зокрема, й донорської, – допомоги. Тобто, банк «заточений» не лише під отримання доходів.

- Фактично у кожної людини є бажання в житті бути багатою, а в більшості – ще й знаменитою. Знаменитою, виконуючи певну місію – приміром, важливу соціальну функцію. У нашому випадку першочергове завдання – все-таки прибуток і можливість віддати його нашому акціонеру (урядові) у вигляді дивідендів, що підуть на розвиток якихось напрямків чи галузей.

Але ж маємо і певну місію. Це – підтримка експортерів, програм імпортозаміщення, створення й розбудова великих і складних виробництв. Через нас відкрито понад 70% кредитних ліній іноземних кредиторів для української економіки. Укрексім є основним банком-агентом для міжнародних кредиторів (ЄБРР, МБРР, ЄІБ).

Залучаємо субагентів, інші банки, розширюючи можливості для доступу вітчизняних підприємств до цього, недорогого і досить «довгого» кредитного ресурсу. Приміром, зараз розширюємо програму взаємодії зі Світовим банком, в рамках якої уже освоїли $150 мільйонів. Ці гроші працюють на українську економіку, формують додаткові податки, створюють нові робочі місця, збільшуючи наш національний валовий продукт. За домовленостями з СБ доповнюємо лінію ще $100 мільйонами. Що допоможе підтримати українські підприємства, які постраждали від пандемії. 

І це – справді наша місія, ми не хочемо нікому віддавати лідерство в цих питаннях. Й пишаємося тим, що нам довіряють. Головна наша перевага – фахова експертиза. І держава, визначаючи провайдера держпрограм підтримки, сприймає нас не просто як банк, а як «інституцію з унікальною експертизою». Ми можемо коректно і правильно адмініструвати ці програми без необхідності, наприклад, на рівні Кабміну створювати окремі групи, наймати окремих людей для експертного оцінювання банків та експертизи кредитних проєктів.

- Нещодавно з’явилася інформація про реалізацію за допомогою Укрексімбанку лізингової програми в Івано-Франківську, де закуплять автобуси для міста. Чи це, так би мовити, поодинокий випадок, чи комплексна програма, до якої можуть приєднуватися й інші муніципалітети?

- Це не одноразова акція. Банк пропонує клієнтам широкі можливості отримання лізингових послуг – через нашу дочірню лізингову кампанію або безпосередньо з балансу банку. Ці кредитні продукти орієнтовані на різні категорії споживачів – малих і середніх підприємців, великі корпорації, державний сектор. Зараз на розгляді кілька десятків лізингових проєктів для муніципалітетів, комунальних та комерційних підприємств.

Великий виклик для місцевої влади і комунальників – оновлення енергосфери, систем водоочищення, транспортної інфраструктури. Важливі й закупівлі комунальної техніки – снігоочисної, сміттєприбиральної тощо. Навіть на рівні Кабінету міністрів ухвалюються рішення про підтримку й субсидування міст задля вирішення цих важливих питань. Ми – частина ланцюжка, частина інструменту, призначеного зробити життя українських громадян комфортнішим.

- Ідеться лише про адміністрування програм, запропонованих державою або міжнародними донорами й кредиторами, чи й самі стаєте ініціаторами відкриття кредитних ліній за конкретними напрямками – скажімо, у згаданій енергетиці чи сфері енергоефективності?

- Я б сказав, що найважливіший момент – це бажання банку бути активним у цьому сегменті. Ми віримо в цей продукт. Й тільки тоді починаємо рухатися, щось нове пропонувати і створювати. А далі – все залежить від синергії та спільного бачення шляхів досягнення поставленої мети. З одного боку, констатуємо інтерес до того чи іншого сегменту з боку міжнародних кредиторів. Отже, утверджуємося в думці, що це – хороший ринок для нас. З іншого ж боку, бачимо, що й держава після децентралізації готова підтримати муніципалітети у розвитку комунальної сфери. Отже, по суті, йдеться про спільні бажання й можливості.

- А фізичним особам що пропонуєте? Ви вже сказали, що відділення Укрексімбанку в кожному райцентрі – навіть у перспективі не буде. Тобто, банк не планує розширювати роздрібну мережу. І все ж маєте філії, кілька десятків відділень, знову ж таки – цифрові сервіси, доступні з будь-якого куточка країни...

- Хоча Укрексімбанк концептуально – не роздрібний банк, вкладники-фізичні особи нам довіряють, зберігаючи на депозитах 28 мільярдів гривень. І наша інфраструктура здатна надати їм хороший сервіс – не тільки ВІП-клієнтам, власникам підприємств, топ-менеджменту, а й співробітникам наших корпоративних клієнтів.

Маємо і мобільний застосунок для фізосіб ENTER EXIM, який забезпечує, скажімо так, більш ніж базовий набір їхніх щоденних потреб. Хоча, звісно, йдеться, може, і не про настільки широкий набір функцій, як у роздрібних банках. Але беремо надійністю, стабільністю та стійкістю нашої системи. Загалом упевнений, що українці сприймають нас як ту саму «тиху надійну гавань» для збереження своїх заощаджень.

ПРО ТЕ, ЯКИМ БУДЕ УКРЕКСІМ ДО КІНЦЯ РОКУ І ЯКИМ СТАНЕ У ПЕРСПЕКТИВІ

- І вже про перспективи другого півріччя. Пам’ятаю про обіцянку перевиконати план річного прибутку (2 мільярди гривень замість 1,6 мільярда), яку ви дали на початку розмови. Завдяки чому розраховуєте досягнути таких показників?

- Усе той же згаданий принцип «наведи лад і роби бізнес». Ми сфокусувалися на певних проєктах, на окремому клієнтському сегменті. Це фокусування починається з банку, з його структури. Маємо окремий департамент, який працює із держкомпаніями. Це менеджери, котрі раніше працювали в державному секторі. Вони розуміють – про що йдеться, вміють спілкуватися однією мовою з чиновниками й держменеджментом. Це те, чого іноді не вистачає менеджерам комерційних компаній.

Є департамент, що працює із комерційним сектором – його фахівці теж спілкуються однією мовою зі своїми клієнтами. Є департамент, що опікується співпрацею з муніципалітетами і комунальною сферою – професіонали у цьому напрямку. Відповідно, кожен зайнятий своєю справою, не відволікаючись на «суміжні» проблеми.

Далі. Нас сприймають (і ми вибороли це право) як банк «Великого будівництва». Йдеться про фінансування й підтримку цілих ланцюжків, залучених у реалізації амбітної мети держави. Ми обслуговуємо левову частку дорожніх будівельних компаній, їхніх підрядників та субпідрядників... А там – лізинг, техніка, кар'єри, паливо... Відповідно, Укравтодор – це точка тяжіння, проєкт, довкола якого живе величезний крос-бізнес (перехресний, пов’язаний між собою виробничими, технологічними чи партнерськими ланцюжками, – ред.) для нас.

Наступний виклик: хочемо стати банком авіагалузі. У нашому портфелі є кредити на розбудову й модернізацію аеропортів, ми надали оферти (пропозиції з конкретними умовами співробітництва, – ред.) кільком аеропортам, які не є нашими клієнтами. Фінансуємо авіабудування, авіаадміністрування польотів. При цьому у нашому портфелі є й державні проєкти, і кейси приватних компаній. Це величезний та перспективний бізнес. Також працюємо над космічною тематикою. І вже навіть почали фінансувати цю сферу. 

Діємо комплексно та рішуче. Не просто вирішуємо: «А давайте дамо кредит якійсь компанії»... Ні. Кажемо: «Заберімо» всю галузь і станемо банком цієї галузі». Для цього починаємо напрацьовувати глибоку експертизу. Відповідно, розуміємо, про що йдеться, як працює вся сфера, а не вириваємо із контексту щось одне. За це нас починають цінувати. Й ми стаємо основним партнером бізнесу в багатьох сферах.

Наприклад, ми вперше в Україні зібрали синдикований кредит для Укравтодору у 10 мільярдів гривень, в якому беруть участь не тільки державні банки – Укрексім, Ощадбанк та Укргазбанк, а й низка комерційних – ПУМБ, ТАСКОМБАНК, Кредит Дніпро. Таким чином, допоможемо шляховикам отримати ресурс від усієї банківської системи. Причому, дешевше, ніж вартість розміщення євробондів Укравтодору. Думаю, завдяки таким ось інноваційним речам, – які мало хто робить або не вміє робити, а ми навчилися, – Укрексімбанк стає бажаним партнером для багатьох великих проєктів.

Про претензійну роботу і плани активно скорочувати проблемну заборгованість – ми вже згадували. До кінця року збираємося укласти низку нових угод про реструктуризацію та продати частину безнадійних боргів, що також вплине на фінансовий результат. Продовжуємо процес оптимізації власності: автопарк до кінця року розпродамо, приміщення низки філій продамо. Відповідно, і гроші отримаємо, і витрати на утримання цього майна зменшаться.

- Коли ж говорити про більш віддалену перспективу, то як ставитеся до планів влади суттєво зменшити державну частку в банківській системі країни? І якою тоді, після завершення реформи, буде роль Укрексімбанку, адже, судячи з усього, в один «прекрасний» (чи вважаєте, що «недобрий»?) момент ваш банк залишиться єдиним держбанком в Україні?

- Те, що держава повинна зменшити частку своєї власності у банківській системі, напевно, уже й не обговорюється. Це вже така собі константа. Дискутуються хіба що темпи та інтенсивність реформи. Чи залишимося ми у підсумку єдиним державним банком, також вирішувати Кабінету міністрів.

Так чи інакше, бачу місію Укрексімбанку у виконанні комерційної ролі – зароблянні коштів для бюджету, – а також згаданої вже державницької функції з підтримки наших виробників, передовсім – експортерів. Чи відбуватиметься це, скажімо, у статусі на 100% державного банку, чи приватно-державного, – мабуть, не принципово. Думаю, ми й зараз діємо як справжній комерційний банк. Просто наш акціонер – не якийсь олігарх чи фінансово-промислова група, а держава. Цілі й завдання від цього не змінюються.

Тому не вважаю, що в житті нашого банку мають відбутися якісь глобальні зміни. Ми ж не прагнемо конкурувати на ринках, де вже працює багато банків. Створюємо свій ринок і домінуємо на ньому. Це, по суті, основний меседж. Тож конкуренції не боїмося. Скорочення державної частки у вітчизняній банківській системі – наших цілей і завдань не змінить.

Владислав Обух, Київ
Фото – Євген Котенко