Міністерство цифрової трансформації України у лютому 2020 року розпочало проєкт з підтримки підприємництва «Дія.Бізнес». У рамках проєкту вже функціонує онлайн-платформа та триває розбудова мережі центрів підтримки підприємців.
Підтримка мікро-, малого та середнього бізнесу – один із ключових напрямків діяльності міністерства. І там упевнені, що збільшити кількість підприємців у країні цілком реально. Завдяки поступовій цифровізації, розпочати легальну власну справу в Україні сьогодні вже не є проблемою, треба лише мати бажання та не боятися зробити перший крок. Укрінформ розпитав заступника міністра цифрової трансформації України Валерію Іонан, як «Дія.Бізнес» допомагає у цьому, та дізнався про подальші плани міністерства у реалізації проєкту.
- Розкажіть більш детально про проєкт «Дія.Бізнес». Які його складові? Яким чином він допомагає розвивати підприємництво в країні?
- «Дія.Бізнес» – це національний проєкт з розвитку підприємництва, який має дві частини. По-перше, це онлайн-платформа – для тих, хто вже займається бізнесом, або планує розпочати. На цій платформі можна безплатно отримати 65 консультацій: про те, як створити бізнес-план, як знайти свою бізнес-ідею, як обрати цільові ринки, що таке маркетинг, як працювати з Amazon тощо.
Також на порталі є школа для підприємців та мапа інфраструктури підтримки підприємців. За допомогою мапи можна знайти перелік організацій у певному регіоні або місті, які допомагають малому та середньому бізнесу. А ще – інформаційний довідник, присвячений експорту, де зібрана інформація про те, як почати експортувати до певної країни, що для цього потрібно та як побудувати власну систему експортної логістики. Довідник перекладений англійською мовою і має окрему платформу, яка дозволяє підприємцю знаходити партнерів та клієнтів за кордоном і навпаки.
Друга частина проєкту «Дія.Бізнес» – це мережа центрів підтримки підприємців по всій Україні, що надають безплатні консультації для підприємців та тих громадян, які лише планують відкрити власну справу. Крім цього, в центрах «Дія.Бізнес» проходять різноманітні події: майстеркласи, воркшопи, форуми, конференції, лекції тощо. Також там можна тестувати свій продукт в pop-up локаціях – спеціальних зонах, де підприємець може презентувати відвідувачам центру свій продукт та отримати зворотний зв'язок.
- Скільки таких центрів є в Україні та скільки Мінцифри планує ще відкрити?
- На сьогодні вже є центри в Харкові, Одесі, Миколаєві, Полтаві, запущено пілотний проєкт у вигляді консультаційного стенда в Черкасах та відкрито центр підтримки молодіжного підприємництва на базі КНУ ім. Т.Шевченка. До кінця цього року ми плануємо відкрити центри в Ужгороді (відкриття відбулось 15 вересня – авт.), Тернополі, Кривому Розі, Бучі та Кременчуці. Отже, станом на кінець 2021 року в Україні буде діяти 10-11 центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес».
Взагалі міністерство планує відкрити подібні центри в кожному місті України. Але оскільки на проєкт не передбачене фінансування з державного бюджету, Мінцифри йде в ті міста та громади, де є ініціатори та активісти, які готові долучатися до пошуку партнерів.
- Якщо на проєкт не передбачені бюджетні кошти, то яким чином він фінансується?
- Портал «Дія.Бізнес» створений за підтримки міжнародних донорів і партнерів, а центри відкриваються за підтримки місцевого бізнесу та управляються неприбутковими громадськими організаціями. Однак, для того, щоб центри «Дія.Бізнес» могли розвиватися, важливо, щоб вони були самоокупними. Саме через це 70% послуг у них надаються безплатно, а 30% – на комерційній основі. Це переважно оренда конференц-залів для подій, або, наприклад, довготривалі освітні програми. Кошти, які отримують центри від надання таких платних послуг, дають можливість сплачувати оренду та зарплатню працівникам.
- Чи є в планах міністерства відкрити центри «Дія.Бізнес» в університетах, як це було минулого року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка?
- До Мінцифри зверталось багато університетів. Якби у нас був бюджет, ми б відкрили всюди й одразу. Але поки що центри відкриваються за підтримки партнерів. Тому є дуже важливим, щоб не тільки було бажання, але й дієва команда, яка готова співпрацювати, шукати партнерів та донорів і реалізовувати проєкт.
Молодь наразі дуже активна, центр у КНУ має дуже велику популярність. Тут студенти отримають можливість знайти партнерів, інвесторів, обмінятися ідеями, знайти однодумців.
- Які нові сервіси Мінцифри планує запустити на платформі?
- Цього року міністерство презентує маркетплейс фінансових продуктів для малого й середнього бізнесу та платформу так званого імпакт-інвестування. На ній інвестори та підприємці зможуть знаходити одне одного. Також у планах Мінцифри – запуск великого аналітичного блоку для підприємців.
- Скільки людей уже користуються сайтом?
- Наразі на сайті «Дія.Бізнес» зареєстровано понад 30 тисяч особистих кабінетів – це ті люди, які вже отримують консультації за допомогою сервісу. Близько 10 тисяч людей навчаються в онлайн-школі. Загалом платформа має понад 1 млн відвідувачів, тому що там є багато контенту, який можна використовувати без реєстрації. Я думаю, що ця цифра буде збільшуватися з появою нових сервісів та завдяки англомовній версії платформи.
- Як працює онлайн-школа, хто і як складає навчальну програму та де шукаєте викладачів для неї?
- Кожен курс створюється на певну тему та підтримується конкретним партнером. Наприклад, на платформі є курси з харчової промисловості, легкої промисловості, ІТ, креативних індустрій. Досить часто Мінцифри створює курси разом з донорами, є курси з програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Міжнародною фінансовою корпорацією (International Finance Corporation, IFC). У такому разі донори вже самі відбирають викладачів для того чи іншого навчального курсу.
- Яким чином Мінцифри відбирає експертів для консультацій?
- Для того, щоб надавати консультації, експерт має відповідати низці критеріїв. Наприклад, потрібно мати не менше трьох років досвіду в сфері, в якій він надаватиме консультації, а також не менше трьох років досвіду роботи з малим та середнім бізнесом (МСБ). Також потрібно враховувати й те, що в рамках консультацій експерт має ділитися зі слухачами дійсно корисними знаннями, а не продавати якийсь конкретний продукт. Якщо ця умова порушується, то проєкт припиняє співпрацю з таким консультантом.
- Поясність на прикладі, як відбувається консультування в рамках “Дія.Бізнес”?
- Розглянемо приклад, коли людина має намір відкрити ресторан і не знає, з чого почати. Вона приходить до центру «Дія.Бізнес», де її відправляють на первинну консультацію. Консультант спочатку ставить багато запитань, і його завдання – допомогти потенційному підприємцю з’ясувати всі питання, які потрібно вирішити на початковому етапі. Така консультація триває 30 хвилин, за її результатами протягом одного робочого дня людина отримає індивідуальну чітку дорожню карту. В цій карті будуть указані всі консультації, які потрібно пройти, з посиланнями для реєстрації на них. Також досить часто туди додають перелік літератури та відео, які можна безплатно переглянути. Після цього людина вже сама вирішує, чи потрібні їй подальші консультації, і якщо так, то вона реєструється і вже приходить до конкретного спеціаліста.
- Іншими словами, платформа “Дія” перетворюється в досить розгалужений цифровий продукт. Чи виправдовує себе подібна ідея?
- У Міністерства цифрової трансформації України є чотири стратегічні цілі: зробити 100% публічних послуг доступними онлайн, покрити країну доступом до інтернету, навчити людей цифровій грамотності та розвивати вітчизняну ІТ-індустрію. Для вирішення цих стратегічних цілей і був створений проєкт Дія. Дуже часто люди думають, що Дія – це лише застосунок та портал, але це не так. Дія – це екосистема проєктів, в яку входить п'ять різних напрямків: застосунок (з документами у смартфоні), портал Дія, який надає державні послуги онлайн, Дія.Сіті – цифрова IT-країна, проєкт з підвищення цифрової грамотності населення Дія.Цифрова освіта, а також, власне, – «Дія.Бізнес».
Глобальна мета міністерства – зробити життя громадян, інституцій та бізнесу в Україні комфортним шляхом цифрової трансформації країни. Розвиток малого та середнього бізнесу – є важливою складовою на шляху реалізації цієї мети.
Для держави «Дія.Бізнес» став хорошим інструментом, який дозволив у першу чергу зрозуміти діловий “пульс” кожного регіону під час пандемії коронавірусу. Так, наприклад, найпопулярнішими напрямками консультацій серед підприємців під час першої хвилі локдауну були юридичні консультації, тому що у багатьох виникли проблеми з договорами оренди. Далі за популярністю ідуть податкові консультації та консультації стосовно фандрейзингу, тобто люди цікавились, де знайти гранти для розвитку бізнесу, або як залучити інвестиції, знайти партнера тощо. Вже після локдауну запити на консультації стали більш різноманітними, адже регіони мають свої спеціалізації. Наприклад, деякі регіони – фактично повністю аграрні, деякі – промислові, та відповідно – це й спонукає бізнес розвиватися в певній сфері. Маючи подібні центри в кожному місті, або навіть громаді, держава краще розуміє потреби підприємців і може більш точно на них реагувати.
- При створенні “Дія.Бізнес” ви орієнтувалися на світовий досвід? Що звідти взяли?
- У багатьох європейських країнах та у США функціонує подібна система підтримки МСБ, яка довела свою ефективність. Якщо говорити про США, то там у кожному штаті є один, або навіть кілька центрів з підтримки малого бізнесу. Крім цього, в Америці була створена Державна агенція з розвитку малого та середнього підприємництва, яка займається реалізацією державної політики. Це дуже важливо. Подібні відомства є в Польщі, Грузії та в інших країнах.
Україна запозичила світовий досвід, й у травні 2021 року була створена державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», яка реалізує державну політику в сфері підтримки МСБ. Офіс допомагає підприємцям контактувати з державою та іншими стейкхолдерами. Це кросфункціональна організація, яка тісно співпрацює з Мінекономіки, Мінцифри та Мінфіном. Вона працює за десятьма різними напрямками: стратегія та аналітика, регуляторна політика, освіта та промоція, цифрова трансформація, експорт, інвестиції, інновації, публічно-приватний діалог, комунікація та партнерство, а також регіональний розвиток МСБ.
- Що особисто ви порадили би людині, яка хоче стати підприємцем, але не знає, з чого почати?
- У першу чергу, я би порадила визначитись, чи дійсно людина хоче стати підприємцем. Є дуже багато варіантів роботи на самого себе, і не обов’язково для цього потрібно розпочинати власний бізнес. Перед стартом варто поспілкуватись з підприємцями та дізнатися про їхній шлях, проблеми, з якими вони стикались, тощо.
Коли людина вже точно вирішила відкрити власну справу, вона має навчитись основам, навіть, якщо ще немає чітко сформованої бізнес-ідеї. Принцип ведення бізнесу – один і той самий, тому необхідно здобути певні знання за конкретними напрямками: маркетинг, продажі, фінанси та HR.
Маючи базу знань та розуміючи, як це все працює, потрібно фіналізувати свою бізнес-ідею. Далі – перевірити, наскільки вона потрібна потенційній цільовій аудиторії. Інколи на цьому етапі все й завмирає. Отут я б рекомендувала не зупинятися і продовжити пошуки таких ідей. Можливо, варто їх модифікувати чи розвинути в якомусь іншому напрямку. Наступним етапом, звісно, буде прорахунок конкретного бізнес-плану: скільки коштів варто вкласти у запуск, які будуть окупність, цінова політика і таке інше. Ось такі найперші кроки для початку власної справи. Власне, вони вже давно відомі, але острах і невпевненість у людей все ще залишаються.
Насправді, розпочинати власний бізнес абсолютно не страшно, є готові сценарії та навчальні матеріали. Найбільша проблема тих, хто хоче започаткувати власну справу, полягає у тому, що мрії залишаються мріями. А треба діяти.
Анастасія Кравченко, Київ
Фото Володимира Тарасова