Використання бджіл для запилення сільгоспкультур збільшує врожайність на 10-20% - експерт
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час публічного обговорення “Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 роках” сказав спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП Андрій Юрченко.
За його підрахунками, тільки один із найбільших в Україні агрохолдингів — МХП — завдяки бджолам може додатково отримувати по 400 млн гривень на рік. І в холдингу одними з перших оцінили такі перспективи.
У МХП зрозуміли, що йдеться про потребу у сотнях тисяч бджолосімей.
“Ми і власні промислові пасіки запустили для вивчення змін врожайності, й максимально пішли шляхом оренди бджолосімей та співпраці з пасічниками на місцях”, - розповів Юрченко.
Експерт уточнив, що цього літа на полях агрохолдингу “працювали” більш як 20 тис. бджолосімей.
“Понад 5 років тому я почав досліджувати вплив бджіл на врожайність сільгоспкультур. За цей час вдалося чітко простежити закономірність: навіть за найгірших умов там, де вивозили пасіки на поля, віддача посівів соняшнику й ріпаку зростала на 10-20%. А якщо спрацьовували всі три визначальні для врожайності фактори - погодні умови (на що агроном молиться), технологічно вдало виконані агрономічні операції і робота бджіл, яких вчасно, до початку цвітіння, вивезли на поле, віддача була ще більшою”, - розповів фахівець.
Така співпраця, за його словами, вигідна й бджолярам. Адже вони отримують збільшення медоносної бази, а отже, більший взяток.
Поки що левову частку меду українські пасічники отримують під час цвітіння соняшнику. Надалі ж можна буде домовлятися і про співпрацю на площах, засіяних сидератами та іншими медоносними культурами, сказав Юрченко.
Утім, на його думку, наші аграрії погано поінформовані про такі можливості й обопільну вигоду від співробітництва із власниками вуликів. Звідси — й постійні конфлікти між пасічниками й аграріями, що спеціалізуються на вирощуванні продукції рослинництва, пов’язані з використанням на полях у період лету бджіл пестицидів та агрохімікатів, які призводять до масової загибелі комах.
“Насправді ворожнеча через те, що між бджолярами й аграріями немає порозуміння. Приміром, можна обробляти поля тільки вночі, постійно спілкуватися, радитися з бджолярами. І результат у вигляді додаткових центнерів з гектара не забариться”, - вважає експерт.
Також такій синергії, зауважив він, сприяє спільне висадження бджолярами й фермерами, а також представниками агрохолдингів, зелених насаджень для розширення медоносної бази. Разом із громадами вони можуть бути рушієм при втіленні державних екологічних програм, зокрема, президентської ініціативи “Зелена країна”, переконаний фахівець МХП.
Публічне обговорення “Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 роках” відбулося 28 вересня з ініціативи Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA). Йшлося про державну підтримку вітчизняного бджільництва, нові законодавчі ініціативи, вплив на галузь окремих положень Угоди про Асоціацію з ЄС, шляхи досягнення порозуміння між великим агробізнесом, фермерами і пасічниками, боротьбу з фальсифікацією меду та інших продуктів бджолярства.
Фото: latifundist
