Глобальна кліматична політика вимагає від бізнесу діяти за новими правилами - експерти
Про це Укрінформу розповіли учасники дискусійної панелі «Глобальна кліматична політика» VII Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ).
“Європа поступово перетворюється на перший у світі кліматично нейтральний континент, стимулюючи рухатись у цьому напрямку інші країни. Саме Європейський зелений курс, який стосується не стільки кліматичної політики, скільки модернізації економіки за «зелених» засадах, підвищуватиме стійкість вразливого світу. Країни та компанії мають знайти відповіді на ці виклики, адже до 2030 року людству потрібно зменшити викиди вуглецю на 55%”, — наголосив старший партнер компанії Berlin Global Advisors Донатус Кауфманн.
За словами експерта, декарбонізація — тренд із недешевих. Європі, наприклад, для здійснення енергетичного переходу до 2050 року знадобиться щороку до 240 млрд євро. І Україна як країна з експортноорієнтованою економікою та обмеженими фінансовими ресурсами, стоїть перед складними викликами. Один із ключових — доступ до міжнародного фінансування, в тому числі в недержавному секторі.
Міжнародна кліматична політика вже впливає на український бізнес.
«Ігнорувати сучасні ESG-тенденції (Environmental, Social and Corporate Governance - ред.) неможливо. Бо бізнес, який не матиме ESG-стратегії, не матиме доступу до великих коштів», — запевняє виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
З ним згоден і заступник голови правління МХП, президент «МХП Еко Енерджи» Олександр Домбровський.
«Ми розуміємо, що фінансові ресурси зараз знаходяться в «зеленій зоні». І чим більш «зелена» філософія компанії, тим легший доступ до цих ресурсів і тим дешевші вони для модернізації виробництва», - зауважив експерт.
Водночас бізнес чекає від влади передбачуваності, єдиного, спільного плану дій різних її гілок, захисту інвестицій. Вирішення цих питань пришвидшить "зелений" перехід України.
Як повідомлялось, Паризьку кліматичну угоду ухвалено 12 грудня 2015 року на Конференції ООН із проблем клімату (COP21). Документ підписали представники 196 країн світу. Угода замінила Кіотський протокол, термін дії якого збігав 2020 року і за яким скорочувати викиди парникових газів зобов’язувалися лише розвинені країни. Нові ж зобов'язання стосовно захисту клімату брали на себе всі держави.
Метою Паризької кліматичної угоди 2015 року є обмеження негативних наслідків глобального потепління. Для цього країни-підписанти мають скоротити обсяги викидів парникових газів. Україна долучилася Паризької угоди, зобов’язавшись знизити викиди до рівня 35% від показників 1990 року.
Фото: КМЕФ
