У Глазго організували дискусію стосовно підходів до декарбонізації в Україні
Дискусія відбулася на панелі «Україна 2030: шлях до зеленої трансформації» кліматичної конференції COP26, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Так, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук повідомила, що уряд зробив розрахунки для різних секторів економіки, щоб визначити пріоритети та необхідний обсяг інвестицій.
«Треба знайти механізми, економічні чи регуляторні інструменти, які запустять систему», - підкреслила Ставчук. На її думку, там, де не можна застосовувати регулювання, стимулюючими інструментами можуть стати гранти.
Ставчук також повідомила, що Мінприроди працює над розвитком Українського кліматичного фонду, який планується наповнювати надходженнями від вуглецевого податку. Кошти фонду направлятимуть на гранти для кліматичних проєктів.
«Декарбонізація ставить перед нами багато нових завдань, з якими ми раніше не стикалися. Наприклад, нам сьогодні потрібно робити глибоку діагностику викидів СО2 в сільському господарстві, у кожному технологічному процесі», - прокоментував заступник голови правління МХП Олександр Домбровський.
Він зауважив, що аграрний бізнес має змінити моделі, інструменти, технологічну базу на такі, що допоможуть зменшити викиди. За словами Домбровського, це буде складно без злагодженої роботи з урядом.
Генеральний директор компанії ДТЕК Максим Тімченко наголосив, що завдання декарбонізації можуть бути досягнені завдяки спільним діям уряду, суспільства та бізнесу.
«ДТЕК прагне досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року. Попереду ще довгий шлях, але спільні дії вже реалізуються, аби досягнути сталого майбутнього», - сказав Тимченко.
Він повідомив, що ДТЕК прагне досягти виробництва 33% енергії з альтернативних джерел і вже інвестував у «зелену» енергетику 1,5 млрд євро. Крім того, компанія планує зменшувати видобування вугілля.
Як повідомлялося, 1 листопада у шотландському місті Глазго розпочалася глобальна кліматична конференція COP26. Мета конференції – підтримувати рівень глобального потепління якомога ближче до мети 1,5°C, встановленої Паризькою угодою 2015 року.
Очікується, що близько 120 світових лідерів візьмуть участь у дискусіях стосовно боротьби з глобальним потеплінням. Прогнозується, що світові лідери візьмуть нові зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів у своїх країнах до 2030 року.
Фото з відкритих джерел
