АРМА виступає за реформування законодавства для ефективнішої роботи Агентства

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідні ініціативи було винесено на експертне обговорення за участю народних депутатів, урядовців та антикорупційних експертів.

Низку ініціатив щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює діяльність Нацагентства, під час зустрічі представив очільник АРМА Дмитро Жоравович.

Одна з ключових пропозицій передбачає запровадження механізму планування перед арештом. За час існування АРМА до Агентства було передано тисячі арештованих активів, значна частина з яких – некомплектні активи або об’єкти, які не перебувають у цивільному обороті, що унеможливлює належне управління ними за допомогою наявних в АРМА повноважень. Найбільш показовими прикладами у відомстві назвали ТЕЦ у Львівській області, Братський маслопресовий завод, Межигір’я.

Водночас в АРМА вважають планування перед арештом необхідним для того, щоб додатково виявити та розшукати активи у кримінальному провадженні, забезпечити повноту арешту, отримувати судові ухвали, які можливо належно виконати та ефективно управляти активами за допомогою наявних у відомства повноважень. Досягнути мети хочуть шляхом запровадження обов’язкових консультацій з представниками Агентства при ухваленні рішень щодо передачі арештованих активів в управління АРМА.

Інша ініціатива полягає у розблокуванні управління частками у статутному капіталі та акціями. Як зазначив керівник АРМА, без цього неможливо повноцінно управляти найбільш прибутковими для наповнення бюджету активами.

«Сьогодні законом про АРМА фактично передбачено, що відібраний Агентством управитель без згоди власника не може ухвалювати ключові рішення на загальних зборах компанії, зокрема, рішення про зміну менеджменту, розподіл чистого прибутку та про виплату дивідендів. На практиці йдеться про неможливість повноцінного управління такими активами, котрі можуть бути найбільш прибутковими з точки зору надходжень до державного бюджету. Наприклад, через вказану норму закону держава втратила понад 300 мільйонів гривень в якості дивідендів від акцій ПрАТ «Газтранзит», попри те, що АРМА відібрало для активу управителя (АТ «Укртрансгаз») та успішно передало акції в управління компанії», − пояснив керівник АРМА.

Жоравович зазначив, що нещодавно законопроєкт, яким пропонується скасувати зазначену деструктивну норму Закону про АРМА, погоджено Кабміном та внесено на розгляд парламенту.

Також було представлено ініціативу щодо реалізації принципу пріоритету кримінального арешту. За словами очільника Нацагентства, у практиці АРМА є безліч випадків, коли власники арештованих активів чинять юридичний спротив Агентству, намагаючись завадити будь-яким законним діям щодо їх майна. Для цього власники або пов’язані з ними треті особи подають позови в цивільному, господарському чи адміністративному процесах, заходами забезпечення яких може бути зупинення актів, рішень Агентства, а також заборона вчиняти певні дії з активами. Як наслідок, управління ними паралізується.

«Нещодавно Кабінет Міністрів України погодив та вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт про забезпечення реалізації принципу пріоритету кримінального арешту. Ухвалення законопроєкту підвищить стабільність арештів та, відповідно, стабільність управління арештованими активами. Для втілення ініціативи наразі необхідна підтримка народних депутатів у профільних комітетах та у сесійній залі», − сказав т.в.о. голови АРМА.

Учасники обговорення підтримали оприлюднені керівником АРМА ідеї вдосконалення законодавства, запропонувавши відпрацювати кожну ініціативу більш предметно у форматі робочої групи, яка має розробити тексти конкретних законопроєктів.

Участь в обговоренні взяли народні депутати – члени Комітету з питань антикорупційної політики та Комітету з питань правоохоронної діяльності, Міністр Кабінету Міністрів, посадові особи Міністерства юстиції, експерти громадської організації Transparensy International Ukraine та керівник проєкту «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні».