Німеччина готова допомагати Україні здійснити енергетичний перехід
Про це заявив держсекретар Мінекономіки та енергетики ФРН Андреас Файхт під час дискусії у межах Німецько-українського Енергетичного дня 1 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами посадовця, ФРН і Україна є стратегічними партнерами у питанні енергетики, німецькі компанії вже працюють в Україні та зацікавлені продовжувати діяльність, інвестувати у відновлювану, водневу енергетику, адже Німеччина зацікавлена в отриманні "зеленого" водню з України. Водночас держсекретар наголосив на необхідності «зробити кроки для полегшення їхньої роботи, гарантувати інвестиції».
За його словами, мобілізація інвестицій та правові засади є важливими компонентами енергетичної трансформації. Роль держави полягає в забезпеченні рамкових умов, а створений Зелений фонд може надати добру фінансову підтримку.
«Ми дали політичну обіцянку і готові розбудовувати Зелений фонд для України. Новий уряд буде продовжувати цю політичну лінію», - запевнив Файт, нагадавши, що німецький внесок становить 150 млн євро, а інші країни також зацікавлені долучитися.
Він зауважив, що німецький банк KfW уже проводить переговори з українськими партнерами. Сам же Файхт, перебуваючи у жовтні у Києві, мав зустрічі з представниками уряду, приватного сектору та «побачив величезний потенціал». Він також говорив з НАК «Нафтогаз України» про те, що треба зробити, аби залучити інвестиції у газовий сектор, адже передумовою синхронізації енергоринків є добрий стан мереж.
Представник німецького Мінекономенерго нагадав, що в жовтні була ухвалена постанова, яка спрощує німецьким компаніям здійснення проєктів вартістю до 50 млн євро. «Думаю, що будуть також спільні проєкти з Україною», - заявив Файхт.
За його словами, Німеччина має великі амбіції, в здійсненні яких Україна може бути важливим партнером, особливо щодо імпорту "зелених" енергоносіїв.
Зі свого боку заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков назвав досягнення цілей кліматичної нейтральності до 2050 року «амбітною метою, але досяжною».
Він підкреслив, що енергоперехід має здійснюватися з урахуванням енергетичної безпеки. «Наша спільна мета – безпечна Європа з ефективною енергетикою, енергетично незалежна Європа. Наші держави мають зробити все, щоб енергобезпека Європи не залежала від інших країн, які поводяться агресивно. Ми маємо дати знати таким країнам, що "зелений" перехід відбудеться і нікому не вдасться продовжувати саджати європейські країни на "голку" вугілля та природного газу. Закликаємо посилювати наш енергетичний діалог на високому рівні з метою демонополізувати Росію», - заявив Демченков.
Він висловив сподівання на консенсус і солідарність у цьому питанні з новим урядом Німеччини.
За словами заступника міністра, в Україні енергетичний перехід не буде успішним без запровадження інновацій, і досвід та допомога Німеччини дуже важливі на цьому шляху.
Він також наголосив на тому, що перехід можна здійснити, лише інтегрувавши український енергоринок у європейський. Демченков нагадав, що завершити інтеграцію енергоринку, синхронізуватися з ENTSO-E планується до 2023 року.
Напередодні на засіданні Ради міністрів Енергетичної спільноти Україна взяла на себе зобов’язання реалізовувати кліматичні пакети, які передбачають відповідність законів та правил європейським.
Нагадаємо: німецько-українське енергетичне партнерство було створено торік. Були накреслені 5 напрямків діяльності, сформовані робочі групи. У липні 2021 року в рамках енергодіалогу було розпочато проєкт Структурних змін вугільних регіонів України, створено Фонд структурних змін обсягом 60 млн євро. В межах проєкту за допомогою Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Німецької енергетичної агенції (DENA) було обрано 2 пілотні регіони - у Львівській і в Донецькій областях.
