Ситуативний виграш Газпрому в Європі не є перемогою – експерт
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав президент Центру глобалістики "Стратегія 21" Михайло Гончар, відповідаючи на запитання, чи дійсно Росії вдається проводити поділ сфер впливу в ЄС, користуючись газовим шантажем, провокуючи кризу, маніпулюючи обсягами, маршрутами, резервними потужностями.
"Ситуативний виграш Росії не означає тотальну перемогу. Вони (росіяни – ред.) зараз на коні, і звичайно, що вони до цього йшли доволі системно і послідовно упродовж тривалого часу, два десятиліття путінського періоду. Але знову ж таки, якщо взяти вигляд тої омріяної перемоги, який був накреслений у Кремлі десь у нульових, і те, що є на сьогодні, то це дві різні картини... Коли на початку 2000-х Газпром творив "планов громадье", проєктуючи потоки в обхід України, то в Кремлі навіть у страшному сні не могли собі уявити, що Сполучені Штати Америки з країни – найбільшого імпортера газу перетворяться в потужного видобувника та ще й одного з найбільших експортерів... Тим більше вони собі не уявляли, що Австралія стане наприкінці другого десятиліття ХХ століття гравцем № 1 на ринку скрапленого газу", – сказав експерт.
За його словами, "Катар як багаторічний лідер на ринку СПГ здавався в Москві важковаговиком, недосяжним для того, щоб його обійти". "Невипадково вони намагалися Катар втягнути в газову ОПЕК, яку створили, – Форум країн-експортерів газу. Але впрягти Катар в російську упряжку їм не вдалося. Цей маленький емірат газу і піску на узбережжі Затоки – надто міцний горішок для забаганок Кремля", – вважає Гончар.
На його думку, на сьогодні "СПГ-тріада США–Австралія–Катар насправді визначає долю глобального газового ринку. Ситуативна перевага і домінування Газпрому в Європі виглядає як ефектний трюк, який найближчими роками спільними зусиллями СПГ-тріади може бути зведений нанівець".
Світова енергетична криза виникла в Європі у другій половині 2021 року та супроводжувалася дефіцитом газу і зростанням ціни на нього. Серед причин, які їй посприяли, називають: вихід із пандемічних обмежень – різкий сплеск попиту, що призвело до виникнення поточних дефіцитів. Також серед основних причин називають те, що Газпром скористався з цих об’єктивних чинників і, зменшивши постачання до контрактних мінімумів, створив штучний дефіцит, "підсушивши" європейський газовий ринок.
Серед цілей Газпрому, за даними експертів, було запустити "Північний потік-2", прискоривши його сертифікацію, а також змусити ЄС переглянути свої підходи до газового ринку – змінити правила гри і повернутися до практики довгострокових контрактів, як це було в 1990-ті та нульові.
