Зів‘ялі помідори й огірки: як Україні не втратити тепличний бізнес?
Тепличний бізнес України переживає скрутні часи через зростання вартості енергоносіїв. Вже призупинили роботу майже 30% українських теплиць. Серед них найстаріше та одне з найбільших в країні господарств – комбінат “Тепличний” у Калинівці поблизу Києва. Але це не означає, що тимчасове припинення роботи підприємств врятує їх від фінансових втрат. Навіть непрацюючі тепличні господарства змушені щомісяця витрачатися на комунальні платежі. Укрінформ розбирався, чи залишиться українська теплична продукція конкурентоздатною на ринку, якщо у вартість продукції закладатимуть нинішню ціну “блакитного палива”.
Працюєш чи не працюєш, а за газ плати
Українці давно звикли їсти свіжі овочі, фрукти та ягоди вітчизняного виробництва, незалежно від пори року. І продукція з українських теплиць вирізнялася високими смаковими характеристиками – навіть іноземці казали про наші тепличні огірки та помідори, що вони неначе з “бабусиної грядки”.
Останніми роками в Україні активно будувалися нові підприємства, тепличні господарства. Тепличний бізнес пропагувався як досить рентабельний і такий, що при правильній організації роботи може окупитися доволі швидко, протягом двох-трьох років. Розвитку тепличного господарства сприяла також державна політика підтримки агровиробника. Зокрема, такі урядові проєкти, як програми часткової компенсації відсотків за кредитами, часткової компенсації вартості будівництва сільгосппідприємств, компенсації часткової вартості садивного матеріалу тощо. Тепличники активно цим користувалися. Наразі ж проблема виживання таких підприємств постала як ніколи гостро – за нинішньої вартості газу цей вид української продукції стає неконкурентним порівняно із дешевими іноземними овочами.
Тож деякі українські тепличні комбінати, які опалювалися газом, вирішили навіть тимчасово зупинити роботу через стрімке подорожчання цього енергоресурсу. Однак продовжують платити мільйонну абонплату за доставку газу, незалежно від того, користуються паливом чи ні. Про це розповів Укрінформу президент асоціації “Теплиці України” та засновник "Торгового дому "Калинівка-ПРЕМІУМ" Євгеній Чернишенко.
Зокрема, він зазначив, що комбінат “Тепличний” в селищі Калинівка Київської області припинив купувати газ з 14 жовтня минулого року. Рослини поступово вимерли з настанням холодів, але підприємство змушене сплачувати по 25 мільйонів гривень на рік абонплати за використання газових мереж, від яких не можна від’єднатися. Вочевидь, ситуація безвихідна, й доводиться платити фактично “за повітря”.
“Така система оплати діє уже три роки. Раніше було по-іншому: скільки ти взяв газу, за стільки й заплатив, не береш газ – не платиш. На жаль, зараз ми змушені платити. Хіба що від'єднаємося від мережі (пломба не підходить –треба тільки механічне від'єднання). А щоб знову під’єднатися, треба буде знову розробити проєктну документацію, пройти бюрократичні процедури її узгодження... А це великі кошти й значні терміни – не один місяць і не два. Ви знаєте, що таке розробити проєкт?” – запитує Чернишенко.
Він пояснив, що виробництво на комбінаті призупинили на зиму частково. Адже без підтримки мінімальної температури теплиці можуть в морози зруйнуватися. Й відновити їх буде дуже складно та дорого.
“Теплиця – це такий об'єкт, якщо його зупинити, то він або впаде, коли будуть снігопади, або коли вдарять морози, замерзнуть усі системи. Знову відновити все виробництво після зупинки в зимовий період неможливо, потрібні великі кошти. Наприклад, один гектар сучасної теплиці коштує до 3 мільйонів євро. Тому ми просто підтримуємо технологічний мінімум без посівів, без повної технології”, – пояснює керівник підприємства.
Калинівський комбінат “Тепличний” – одне з найбільших і найстабільніших українських тепличних господарств, працює з 1982 року. Продукція підприємства відома на всю країну. Теплиці комбінату розташовані на площі 48 гектарів. На підприємстві пишалися новим сучасним обладнанням, таким як передові голландські системи мікроклімату, системи крапельного зрошення від ізраїльських фірм A.I.K. і Netafim, а також комп’ютерною регуляцією мікроклімату. На сайті компанії з гордістю повідомляють, що підприємство сертифіковане відповідно до світових стандартів “Global G.A.P”. Компанія є українським лідером з експорту овочевої продукції до країн Балтії, СНД та держав Європейського Союзу.
Для місцевого бюджету податки Калинівського комбінату були визначальними. А тепер підприємство, чи не вперше в історії, змушене зупинити роботу – люди втратили зарплату, а держава та об’єднана територіальна громада – кошти на розвиток.
Знаменитих калинівських огірків цього року на ринку України не буде
Зараз, за словами президента асоціації тепличників, ціна газу для господарств галузі становить понад 43 тисячі гривень за 1000 кубометрів. Дорожчає й електроенергія, зокрема, ціна у листопаді становила 5,02 грн/кВт-година. Через дорожнечу електроенергії зупинилися навіть квіткові теплиці, які вимагають менше газу, але багато електроенергії на додаткове освітлення. Проблему можна було б розв’язати за рахунок газу власного, українського видобутку, про що керівник асоціації на початку лютого зазначав у зверненнях до влади.
“Я надавав інформацію в міністерство, і у Федерацію роботодавців, і до Верховної ради, і в Кабмін: вся теплична галузь споживає 55-60 мільйонів кубометрів газу на рік. Це для України практично ніщо. Тому є вітчизняний видобуток. Максимум його собівартості – 5-7 тисяч гривень за тисячу кубів. Нехай газовики додають собі 50-100% вартості до рентабельності та прибутку. Та й тоді газ коштуватиме 15-16 тисяч гривень за тисячу кубометрів з доставкою”, – пропонує Євгеній Чернишенко.
Він попередив, що повноцінна робота підприємства не відновиться аж до наступної зими.
“Навесні вирощувати тепличну продукцію вже нерентабельно, тому що на ринку поступово з’являтимуться овочі з відкритого ґрунту. Робота Калинівського комбінату не відновиться. Потрібно чекати наступного сезону. Увесь ресурс пішов на те, щоб підтримати, не втратити виробництво. А далі вже потрібно буде дивитися на економічну ситуацію в країні, на вартість енергоносіїв і так далі. Зараз на порядку денному – збереження виробництва”, – пояснив керівник тепличного господарства.
В пошуках альтернативи газовій енергії, весною на підприємстві планують здійснити термомодернізацію, перевести виробництво на інші види палива. Хоча, на думку Чернишенка, і це – не вихід.
“Будь-яка модернізація потребує інвестицій – це інше обладнання, інша логістика. Ми розробляємо плани переходу на альтернативні види палива, такі як вугілля, щепа, солома. Хоча, розумієте, коли увесь бізнес на них перейде, то в нас не буде лісів. А вугілля – це великі шкідливі викиди. Й за таких потужностей це дуже велика екологічна проблема. Польща пішла таким шляхом, а зараз повертає тепличні комбінати на газ. Але ми шукатимемо альтернативу на подібні випадки”, – розповів Євгеній Чернишенко.
А тим часом на Калинівському тепличному комбінаті із 620 працівників залишилося тільки 480. Відбулося скорочення посівних площ з майже 50 гектарів загальних потужностей комбінату до 38 гектарів сучасних теплиць. І скорочення відбулося переважно в “огіркових” теплицях. Тож найближчими роками знаменитих калинівських огірків на ринках України більше не буде.
“Плануємо посіяти, але це вже будуть інші масштаби. 6 гектарів площ виведених із експлуатації теплиць – це були огірки. Залишили тільки помідори. Не буде більше огірків...” – розводить руками керівник тепличного господарства.
Втім, не лише гіганти тепличного бізнесу потерпають від світової енергетичної кризи. Керівник господарства розповів, що невеликі підприємства, чиї теплиці опалюються іншими видами палива, теж потерпають від загального подорожчання енергоносіїв і ледве зводять кінці з кінцями. За невтішними прогнозами, навесні, швидше за все, виживуть лише плівкові теплиці з досить примітивними технологіями, які не сертифіковані за жодними стандартами. І вочевидь, це зовсім не крок уперед у розвитку українського тепличного бізнесу.
Вже цієї зими 90% свіжих овочів в українських супермаркетах переважно привезені із Туреччини. А з огляду на підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з цією країною шансів на виживання в українських тепличників залишається все менше. Та навіть з Росії вже завозять парникові овочі в Україну. “Кажуть, непатріотично брати російський газ, але, виходить, “патріотично” їсти російські огірки, вирощені на цьому газу?” – цікавиться Євгеній Чернишенко.
Без огірків, помідорів та робочих рук
В Українському союзі промисловців та підприємців вважають, що за нинішньої вартості газу ціни на продукцію з українських теплиць можуть підскочити на 40%. Це зробить їх неконкурентоспроможними, споживач не купуватиме, наприклад, зелень за 50-60 гривень, коли поруч на прилавку є італійська – по 35 гривень.
“За нашими підрахунками, зараз 40-50% тепличних господарств в режимі банкрутства”, – наголошують в УСПП.
Тим часом імпортна теплична продукція з країн, які не відчули подорожчання газу, вже повністю заповнила український ринок. Традиційно активізувалися постачальники овочів з Туреччини, де частка енергоресурсів у собівартості тепличної продукції дуже мала, а також з Білорусі, яка з політичних міркувань по суті дотується "Газпромом". Саме через цю країну до нас потрапляє і продукція російських тепличних господарств. Приміром, наразі основним постачальником парникових огірків в Україну є саме РФ!
Підприємці звертають увагу, що також великою проблемою галузі є нестача кваліфікованих працівників. Вже зараз складно знайти спеціалістів – особливо агрономів – для роботи в українських теплицях. Тим більше, що за кордоном їм пропонують значно вищі зарплати. І закриття підприємств, навіть тимчасове, може призвести до ще більшої міграції фахівців і повної втрати кваліфікованих кадрів.
"По-перше, немає готових спеціалістів, особливо агрономів, для роботи в теплицях. Їх треба самостійно навчати. По-друге, досить актуальною є проблема міграції людей на заробітки закордон. На жаль, ми поки що не можемо конкурувати за рівнем заробітної плати із європейськими країнами", – констатував директор підприємства "Уманський тепличний комбінат" Микола Гордій.
Такий розвиток подій надовго пригальмує розвиток цього напряму бізнесу, – вважають в УСПП.
Свіжі овочі взимку – забаганки, без яких можна обійтися?
Варто нагадати, що у зв’язку з підвищенням ціни на газ, Кабінет Міністрів України наприкінці грудня ухвалив рішення про підтримку виробників соціально значущих продуктів. Зокрема, до 30 квітня 20% природного газу власного видобутку продаватимуть за пільговою ціною виробникам харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість. В той же час обмежено рівень прибутковості таких продуктів на 10%. До переліку соціально-значущих продуктів увійшли курятина, яйця, олія, макаронні вироби та два молочні продукти – молоко й масло. І, звісно, соціальний хліб та батон. За повідомленням уряду, поки що розширення переліку продуктів, виробники яких матимуть підтримку при купівлі енергоносіїв, не планується. Як бачимо, продукція українських тепличних господарств до цього переліку не входить.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства Укрінформу пояснили, що уряд захистив критично важливі продукти, а свіжі огірки і помідори – це “забаганки”, без яких можна обійтися. Мовляв, теплиці можна відключити від обігріву й законсервувати на деякий час, а ферми з телятами – ні. Отже, підтримки від держави тепличному бізнесу поки що чекати не варто.
Українські теплиці можуть і не подолати кризу
“В Україні з теплицями все дуже сумно. Тому що занадто велика в структурі собівартості частка енергоресурсів. Тут нічого не зробиш. Комбінати частково закриються, перестануть виробляти продукцію. А ті, що не закриються, просто змушені будуть пропонувати свою продукцію за суттєво вищою ціною, ніж імпорт з Туреччини”, – сказав у коментарі Укрінформу президент української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
І, окрім вартості енергоносіїв, не останню роль у цьому, на його думку, зіграє безмитна торгівля з Туреччиною.
“Імпортний огірок з Туреччини зараз коштує 60 гривень (гуртова вартість розмитненої продукції). А відпускна ціна українського огірка з тепличних комбінатів – 80-100 гривень, залежно від обсягів і якості. Візьмімо середній показник – 90 гривень за кілограм. Це у півтора рази дорожче, ніж турецькі огірки. А в умовах ЗВТ вони після розмитнення коштуватимуть ще дешевше, адже не треба буде платити мито”, – каже керівник УПОА.
Тож, на його думку, українські споживачі купуватимуть, швидше, дешевші турецькі овочі, ніж українські.
“Залишиться 5% людей, які з патріотичних міркувань і, виходячи зі своїх можливостей, купуватимуть дорожчий український огірок. За такого попиту шансів вижити у вітчизняних тепличників немає”, – упевнений Тарас Баштанник.
Економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак зазначає, що ситуація, вочевидь, лише погіршуватиметься. Адже генерація одиниці теплової енергії в Україні значно дорожча, ніж у наших сусідів. Приміром, вже рік тому собівартість генерації тепла була в 4-5 разів вищою, ніж в РФ. Не дивно, що лише за перше півріччя 2021 року імпорт в Україну тепличних томатів з цієї країни зріс на 20%.
Аналітики плодоовочевого бізнесу стверджують, що, попри здешевлення тепличного огірка наприкінці січня на 17%, він однак нині коштує у 1,5 рази дорожче, ніж у січні-лютому минулого року – 50-65 гривень за кілограм. І все це – на тлі втрати якості продукції. Тож не дивно, що обсяги закупівель торговельними мережами тепличного огірка значно знизилися. Наразі торгівля йде мляво і оптимізму для розвитку бізнесу не додає.
Українські споживачі доволі тривалий період були готові купувати українські помідори дорожче, ніж імпортні, бо наш томат вирощується поруч зі споживачем і тому, щонайменше, свіжіший за своїх імпортних “родичів”. Але оскільки собівартість вирощування вітчизняних томатів значно вища, ніж, приміром, у теплій Туреччині, то якщо український покупець не схоче купувати продукцію за більш високою ціною, місцеве виробництво стане взагалі нерентабельним. Про це ще на початку осені попереджав Андрій Ярмак і, вочевидь, все так і сталося.
Економіст ФАО пояснив Укрінформу, що ціни на овочі взимку 2021-2022 року, поки що не зросли так сильно, як очікували експерти. Причина лише в девальвації місцевої валюти в Туреччині, через що подешевшала пропозиція імпорту тепличних овочів.
"Але українські тепличники від цього теж "не в захваті". Відповідно, найменш ефективні комбінати в новому сезоні можуть взагалі не розпочати свою роботу. Які є способи подолання кризи? З точки зору витрат на масштабне виробництво, способів немає. Якщо Туркменістан, наприклад, отримує газ майже безплатно й опалює ним теплиці, а в Туреччині взагалі значна частина теплиць – без опалення, бо там тепло, то нам із цим сегментом конкурувати за таких цін на газ буде неможливо”, – переконаний Андрій Ярмак.
Водночас, він вважає, що в "літніх" теплицях, які працюють без опалення, цілком може бути навіть надвиробництво. Тому ціни протягом року можуть коливатися значно більше, ніж зазвичай.
Покупців ранніх овочів чекає “ціновий шок”?
З усього зрозуміло, що на тепличні господарства, робота яких залежить від вартості “блакитного палива”, чекають надважкі часи. І, напевно, виживуть не всі. На ринку залишаться тільки ті підприємства, які вчасно провели термомодернізацію та енергетичну оптимізацію своїх теплиць. Ті ж, хто традиційно працює з газом для основних потреб, без радикальної реконструкції не мають жодних шансів вижити в нинішніх умовах і втримати позиції на вітчизняному ринку. Про експортні позиції навіть не йдеться. Тож уже чимало представників тепличного бізнесу замислюються над тим, щоб зовсім закрити виробництво, що втратило прибутковість. І, можливо, для них це буде кращий вихід. А ті, хто планував найближчими роками зайнятися теплицями, тепер мають про це не раз подумати.
А чого ж чекати найближчим часом українському споживачеві з огляду на зміну кон’юнктури ринку тепличних овочів? Вочевидь, варто бути готовими до того, що подорожчають живі квіти вітчизняного виробництва і вся рання зелень.
Загалом в українських теплицях найчастіше вирощують помідори, огірки, перець і редис – навесні саме на ці овочі треба чекати “шокового” для покупця зростання цін. Або доведеться переходити на імпортний продукт, невиразний смак якого не всім подобається.
Ольга Киргизова, Київ
