Компенсація за зруйноване росією житло: що відомо про виплати
В Україні наразі немає єдиного механізму компенсації шкоди, завданої російською агресією нашій країні, її економіці та громадянам. Доки влада його напрацьовує (парламент ухвалив за основу рамковий законопроєкт, міністерства готують методики оцінювання заподіяних збитків за різними напрямками — критичній інфраструктурі, агросектору, житловому фонду, підприємництву), людей просять по можливості ретельно фіксувати втрати майна і руйнування.
Зокрема, громадяни вже мають можливість подати заяви на відшкодування збитків через електронний сервіс держпослуг “Дія”. Лише за першу добу після початку надання цієї послуги наприкінці березня на порталі і в застосунку “Дія” зареєстрували понад 20 тисяч заяв на відшкодування. Й хоча зараз темпи їх оформлення скоротилися до кількох сотень на день, не складно спрогнозувати, що після звільнення від ворога тимчасово окупованих територій на півдні й на сході країни кількість нових звернень по допомогу знов обраховуватиметься десятками тисяч. А для фінансування програми знадобляться десятки й десятки мільярдів доларів.
Про фіксацію руйнувань і заяви на компенсацію
До остаточного ухвалення Верховною Радою законопроєкту №7198 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації” (до чинної редакції якого, до речі, чимало претензій) питання фіксації збитків регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів. Передовсім, постановами “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації” від 20 березня 2022 р. №326 та “Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації” від 26 березня 2022 р. №380.
Документами, поміж іншого, визначено основні показники, які враховуватимуть при оцінюванні заподіяної шкоди. Це - вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення, фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду і об’єктів ЖКГ, фактичні витрати на грошову компенсацію постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок агресії рф, вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини, вартість зруйнованих і пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.
Про жодні конкретні цифри — суми й коефіцієнти - наразі не йдеться. Методику оцінювання розробляють Міністерства розвитку громад та територій і з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Напрацювання механізмів встановлення вартості відновлення зруйнованої інфраструктури - одне із завдань створеної згідно із президентським указом. Комісії з проведення аудиту збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф. Перше засідання комісії за участю вітчизняних та зарубіжних експертів відбулося минулого тижня. Окрім організаційних питань, йшлося, приміром, про співробітництво зі Світовим банком для залучення міжнародного досвіду швидкого визначення обсягу збитків та потреб у відновленні України.
Поки що ж триває етап фіксації руйнувань та подання інформації про пошкоджену та знищену нерухомість. Заявки на майбутні компенсації мають право подавати лише громадяни України.
Отже, щоб подати заявку на компенсацію зруйнованого житла через застосунок “Дія”, потрібно обрати в меню “Послуги” пункт “Пошкоджене майно” й заповнити відповідну форму. Якщо інформація про об’єкт є в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про житло підтягнуться автоматично. Якщо ж інформації про об’єкт у реєстрі немає, дані можна внести вручну. Після заповнення форми та її реєстрації можна завантажити заяву у форматі PDF чи отримати її на електронну пошту. Такий же й алгоритм подання заявки через портал “Дія”.
Той, хто не зовсім опанував цифрові технології, може оформити заявку через Центри надання адміністративних послуг (обіцяють також організацію роботи виїзних ЦНАПів на визволених територіях в місцях активних бойових дій), або через нотаріуса.
Адвокатка, правова радниця Громадського центру правосуддя Юлія Лісова деталізує:
“Важливо переконатися, що у вас є всі документи, які підтверджують право власності на майно. У разі втрати паперів слід подбати про їх відновлення або виготовлення дублікатів. Необхідно зафіксувати пошкодження майна за допомогою актів знищення/пошкоджень, складених працівниками ДСНС, місцевої влади або військових адміністрацій. Сума заподіяної шкоди має бути встановлена на підставі звіту про оцінку майна, або отриманого експертного висновку. Якщо зафіксувати пошкодження/знищення тимчасово неможливо, треба скласти акт опису пошкоджень самостійно, попросивши підписати його, приміром, сусідів-очевидців. Варто зробити також фото/відео пошкоджень. По-можливості сформувати добірку повідомлень про ваш об’єкт у медіа”.
Юристи нагадують, що подати заяву на компенсацію можна під час дії військового стану та упродовж 90 днів по його завершенні. Після ухвалення відповідного законодавства й затвердження методик розрахунку компенсаційних виплат заявки проаналізують місцеві комісії з розгляду питань щодо надання компенсацій, а виконавчі органи місцевих рад, на території яких розташоване пошкоджене житло, забезпечать компенсаційні виплати.
Але є кілька «але». По-перше, невирішеним залишається питання фінансування відповідних програм. По-друге, до самого законопроєкту №7198 в експертів є багато запитань.
Про необхідні зміни до законодавства й уникнення помилок
Згідно із рамковим законопроєктом, право на отримання компенсації за зруйноване і пошкоджене житло мають громадяни України, які є власниками пошкоджених та/або знищених об'єктів нерухомого майна; особами, що здійснили інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію; членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього; спадкоємцями згаданих осіб. А також - об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які здійснюють утримання цих об’єктів, щодо відновлення пошкодженого спільного майна.
Порядок надання компенсацій окремо встановлюватиме Кабінет міністрів. Розмір виплат визначатимуть за результатами оцінки вартості відновлення майна з урахуванням ступеня його пошкодження відповідно до затвердженої урядом методики.
Отримати відшкодування можна буде грошима, які людина матиме право витратити на власний розсуд, а також як внесок у фінансування будівництва нового житла чи фінансування робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.
Надаватимуть компенсації в порядку надходження заяв. Та пріоритетне право при цьому матимуть багатодітні сім'ї, особи з інвалідністю І і ІІ груп, учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни та сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війни.
Граничний розмір компенсації не може перевищувати вартості 150 кв. м за один об'єкт нерухомого майна. Люди також матимуть право на отримання нерухомості, вартість якої перевищує граничний розмір компенсації, якщо самі сплатять різницю між вартістю нового об'єкта й належною їм сумою компенсації.
Документ, вочевидь, ще зазнає суттєвих змін. Адже й експерти, і самі парламентарії кажуть про низку його вад. Приміром, фахівці застерігають про надмірні витрати для державного бюджету через норму про повне відшкодування вартості до 150 квадратних метрів житла. Тому граничний розмір компенсації пропонують обмежити вартістю 100 чи 120 “квадратів”. Але є й пропозиції протилежного змісту — навпаки, збільшити граничну суму відшкодування. Адже люди “не винні”, що мали будинки, площа яких перевищує 150 квадратних метрів. Позбавляти їх частини компенсації несправедливо.
Також експерти застерігають від надмірного перекладання обов’язків за сплату компенсацій та укладання угод про будівництво житла для тих, хто його втратив, на місцеву владу. Це, мовляв, завдасть потужного удару по місцевому самоврядуванню й “підставить” місцеву владу у випадку, коли держава стикнеться з проблемами при фінансуванні компенсаційних виплат та робіт з відбудови.
Фахівці звертають увагу й на те, що жодні компенсації не передбачені за втрачені та пошкоджені житлові об’єкти, які належать (належали) іноземцям та юридичним особам. Що загроджує численним позовами до Європейського суду з прав людини, рішення якого Україна, на відміну від держави-агресора, виконує.
Про те, як шукати і правильно витрачати гроші
Україна вже має досвід виплати громадянам компенсацій за житло, зруйноване стихією, пошкоджене унаслідок надзвичайних подій техногенного характеру і шкоди, заподіяної росією та її маріонетками на Донбасі упродовж 2014-2021 років.
Зрозуміло, що йдеться про зовсім інші масштаби виплат та іншу потребу в коштах. Зрештою, про інший економічний стан держави. Але досвід функціонування відповідних програм однак може знадобитися. Принаймні, з точки зору унеможливлення допущених раніше прорахунків і помилок.
Адже, приміром, програму компенсації за зруйноване житло на Донбасі постійно доопрацьовували та вдосконалювали (постанова КМУ №1301).
Тому пов’язані з виплатами компенсацій нюанси доволі часто змінювалися. Але при цьому незмінним залишалася умова, згідно з якою на виплати могли розраховувати лише ті українці, котрі відмовилися від евакуації, відселення й залишилися на попередньому місці проживання. Вочевидь, у нових умовах, коли агресор стирає з лиця землі цілі населені пункти, від такої умови треба буде відмовлятися.
Особливо це стосується міст і селищ, де основними роботодавцями були великі промислові підприємства, які тепер зруйновані ворогом і відновлення яких може тривати доволі довго, а в деяких випадках і взагалі не буде доцільним. Відповідно, штучна “прив’язка” людей до попереднього місця проживання може не лише негативно вплинути на розподіл трудового ресурсу в середині країни, а й додати їй соціальних проблем як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях.
Також архіважливий фінансовий аспект. Згідно з чинним наразі положенням, “розмір компенсації визначається за опосередкованою вартістю спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень”. Люди, які ще навіть перед війною робили ремонт, підтвердять, що цих грошей не вистачить навіть для того, аби впорядкувати квартиру середньої площі, не кажучи вже про те, щоб перед тим її побудувати. Тепер вартість будівельних матеріалів ще більше зросла. Зрозуміло, що “граничний розмір компенсації, що не може перевищувати вартості 150 кв.м за один об'єкт нерухомого майна”, — це вже не про 300 тисяч гривень.
Потенційне збільшення розміру компенсації, на яку може розраховувати власник кожного зруйнованого чи пошкодженого об’єкта нерухомості, помножене на зростання в сотні разів кількості тих, хто потребуватиме таких виплат, автоматично піднімає до захмарних навіть для економіки мирної України висот потребу у фінансуванні відповідних державних програм.
Порівняймо, як-то кажуть, на пальцях. Згідно із Законом “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, на програму компенсації за зруйноване і пошкоджене житло планували витратити 40 мільйонів гривень. При “ковідному” секвеструванні держкошторису обсяг фінансування скоротили до 20 мільйонів. У 2022 році фінансування мало зрости. Поміж документів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України знаходимо датований 1 лютого наказ про затвердження паспорта бюджетної програми “Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації”. Передбачена ним загальна сума річного фінансування трохи перевищує 80 мільйонів гривень. Йдеться, нагадаємо, про довоєнні плани...
В умовах втрати житла десятками тисяч наших співвітчизників 80 млн грн - це абсолютно “ні про що”. Фахівці підрахували: лише на капітальний ремонт зруйнованих помешкань (де це можливо) знадобиться щонайменше кілька мільярдів доларів. Після звільнення усіх тимчасово окупованих ворогом українських територій й можливості для фіксування руйнувань тамтешнього житлового фонду ця сума значно зросте. Що вже й казати про потребу в коштах для спорудження нового житла замість повністю зруйнованого...
Про те, де знайти ресурс, який після війни дозволить виплатити людям необхідні компенсації, в уряді думають ледь не з перших тижнів війни. Але реально говорити про визначення джерел фінансування можна буде лише по її завершенні. Тільки-но зможемо повністю підрахувати всі збитки, заподіяні агресором нашому житловому фонду. Але в будь-якому разі людей просять не зволікати з реєстрацією заявок на виплату грошової допомоги та грошової компенсації за пошкоджене і зруйноване житло й оцінці збитків (де це, звісно, можливо). Це стане складовою формування консолідованої претензії України до рф щодо її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти нашої країни. Навіть якщо держава-агресор відмовиться добровільно виплачувати репарації, на виплати може бути спрямовано її заарештовані в Україні та за кордоном активи.
Як варіант прискорення виплат компенсації та її отримання безпосередньо від агресора - звернення до Європейського суду з прав людини щодо порушення росією Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині захисту права на мирне володіння майном. Але поки що скористатися цим механізмом неможливо — москва, як відомо, відмовилася визнавати будь-які ухвали ЄСПЛ, затверджені після 16 березня — дня, коли рф вигнали з Ради Європи.
До того ж, зміни до вітчизняного законодавства, які готуються урядом та парламентом, передбачають відмову громадян, котрі подали заявки на компенсацію втраченого житла, від висування вимог до безпосереднього винуватця - рф — на користь України. Одночасно з наданням компенсації отримувач укладатиме договір про відступлення державі права вимоги до рф щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення нерухомості. Тобто, саме держава подаватиме в міжнародних судах позови проти агресора з урахуванням усієї суми заподіяних нашій інфраструктурі — зокрема, і житловому фонду - збитків.
Натомість держава бере на себе відповідальність за пошук і управління ресурсами, необхідними для виплати компенсацій громадянам, чиє житло зруйноване або пошкоджене. При цьому на уряд покладають обов'язок затвердити порядок та умови надання і використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення такої компенсації. Й це ще більше ускладнює завдання для влади з пошуку джерел фінансування бюджету, дефіцит якого, за оцінками Мінфіну, нині сягає 5 млрд доларів на місяць.
Владислав Обух, Київ
P.S. Коли матеріал був готовий до публікації, з’явилися повідомлення про те, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Міністерству розвитку громад та територій якнайшвидше затвердити форму єдиного документа, за допомогою якого фіксуватимуть збитки від руйнування росією житла. Також буде спрощено порядок отримання громадянами такого документа. За словами Шмигаля, в Уряді розуміють, що українці, котрі повертаються до своїх домівок, прагнуть максимально швидко відремонтувати пошкодження. Тому влада зосередиться на пришвидшенні фіксації збитків, аби кожен, хто робить ремонт власним коштом, розумів — держава компенсує витрати, тільки-но західні партнери передадуть Україні арештовані й конфісковані російські активи.
Перше фото: Ян Доброносов
