Нова економічна стратегія: за яких умов це спрацює?
Минулого тижня Уряд презентував кілька програм, що започатковуються в межах представленої на початку червня нової економічної стратегії. Документ, нагадаємо, передбачає комплекс заходів зі створення робочих місць через підтримку бізнесу, держзамовлення, будівництво, кредитування та працевлаштування безробітних. Поміж ініціатив – мікрогранти на відкриття власного бізнесу, безповоротні гранти на розвиток переробних підприємств, часткова компенсація вартості нових теплиць, допомога на закладку фруктових і ягідних садів, підтримка ІТ-галузі та фінансування українських стартапів.
“Хочемо, щоб якнайбільше українців започаткували власні бізнеси, адже саме приватний сектор — ключовий компонент успішного економічного відновлення та розвитку. Загалом наша мета — мінімум бюрократії та максимум державної підтримки. Дешеві кредити. Чесна конкуренція. Максимальна діджиталізація" — запевнив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Айтівці, аграрії, переробники: що відомо про умови нових програм та про їх учасників
Представляючи нову економічну стратегію, яка має допомогти вітчизняній економіці вистояти в умовах війни та під час повоєнної відбудови, Денис Шмигаль анонсував підготовку загалом 8 державних програм. Про основні параметри шести з них (зокрема, об’єднаних проєктом “єРобота”) вже відомо. Про них - далі докладніше.
1. Програма надання безповоротних мікрогрантів на створення власного бізнесу. Гранти - до 250 тисяч гривень. Охочі зможуть подавати заявки на участь у ній через портал “Дія” або, звернувшись до Ощадбанку. Для цього треба підготувати бізнес-план, життєздатність якого проаналізують незалежні оцінювачі-підприємці, а також представники держбанку й Державного центру зайнятості. Взяти участь у програмі може будь-хто з українців, хто не працює на інших підприємствах та не має іншого бізнесу. За наданий державою ресурс можна придбати обладнання, сировину, матеріали, закупити інструменти, частково оплатити оренду. “Плануємо видати 20 тисяч таких грантів за рік. Відповідно, річний бюджет програми — 5 млрд грн”, — розповів Шмигаль. Додатково нові підприємці зможуть отримати кредит за програмою "5-7-9" у розмірі до 2,5 млн грн (на будівництво чи реконструкцію приміщень, придбання додаткового обладнання та фінансування оборотного капіталу).
2. Програма надання безповоротних грантів на розвиток переробних підприємств. Передбачено надання до 8 млн грн безповоротної допомоги тим, хто вже має бізнес у сфері переробки або хоче започаткувати нові проєкти. Пріоритетні напрямки - деревообробка, меблеве виробництво, виготовлення одягу та фурнітури, будівельних матеріалів, переробка агросировини. Держава допоможе з придбанням необхідного для виробництва обладнання. Головні вимоги до отримувачів: створення не менше 25 нових робочих місць й відповідальна сплата податків. А ще — участь у співфінансуванні. Для перших заявників власний внесок за цією програмою - 30%. Також держава обіцяє додаткові можливості для отримання доступного кредиту за програмою "5-7-9" - до 16 млн грн.
3. Програма часткової компенсації вартості теплиць. За словами прем’єра, йдеться про надання безповоротного гранту на типовий проєкт модульної теплиці площею 2 гектари. Шмигаль очікує, що в такий спосіб вдасться у стислі терміни ввести в експлуатацію до трьох тисяч нових теплиць. Як уточнив міністр агрополітики та продовольства Микола Сольський, програма часткової компенсації вартості теплиць передбачає гранти розміром від 5 до 7 млн грн. Загальний бюджет програми - 7 млрд грн. Учасниками програми можуть бути як приватні підприємці, так і агрокомпанії та фермерські господарства — власники чи орендарі (щонайменше на 25 років) сільськогосподарських угідь. При цьому діятиме принцип співфінансування. Для першої тисячі учасників 70% вартості проєкту профінансує держава, 30% мають інвестувати самі підприємці.
4. Програма грантової підтримки садівництва також діятиме на умовах співфінансування. На думку урядовців, завдяки їй вже найближчим часом вдасться закласти до 10 тисяч гектарів нових фруктових та ягідних садів. За словами Миколи Сольського, загалом держава виділить на програму підтримки садівництва, ягідництва та виноградарства 4 млрд грн. Аграріям надаватимуть від 150 до 400 тисяч грн на 1 гектар садів (це приблизно 70% від середньої вартості матеріалів і робіт). Кошти надаватимуть не готівкою, а переказуватимуть на банківський рахунок для прозорої закупівлі саджанців, обладнання, систем поливу і добрив.
5. Програма підтримки вітчизняних стартапів. Очікується, що Український фонд підтримки стартапів викуповуватиме частку в новостворених компаніях, таким чином працюючи як системний інвестор. Цільова аудиторія програми – ІТ-підприємці-початківці, які мають ідею технологічного стартапу та шукають фінансування для створення тестової моделі. Гроші можна буде використати лише на розвиток, наймання співробітників, підготовку моделі та початкове фінансування. Пріоритет - експортоорієнтовані компанії. Річний бюджет програми - 10 мільярдів гривень.
6. Програма підготовки нових ІТ-фахівців. За словами прем’єра, торік кількість айтівців в Україні зросла на рекордні 50 тисяч, проте багато компаній усе ще потерпали від браку кадрів. Саме тому українці, котрі бажають здобути кваліфікацію junior developer, графічний дизайнер чи іншу технічну спеціальність, зможуть отримати грант із цільовим призначенням “на навчання на ІТ-курсах”. Загалом держава планує надати фінансування для 60 тисяч українців.
В уряді наголошують: детальні умови нових програм, форми, які необхідно буде заповнювати, консультації, інформація про відповідальних осіб і адреси, за якими охочі можуть звертатися, поступово з’являтимуться в Дії.
Як уникнути помилок і отримати бажаний результат: думки експертів
Що ж до практичного втілення анонсованих програм та їх ймовірної ефективності, то керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський, передовсім, застерігає від ускладнених бюрократичних процедур. Адже в нашій історії не раз бувало, що через це всі добрі задуми зводилися нанівець, перспективні проєкти — згорталися. “Добре, що передбачено можливість подання заявок для участі в усіх нових програмах як офлайн так і онлайн, через портал “Дія”. При цьому важливо отримати на виході не лише зручність і прозорість подання заявок, а головне - швидкість їх розгляду та ухвалення рішень. Другим важливим моментом є чіткі роз’яснення щодо умов, механізмів та процедур. Приміром, коли з’явилася інформація, що до кожної заявки на участь у державних програмах треба подавати бізнес-план, одразу ж виникло запитання: які вимоги до документу, наскільки детальним він має бути. Тому що одна справа — план, який подається для отримання класичного кредиту, інша — для мікробізнесу у межах програми “єРобота”, - каже експерт у коментарі Укрінформу. Забловський сподівається, що при втіленні нових проєктів буде використано напрацювання й досвід Державної служби зайнятості в межах програм підтримки безробітних. Але інформацію про це важливо правильно та вчасно доносити до громадян — комунікувати з ними й усе пояснювати.
“Третій важливий момент (я також говорю про “єРоботу”, програму, яка, вочевидь, буде найбільш популярною з огляду на охоплення) - це швидкість розгляду заявок. На відповідь - позитивну чи відмову, передбачено десять робочих днів. При цьому відмова має бути обгрунтованою. Також, якщо, наприклад, заявка та бізнес-план містять помилки, одруківки, неточності, не достатню аргументацію, треба дати людині час, щоб виправити, доповнити і подати заявку заново. Аби не було прецеденту “першого негативного враження”, - додав Забловський.
І звісно ж, дуже важливим моментом експерти називають швидкість зарахування грошей у безготівковій формі. Щоб людина могла планувати бізнес. Адже в умовах невизначеності планування ще важливіше, ніж зазвичай. “Наприклад, перспективи підтримки переробної галузі. Знаю, що багато бізнесів чекали на подібні програми ще до війни. Й дуже важливо, щоб бюрократія не підірвала бажання людей навіть в умовах війни розвиватися, створювати нові робочі місця, започатковувати нові напрями своєї діяльності. Від цього залежатиме й попит на цю програму, і її загальний успіх. Також важливе безперебійне фінансування, забезпечення усіх програм реальним ресурсом, а не просто їх затвердження на папері. Перебої з надходженням коштів неабияк підриватимуть довіру до нових ініціатив влади в майбутньому”, - переконаний Андрій Забловський.
Ключовим вважає фінансовий аспект і виконувач обов’язків міністра економіки у 2020 році, член правління Благодійного фонду "Я не один" Павло Кухта. Як приклад і урок, що обов’язково має бути врахований, він називає ситуацію з фінансуванням програми “єПідтримка”, якою передбачені виплати по 6500 гривень українцям, котрих війна позбавила роботи. Через перебої з надходженням коштів приблизно 20% заявок, поданих нашими співвітчизниками ще в березні, наразі не задоволено. “По-перше, об’єктивно з грошима в держави колосальні проблеми. Бюджет глибоко дефіцитний. Коштів вистачає хіба на війну, на пенсії та зарплати. Чи вистачить їх найближчими місяцями ще й на додаткові програми — питання. По-друге, багато залежить від імплементації, від того, як оформлятимуть “папірці”, як поводитимуться чиновники, банки, бізнес. Зазвичай, потрібні місяці, щоб налагодити подібні механізми, поміняти процеси всередині системи й так далі”, - нагадує економіст у коментарі Укрінформу. Загалом Кухта вважає ці програми потрібними для економіки й бізнесу. Водночас порівнює їх з дією вітамінів, які, безумовно, корисно вживати, але які не лікують тяжких хвороб і кардинально не поліпшують стан здоров’я загалом. Те ж і з впливом анонсованих програм на вітчизняну економіку: вони, безперечно, помічні, але не можуть кардинально змінити ситуацію.
“Для підтримки економічної ситуації критично важлива макроекономіка. Тобто, не якісь локальні, галузеві програми й точкова підтримка, а все середовище, в якому функціонує українська економіка. На нього ж нині впливає низка системних проблем. Окрім безпосередніх викликів війни, це ще й збереження дії антикризових заходів, ухвалених в перші дні російської агресії. Ми, по суті, скасували митні доходи, встановили фіксований валютний курс й почали витрачати резерви на те, щоб ввозити товари критичного імпорту, необхідного для захисту країни. Це був правильний і грамотний фінансовий режим для критичного періоду перших місяців війни. Адже він дозволяв максимально легко завозити усе вкрай необхідне країні, й платити лише за це. Щодо решти діють обмеження. Ми фактично згорнули нормальне економічне життя (точніше, воно згорнулося через дії противника)”, - каже Павло Кухта. Але ж зараз ситуація, за його оцінками, вже інша: більша частина території країни вільна від агресора, там відновлюється нормальне економічне життя, війна - хоча й дуже інтенсивна, з великими жертвами, - але локалізована на сході та півдні. І так може тривати ще довго. “Відповідно, це перетворюється із такого собі спринту, аби відбити напад на столицю, на марафон — коли критично важливим для перемоги є не тільки фронт, а й тил. Тому економіка зараз не менш важлива, ніж протистояння з ворогом на полі бою. І оця економічна стійкість, витривалість, платоспроможність безпосередньо залежить від того, чи зможемо ми відновити нормальні макроекономічні умови роботи для бізнесу та для людей. Бо відновлювати економіку будуть населення й бізнес, а не держава. Держава натомість має забезпечити необхідні умови для цього відновлення”, - пояснює ексочільник Мінекономіки.
Поміж кроків, які мають сприяти формуванню такого тла, він називає поновлення податків на імпорт (це вже зробив парламент, чекаємо, щоб відповідний закон якнайшвидше підписав президент). Адже в країні виникла ситуація, коли фактично будь-який товар вигідніше імпортувати, ніж виробляти у себе. Адже імпорт не оподатковується, операції здійснюються за пільговим курсом (29,25 гривень за долар), тоді як реальний курс — 35+ гривень за американський “зелений”. За таких умов внутрішнє виробництво невигідне.
Як приклад Кухта наводить парадоксальну ситуацію, коли в овочевий сезон на наших полицях переважає імпортна продукція. Такого не має бути, адже в сезон українська продукція “за визначенням” більш конкурентна, ніж імпорт. “Якщо при цьому наші полиці і ятки завалені імпортом, значить, щось не так із управлінням економічними процесами. А при цьому в селах людей відправляють у неоплачувані відпустки, бо підприємства не можуть їм заплатити”, - додає економіст. Другим після скасування митних пільг необхідним кроком він вважає рішення Нацбанку про узгодження офіційного курсу іноземних валют з неофіційним. Країна не повинна витрачати резерви на імпорт, натомість скеровуючи їх лише на потреби Збройних сил та на закупівлю критичних ресурсів — приміром, природного газу. “Хоча, звісно ж, НБУ однак доведеться час від часу вдаватися до інтервенцій, контролювати ситуацію. Але тоді вже діятимуть більш-менш ринкові умови, зникнуть дисбаланси й українці зможуть відновити власне виробництво, робочі місця, нормалізувати економічну ситуації в країні загалом. Тоді нам вистачить витривалості, щоб витримувати економічну війну з росією. Бо в умовах, коли імпорт витісняє із внутрішнього ринку вітчизняну продукцію, країна довго прожити не зможе”, - підсумував Павло Кухта.
Владислав Обух, Київ
