Нафтогаз і його начебто «дефолт»: що за цим стоїть?
26 липня Нафтогаз вийшов з гучною заявою про те, що держкомпанія допустила дефолт за єврооблігаціями, оскільки уряд не дозволив їй здійснити виплату $350 млн боргу. За кілька днів до цього уряд заборонив Нафтогазу вчиняти будь-які дії з єврооблігаціями, ще й публічно насварив керівництво компанії за “самодіяльність” у цьому питанні. І начебто конфлікт замʼяли, профільні міністерства промовчали. Між тим страшне слово “дефолт” пішло гуляти інформаційним полем, лякаючи громадян халепами в нинішньому опалювальному сезоні. А враховуючи, що сьогодні майже 90% побутових споживачів газу знаходяться під опікою Нафтогазу, як постачальника останньої надії, то поведінка компанії спричинила ефект “бомби”, що розірвалася. Насправді, нічого страшного і екстраординарного не сталося. Газ на зиму є, тарифи не змінюватимуться. Ну, може полетять чиїсь керівні голови. Або й не полетять. Подробиці - далі.
Гроші є – дозволу нема
Для початку нагадаємо. У липні 2019 року Нафтогаз залучив фінансування на міжнародному ринку капіталу через випуск єврооблігацій на суму 600 млн євро та 335 млн дол. Компанія розмістила п’ятирічні облігації в євро з дохідністю 7,125% та трирічні облігації в доларах з дохідністю 7,375%. Через три місяці, у листопаді, НАК розмістив 7-річні єврооблігації на суму 500 млн дол. під 7,625% річних. Загальна сума випуску усіх трьох євробондів оцінюється в близько 1,5 млрд доларів.
Погашення першого випуску мало відбутися 19 липня 2022 року. Передбачалось, що Нафтогаз виплатить держателям єврооблігацій 335 млн дол. та відсотки за ними - загалом десь 350 млн дол.
За кілька днів до цього, 12 липня, Нафтогаз намагався домовитися з інвесторами через емітента своїх цінних паперів Kondor Finance plc про відстрочку на два роки виплати купону й погашення бондів. Але невдачно.
21 липня Кабінет міністрів визнав незадовільною роботу правління «Нафтогазу», через те що компанія не змогла домовитися з кредиторами. Також уряд зобов’язав «Нафтогаз» узгоджувати з ним усі дії стосовно боргу.
23 липня голова правління «Нафтогазу» Юрій Вітренко звернувся до Кабміну за погодженням виплат. Мовляв, кошти у компанії для цього є. І Але уряд такого дозволу не надав. Навіть попри грізні попередження держкомпанії про репутаційні ризики для неї та закриття перед нею перспектив залучати кошти на зовнішні ринках.
25 липня, за день до кінця пільгового періоду (грейс-періоду) за виплатами, тримачі євробондів Нафтогазу відмовились відтермінувати виплати і компанія оголосила так званий технічний дефолт. (Це коли у позичальника є кошти, але з якихось причин, він їх не може віддати кредитору - Ред.).
Разом з цим керівництво НАК “Нафтогаз” переклало відповідальність за закупівлі недостатніх обсягів газу до опалювального сезону на Кабмін.
«Оскільки невиконання зобов’язань за єврооблігаціями практично позбавило Нафтогаз доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023», - зазначили в компанії.
Наступного ж дня після оголошення дефолту в Нафтогазі заявили, що «невідкладно запропонують держателям єврооблігацій нову угоду на відтермінування виплат», а також наголосили: «Цей процес має бути частиною спільних дій уряду та інших державних компаній щодо пропозиції аналогічних умов відтермінування виплат за облігаціями».
Кабмін&Нафтогаз: причини неузгодження
Наразі є кілька версій, чому уряд “пішов на дефолт за єврооблігаціями Нафтогазу». Перша пов’язана з начебто різними поглядами на ситуацію з опалювальним сезоном очільника Нафтогазу Юрія Вітренка та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Останній поставив завдання накопичити близько 19 млрд кубометрів блакитного палива у підземних сховищах газу задля мінімізації можливих ризиків проходження осінньо-зимового періоду. Своєю чергою, керівник НАК запевнив, що 15 млрд кубометрів буде цілком достатньо – для цього є необхідний ресурс (наразі в ПГС знаходиться 11,5 млрд куб. м блакитного палива, 1 млрд куб. м газу планується імпортувати, решту, як очікується, дасть внутрішній видобуток). При цьому він зазначив, що для імпорту додаткових обсягів газу необхідно 8 млрд доларів, яких, звісно, в компанії немає. Пізніше в мережі з’явилась інформація, що Нафтогаз звернувся до Кабінету Міністрів з проханням надати «субсидію» на 150 млрд гривень задля закупівлі блакитного палива.
З цього випливає, що уряд вирішив «зекономити» кошти, які повинні були піти на виплати за єврооблігаціями, та спрямувати їх на імпорт газу. Вітренко, судячи з усього, думав інакше.
За другою версією ЗМІ припускають, що рішення «Нафтогазу» реструктуризувати борг стало несподіванкою для кредиторів. Бо раніше українська влада обіцяла, що Україна платитиме за всіма боргами, незважаючи на війну, і кредитори були впевнені, що в липні «Нафтогаз» з ними розрахується. А «Нафтогаз» почав переговори лише за тиждень до виплат і нічого не запропонував кредиторам за можливість відстрочити платежі на два роки. Наприклад, “премію” в розмірі 1% від суми боргу. Можливо Кабміну не сподобались умови, з якими компанія вийшла до кредиторів. Припускають, що Мінфін пропонував просити про відстрочку на два роки для всіх випусків, а компанія звернулася тільки до тримачів облігацій із виплатою в 2022 році. Це потребувало б нових виплат уже через два роки.
Третя версія, здається, найбільш реалістична. Напередодні, а саме 20 липня, Україна оголосила про запуск операцій з управління з державним боргом. Кабінет Міністрів прийняв рішення та доручив Міністерству фінансів домовитися з кредиторами України про відтермінування виплат за єврооблігаціями на два роки, а за ВВП-варантами – на один рік. При цьому група кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу кредиторів підтримали рішення та погодились відтермінувати виплати на рік з можливим продовженням ще на рік.
28 липня, дві державні компанії, що минулого року теж залучали кошти через єврооблігації Укренерго (825 млн дол.) та Укравтодор (700 млн дол. ) услід за суверенними пропозиціями запропонували держателям їх єврооблігацій, випущених під державні гарантії України, погодити певні зміни до умов своїх єврооблігацій.
“Умови пропозицій Укренерго та Укравтодору є значною мірою подібними до умов пропозиції, яку раніше зробила Україна щодо державних єврооблігацій. У разі схвалення, ці правочини з борговими зобов’язаннями за єврооблігаціями Укренерго та Укравтодору сприятимуть подальшому збереженню валютної ліквідності в країні, дозволяючи двом установам зосередити свої наявні фінансові ресурси на необхідні та пріоритетні проекти з відновлення та підтримки електричної мережі та дорожної інфраструктури в Україні. Ці єврооблігації гарантовані Україною”, - наголосили в Мінфіні.
На цьому тлі спрямування коштів за єврооблігації Нафтогазом дещо б випадало із загальної “колії”. І в очах інвесторів ставило б під сумнів неспроможність нашої держави обслуговувати свої борги за єврооблігаціями, а також усі попередні домовленості про відтермінування виплат.
Тож можемо лише здогадуватися, які насправді причини досить неприємної публічної ситуації, що сталася з Нафтогазом. В Мінфіні та Мінекономіки, до яких Укрінформ звернувся за поясненнями, нічого не стали коментувати.
“Не лізти поперед батька в пекло”
Натомість, Олександр Бондаренко, керуючий партнер Бюро інвестиційних програм пояснив Укрінформу: з огляду на те, що Кабмін ініціював відтермінування виплат по всіх євробондах державних підприємств і суверенних єврооблігаціях на два роки, то у 2022-2023 роках жодна державна компанія, включаючи Нафтогаз, не повинна виплачувати інвесторам ані відсотки, ані основні суми боргу.
“Зараз йдуть перемовини з інвесторами про реструктуризації - до кінця серпня мають бути узгоджені всі умови відтермінування виплат. Скоріш за все, виплати почнуться лише у 2024 році”, - каже Бондаренко.
На його думку, це правильний хід в питаннях управління державними фінансами - домовитися зараз з інвесторами про реструктуризацію і не обтяжувати і так дуже слабкий державний бюджет, який наразі не наповнюється податками навіть на 50%.
“А щодо дефолту (до речі, це більше технічна невиплата, адже кошти в Нафтогазу є), то ця подія була представлена неправильно саме комунікаційно. Аби знизити градус невдоволення інвесторів та паніки споживачів, треба було ситуацію подати дещо по-іншому. Пояснити інвесторам публічно, що гроші у компанії для виплат є, але в умовах жорстокої економічної рецесії та війни уряд вирішив спрямувати ці гроші на закупівлю газу та інші операційні видатки компанії, щоб забезпечити успішне проходження опалювального сезону”, - каже Бондаренко. Також компанія мала б вийти із поясненнями до простих людей. Адже на сьогодні вона, як постачальник останньої надії, обслуговує 97% побутових споживачів в Україні.
“Нічого страшного в принципі не сталося у зв’язку з цією технічною невиплатою. У Нафтогазу є кошти на покриття операційних видатків. Компанія продовжує працювати і готується до зими”, - заспокоює експерт.
В цій думці його підтримує і асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. В коментарі Еспресо.TV він теж відмітив, що комунікація між державною компанією та урядом була публічно неприйнятною, але “не смертельною”.
“Давайте чесно, ніхто з інвесторів не сподівався, що Нафтогаз платитиме за своїми боргами, в той час коли країна оголосила пропозицію про відтермінування та реструктуризацію своїх державних боргів. Нафтогазу та Кабміну, як його власнику, ніхто не заважає й далі вести переговори про реструктуризацію з держателями єврооблігацій. Ми це вже проходили в 2009 році. Тоді теж Нафтогаз не заплатив “тіла” за євробондами і увійшов у технічний дефолт. Це тривало рівно два тижні, протягом яких компанія домовилася та відтермінувала оплату своїх боргів. І про слово дефолт тоді всі швидко забули”, - нагадав Євген Дубогриз.- Тому насправді я дуже здивований тим, що Нафтогаз у такий спосіб прокоментував наявні проблеми, повісивши всю провину на Кабмін, і вжив слово “дефолт” там, де його можна було не вживати”, - каже експерт.
На його думку, насправді є спільна відповідальність за ситуацію, що склалася. “Але я думаю, що далі все піде нормально. Інвестори реструктуризують як загальнодержавні борги, так і борги Нафтогазу, як державної компанії. Думаю, що газ взимку буде, його закуплять за бюджетні кошти, хоча це і будуть великі витрати. Звісно, температура буде меншою, опалення працюватиме слабше, та я вважаю, що цієї зими ми точно від холоду не помремо”, - резюмував експерт.
Валентин Марчук, Марина Нечипоренко, Київ
