Незворотний процес запущено: чи позбавиться ЄС російської газової залежності

До того ж, теж традиційно, будь-яка криза, спричинена кремлем, зазвичай супроводжується ще й «спец операцією», як люблять росіяни називати свої війни, цього разу – інформаційною. Тож, енергетична криза в Європі, що таки наближається з наближенням холодної пори року, супроводжується потоками російської інформаційної диверсії. Наприклад, впродовж останнього часу росіяни паралельно з новинами про турбіну, яку таки надали для «Північного потоку», ще розгорнули справжню інформаційну спецоперацію в Німеччині для відновлення та запуску «Північного потоку-2» – проекту, який фактично вже заритий самим кремлем  власними руками через свою ж агресію. Намагання реінкарнації цього газового проекту відбувається знову таки ж з наближенням осені та на фоні створення залежності Німеччини від газу з РФ, залежності, від якої німці намагаються позбутися усіма способами. Європейці вже зрозуміли, що йти на компроміс з країною-агресором і покладатися на добру волю російського лідера – не лише небезпечно, а й безглуздо. Війна, розв’язана кремлем в Україні – тому підтвердження. Тому очевидно, що Європа не має піддаватися на російський газовий шантаж і, відповідно, починати якісь перемовини з країною-терористкою. Зазвичай, вести діалог з терористом неможливо, його можна лише знешкодити.

Тож, чи витримає Європа енергетичний шантаж кремля? Це стане зрозумілим уже найближчим часом, ще до настання зими. Поки що ЄС офіційно готується до найгіршого сценарію, а російські монополісти продовжують далі шантажувати і вдаватися до  відвертих енергетичних диверсій. Скажімо, ціна газу стрімко злітає догори і вже зараз можна спрогнозувати важкий опалювальний сезон не лише для України, а й для європейських країн. Європейці традиційно щороку споживали близько 155 млрд кубометрів російського блакитного палива. Тепер же ситуація змінюється. Як відомо, країни-члени Європейського Союзу погодили екстрений план скорочення споживання газу, який повинен пом’якшити наслідки можливого повного припинення імпорту блакитного палива з рф, а також пообіцяли поступово відмовитися від російського ресурсу до 2027 року. Для ЄС вже стало зрозумілим і  очевидним, що москва – ненадійний партнер і тому будь-якої миті треба бути готовими до повної зупинки поставок російського газу. Це підкреслила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ля єн, наголосивши, що газпром навмисно утримує свої сховища на низькому рівні і Європа має бути готовою до найгіршого сценарію: повної зупинки постачання газу. Тож, міністри енергетики країн Євросоюзу досягли принципової домовленості про економію блакитного палива. Аби пом’якшити наслідки російського шантажу, до березня наступного року ЄС планує скоротити споживання газу на 15% порівняно з середнім споживанням за останні 5 років. Поки що це добровільна умова, але за критичної ситуації її можуть зробити обов’язковою.

Водночас росія свідомо хоче мінімізувати постачання газу до ЄС, аби не дати накопичити достатньо запасів палива в європейських підземних сховищах і зірвати опалювальний сезон. Так, за даними Gas Infrastructure Europe, станом на 20 липня країни Європи заповнили газом свої підземні сховища більш як на 65%, але цього замало, показник треба довести щонайменше до 80%. Газова війна путіна проти Європи є прямим продовженням його війни проти України – так прокоментував ситуацію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, російський диктатор прагне завдати шкоди та  використає будь-яку залежність Європи від росії, щоб зруйнувати нормальне життя кожної європейської родини. Єдиний спосіб – завдати удару у відповідь і позбутися будь-якої залежності.

Включення режиму економії, заощадження та скорочення споживання газу  – найкраща реакція на газовий шантаж путіна. Так вирішили європейці, проголосивши мету  заощадити  45 млрд кубометрів природного газу, необхідного для того, щоб пережити зиму у разі припинення постачання від російського газпрому. Лише одна країна проголосувала проти такого рішення і це Угорщина, що абсолютно не дивує. Угорщина для Росії впродовж останніх років стала чимось на зразок рятівного кола та лакмусового папірця водночас.  Фактично їй  дісталася роль російського лобіста в Євросоюзі. Головний же «секрет» російсько-угорської дружби полягає в тому, що саме Росія забезпечує понад 60 відсотків потреби Угорщини в нафті та половину – у природному газі.  Про це раніше неодноразово відкрито говорив путін, часті візити якого  до Угорщини, а також російські інвестиції в енергетичну сферу країни, однакові позиції Будапешта і москви з приводу українського закону про освіту, блокування зустрічей по лінії Україна-НАТО з угорської  сторони   все більше зближали та зміцнювали цю угорсько-російську «дружбу проти». Тож, і раніше постійне підтримування напруги в українсько-угорських відносинах навколо питання національних меншин дозволяло російським пропагандистам та  проросійським лобістам поширювати чутки про неіснуючі утиски національних меншин, зростання ксенофобських настроїв в Україні. Ні для кого не секрет, що кремль усіма силами прагне до розколу в НАТО та ЄС. Тому підтримка Будапешта  у цих напрямках путіну конче потрібна. Загалом же політика кремля в ЄС та і у світі загалом спрямована саме на те, щоб зруйнувати сучасну систему безпеки, а заодно  і державні кордони та створити якомога більше зон нестабільності довкола, щоб на фоні слабких сусідів врешті стати сильним спадкоємцем російської імперії. Однак, шансів досягнути такої бажаної мети у путіна стає все менше, а ось проблем – все більше. До того ж проблем, створених власними агресивними намірами і діями.

Та план дестабілізації газового ринку росія почала втілювати не зараз, а набагато ранішее, наприклад, рік тому, коли обмежила транзит через українські потужності. Згадаймо минулорічний знову ж таки угорсько-російський газовий контракт, що змінив не лише маршрут, а й підтекст такого співробітництва, коли Угорщина розпочала закупівлі російського газу в обхід України. Попри те, що вигідніше отримувати газ перевіреним роками шляхом, транзитом через розгалужену газотранспортну систему України, яка дозволяла найкоротшим маршрутом безперебійно постачати газ до країн Європи, угорці все ж пішли на значні зміни та, відповідно, і на загострення двосторонніх відносин між нашими країнами. Очевидно, що це рішення було в першу чергу політичним та прийнятим на догоду кремлю та на шкоду українсько-угорським відносинам, які і так періодично зазнавали маленьких чи не дуже непорозумінь. Вже тоді кремль таким чином намагався завантажити нові елементи тиску на нашу країну, серед яких  газовий компонент завжди був присутній. Тож, тепер саме Угорщина стала єдиною країною, яка не підтримала запропонований Єврокомісією план економії газу. І, очевидно, незабаром саме ця країна стане  найбільш залежною від російського палива у ЄС. Водночас, очевидно, таким чином Москва прагне розколоти ЄС на грунті енергетичних проблем, досягти погіршення рівня  життя європейців, створити додаткові небезпеки, а то й взагалі переформатувати Євросоюз та посилити свої центри впливу, серед яких і Угорщина.

Тож, поки росія продовжує шантажувати Європу обмеженням постачанням газу, ЄС починає  вчитися жити та протидіяти в нових умовах. Наприклад, вперше в історії обсяг скрапленого газу, що надійшов до ЄС зі США, Катару, Австралії та інших країн, перевищив обсяги російського газу. Обсяги експорту будуть нарощуватися, як і змінюватися умови та позиціювання сил і потужностей на ринку. Експерти вже схиляються до думки, що через кілька років ситуація кардинально зміниться, а росія може назавжди втратити ринок газу в Європі. Варто сподіватися, що незворотній процес відмови Європи від російського газу вже запущено і майбутня зима стане останньою, коли росія застосовує газ як зброю, а енергетичну війну, як і війну, яку путін розв'язав в Україні, вдасться виграти завдяки європейській та світовій солідарності.

Тарас Попович