Куди прямує валютний курс – “засекречений” і реальний

Ухвалене минулого тижня рішення НБУ про посилення вимог до небанківських фінустанов та операторів поштового зв'язку, що торгують готівковою валютою, яким, поміж іншого, заборонили демонструвати курс купівлі-продажу на вуличних інформаційних табло, спричинило чимало жартів та мемів у соцмережах.

Як-от, приміром:

• “Може, курс від нас приховують тому, що долар уже знов по 8?”,
• “Можна так зробити і з шаленими цінами в супермаркетах?”,
• “Тепер курс по блату скидатимуть в “особисті повідомлення”,
• “Після того, як в обмінниках зникли курси, аж дихати легше на вулиці стало!".

Не обійшлося й без серйозних звинувачень: мовляв, наш регулятор демонстративно мавпує дії, до яких свого часу за дорученням путіна вдавався центробанк держави-агресора...

Натомість в Національному банку продовжують наполягати: заборонна ухвала за нинішніх умов цілком виправдана, адже вибиває ґрунт з-під ніг у валютних спекулянтів, які не проти заробити на проблемах країни і на панічних настроях її громадян.

Хто в курсі: що з курсом?

Пояснюючи логіку обмежувальних заходів, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук і директор Департаменту відкритих ринків Олексій Лупін нагадують, що заборона нав’язливої реклами послуг обмінників – лише частина рішення НБУ. Насправді регулятор комплексно посилив вимоги до небанківських фінустанов, що здійснюють обмін валют. Йдеться ще й про особливості охорони приміщень, відеоспостереження, і про зміни при поданні до НБУ інформації з реєстраторів розрахункових операцій.

І заборона демонструвати курси валют поза приміщеннями кас, звісно ж, не є самоціллю. Це – лише один із заходів з мінімізації впливу на валютний ринок спекулятивної складової. Бо саме дії небанківських фінустанов, на думку аналітиків НБУ, чи не найбільше сприяють штучному підвищенню курсу у готівковому сегменті. Синхронність дій власників і працівників обмінників різних мереж у різних населених пунктах країни, коли курси купівлі-продажу змінюються по кілька разів на день, погодьтеся, іноді й справді дивує. До того ж, часто ці дії не відповідають тенденціям міжбанківського валютного ринку.  

“Нечесна комерційна практика може завдати шкоди економічним інтересам споживача, впливаючи на ухвалення ним рішень. Наприклад, коли споживач бачить, що за день в одному і тому ж пункті продажу вартість валюти зростає по кілька разів, це може бути фактором купівлі, навіть якщо такого наміру у споживача не було. Через необдуману спонтанну купівлю валюти громадяни можуть зазнавати фінансових втрат”, – переконані в НБУ. Нове ж рішення, як очікують, зменшить вплив психологічного чинника на обмінний курс, а отже – сприятиме зменшенню коливань на ринку.

До того ж, трапляються випадки, коли курси обміну валют, вивішені біля входу до небанківських установ, не збігаються з тими, за якими там готові продавати або купувати долари-євро-злоті.

Основна вимога НБУ полягає в тому, що інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют має надаватися населенню в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі – копії наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Таке рішення спрямоване, в тім числі, на захист прав споживачів, особливо у період дії воєнного стану.

В Нацбанку також нагадують, що при ухваленні рішення керувалися досвідом регулювання валютних ринків у країнах ЄС та у Великобританії. Адже на тамтешніх вулицях подібних інформаційних і рекламних табло майже не зустрінеш. Тобто, “вуха зовсім не ростуть із москви”, як поспішили оголосити деякі конспірологи.

“Звісно ж, певна логіка в запровадженні таких обмежень є. І це може дати невеличкий тимчасовий ефект. Але не більше. Бо загалом, вважаю, шкурка вичинки не варта, – каже в коментарі Укрінформу доктор психологічних наук професор Вадим Васютинський. – Річ у тім, що на ці табло більшість громадян не звертали уваги. Цікавляться цим, як свідчить практика, 10-20% наших співвітчизників. Бо якби зацікавленість була справді масовою, то ми б мали постійні черги біля обмінників. Вони ж бувають лише тоді, коли на валютному ринку виникають збурення, щось різко міняється”.

Водночас супутні ефекти від ухвалення рішення, на думку соціального психолога, знецінюють навіть той невеличкий позитивний вплив, на який ми розраховуємо. Адже якщо поточним валютним курсом, зазвичай, цікавиться невеликий відсоток громадян, то про видану регулятором заборону чули майже всі.

Васютинський вважає, що натомість, можливо, доречніше було б видати негласне рішення про обмеження рекламування послуг обмінників: “Якби ухвалу не виносили в публічний простір, то на неї, мабуть, також більшість людей не звернула б увагу. Хіба лиш тоді, коли “зацікавлені” почали б активно обговорювати це в соцмережах. А позаяк заборона прозвучала досить “голосно”, вона й викликала дві реакції: іронію та роздратування. Значна частина громадян звернула увагу на тему, якою раніше не надто цікавилась. А тому люди хоча б якоюсь мірою задумалися: чому це Нацбанк вирішив вдатися до заборони? Може, і правда, не вдається стримати долар... Таким чином, замість того, щоб заспокоїти, рішення регулятора привернуло до ситуації на готівковому валютному ринку ще більшу увагу, багатьох стривоживши”.

Але й дію такого негативного ефекту професор Васютинський вважає короткочасною. Куди більше значення і вплив матиме реальний курс гривні, з яким пов’язані ціни на пальне, продукти, промислові товари (інфляція в широкому розумінні).

“Якраз на ціни абсолютна більшість увагу звертає. Загалом з точки зору очікувань громадян куди більше значення мають війна, безробіття, втрата територій виробництва, масова еміграція. Це – набагато сильніші чинники порівняно з тим, що долар, приміром, подорожчав на 5 гривень”, – підсумував соціальний психолог.

А ось виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що рішення регулятора вже принесло результат, стабілізувавши ситуацію на готівковому ринку. Можливо, визначальним при цьому і справді було не те, що з наших вулиць зникли табло-подразники, а те, що Національний банк продемонстрував і громадянам, і гравцям ринку, що не збирається залишати небанківський сегмент “бездоглядним”.

“Рішення фактично спрацювало навіть цими вихідними. Адже відбулося посилення нашої валюти щодо долара на дві гривні. При тому, що попередніми вихідними гривня послаблювалася. Як на мене, частково стабілізація пов’язана з реакцією на те, що НБУ продемонстрував своїм рішенням: він не має наміру залишати ситуацію на готівковому ринку зовсім безконтрольною. І це вплинуло на очікування та поведінку учасників ринку. Тому що фактично, як мені здається, у тому, що відбувалося останнім часом у готівковому сегменті, є зацікавлена сторона – оператори ринку, які мають великі мережі обмінних пунктів”, – наголосив Вишлінський у коментарі Укрінформу.

Він пояснив, що такі учасники ринку зацікавлені, аби курс постійно перебував у динамці – підвищувався, падав, знову зростав... Бо у таких умовах за рахунок панічних настроїв – або в один бік або в інший, коли людина боїться, що не встигне здати валюту за кращим курсом, – зростає маржа, збільшуються можливості заробітку для гравців готівкового ринку. Відповідно, їм це вигідно. Їм вигідно, коли люди постійно стежать за покажчиками обмінників, панікують і готові реагувати.

“Тому вважаю рішення НБУ правильним. Воно захищає багатьох українців від втрат на тому, що вони, піддавшись ажіотажу, купують валюту дорожче, ніж потім зможуть продати”, – каже економіст.

Друга мета НБУ, за словами Вишлінського, – запобігання надмірній інфляції. А курсові “гойдалки” на валютному ринку, поміж іншого, призводять до того, що імпортери встановлюють свої ціни, виходячи з вищих точок цих “гойдалок”, незважаючи на реальний баланс на ринку.

“При тому, що більшість подібних операцій у нас здійснюється не у готівковому, а в безготівковому сегменті, де Нацбанк упродовж минулого тижня, переважно, скуповував, а не продавав іноземну валюту. На міжбанку існував її надлишок. Тоді як на готівковому ринку долар “чомусь” зростав із 39 до 42 гривень”, – зазначив виконавчий директор ЦЕС.

Поточний курс: 4 “вернадських” за одного “франкліна”. Що далі?

Після позитивних для гривні вихідних і турбулентності понеділка, коли американський “зелений”, здавалося б, знову рвонув угору, вівторок виявився доволі сприятливим для нашої національної валюти: вона готова подолати (в зворотному русі) психологічну позначку в 40 гривень за долар. На готівковому ринку долар купували уже дешевше 40-а (в середньому, по 39,70), продавали – по 40,39. Тоді як у понеділок “зелений” коштував майже на гривню дорожче – 40,61 – 41,42.

І, на думку заступника голови Ради НБУ Василя Фурмана, зміцнення української валюти ближчим часом триватиме. Він вважає, що головною “валютною” новиною двох найближчих тижнів має стати саме посилення гривні. “З економічної точки зору причин для її послаблення немає. До цього вона послаблювалася, головним чином, через спекулятивні дії продавців – особливо в небанківському фінансовому секторі – і психологічний фактор з боку покупців. Макроекономічних же підстав для послаблення гривні після того, як Нацбанк підняв і зафіксував на новому рівні (36,60) курс долара, немає”, – наголосив Фурман.

Він нагадав, що за минулий тиждень НБУ викупив на міжбанку для поповнення золотовалютних резервів $682 мільйони, а продав лише $33 мільйони. Тобто, безготівкові долари в Україні у надлишку. “При цьому, якщо порівняти обсяги готівкового та безготівкового ринків, то йдеться в середньому про $300 млн на день “безготівки” проти $50 млн у готівковому обігу, у 6 разів менше”, – пояснив член Ради Нацбанку.

За прогнозами Гліба Вишлінського, надалі НБУ відіграватиме активнішу роль на готівковому ринку. Необхідний інструментарій для цього є. “Зараз для банків діють обмеження щодо продажу валюти лише в межах готівки, яку куплено у клієнтів, а також половини від проданої громадянами безготівкової валюти. А це відносно невеликі обсяги. Нацбанк може скасувати обмеження. Що фактично означатиме: регулятор зможе через банки виходити з інтервенціями на готівковий ринок”, – пояснює економіст.

Окрім того, зараз, на його думку, немає жодних негативних чинників, які б загрожували гривні подальшою девальвацією. У липні, за даними Мінфіну, значно скоротився дефіцит державного бюджету – до 3,7 млрд грн проти 141 млрд грн у червні. При цьому значно зменшилося так зване емісійне фінансування держкошторису Національним банком, зросло зовнішнє фінансування.

“Тепер є великі надії на відкриття портів. Це – до $1 млрд додаткової валютної виручки на місяць. Тобто, зараз немає (умовно) більш негативних для гривні чинників, ніж місяць тому. Навпаки – стає все більше позитивних сигналів”, – констатує Вишлінський.

Тож чекатимемо на добрі для гривні новини. Навіть, якщо дізнаватися про них доведеться зі ЗМІ або від знайомих, а не з яскравих табло на вулицях.

Владислав Обух, Київ