Відновлення фондового ринку: позитив для інвесторів та ризики для держзапозичень

Цього тижня в Україні майже у повному обсязі відновив роботу фондовий ринок. З 8 серпня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) скасувала практично всі обмеження на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках, які було введено з початком великої війни.

Інша річ, що, за оцінками більшості експертів, довоєнний “повний обсяг” — ніщо інше, як “зародковий стан” цього сегмента вітчизняної економіки. Певно, тому й новина про відкриття ринку, доступ до якого було понад п’ять місяців заборонено, залишилася майже непоміченою в інформаційному просторі. В експертному ж середовищі вона стала приводом для обговорення шляхів подальшого розвитку фондового ринку в Україні та особливостей його роботи в умовах російської агресії. 

Чим прислужилися обмеження...

24 лютого НКЦПФР запровадила обмеження на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Це зробили, аби запобігти панічним (чи й навмисним спекулятивним та навіть “шкідницьким”) діям, які могли б обвалити ринки та позбавити можливості їх повноцінної роботи в майбутньому, а також щоб зберегти дані та права власності. Окрім того, “заморожування” ринків допомогло шукати, заарештовувати через суди й вилучати активи, пов’язані з рф та білоруссю, і обмежувало для тамтешніх компаній можливості вести бізнес в нашій країні.

Водночас за період дії воєнного стану регулятор дозволив доступ на ринки 20 випусків державних облігацій для залучення коштів в бюджет та підтримки нашої економіки. "Протягом п’яти місяців війни ринки капіталу та товарні ринки працювали в ручному режимі. Регулятор уважно відстежував і аналізував результати кожної дозволеної операції. За мирного життя — це нонсенс, але війна продиктувала свої умови. Завдяки індивідуальному підходу та поміркованій позиції ми змогли побороти панічні настрої, зберегти активи та не допустити дефолти за низкою цінних паперів", – наголосив голова НКЦПФР Руслан Магомедов.

Паралельно Нацкомісія переймалася полегшенням діяльності професійних учасників фондового ринку та їхньою підтримкою. Зокрема, було спрощено процедури ідентифікації осіб при купівлі держоблігацій та їх придбання для нерезидентів. Разом з НБУ НКЦПФР уніфікувала підходи до обліку цінних паперів резидентів та нерезидентів на агрегованих рахунках депозитарних установ. Також продовжено строки дії сертифікатів профучасників, перенесено терміни виконання нормативних вимог, надано дозвіл проводити загальні збори компаній дистанційно. Сама комісія перейшла на електронний документообіг. 

А вже 4 серпня регулятор ухвалив рішення про скасування більшості тимчасових обмежень. “Крок із розблокування ринків капіталу та товарних ринків є своєчасним та виваженим, адже учасники ринків підтвердили готовність до розбудови фінансового сектору”, - наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він нагадав, що ще до повномасштабної війни оновлення фондового ринку було однією з першочергових ініціатив уряду. Збройна агресія рф завадила планам. Та після нашої перемоги розвиток ринків капіталу і товарних ринків може стати одним із драйверів відновлення національної економіки.

А на які результати можемо розраховувати вже зараз? Насамперед, про беззаперечний позитив. Всі погоджуються: робота фондових і товарних ринків — важливий елемент ділового життя будь-якої країни, а чим активніше відновлюється ділове життя, чим доступнішими стають звичні для мирних часів операції, тим краще для наповнення бюджету і тим легше буде залучати інвестиційний ресурс після перемоги.                                                                       

З іншого боку, на короткому кроці, на думку деяких фахівців, існують ризики негативного впливу відновлення фондового ринку на вартість запозичень, до яких змушений вдаватися Мінфін від імені держави. 

... І чого чекати від їх скасування

Звісно ж, як і нескладно було спрогнозувати, масова торгівля цінними паперами вітчизняних компаній, корпоративними та муніципальними облігаціями після скасування обмежень не розпочалася. Що вже й казати про спроби нових гравців залучити фінансування через розміщення своїх акцій. Як і раніше, левова частка операцій на фондовому ринку пов’язана з купівлею-продажем облігацій внутрішньої державної позики України (у тім числі, й військових). Проте якщо раніше продавати ці цінні папери могло лише Міністерство фінансів  - на спеціальних аукціонах, — то тепер працює ще й вторинний ринок ОДВД, коли ті, хто свого часу купував їх у держави, пропонують облігації іншим. Хтось розраховує вигідніше розмістити свої гроші — приміром, придбавши валюту, а для багатьох бізнесів продаж ОВДП є чи єдиним шансом отримати “тут і зараз” хоча б якісь обігові кошти, бо вони не можуть чекати, доки настане передбачений умовами первинного розміщення цінних паперів термін розрахунків держави із кредиторами. 

Проілюструємо: вклавши у “спокійні часи” - приміром, торік у грудні — 100 тисяч гривень в українські ОВДП з терміном погашення 12 місяців, інвестор розраховував у грудні цього року отримати приблизно 112 тисяч (під час аукціону 28 грудня Мінфін розміщував річні облігації під 11,9% річних). Але ситуація суттєво змінилася, фінансовий стан інвестора погіршився. Він не може чекати “грудневого журавля”, воліючи отримати зараз бодай “синицю”. Тому змушений продавати облігації тим, у кого є вільний ресурс, з дисконтом, виручивши (умовно) 95 тисяч. Поміж тих, хто може бути зацікавлений якомога швидше - навіть із втратами - продати цінні папери, експерти називають комерційні банки, які поспішають розрахуватися за отримане від НБУ рефінансування. Адже через нещодавнє підвищення облікової ставки Нацбанку витрати на обслуговування таких запозичень зросли ледь не втричі. 

Натомість покупець, який має можливість почекати, зможе отримати у грудні від держави уже 17 тисяч гривень “згори”.  Таким чином, для нього дохідність  ОВДП становитиме вже не 11,9%, а приблизно 18%. І не за рік, а за якихось 5 місяців.  

Тому економісти вважають: щоб зацікавити інвесторів вкладатися в українські цінні папери нових емісій, кошти від яких йтимуть на підтримку бюджету, а не витрачатися на вторинному ринку, Міністерству фінансів доведеться підвищувати ставки дохідності ОВДП. За деякими підрахунками, до 25% (що відповідає нинішньому рівню ставки рефінансування Нацбанку), або й вище. А це означає, що державі (а отже — нам із вами) доведеться додатково витрачатися на обслуговування боргу. І йдеться про значні суми, адже в умовах війни держава змушена позичати не просто мільярди, а десятки і навіть сотні мільярдів гривень. 

Звісно ж, Мінфін навряд чи кинеться так різко збільшувати ставки. Швидше за все, процес підвищення буде поступовим. Приміром, під час первинних аукціонів у вівторок, 9 серпня, дохідність 5-місячних гривневих облігацій зросла з 10 до 12%. Це дещо стимулювало інвесторів. Тож до бюджету вдалося залучити 3,36 млрд грн. У цьому випадку порівняно невелике підвищення ставки обійдеться державі додатково майже у 30 мільйонів гривень за 5 місяців.  Натомість ОВДП з іншими термінами погашення, дохідність яких не змінилася (11-місячних облігацій - 14%, 14-місячних – 16%), купувати майже ніхто не хотів. Загалом за них виручили “скромні” 60 мільйонів гривень. А гроші у покупців були. Приміром, Мінфін відхилив заявку на купівлю 11-місячних паперів на 1,18 млрд грн під 20% річних (замість 14%). Це яскравий приклад того, що інвестори вже не хочуть погоджуватися на попередні умови розміщення ОВДП, як і прогнозувалося після різкого підвищення облікової ставки Нацбанку. 

Тим паче, що, окрім купівлі ОВДП з дисконтом “із рук”, інвестори мають іще одну непогану (а головне —надійну) альтернативу: придбання депозитних сертифікатів НБУ з дохідністю 23%. 

Тож, за прогнозами експертів, запозичення для держави найближчим часом  лише доржчатимуть, поступово наближаючись до кінця року до рівня ставки рефінансування — 25% річних. З одного боку, як ми вже з’ясували, це — погано. Адже  державі доведеться витрачати на обслуговування і погашення позик дедалі більше.

З іншого боку, йдеться про стимулювання інвесторів вкладатися в цінні папери. Як очікується, це разом із прогнозованим підвищенням депозитних ставок, що допоможе активніше залучати вільні кошти населення, “зв’яже” частину гривні. А це позитивно позначиться на процесах інфляції, уповільнивши її, а також пригальмує девальвацію гривні, оскільки на валютний ринок потраплятиме менше коштів.

Поміж позитивів відновлення роботи фондового ринку також активізація інвестиційних компаній та інших його професійних учасників, котрі кілька місяців були “у простої”. А це — прибутки для бізнесу, зарплати для працівників галузі та податки — для держави. 

Владислав Обух, Київ