Пів року війни: Україна вистояла на економічному фронті

Ми всі пам’ятаємо жахливий ранок 24 лютого. Шок від нової реальності, замішаний на пекельній тузі за щойно втраченим тобою світом та лютим жахом від прірви майбутнього, що навально наближається.

Україні давали від декількох годин до декількох діб у протистоянні з російськими загарбниками. Нам радили домовлятись про капітуляцію. Ворог розраховував на бліц-криг та марив парадом у Києві.

24 серпня, на день Незалежності на Хрещатику – «парад» знищеної російської техніки. Завдяки героїчному протистоянню, наші захисники викинули ворога з Київщини, Чернігівщини, Сумщини, частини Харківщини. Всюди на Сході та Півдні країни, включно із Кримом, де поки що знаходиться окупант, в нього горить земля під ногами.

Україна вистояла у військовому плані, надаючи потужну відсіч ворогу. Але, не менш важливо, ми також втримали економічний фронт. Спочатку вивели економіку з шокового стану перших місяців, а згодом стабілізували ситуацію.

Тоді, в перші години війни, важливо було взяти себе в руки, прийняти та виконати рішення, необхідні для забезпечення фінансової стійкості. Про більшість з них ми зможемо говорити вже після Перемоги. Втім, вдячний і команді Нацбанку, і Мінфіну, і податкової, і казначейства за своєчасні дії, що забезпечили стійкість фінансового фронту держави.

За оцінками НБУ, пік падіння економіки було пройдено у 2-му кварталі поточного року. Після визволення регіонів, які разом із Києвом забезпечували третину «мирного» ВВП, маємо пожвавлення економічної активності, збільшення завантаження виробничих потужностей, покращення ділових очікувань. Бізнес, в тому числі за рахунок програм державної підтримки, простої та зручної системи 2%-вого податку, на яку перейшли більше 250 тис. суб’єктів, звільнення від оподаткування маленьких підприємців, скасування великої кількості дозволів та ліцензій та істотного скорочення контрольно-перевірочних заходів потроху адаптується до воєнних умов роботи, підлаштовуючись під нову логістику, ринки збуту, перенісши виробництва у більш безпечні регіони. Відкриття зернових коридорів сприятиме збільшенню доданої валової вартості в сільському господарстві та матиме синергетичний ефект на інші галузі. У регіонах, де дозволяє безпекова ситуація, за підтримки партнерів розпочалася відбудова критичної інфраструктури та житла.

Так, економічні виклики залишаються значними. Скорочення виробництва за окремими найбільш постраждалими галузями, такими як металургія, перевищує 60%. Попереду важкий осінньо-зимовий період. Падіння реального ВВП за підсумками року може скласти третину.

Але економічно ми вже вистояли, що стало можливим завдяки:    

Збереженню керованості вертикалі влади. Навіть у найбільш тривожні дні російської навали, усі центральні органи влади працювали і приймали необхідні рішення. Окремої уваги заслуговує позиція і роль Президента, що мала ключове значення у зламі ходу війни на всіх фронтах.

Забезпеченню стабільної роботи усієї критичної інфраструктури: від енергетики, транспорту до національної платіжної системи.

Акумулюванню значних обсягів зовнішньої фінансової допомоги. На сьогодні, Україна залучила від партнерів 17,4 млрд. дол. пільгових кредитів і грантів тільки на фінансування державного бюджету, не враховуючи військової, гуманітарної та іншої допомоги.

Збереженню відносної фінансової стійкості - банківської, валютної, боргової.

На останньому пункті хотів би зупинитись більш докладно, бо системна фінансова криза завжди поглиблює негативні наслідки війни.

На 6 місяці тотальної війни ми маємо:

Стабільно працюючу банківську систему:

Достатньо капіталізовану (на 1.08. 2022 норматив H2 адекватності регулятивного капіталу складав 17,1%, при мінімально необхідному значенні 10%).

Прибуткову (за перші 7 місяців прибуток банківської  становив 3,4 млрд. грн.)

Зі зростаючою депозитною базою (з початку війни депозити в гривні зросли на 9%, + 82 млрд. грн.)

Яка продовжує кредитувати економіку (із початку війни гривневі кредити підприємствам виросли на 5%, +26 млрд. грн.).

За цей час з ринку виведено як неплатоспроможні лише 2 невеликих банка, які займали 0,8% в активах банківської системи на початок війни. Стійкість банківської системи –результат попередніх реформ та професійних дій НБУ як регулятора. Нагадаю, що у співставному періоді 2014 року, за менших наслідків війни, ситуація у банківській сфері була гіршою: спостерігався відтік вкладників, з ринку було виведено півтора десятка неплатоспроможних банків, банківська криза поглиблювалась швидкими темпами.

Контрольовану ситуацію з державним боргом. Через війну і стрімке розширення дефіциту бюджету боргове навантаження зросло із 49% ВВП на кінець 2021 року до 68% ВВП у першому півріччі 2022 р і як очікується перевищить 90% ВВП на кінець поточного року. Утім, уряд частково знизив ці ризики, здійснивши вчасну реструктуризацію комерційного зовнішнього боргу із відстрочкою платежів до 2024 року, що дозволило зекономити 6 млрд .дол. на його обслуговуванні і погашенні. Це зменшуватиме навантаження на бюджет та обмінний курс.

Помірну девальвацію. З початку війни гривня втратила 20% своєї вартості за офіційним курсом, 27% - за готівковим курс. Для порівняння за аналогічний період 2014 р., за менших військових викликів і загроз, гривня втратила третину своєї вартості. Підтримка курсу гривні  віддзеркалює збереження стійкості банківської системи, помірні боргові ризики, здійснення вчасних кроків на початку війни щодо запровадження фіксованого курсу та обмежень на валютному ринку.

Як наслідок виваженої фінансової політики під час війни та мораторію на підвищення енергетичних тарифів для населення маємо дійсно помірну інфляцію (22,2 % у липні у річному вимірі), особливо якщо порівнювати з країнами в регіоні. Зокрема, липневий показник інфляції був вищим у Туреччині (79,6%), Молдові (33,6%), Естонії (22,8%), близьким – у Литві (21,6%) і Латвії (21,5%), хоча в цих країнах немає війни. Нагадаю, сьогодні більшість країн Європи мають двозначну інфляцію. 

Водночас, хотів би застерегти від застосування спокусливих економічних рецептів, які можуть швидко зруйнувати крихку фінансову стабільність, на кшталт двократного збільшення обсягів монетизації дефіциту бюджету. Нагадаю, що війна і гіперінфляція йдуть дуже часто поруч. Згадайте повоєнну Німеччину або Угорщину. Або більш сучасний приклад колишньої федеративної республіки Югославії (Сербії і Чорногорії), в якій інфляція сягнула спочатку майже 9000% у 1992 р, а потім мільйони процентів наступного року, що насамперед стало наслідком безконтрольної емісії задля монетизації дефіциту бюджету. Це ж саме, але у мирний час, Україна також вже проходила у 1992-1993 рр, коли річна інфляція перевищувала тисячі відсотків.

Через війну інфляційно-девальваційні ризики залишаються висхідними. За прогнозом НБУ, до кінця року інфляція пришвидшиться  до 31%. Завдання всього фінансово-економічного блоку зробити так, аби втримати цінові очікування і девальваційні ризики під контролем, забезпечивши збереження фінансової стійкості. 

Для фінансової стабільності неабияке значення має консолідація внутрішніх ресурсів держави. Так, попри війну чесному українському бізнесу спільно з державною податковою службою вдалося здобути значних успіхів у виконанні стратегічного завдання Президента щодо детінізації нашої економіки, відмови від звичних способів ухилення від оподаткування. Завдяки цьому ми не тільки значно перевиконали мирний план липня із податкових надходжень, але й виконали план із зборів податків до загального фонду бюджету за 8 місяців 2022 року, значно (майже на 20%) збільшивши надходження у порівнянні з аналогічним періодом мирного та стабільного 2021 року. Насправді, український бізнес, об’єднавшись із владою створив українське диво, істотно збільшивши платежі до бюджету при зменшенні української економіки внаслідок різних факторів майже на 30%.

Стан фінансової системи нашої держави, який вдається втримати попри війну, забезпечивши подекуди кращі показники, ніж у сусідніх мирних країнах, можливо колись, після Перемоги стане предметом учбових курсів для студентів-економістів. А поки що цю Перемогу ми повинні здобути. Здобути на всіх фронтах, зокрема забезпечуючи фінансову стабільність, просування на шляху кандидата в члени ЄС, консолідуючи внутрішні ресурси та здобуваючи допомогу партнерів та тим самим створюючи необхідний фундамент для відновлення економіки в майбутньому.

Успіхи на економічному фронті пришвидшуватимуть нашу Перемогу і відбудову після неї!

Данило Гетманцев 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства