«Молокія»: сміливість зберегти позитивний імідж та повагу споживачів

Наприкінці 50-х побудували молокозавод. Підприємство, на відміну від інших тернопільських заводів-фабрик вистояло у буремні 90-ті, а в наступні десятиліття зуміло зберегти імідж виробника якісної, смачної та безпечної харчової продукції. Згодом на базі виробничих потужностей постало приватне акціонерне товариство ПрАТ «Тернопільський молокозавод», яке очолив Віталій Ковальчук, а 25 років тому створено ТМ «Молокія». Саме компанія «Молокія» й обрала за ключові орієнтири в роботі відповідальність, постійне вдосконалення, взаємоповагу та довіру в колективі і в стосунках із споживачами. А з початку війни тут додалась іще одна складова в діяльності цієї провідної української компанії з виробництва молокопродуктів - сміливість зберегти позитивний імідж та повагу споживачів, надалі чесно робити свою справу. Про те, як це нині виглядає, бачив кореспондент Укрінформу. 

ПРО БЕЗПЕКУ, КОНТРОЛЬ ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ   

Щоранку кожен працівник підприємства, йдучи на прохідну, знає, що там обов’язково зроблять відмітку про входження у будівлю компанії. Але щоб потрапити безпосередньо на виробництво, цього недостатньо. Потрібно піти у медпункт і звернутися до медпрацівниці, яка пересвідчиться, що людина здорова. 

Медик зробить відповідний запис у спеціалізованій комп’ютерній системі, платформі, на якій працює підприємство. І вже маючи такий дозвіл, працівник, переодягнувшись у халат, надівши білий чепчик та бахіли, може йти у виробничу зону. Але є ще один нюанс.

Якщо робітник працює, скажімо, на дільниці фасування рідких продуктів, то йому взагалі заборонено заходити на дільницю приймання сировини і навпаки. Причина зрозуміла – це не його сфера діяльності і йому там немає потреби бути. Так ось, кожен, хто йде на виробництво, мусить мати із собою чіп-ідентифікатор, аби відкрився перед ним турнікет. А перед цим - ретельне миття та сушіння рук, дезинфікатор, світло інсектицидної лампи... І якщо ви знехтуєте хоча б одним із цих алгоритмів проходження санпропускника, відеокамери, які працюють цілодобово, зафіксують порушення і оператор внутрішньої служби безпеки заблокує доступ на виробництво. Більше того, порушник через автоматичну систему отримає згодом штраф. 

- Чому у нас діє такий суворий пропускний контроль? Та тому, що це – харчове підприємство, тобто, ми відповідаємо за безпечність нашої продукції для здоров’я споживачів, - розповідає головний технолог компанії «Молокія» Борис Лукіянчук. - У нас запроваджено систему менеджменту безпечності та якості харчових продуктів. 

Підприємство працює із відповідністю вимогам ISO22000. Це міжнародний стандарт, розроблений Міжнародною організацією зі стандартизації. Він пов'язаний із безпекою харчових продуктів, стандарт, який застосовується у всіх організаціях в агробізнесі.

Зараз підприємство перебуває на етапі отримання так званого євро номеру. Це спеціальний номер, запроваджений для підприємств харчової промисловості у країнах Євросоюзу задля того, щоб ми могли відправляти свою продукцію за кордон, - каже Борис Лукіянчук. 

БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ МОЛОЧНОГО ПОТОКУ ТА СУПЕРШВИДКИЙ АНАЛІЗАТОР

І ось вона, територія, де цілодобово твориться диво, коли після низки операцій звичайне фермерське сире молоко стає бажаним для споживача продуктом: власне, різної жирності молоком, маслом, сиром, йогуртами, смузі, тобто, усім тим, що  у привабливо-креативних упаковках згодом надійде у торгівельну мережу. 

Бачу, як на величезне подвір’я молочного підприємства один за одним під’їжджають молоковози. 

- У нас є чотири автоматизовані лінії приймання сировини. Автомобіль під’їжджає, лаборант проводить дослідження молока, його фізико-хімічних показників, тоді молоко викачують, охолоджують і автоматизовано, без втручання спеціалістів, його спрямовують у ємкості для проміжного зберігання молока, - каже начальник дільниці фасування рідких продуктів Андрій Пелих .  

Процес проходження молока від стадії надходження на підприємство до кінцевого товарного вигляду – безперервний. І щоб він був дійсно таким, на кожній ділянці виробництва вироблено свій чіткий алгоритм. У тому числі й в мікробіологічній лабораторії, де роблять усі дослідження, посіви на умовно патогенні мікроорганізми згідно із державними стандартами, що діють для молокопереробних підприємств України.

- Досліджується кожна партія продукту, бо хочемо бути впевнені, що під час виробничого циклу не сталося збою, відхилень від вимог стандарту.

Тобто, ми розуміємо, що повністю несемо відповідальність, у тому числі й кримінальну, за те, що виготовляємо, тому й відповідаємо за кожну одиницю продукції, яку завантажуємо в автомобілі, що прямують згодом до споживачів, - продовжує головний технолог Борис Лукіянчук. - Діє у нас три кабінети фізико-хімічної лабораторії. Маємо супер-новинку – інфрачервоний аналізатор молока від німецької компанії Foss. 

- У чому ж, як Ви кажете, «суперовість» цієї новинки?

- У тому, що це сучасне лабораторне обладнання, яке дозволяє одночасно визначити низку важливих показників молока чи молочних продуктів дуже швидко і точно. Буквально за 30 секунд цей аналізатор видає результат за 12-ти фізико-хімічними та біологічними показниками. 

- А скільки часу тривали б подібні дослідження, без ось такого супершвидкого аналізатора?

- Звичайним, рутинним методом такі показники два лаборанта могли би вияснити і дослідити не менш ніж через 8 годин.

Апарат недешевий, майже 100 тис євро, але він вартує того, аби його мати. В Україні таких інфрачервоних аналізаторів молока лише кілька. Не кожне молокопідприємство може собі дозволити придбати таку річ. А ми маємо аж дві такі установки, - уточнює Борис Лукіянчук. 

На «Молокії» працюють, як кажуть, 24/7, адже корові не скажеш, що мовляв, завтра неділя, чи якесь свято, то відпочивайте, корівки, притримайте, не давайте молока. Тому й підприємство діє у безперевному циклі. 

АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА БЕЗКОНТАКТНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА    

Ось ще одна дільниця молочного підприємства. Тут фасують масло із написом на упаковці, що воно виготовлене зі свіжих вершків. 

- І це дійсно так. Тут немає ніякого обману, - продовжує Борис Лукіянчук. - Високотехнологічне обладнання відбирає з молока вершки, їх назбирують упродовж години-другої.

- Чому саме за такий період?

- А тому, що решту часу виділено на миття такого обладнання. Тобто, бачите, яка висока продуктивність цієї автоматизованої установки 

- А скільки йде молока на виготовлення одного кілограма масла, яке ось тут, на цій лінії фасується й упаковується?

- На один кілограм 82-процентного екстра солодковершкового масла йде 25 кг молока з базовою жирністю 3,4. Тобто, на 10 т масла ми витрачаємо 25 т молока згаданої жирності. 

- Зауважив, що тут, практично немає працівників...

- Це вірно, у нас усе виробництво абсолютно безконтактне.

Технологічним процесом фахівці керують за допомогою програмного забезпечення. Тобто, є новітнє обладнання, завдяки якому ніхто із працівників не має безпосереднього фізичного контакту з молоком. 

- Тобто, фактично, сировина ізольована від можливого потрапляння будь-яких бактерій чи сторонніх речовин?

- Саме так. І на цій дільниці, як і на інших, усе автоматизовано. Тут працює лінія всесвітньо відомої компанії TrepkoGroup. Вона спеціалізується на виробництві обладнання для розливу, фасування та пакування продукції харчової промисловості.

Подивіться, як чітко і швидко інша установка захоплює 20 пачок масла, ставить їх у ящик, запаковує, заклеює і вже на піддоні вони фасуються у своєрідний «єврокуб» наповнений ящиками масла, - пояснює головний технолог.

Не минаємо і дільниці виготовлення кисломолочного сиру.

У вісьмох величезних котлах – три види сиру за різною масовою часткою жиру. Це сир нежирний, сири масовою часткою 5 та 9 відсотків. 

Так ось, із 10 т можуть випустити 1300-1500 кг готового продукту. Це залежить від пори року, вмісту білка в молоці, ще є низка факторів.

Сам же сир складається із двох компонентів – молочної суміші, збалансованої за масовою часткою жиру, яка вже пройшла термічну обробку, і закваски на чистих молочнокислих культурах бактерій. Все це заливають у котел, перемішують і залишають у спокої 8-12 годин.  Згодом перевіряють, чи молоко вже сквасилось, чи утворився сирний згусток, наскільки він міцний, роблять відповідні дослідження.

ДИВО-УПАКОВКА: ЕСТЕТИЧНІСТЬ, ЗРУЧНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНІСТЬ 

Далі ще кілька технологічних операцій, під час яких від сиру відділяється сироватка, а сирна маса проходить через спеціальну установку і вже тоді працівники фасують сир у спеціальні поліетиленові мішечки. 

До речі, про упаковку. Спеціально для продукції бренду «Молокія» компанія Elopak постачає упаковку з Нідерландів.

- Наприклад, кисломолочний сир «Молокія» реалізує в упаковці, яка має подвійний захист, через що продукт довше зберігається свіжим та корисним, а також захищений від потрапляння мікробів, - каже директор з маркетингу Юлія Ковальчук.

- Узагалі, сучасні інновації зримо вплинули не лише на якість нашої продукції, а й на сам дизайн упаковки, аналогів якої немає в Україні. Головний принцип тут - естетичність, зручність та екологічність.

Між іншим, в компанії вперше в Україні запровадили деякі види упаковок за технологією «легке складання». Такі упаковки після використання продукту можна скласти буквально до невеличкого картонного клаптика, який вдома займатиме мінімум місця у відрі для сміття. Як це зробити, можна побачити на етикетці, - додає Юля Ковальчук

ТІ, ЩО ЖИВУТЬ ПРИ -50, ДАЮЧИ ВЕРШКОВИЙ СМАК ЧИ КИСЛИНКУ 

Під час своєрідної екскурсії виробничими потужностями «Молокії» в одному із приміщень головний технолог Борис Лукіянчук показав чергову технологічну «родзинку». Це – величезна холодильна скриня, камера, в якій за температури мінус 50 градусів зберігається те, без чого неможливо виготовити різноманітні сири, кефіри, йогурти та смузі. 

- Усередині холодильної камери, в спеціальних пакетах живуть молочнокислі організми. Мінус 50 градусів - оптимальна температура для їхньої сплячки. І там вони сплять доти, доки їх не внесуть у поживне середовище – у молочну суміш.  І вже в отому середовищі вони починають пробуджуватися, розмножуватися, напрацьовувати продукти своєї життєдіяльності, а це - корисні молочнокислі мікроорганізми, ароматичні речовини, вуглекислий газ, який в кефірі додає відчуття певної свіжої кислинки чи вершкового смаку.

- На скільки розрахований один пакет таких бактерій і звідки вони надходять на «Молокію»? 

- Пакет розрахований на виготовлення 5 тонн продукції, а мікроорганізми надходять як із США, так і з Франції, Австралії, де має свої потужності транснаціональна компанія Danisko. Такі висококонцентровані закваски прямого внесення у молоко для приготування будь-яких типів сирів та кисломолочних продуктів, виготовлені за спеціальною технологією. Компанія Danisko має власні лабораторії та високопрофесійний штат наукових співробітників, які щороку розробляють десятки нових штамів молочнокислих бактерій з урахуванням національних та регіональних уподобань споживачів. Нові культури тестують на власних установках і лише після цього вони вступають у виробництво та реалізацію, - пояснює Борис Лукіянчук.

ВИПРОБУВАННЯ БАКТОФУГОЮ 

І ще кілька слів про ферментаційну дільницю. Це основна дільниця, де опрацьовують фермерське молоко. Є централізоване сховище сирого молока. Тут після того, як накопичено певний резерв і оцінюєтся якість молока, партія молока, яке підігрівають у потоці, доставляється наверх. Ця дільниця цікава тим, що тут втілили масштабний інноваційний проєкт в рамках співпраці з німецькою компанією GEA Westfalia — одним із найбільших інноваційних інженерних центрів з виробництва обладнання для харчової промисловості. На ферментаційній дільниці встановлено оригінальний пристрій, сепаратор-бактофугу. Він відділяє з молока певні мікроорганізми, бактерії, які не властиві молоку. Причому, ступінь механічної очистки на такому сепараторі сягає 99 відсотків! 

Пристрій усередині розкручується до 4 500 обертів на хвилину і певні бактерії, які є у молоці, не витримують такого навантаження й потужна відцентрова сила їх просто викидає у спеціальний збірник. А тоді вже розпочинається процес подальшої лагідної, низькотемпературної пастеризації, в результаті якої виходить молоко,  за своїм складом максимально наближене до свіжовидоєного. І це ще один прояв турботи про здоров’я споживачів.  

ПРО СМІЛИВІСТЬ БУТИ НА СВОЄМУ МІСЦІ І РОБИТИ ТЕ, ЩО ПОТРІБНЕ ЛЮДЯМ

Зараз, як і вся країна, «Молокія» з початком масштабного вторгнення росії в Україну живе і працює в особливому режимі. Це відчувається не тільки в оптимізації усіх виробничих циклів, деякій змін у логістичних ланцюжках.

Враховано й певні економічні, соціальні умови, які виникли у регіонах через російську агресію.

- Що змінилося за цей час? Якість не змінилася, це безумовно. 

Працюємо у більш жорсткіших вимогах як до себе, своїх працівників, так і до своїх постачальників.

За рахунок того, що ми працюємо із нашими постачальниками чесно, відверто, накопичили певний запас імпортного та вітчизняного товару, який зберігається на складах від місяця до двох, а вимоги до якості, показників залишилися ті ж самі, - каже головний технолог Борис Лукіянчук.

А голова правління приватного акціонерного товариства «Молокія» Олександр Руднєв згадує, як у перші дні війни довелося змінювати алгоритми в роботі.

- Одразу ж зійшлися на тому, що не будемо зупинятися, це точно. Чому? Та тому, що виробляємо продукти харчування першої необхідності. Скажу чесно, на початках було певне сум’яття, як бути, як не зупинити виробництво, адже не всі наші партнери могли доставляти продукцію до своїх магазинів, то ми навіть самі туди відвозили. У Києві створили великі резервні запаси молочної продукції, навіть, якщо були би оточені, то люди могли би тривалий час споживати нашу продукцію. Були й труднощі із постачанням, зокрема, пакувальних матеріалів, запчастин. Це все треба було вирішувати оперативно. Але ми навіть тоді дещо збільшили виробництво молока, - розповідає Олександр Руднєв.

За його словами, після 24 лютого ринок змінився, багато людей виїхало, зруйновані торгівельні точки, у деяких регіонах вони позакривалися.  

Спочатку у «Молокії» думали сконцентрувати зусилля тільки на виготовленні більш базових продуктів: молоко, сметана, масло, але споживачі сказали, що хочуть і ту продукцію, яку тут виробляли й до війни. Тому не скоротили свій асортимент. 

У дні війни в колективі гостро проявилося відчуття відповідальності, турботи перед споживачам, перед кожним із працівників, серед яких понад 50 нині воюють у рядах ЗСУ, їм виплачуємо зарплату. Також акціонери прийняли рішення дати роботу переселенцям, розуміючи, як це важливо для цілих родин, що змушені були переїхати із зони бойових дій.

І це теж приклад правильності обраних орієнтирів, прояв сміливості організувати роботу так, аби не постраждали ні працівники на виробництві, ні самі споживачі.

- Запитуєте, що таке сміливість?.. На мій погляд, це робити щось, коли ти можливо сумніваєшся, переживаєш, навіть, у деякій мірі, боїшся. Так, є, можливо, певний острах, але ти знаєш, що це треба зробити, мусиш зробити. І ось, коли стартувала масштабна кампанія про українську сміливість, ми вирішили долучитися до неї, проявити свою солідарність із тими сміливцями, що захищають Україну, хто працює у тилу, зміцнюючи економіку, продовжує працювати навіть під обстрілами та сиренами. 

А щодо нас…Розумієте, а хіба це не сміливість – коли, скажімо, вибухи, а акціонер сідає у молоковоз і показує, «пробиває» іншу дорогу до ферми, привозить молоко, телефонує нам, і ми чуємо ці вибухи… Сміливість – це бути на своєму місці навіть у такий важкий час.

Сміливість - зберегти позитивний імідж, напрацьований десятиліттями, не втратити довіру і повагу споживачів, які знають, що ми чесні і відкриті перед ними, що використовуємо натуральні інгредієнти. Бо для нас понад усе – якість продукції та безпечне здоров’я тих, хто споживає цю продукцію. Додам, що нині компанія «Молокія» – це велика сім'я, в якій немає зайвих людей. Усі свої. Ми разом робимо чесні молочні продукти, в яких теж нема нічого зайвого. 

І це також сміливість – чесно робити свою справу. А люди, які працюють, у нас, хіба вони не сміливі? Так, іноді лунає сирена, але вони розуміють, що коли залишать робоче місце, усе, зупиниться, безперервний процес. Їм ніхто не дорікне, ніхто їх не змушує працювати під час повітряної тривоги, але люди самі це роблять, ризикуючи життям… Вони своїм прикладом показують, що ми працюємо, знаючи, що ми, українці - смілива, хоробра нація, - говорить голова правління приватного акціонерного товариства «Молокія» Олександр Руднєв.

…У «Молокії» кажуть, що в час війни тут знайшли в собі дещо особливе. Це ж саме, що дає фермерам сили доглядати корів. Водіям – доставляти молоко. А працівникам підприємства – переробляти фермерське молоко, виготовляти сири, йогурти, сметану і кефіри. Пакувати їх,  складати, розвозити, відправляти і знову робити, робити і робити. Навіть якщо страшно і небезпечно. Це і є сміливість бути Україною і відчувати, що ти – її частинка.

Олег Снітовський, Укрінформ

Фото, відео - автора та надані компанією «Молокія»