Естонія є безперечним лідером з розвитку інформаційних технологій у Європі. На сьогодні країні вдалося перевести в онлайн 99% державних послуг для населення. Стабільне податкове законодавство та широкий набір електронних послуг дозволило державі залучити багатомільйонні інвестиції та створити одне з найкращих середовищ для ведення бізнесу в Європі. І саме в цьому контексті Україна бачить в Естонії партнера з розвитку власних діджитал-інструментів. Нещодавно з візитом Україну відвідав Крістіан Ярван, міністр зовнішньої торгівлі та інформаційних технологій Естонії. Укрінформ не проминув нагоду задати пану Ярвану кілька запитань про те, в яких напрямках вже співпрацюють Естонія та Україна, а також що варто перейняти нашій державі з естонського досвіду, аби зайняти гідне місце серед країн ЄС за рівнем цифровізації державних послуг.

ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ В ЕСТОНІЇ: ДОСВІД ТА ТЕХНОЛОГІЇ

- Естонія є однією з найменших країн Європейського Союзу, але за рівнем цифровізації – однією з лідерів. Як ваша держава змогла стати локомотивом цифрової трансформації, на що варто звернути увагу Україні в цьому питанні?

- Після відновлення незалежності в 1991 році Естонія була молодою державою і не могла забезпечити ефективне функціонування традиційних бюрократичних структур через брак грошей та нестачу кваліфікованих працівників. Єдиним виходом для надання державних послуг по всій країні та всім її жителям була цифрова мережа.

Тоді також взяли до уваги, що з 1960-х років Таллінн був домом для радянського Інституту кібернетики й деякі необхідні IT-таланти вже були в країні. У 1994 році, врахувавши всі обставини й чинники, парламент прийняв перший проєкт законодавчого акту про політику цифровізації. Тобто обрання курсу на цифровізацію стало результатом як вимушеної необхідності, так і перспективного мислення.

Звичайно, були й виклики. Коли близько двох із половиною десятиліть тому Естонія почала будувати своє інформаційне суспільство, цифрових даних про її громадян не було. На той час взагалі більшість населення не мала ані підключення до Інтернету, ані пристроїв для його використання. Потрібна була велика сміливість, щоб інвестувати в ІТ-рішення й піти шляхом розвитку інформаційних технологій.

Ключовим моментом стало прийняття у 2002 році закону про цифровий підпис, який встановив повну юридичну еквівалентність між паперовими та цифровими підписами й підштовхнув до широкого застосування цифрового підпису як у державних, так і в приватних сервісах.

Україна сьогодні перебуває на шляху до цифрової держави. Наразі у вас уже є архітектура й основа для її побудови і завдання полягає в тому, щоб реалізувати ваші плани з цифрових перетворень у всіх сферах державних послуг на національному, регіональному та місцевому рівнях.

- Скільки заощаджує сьогодні естонській державі її електронна система «держава в смартфоні»? З чого ця система складається?

- Зрозуміло, що при переході від аналогових (паперових) послуг до цифрових є можливість підвищити ефективність їхнього надання. Точного підрахунку заощаджених фінансових ресурсів в Естонії не проводилося, оскільки немає альтернативи для порівняння, проте деякі оцінки все ж були зроблені. Наприклад, підраховано, що використання цифрових підписів економить близько 2% національного ВВП щороку.

Крім того, враховуючи, що обмін даними відбувається через сервіс обміну даними X-Road (подібно до української «Трембіта»), 3% запитів на X-Road надсилаються громадянами, а також те, що кожен запит заощаджує 15 хвилин, такий сервіс дозволяє заощадити 2391 робочий рік, або, іншими словами, робочий час за один рік 2391 людини. Важливу роль при переході до більш ефективного урядування відіграло впровадження сучасних рішень, таких як eID та новітні системи обміну даними.

- З якими труднощами стикається держава у запровадженні електронного урядування, як з ними боротися? Який ваш досвід у цьому?

- Основні виклики стосуються людей, а не технологій. По-перше, вирішальне значення має розуміння необхідності запровадження електронного урядування політичним керівництвом країни та державними службовцями. По-друге, важливо сформувати чітку та зрозумілу нормативно-правову базу. По-третє, важливо дотримуватись прозорості, оскільки це створить довіру до нововведень серед широких верств населення, окремих осіб, які користуються перевагами цифрових послуг, і всього суспільства.

У 1990-х роках Естонію підштовхнула до цифровізації загальна обмеженість ресурсів і необхідність надавати якісні державні послуги всім громадянам на однакових умовах. Тобто люди, які проживають у сільській місцевості, повинні були мати можливість користуватися державними послугами такої ж якості, як і жителі міст. Ми внесли відповідні зміни до нашого законодавства та зробили державу більш ефективною за допомогою єдиного підходу до надання державних послуг по всій країні та впровадження на законодавчому рівні використання цифрових технологій за замовчуванням.

Крім того, ми створювали нашу цифрову державу на спільних платформах, які спрощують інтеграцію різних сервісів і реєстрів та надання доступу до них (наприклад, x-Road і eID). І останнє, але не менш важливе – щоб зміцнити довіру людей та надавати якісні послуги важливо при розробці послуг орієнтуватись саме на потреби на громадян/клієнтів.

- У країнах із низьким рівнем правової культури при впровадженні цифрової держави є ризик створення моделі так званого «Великого Брата», де контролюють кожного. Як запобігти цим ризикам? Які поради дасте?

- Електронне урядування є стратегічним вибором для Естонії та відіграє виключну роль у підвищенні конкурентоспроможності країни та рівня добробуту її населення. Наша мета – забезпечити безперебійну роботу уряду 24/7. Це підтримується цифровою ідентифікацією, безпечним обміном даними та високоякісними базами даних. Розвиток естонської екосистеми електронного урядування досягається стратегічним баченням, довірою громадян і співпрацею з сектором інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Захист персональних даних і прозорість роботи є наріжними каменями зміцнення довіри до електронного урядування. Громадяни мають право знати, хто використовує їхні персональні дані, а застосування принципу «лише один раз» означає, що громадяни мають лише один раз надати свої дані уряду для використання в базах даних і реєстрах.

Естонія прагне надавати проактивні та «невидимі» послуги, покладаючись на ефективне використання даних, якими держава вже володіє. В Естонії громадяни володіють своїми особистими даними, а державні органи лише обробляють їх і повинні запитувати згоду власника на надання його персональних даних іншим органам. Ми постійно працюємо над удосконаленням можливостей контролю громадянами за тим, як їхні дані використовуються в державних службах.

- Розкажіть про особливості запровадження електронного голосування на прикладі своєї країни. Що потрібно враховувати при його впровадженні? Чи реальний такий інструмент в Україні?

- У 2005 році Естонія стала першою країною в історії, яка запропонувала голосування через Інтернет на загальнонаціональних виборах. Революційна система i-Vote дає громадянам змогу голосувати у зручний для них час, незалежно від того, наскільки далеко вони знаходяться від виборчої дільниці. i-Vote став можливим лише завдяки тому, що переважна більшість людей в Естонії мають доступ до безпечної цифрової ідентифікації та підписів.

Естонія вирішила запровадити i-Voting, щоб зробити участь людей у виборах зручнішою, щоб голосування не залежало від часу та місця. Це рішення було підкріплено технологічною базою та підготовленістю суспільства до такого кроку.

Сьогодні i-Voting одна з найпопулярніших послуг в Естонії, а також одна з візитних карток нашої країни за кордоном. Естонці можуть проголосувати онлайн на муніципальних і національних виборах, а також виборах до Європейського парламенту, використовуючи свою електронну ідентифікаційну картку або SIM-карту Mobile-ID. На останніх виборах у 2019 році 46,7% виборців віддали свої голоси онлайн.

Наша система i-Voting базується на тому, що естонська ID-картка вже понад десять років є офіційним документом для встановлення особи. Більшість країн не мають такої цифрової системи ідентифікації та перевірки. Окрім технологічних рішень, необхідна також законодавча база та політична воля.

Загалом, ми дуже консервативно рекомендуємо іншим країнам проводити онлайн-голосування, оскільки неналежно захищене електронне голосування – гірше, ніж його відсутність. Україна є однією з (небагатьох) країн, де сьогодні створені базові передумови для успішного запровадження онлайн-голосування. Це має особливо важливе значення сьогодні, враховуючи розмір української діаспори та кількість біженців за кордоном. Ми будемо мати честь працювати з вами за цим напрямом.

УКРАЇНА-ЕСТОНІЯ: РАЗОМ ДО “ДІЄВОГО” ЦИФРОВОГО МАЙБУТНЬОГО

- Напередодні Україна та Естонія підписали меморандум щодо співробітництва. Розкажіть, будь ласка, детальніше про напрямки співпраці в рамках цього документу та на яку допомогу одна від одної розраховують країни?

- Естонія і Україна оновили Меморандум про взаєморозуміння щодо цифрової трансформації. Сфери подальшої співпраці включатимуть три напрямки:

Мобільний та орієнтований на користувача цифровий уряд. Естонія має намір запустити для своїх громадян бета-версію застосунку, створеного спільно естонським та українським цифровими урядовими агенціями на основі відзначеного нагородами українського додатку «Дія».

Кібербезпека. Підтримка безперервності цифрових державних послуг та їхньої стійкості до кібератак.

Співпраця за напрямом участі України в Єдиному цифровому ринку, в тому числі шляхом взаємного визнання цифрової ідентифікації та підписів, що проводиться в рамках заходів інтеграції України до ЄС.

- Розкажіть, будь ласка, більш детально про співпрацю у створенні естонської Дії. Це буде принципово новий застосунок чи Естонія просто придбала український продукт і запустить в себе?

- Ми розглядаємо «Дію» на кількох рівнях: програмне забезпечення й варіанти його використання, розробка окремого застосунку та впровадження на його платформі нових послуг. Яким буде відсоток використання в цьому застосунку українського продукту, а скільки естонських напрацювань наші агентства повинні розрахувати найближчими тижнями. Чим більше ми зможемо використати досвіду України та уникнути дублювання вашої роботи, тим краще.

Ми сподіваємося швидко реалізувати цей проєкт, оскільки в «Дії» Україна використовує сервіс обміну даними «Трембіта», спільний із X-road, що використовується в Естонії. Тож ми сподіваємося застосувати той самий підхід, що і в Україні, для пришвидшення вирішення більшості технічних питань.

Принаймні на сьогодні ми не плануємо переймати вашу технічну інфраструктуру для електронного посвідчення особи, оскільки в Естонії є власна досить зріла й розвинена технологія. А ось те, що ви зробили з біометрією та розпізнаванням обличчя в рамках «Дія ID», вражає і ми сподіваємося скористатися цим досвідом у майбутньому.

- Над якими інноваційними проєктами вже співпрацюють Естонія та Україна у напрямку цифрової трансформації?

- Україна дуже добре реалізувала ініціативу Mobile First і розробила урядовий застосунок для розумних пристроїв, який багато країн хотіли б відтворити у себе. Так само Естонія розглядає можливість розробки мобільного додатку на основі українського додатку «Дія».

Крім того, Естонія працює над урядовим віртуальним помічником під назвою Bürokratt, який дасть людині змогу за допомогою віртуального помічника отримати вичерпну інформацію за певною послугою з одного пристрою і за один сеанс спілкування. Це узгоджується з іншою естонською ініціативою в рамках проєкту, орієнтованого на надання послуг людині в різних життєвих ситуаціях. Причому ця послуга для перших двох життєвих ситуацій була запущена вже цього року.

- Майже 100% державних послуг в Естонії надаються онлайн. На вашу думку, як швидко Україна зможе наздогнати Естонію в цьому та які інструменти, з огляду на ваш досвід, українська сторона повинна якнайшвидше впровадити?

- Естонці довіряють електронним рішенням і користуються ними щодня. Практично всі пов’язані з державою операції виконуються цифровим способом – виписування рецептів, подання податкової декларації чи відкриття бізнесу. В Естонії 99% державних послуг доступні онлайн 24 години на добу. Лише при одруженні та розлученні ми вимагаємо від людей зустрічі з офіційною особою або нотаріусом, але навіть у цьому випадку самі транзакції є повністю цифровими. І ми продовжуємо працювати над покращенням взаємодії з користувачами пов’язаних послуг (наприклад, нові ідентифікаційні документи та зміна адреси проживання після одруження).

У державному секторі бездоганно підключені цифрові послуги створюють більший потенціал для економічного зростання й підвищення рівня життя людей. Для бізнесу розумні електронні рішення є ключовими в контексті заощадження коштів, збільшення прибутків та забезпечення зростання.

Безпечна, зручна та гнучка цифрова екосистема допомагає підвищити ефективність у багатьох сферах. Наприклад, інноваційні електронні рішення є основою естонської системи охорони здоров'я. Пацієнти та лікарі, не кажучи вже про лікарні та урядові агенції, отримують вигоду від зручного доступу та економії, які забезпечують електронні послуги. На сьогодні 99% даних, які зберігаються в лікарнях та в сімейних лікарів, є цифровими, а 99% рецептів виписуються онлайн.

Естонська школа здебільшого також працює в “хмарі”. Сучасні технології значно розширили можливості використання даних і аналітики для покращення навчання. Крім того, наші цифрові рішення забезпечують залучення всіх соціальних груп до цифрового суспільства.

Цифровий порядок денний Естонії до 2030 року спрямований на запровадження урядування на основі штучного інтелекту (ШІ), де всі основні послуги державного сектора працюють на основі ШІ, а всі урядові рішення базуються на опрацюванні великих обсягів даних. Щоб досягти цього, ми зараз розробляємо та впроваджуємо Bürokratt, який є урядовим віртуальним помічником на базі ШІ. Bürokratt має забезпечити отримання державних послуг за допомогою голосу та з використанням будь-якого пристрою, який має людина. Ми також працюємо над запровадженням в уряді Естонії системи прийняття рішень, в основі якої буде аналіз штучним інтелектом великих масивів вихідних даних. Метою такого кроку є формування прогресивної системи прийняття державних рішень на підставі обробки якісних даних та аналітики. Щоб досягти цього, ми вводимо до складу уряду розпорядників даних (data stewards), які відповідають за метадані, їхню якість та дотримання принципу одноразового використання. Ми також працюємо над розробкою окремої стратегії формування бази даних уряду на 2023-2027 роки.

Наш досвід показав, що спільні платформи та «будівельні» блоки (такі як eID і платформа обміну даними X-Road), які використовуються як приватним, так і державним секторами, сприяють поширенню уже впроваджених та запуску нових електронних послуг. Важливу роль відіграє і законодавча база, на основі якої формується цифрове суспільство. Тобто вона повинна підтримувати й уможливлювати цифрову трансформацію та інновації.

Кожна країна має свій власний темп та стратегію впровадження цифрової трансформації, тож точний час досягнення певних рівнів – різний. Однак у випадку України ми бачимо, що багато кроків уже зроблено, а деякі з них, які Естонія раніше повинна була робити, можна взагалі пропустити завдяки розвитку технологій та підтримці іноземних партнерів. Тож скільки часу знадобиться Україні для досягнення того самого рівня цифровізації, що й Естонія, залежить від України. Але враховуючи темпи прогресу, ви цілком можете досягти нашого рівня, і обігнати Естонію, за кілька років.

УКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ ПІД ЕЛЕКТРОННИМ КРИЛОМ ЕСТОНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

- Відомо, що Естонія прийняла багато українців, які рятуються від російської агресії. Частина з них вже отримали статус тимчасового захисту. Скажіть, будь ласка, чи працює країна над впровадженням нових електронних механізмів, які допоможуть більш дієво надавати допомогу таким людям. Можливо, передбачається інтеграція застосунку Дія до інших додатків, як, наприклад, в Польщі mObywatel тощо?

- Естонська держава підтримує українських біженців від війни, щоб вони могли тут швидко адаптуватись та мати змогу повернутися додому. Естонія надала тимчасовий захист понад 33 тисячам українців, які отримали естонські цифрові ідентифікатори та доступ до естонських електронних послуг.

- З грудня 2014 року в Естонії існує процедура набуття «електронного громадянства» e-Residency, що, своєю чергою, дає доступ нерезидентам до всіх послуг держави. Скільки всього зареєстровано українських е-резидентів у вашій країні? І як початок повномасштабної війни вплинув на цю тенденцію?

- Зараз в Естонії є майже 100 000 електронних резидентів зі 176 країн, які заснували в Естонії майже 23 000 цифрових компаній. Естонія добре відома як стартап-майданчик, де майже кожен третій стартап був заснований електронним резидентом, тому ці спільноти переплелися у власну екосистему. Сама програма електронного громадянства e-Residency за 8 років переросла початкову фазу і демонструє значні можливості для зростання протягом наступних років. Одна з головних цілей полягає в тому, щоб скоротити шлях клієнта, тобто зменшити час, необхідний новому електронному резиденту від подачі заявки до отримання ідентифікаційної картки та створення своєї естонської компанії онлайн. Наразі це лише близько 15 хвилин. Такий привілей ми як цифрова країна з гордістю надаємо талановитим підприємцям з усього світу, оскільки це також покращує наше економічне середовище. Звичайно, чим більше процес стає спрощеним, залучаючи все більше нових електронних резидентів, тим більше зусиль докладається для забезпечення його безпеки та нагляду. Електронне громадянство – це програма тісної співпраці з урядом, у якій немає жодних спрощень під час ретельних перевірок. Тобто лише люди з чесними намірами можуть стати електронними резидентами Естонії.

Початок війни значно підвищив інтерес українців до естонської програми електронного громадянства. Останні дані показують, що майже 1 із 10 нових електронних резидентів є громадянином України, причому останнім часом Україна додає в середньому до 100 електронних резидентів на місяць. Загалом Україна має найбільшу кількість електронних резидентів в Естонії, близько 6000 осіб, що становить майже 6% усієї спільноти електронних резидентів. Майже третина з них заснували компанію в Естонії, що робить Україну країною номер один за показником створення компаній електронними резидентами у провідних галузях, таких як комп’ютерне програмування, роздрібні онлайн-продажі та бізнес-консультації. Ще одним наслідком війни стало припинення прийому заявок на е-резидентство, які вперше подавали громадяни росії та білорусі.

- Також раніше урядова програма е-⁠Residency запустила ініціативу, що дає змогу українським підприємцям отримати відшкодування державного адміністративного збору при реєстрації свого бізнесу в Естонії (130 євро). Скільки представників України вже скористались цією послугою?

- Як перша і єдина країна у світі, яка пропонує іноземцям спеціальну програму для створення та ведення бізнесу повністю онлайн, ми вирішили, що наш обов’язок допомагати українцям чим можемо. План компенсації був розроблений у співпраці з групою офіційних постачальників послуг e-Residency. Ми вирішили спільно компенсувати українським громадянам державне мито, що сплачується при подачі заявки на електронне резидентство, щоб вони могли продовжувати свою підприємницьку діяльність, вимушено припинену з початком війни, або відкрити новий бізнес.

Естонська програма e-Residency відшкодує внесок у розмірі до 130 євро всім українцям, які подали заявку на отримання електронного резидентства після 24 лютого 2022 року та тим, хто подасть заявку до кінця цього року. Крім того, якщо такі українці вирішать створити компанію в Естонії через одного з визначених e-Residency постачальників послуг, комісію за створення такої компанії в розмірі 265 євро за нових е-резидентів сплатять згадані постачальники послуг.

Повний перелік заявників із України на відшкодування держмита при реєстрації бізнесу можна буде побачити вже на початку наступного року після завершення кампанії з відшкодування.

- З початком повномасштабної агресії російської федерації проти України об’єкти критичної інфраструктури нашої країни зазнають численних кібератак. Як Естонія бореться з кіберзловмисниками, як ваша країна допомагає нашій державі у цій сфері. Можливо, планує навчати наших фахівців або вже надала відповідне обладнання для більш ефективного кіберзахисту?

- Естонія розуміє, що ризик кібератак завжди буде частиною інформаційного суспільства – ризик, до якого слід ставитися дуже серйозно. Бути цифровим суспільством означає піддаватися кіберзагрозам. Головне – усвідомлювати ризики та працювати над їхнім зменшенням. Ви ніколи не можете бути на 100% захищені від кібератак, але ви можете мінімізувати їхній негативний вплив на ваші служби.

Глобальний кіберімідж значно погіршився за останні кілька років, оскільки частота й масштаби руйнівних наслідків кібератак суттєво зросли, а військові дії росії в Україні ще більше погіршили ситуацію з кібербезпекою в нашому регіоні. Ми спостерігали швидке зростання інтенсивності кібератак проти Естонії, але Естонія не була єдиною ціллю – подібні атаки відбувалися по всій Європі, особливо проти інших країн Центральної та Східної Європи, які рішуче підтримують Україну. Естонія досягла успіху завдяки додатковим інвестиціям у кібербезпеку. Кібербезпека не повинна обмежуватися розмовами, а має супроводжуватися реальною діяльністю, такою як інвестиції, підвищення базового рівня кібергігієни та підготовка до протидії можливим інцидентам. Залежність естонського цифрового суспільства від комунікаційних та інформаційних систем та електронних послуг є високою, тому ми повинні приділяти підвищену увагу кібербезпеці.

З 24 лютого співпраця між Естонією та Україною за цим напрямом значно активізувалася. Уряд Естонії є одним із найактивніших надавачів допомоги й підтримки українській владі у захисті від російських кібератак. Крім того, Естонія підтримала безперервність роботи українських цифрових сервісів у хмарі та з-за меж України, а естонський уряд і місцеві технологічні компанії надали матеріальну підтримку Україні, в тому числі у вигляді безоплатного обладнання для моніторингу та протидії кібератакам.

Як ви оцінюєте вплив санкцій на рф, чи достатньо цього?

- Вплив санкцій ще не досяг свого повного потенціалу, оскільки існує певний перехідний період для деяких уже запроваджених санкцій. Однак із часом росії та її економіці стає все важче. Позиція Естонії полягає в тому, що поки триває війна в Україні, вільний світ має продовжувати ізолювати рф та посилювати санкції. В Європейському Союзі ми також повинні швидко просуватися вперед із наступним, ще сильнішим пакетом санкцій. Потік туристів із росії має значно зменшитися. Ми будемо продовжувати співпрацю, щоб досягти загальноєвропейського рішення в цьому питанні, і чекаємо рекомендацій від Європейської Комісії.

- Який обсяг торгівлі між Україною та Естонію? Які товари є основними?

- За 7 місяців поточного року Естонія експортувала в Україну товарів на 64 млн євро, а імпортувала – на 57 млн євро. Це на 5-8% менше ніж торік. Але тут треба враховувати, що ціни як на експорт, так і на імпорт значно зросли. Це означає, що реально обсяг товару значно зменшився. Через війну в основному скоротився імпорт, тоді як, наприклад, експорт у травні та червні зріс приблизно вдвічі – значна частина його становить медичне обладнання. Основними продуктами естонського експорту були продукти тваринництва (морожена риба), медичні та інші товари, транспортні засоби, збірні будівлі. Естонія імпортувала з України більші обсяги деревини та виробів з деревини, металопродукції та масла.

- Міністерство інфраструктури анонсувало спільну реалізацію проєкту е-ТТН (електронних товарно-транспортних накладних - Ред.) з Естонією. Коли він розпочнеться? Які ваші прогнози результатів від його реалізації?

- Україна проводить велику роботу в напрямі збільшення пропускної спроможності пунктів прикордонного пропуску. Це пов’язано з впровадженням електронного контролю при перетині кордону, і я дуже радий, що естонська компанія GoSwift запускає пілотний проєкт електронної черги на двох прикордонних пунктах у Закарпатській області. Згідно з баченням міністерства інфраструктури України, у майбутньому бронювання черги на перетин кордону здійснюватиметься через застосунок для смартфонів, у якому міститиметься інформація про всі пункти пропуску. Користувач сам обиратиме, в якому напрямку, в який час і за яку вартість він хоче перетнути кордон. Коли це рішення буде повністю готове та досягне свого потенціалу, сьогодні говорити зарано.

Записав Валентин Марчук, Київ

Фото надані пресслужбою Міністерства цифрової трансформації України