Верховна Рада в цих складних для України умовах планує пришвидшити бюджетний процес, аби затвердити державний коштрис на 2023 рік не до 1 грудня, як передбачено законодавством, а до кінця чи й до середини жовтня. Для цього народні обранці домовилися не продукувати «правкового спаму», обмежившись лише найнагальнішими для країни пропозиціями. У бюджетному комітеті парламенту сподіваються, що так і буде, й традиційного засилля депутатських «хотєлок», коли пропозицій по видатках назбирується на три обсяги бюджету, вдасться уникнути. 

Про особливості роботи над бюджетним законопроєктом, про те, на чому країна наступного року зароблятиме, як заощаджуватиме і на що, передовсім, витрачатиме обмежений через війну ресурс,  - у розмові з головою Комітету ВР з питань бюджету Юрієм Арістовим. 

ПРО НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ МАКРОПРОГНОЗІВ ТА ЦІЛКОМ ОЧЕВИДНІ ПРІОРИТЕТИ ВИДАТКІВ 

-  Пане Юрію, спочатку про основні макроекономічні показники, на підставі яких зверстано бюджетний законопроєкт. Чи з усіма розрахунками погоджуєтеся? Зокрема, стосовно того, що інфляція наступного року навряд чи буде нижчою, ніж цьогоріч. Чи, приміром, питання валютного курсу. В процесі роботи над проєктом, за чутками, обговорювався показник у 50 гривень за долар на кінець року. Тепер в Уряді кажуть про середньорічний курс 42, що фактично відповідає, а почасти вже й поступається нинішнім показникам готівкового ринку.

- При підготовці проєкту держбюджету йшли за стандартною процедурою, коли Мінекономіки спільно з Мінфіном і Національним банком робить макропрогноз. Але проблема полягає в тому, що багато статистичних показників наразі невідомі, крім цього немає розуміння, як довго триватиме війна, якою буде географія бойових дій, якими - їхні наслідки. Тому казати про те, що макропрогноз стовідсотковий, “в яблучко”, ми не можемо. До речі, в МВФ теж відсутня стандартна фінансова модель, за якою вони можуть заміряти та прогнозувати показники у країні, що воює.

Проєкт бюджету розроблений, виходячи з того, що бойові дії триватимуть увесь 2023 рік. Якщо вони припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, про яку ви питаєте, й курсу гривні до долара. З одного боку, чим міцніша гривня, тим нижча інфляція, але якщо курс вищий, то для доходної частини бюджету це краще.

Протягом 2022 року ухвалено 12 законів, що вносять зміни до поточного бюджету. Не виключаю, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх факторів, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, ми маємо інструмент, щоб їх виправити. На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є, проголосувати за нього та перейти до перемовин із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась відправна точка – проголосований Верховною Радою та підписаний Президентом документ.

- Головні бюджетні видатки — загальновідомі: сфера безпеки та оборони і соціальний захист громадян. Розкажіть детальніше. Зокрема, як залежать витрати на війну від надходження допомоги від міжнародних партнерів? Чи навіть якщо отримаємо від них менше, ніж розраховуємо, або, як це й зараз іноді відбувається - із затримками, необхідну для наших захисників суму (1,136 трлн грн) буде знайдено?

- В держбюджеті завжди доходна та видаткова частини не пов’язані. Маю на увазі, що якщо візьмемо в борг менше, це не означає, що менше витрачатимемо. Видаткова частина формується, виходячи зі щорічних витрат кожного розпорядника. На потреби безпеки та оборони передбачено 17,8% ВВП. Тепер завдання Мінфіну – забезпечити це фінансування.

Є два способи: детінізація економіки, тобто збільшення доходів від податків та мита, і залучення зовнішніх кредитів та грантів. Прогноз за кредитами на наступний рік відповідає показникам 2022 року, плюс є ресурси Нацбанку, випуск воєнних облігацій. Отже, всі інструменти наповнення бюджету, що використовувалися цього року, планується використовувати і в наступному.

Так, у 2022-ому були затримки з виплатами, причина тому зрозуміла - в країні триває повномасштабна війна. Розраховувати, що в таких умовах усі видатки будуть здійснюватися вчасно, не можна. Є постанова Кабміну № 590, яка регламентує черговість виплат під час воєнного стану. Спочатку  - видатки на національну безпеку, оплату праці співробітників бюджетних установ, соціальне та медичне забезпечення. 

- Були побоювання, що Україна змушена буде відмовитися від традиційного перегляду показника мінімальної зарплатні, а також від щорічної обов’язкової індексації пенсій...

- Підвищення соціальних стандартів заплановано в цьому році. Мінімальна заробітна плата збільшиться у жовтні до 6,7 тис. грн, а в грудні зростає прожитковий мінімум. В проєкті бюджету на наступний рік соціальний захист - один з пріоритетів, на який передбачено 403 млрд грн. Але мінімальна заробітна плата справді залишиться на рівні кінця 2022 року.

Ми би дуже хотіли підвищувати соціальні стандарти, розуміючи, що в країні висока інфляція. Але ж при цьому у нас триває війна, а у воєнний час - дуже чіткі пріоритети, і більшість населення до цього ставиться з розумінням.

- Як розв’язувати проблеми наповнення Пенсійного фонду, що завжди додають нам клопоту, а під час війни — то й поготів. І як позначиться на ліквідності фонду передання йому нових функцій — з виплати житлово-комунальних субсидій? В чому перевага й можливі мінуси запропонованого Урядом нового підходу?

- Є законопроект, який передбачає приєднання Фонду соціального страхування до Пенсійного фонду. Один з них прибутковий, інший - ні. Об’єднавши фонди, ми отримуємо суттєву оптимізацію видатків на управління. Це найголовніше завдання реформи держуправління, яка зараз триває. Загалом витрати на утримання центральних органів державної влади зменшуються наступного року на 11,6 млрд грн.

Щодо Пенсійного фонду, то в бюджеті на 2023 рік заплановано на нього майже 233 млрд грн. Це фінансове забезпечення виплати пенсій та дефіциту Фонду. На субсидії передбачено майже 38 млрд грн у межах бюджетної програми Міністерства соцполітики.

-  Видатки на освіту й медицину. Чи всі основні програми буде профінансовано? Скажімо, що з програмами медичних гарантій, реімбурсації тощо?

- Основні видатки на освіту та медицину збережено. Зокрема, це стосується заробітних плат медпрацівників і працівників освіти, виплати стипендій. Закладено фінансування епідеміологічного нагляду, програми медичних гарантій, реімбурсації. Щодо освіти, то передбачені видатки на облаштування бомбосховищ в навчальних закладах, відновлення парку шкільних автобусів, заплановані кошти на видання і придбання підручників, на охоплення дітей інклюзивною освітою.

 - Однією з особливостей майбутнього бюджету буде створення нового Фонду ліквідації наслідків російської збройної агресії, де розраховують акумулювати не менше 19 млрд грн. Розкажіть про завдання Фонду і про можливі джерела його наповнення.

- Відповідний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді, я є його співавтором. Джерело наповнення Фонду, який має запрацювати вже з цього року,  - конфісковані кошти російського походження, зокрема Сбєрбанка. Ідея створення фонду полягає в тому, що російські гроші мають витрачатися на українців, які постраждали від війни. Це така собі аналогія репарацій, але тільки примусова. Російські гроші витрачатимуть на відновлення зруйнованої окупантами інфраструктури, житла. В проєкті мова йде, що це буде будівництво чи реставрація громадських будівель, захисних споруд, реконструкція  об’єктів критичної інфраструктури, відновлення і модернізація будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок бойових дій. Крім того, передбачено розроблення проєктної документації для об’єктів, які були зруйновані, та закупівля шкільних автобусів, спецтранспорту для закладів охорони здоров’я. Але це поки що проєкт, і перелік програм, якими опікуватиметься Фонд, думаю, розшириться.  

- А на чому українцям наступного року доведеться заощаджувати? Чи погоджуєтеся із запропонованим Урядом скороченням фінансування окремих напрямів і програм? Чи всі резерви враховано? Або ж під час підготовки проєкту до першого читання й подальшого розгляду вдасться десь “відщипнути” ще декілька або й кільканадцять мільярдів?

- У бюджетному законопроєкті скорочені майже всі програми розвитку, і це логічно. Адже доки триває війна, складно розуміти, де саме потрібен розвиток. Є кошти на відновлення - це знову ж таки Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, додаткові дотації регіонам, що постраждали.

Складно прогнозувати, що саме Раді вдасться додати до видатків бюджету. Зараз точаться дискусія про те, що зробити це просто неможливо. Адже і так величезна видаткова частина передбачена на безпеку та оборону.  До того ж, перед тим, як витратити гроші, їх потрібно ще отримати.

- Чи враховує документ у чинній редакції необхідні видатки на підтримку територіальних громад, чи зможуть вони узгодити власні бюджети? Що з цільовими субсидіями? Як допоможе запропонована Урядом додаткова дотація на компенсацію “воєнних” витрат місцевих бюджетів та як вона розподілятиметься? Як має прислужитися фінансовій стійкості місцевих громад зміна пропорції в розподілі податкових надходжень?

- Щодо субсидій, то я вже казав: майже 38 млрд грн закладені у проєкті бюджету. Тобто допомога у сплаті за комунальні послуги для малозабезпечених залишається. 

Про територіальні громади: так, цього року ресурс обмежений, але є два важливі моменти. Перший: на 2023 рік збережено відсоток зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів територіальних громад у розмірі 64% (замість 60%).  За орієнтовними розрахунками, це дозволяє збільшити надходження до місцевих бюджетів на 9,9 млрд грн. Друге: це додаткова дотація для регіонів, що постраждали від збройної агресії. На це передбачено 24 млрд грн. 

Крім цього, плануються субвенції у сферах освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, а також на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання місцевих і комунальних доріг, будівництво метрополітену тощо.   

ПРО ПОШУК ВНУТРІШНІХ РЕЗЕРВІВ НАДХОДЖЕНЬ І ЗАПОЗИЧЕННЯ

- А що взагалі відбуватиметься наступного року з податками? Чи варто чекати якихось змін? Чи вони обмежаться лише поверненням акцизу на пально-мастильні матеріали?

- Проєкт бюджету сформований на чинному податковому законодавстві з урахуванням акцизів на паливо. Щодо змін в майбутньому, то це риторичне запитання. Все залежить від того, як розвиватимуться ринки. Коли в якійсь масштабній галузі, наприклад, нафтогазовій, з’являються надприбутки, можуть бути ініціативи по збільшенню ренти, скажімо. Але зараз діалог у суспільстві більше ведеться про те, як дерегулювати податки, запровадити нову систему оподаткування. В Офісі президента є ідея з приводу зменшення податків, система "10-10-10",  за якою зараз тривають розрахунки. Але є питання, чи можна експериментувати з податками під час війни. На мій погляд, - ні.

 - Чи під силу Податковій і Митниці впоратися із завданнями щодо надходжень до держказни? Чи є резерви? І як використовуватимуться можливі понаднормові надходження?

- Тіньовий ринок в Україні, як на мене, залишається ще дуже великим. Щодо виконання плану в цьому році, є успіхи у Податкової. У 2023-ому чекатимемо подібних успіхів і від Митниці. Резерви є, є й над чим працювати, на мою думку.

 - Які суми бюджет розраховує отримати від Нацбанку — як розпорядника грошового друкарського верстата та від його господарської діяльності? І чи є запобіжники від надмірної емісії, яка додатково розганятиме інфляцію?

- Згідно з проєктом бюджету,  наступного року від НБУ чекають 19,3 млрд грн. Але остаточна сума може відрізнятися від плану -  залежить від результатів діяльності Нацбанку за підсумками цього року. Наприклад, плановий показник-2022 був 13,5 млрд грн, а фактично вже перераховано до 18,7 млрд грн.

Щодо запобіжників, то під час воєнного стану зупинена норма про те, що джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Нацбанку. Крім того, зараз він може надавати кредити на фінансування бюджету, купувати цінні папери.

Отже, запобіжник надмірної емісії - це грамотна фінансова політика з боку влади та узгодженість дій Уряду і Нацбанку.

- А що розраховує держава отримати від своєї частки у власності підприємств? Якими сумами мають “поділитися” із бюджетом, приміром, Нафтогаз, Укренерго, Укргідроенерго, Енергоатом, держбанки?

- Від них не закладено прибутку, тому що держава розуміє, в якій ситуації опинилися всі ринки та держпідприємства зокрема. У них у всіх  - одні лише збитки. Навіщо в бюджеті закладати показники, які не можна буде виконати?

- Чи можемо розраховувати на надходження від приватизації? Чи ж через війну отримати якусь так би мовити “притомну” суму буде нереально?

- В проєкті бюджету від приватизації передбачено 6 млрд грн. Фонд держмайна очолив новий менеджер. Завжди з появою нового керівника з’являються й очікування нових підходів. Є країни, які живуть у стані війни десятиріччями, тому, можливо, не варто чекати закінчення війни, а вже зараз проводити оптимізацію роботи держпідприємств.

Можна ефективно управляти та отримувати прибуток, зокрема, з оренди. Є можливості для держзамовлення, адже держава завжди перебуває в більш вигідній позиції, ніж комерційні структури, оскільки є великим замовником. Отже, тут важливо грамотно розпорядитися можливостями, які є.

 - Перспективи фінансових запозичень для України і тактика управління держборгом. Є якісь варіанти змінити цьогорічну ситуацію, коли платежі за чинними боргами значно перевищують обсяги нових запозичень Мінфіну?

- Цього року були успішні спроби реструктуризації багатьох кредитів. В серпні, наприклад, Україна отримала необхідні згоди від держателів єврооблігацій на відстрочення виплат і термінів погашення за ними на два роки. Як результат, до серпня 2024 року буде заощаджено 5,9 млрд доларів.

Тому, на мій погляд, боргова політика здійснюється максимально ефективно. Спроби реструктуризації робляться і надалі, але, наприклад, борги перед МВФ реструктурувати складно.

Теперішні кредити, які залучаються, - довгострокові. На 7-10 років. Економіка України не здатна генерувати ресурс для війни, тому вихід - це саме позичковий ресурс. Але важливо, щоб це були довгі гроші та недорогі.

ПРО РИЗИКИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ І ЗМІНИ ДО БЮДЖЕТУ-2022

-  Яким прогнозуєте перебіг і завершення цьогорічного бюджетного процесу? Та від чого залежатиме конструктивна робота над головним фінансовим документом? Чи війна і справді стане чинником об’єднання й ми не будемо свідками суперечок в сесійній залі та намагання парламентаріїв вибити гроші для своїх округів, коли різних “хотєлок” назбирується на три обсяги держбюджету?

- Якими будуть перебіг і завершення бюджетного процесу - про це ми дізнаємося лише згодом. Але мені хотілося б, аби кожна людина, яка бере участь у цьому процесі, усвідомлювала всю відповідальність. Все, що може зробити Верховна Рада сьогодні, - це створити сприятливі умови для ефективної роботи Кабміну. Адже вся відповідальність за наповнення бюджету, за надходження коштів від міжнародних партнерів, за видатки лежить на Уряді. У відносинах із ним Верховна Рада грає роль партнера, який може створити складні умови і затягнути ухвалення бюджету. Водночас депутати можуть відкинути амбіції та забути про політичні дивіденди, які вони зазвичай отримують під час затягування процесу. Все залежить від того, наскільки вони усвідомлять свою роль в історичному моменті. Якщо усвідомлять, то пропозицій буде небагато - вони обчислюватимуться сотнями, не тисячами.

В такому разі знайти компроміс буде простіше, і бюджет у цілому ухвалимо до кінця жовтня. Такий план. Але все залежить від того, як поводитимуться інші фракції та групи. Я можу говорити лише про фракцію "Слуга народу", вона йтиме за таким планом. Сподіваюсь, що й інші фракції та групи відчують відповідальність за життя простого українця. Комітет зробить максимально все, що від нього залежить. Але бюджет у будь якому разі ухвалюватиметься в сесійній залі Верховної Ради.

- А що із внесенням змін до цьогорічного бюджету? Зі зрозумілих причин, вони вже вносилися кілька разів. Чи є пропозиції щодо нового перегляду? І коли й за яких умов це може статися?

- Так, мені відомо, що вони будуть. Це пов’язано із потребами чергового збільшення бюджету на безпеку та оборону. Мінфін вже готує розрахунки, незабаром вони з’являться у нас в Комітеті.

Розмовляв Владислав Обух

Фото — Євген Котенко