На обслуговування держборгу в 2023 році піде кожна четверта гривня доходів – Пацкан
Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи у Верховній Раді Висновки за результатами експертизи проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік», повідомили Укрінформу в пресслужбі відомства.
«Україна сплачує занадто високу ціну за повномасштабну війну, яку розв’язала росія. Йдеться і про людські втрати, і втрати економічні. В цій ситуації зростання боргу є цілком зрозумілим», - наголосив Пацкан.
За інформацією Рахункової палати, державний борг зросте вдвічі, порівняно з наявним, станом на 31 серпня 2022 року, - до 6,4 трлн гривень. Є низка факторів, які можуть вплинути на ще більше зростання держборгу. Зокрема, йдеться про понадплановий випуск ОВДП для фінансування військових видатків, неотримання коштів від приватизації, заміну їх державними запозиченнями та знецінення гривні.
Голова Рахункової палати підкреслив, що з метою фінансування дефіциту бюджету в наступному році уряд прогнозує залучити 1,7 трлн грн від державних запозичень. Він додав, що це 56% усіх фінансових ресурсів державного бюджету.
«95% запозичень планується здійснити на зовнішньому ринку. У першу чергу, це кошти МВФ - 633 млрд грн та уряду США з іншими офіційними кредиторами 576 млрд грн», - зауважив Пацкан.
За його словами, це означає, що запозичення будуть здійснюватися під менші відсотки і на довші період, а здійснення передбачених витрат залежатиме від продовження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями й іншими кредиторами.
Як повідомляв Укрінформ, 7 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Державного бюджету України на 2023 рік.
