Світло завжди перемагає темряву: як Україна бореться з російським енерготерором

Агресор цілеспрямовано тероризує населення України руйнацією систем енергозабезпечення. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації українська енергосистема вже шість разів зазнала масованих обстрілів. 15 листопада відбувся найбільший – росія запустила близько 100 ракет, частина з яких, на жаль, досягла цілей та вразила об’єкти критичної інфраструктури. Атака була в півтори рази потужнішою за попередні. Енергетики продовжують працюють в цілодобовому режимі, аби відновити зруйноване та забезпечити українців електроенергією. По всій Україні застосовуються графіки погодинних відключень, а також додатково – аварійні відключення.

Укрінформ підсумовує, в якому стані наразі перебуває українська енергосистема, чого чекати українцям найближчим часом та яку допомогу у боротьбі з енергетичним терором Україна отримує від міжнародних партнерів.

«Жовтневий» енергетичний терор

З початку повномасштабного вторгнення росіяни активно обстрілюють ракетами всю території України. Спочатку під удар потрапляли військові об’єкти та підприємства оборонно-промислового комплексу, пізніше – інфраструктурні об’єкти. А з наближенням опалювального періоду Україна зіткнулася з цинічними цілеспрямованими обстрілами енергосистеми. При цьому агресор зробив ставку на масовані удари.

Лише протягом 10-12 жовтня країна-терорист атакувала одночасно понад десяток регіонів та місто Київ. Понад 200 об’єктів зазнали пошкоджень, з них – 28 об’єктів енергетичної інфраструктури. 15 листопада було випущено близько 100 ракет та пошкоджено 30 об’єктів.

Це привело до значних руйнацій та масштабних перебоїв у електрозабезпеченні країни. Влучання сталися як по об‘єктах генерації, так і по системі передачі електроенергії. При цьому обстріли були здійснені з цинічним розрахунком – 15 листопада, наприклад, це сталося в момент початку вечірнього пікового споживання, щоб енергетикам було важче справитися з навантаженням. «Це наймасовіший обстріл енергосистеми з початку війни. Після поразок на військовій і міжнародній аренах ворог здійснює чергову спробу терористичного реваншу і намагається нанести максимальної шкоди нашій енергосистемі напередодні зими», - вважає міністр енергетики Герман Галущенко.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, внаслідок ракетних ударів росії по критичній інфраструктурі майже половина енергосистеми України виведена з ладу. «Російські терористи будуть намагатися використовувати холод як свою зброю. У їхній хворій уяві українці, які сидять декілька годин без світла, – це і є перемога. Вони думають, що так змусять нас капітулювати. Цього не буде. Все, що вони зруйнували, ми відновимо. Ми розуміємо, як це зробити в кожному регіоні», - переконаний прем’єр.

Метою атаки російського агресора на енергосистему України, наголошують фахівці, був блекаут (Вlackout) – повне розбалансування системи та припинення подачі електроенергії споживачам на довгий час. Ворог намагається зруйнувати пристрої видачі потужності з базової генерації АЕС та відокремити українську енергосистему від європейської. В результаті останнього обстрілу без електрики певний час знаходились близько 10 млн споживачів.

За оцінками директора Центру досліджень енергетики Олександр Харченка, атака була у півтора рази потужніша, ніж попередні хвилі з 10 жовтня. “Треба визнати, що є багато відчутних ушкоджень, але одночасно мети ворогу не вдалося досягти. Вони розраховували, я абсолютно в цьому впевнений, що буде блекаут. Цього не сталося, систему утримано, і всі пошкодження поновлюються», – сказав Олександр Харченко на прес-конференції в Укрінформі.

І світло переможе темряву

Наразі ситуація з енергосистемою є складною, але контрольованою. Загалом за час повномасштабної війни станом на 11 листопада уражено більше 400 об’єктів критичної інфраструктури у сфері електро- й теплопостачання. У більшості випадків це підстанції та маневрові потужності. Найбільше на Харківщині, Київщині, Донеччині. Росіяни вивели з ладу низку енергоблоків ТЕС та ТЕЦ. Протягом останніх шести тижнів росіяни обстріляли десятки підстанцій НЕК «Укренерго», серйозно постраждали більше 10 об’єктів генерації. Деякі по кілька разів. Тому точно оцінити масштаби руйнувань не видається можливим – щоразу ситуація змінюється, зокрема, через нові обстріли та пошкодження. Зрозуміло, що йдеться вже про десятки мільярдів гривень.

Найгірший стан з енергопостачанням на сьогодні на заході Україні, а також у центральному та північно-східних регіонах. Для стабілізації енергосистеми Укренерго застосовує аварійні графіки відключень. Це дозволяє запобігти повному знеструмленню країни. «Ситуація серйозна, найсерйозніша за всю історію, але ми зберігаємо керованість системою. З початку жовтня це вже шоста масована атака на енергетичну інфраструктуру країни, цього разу найбільша: біля ста ракет. Кожна ракета летіла з метою занурити Україну у темряву», - підтвердив голова правління компанії Володимир Кудрицький.

Водночас член комітету ВР із питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин наголошує, що в Україні доволі потужна й міцна енергосистема. «Насправді до війни ми використовували лише близько 50% можливостей вітчизняної енергосистеми. Вона у нас доволі міцна. Тим більше з початком війни використання електроенергії скоротилося на 25-30%. Попри атаки у нас немає масових тривалих відключень, коли електроенергія відсутня добу й більше. Наразі ми говоримо про тимчасові відключення, коли енергопостачання перекидаємо з одного району Києва на інший район чи з однієї області на іншу для забезпечення електроенергією (так зване заживлення — Ред.)», - сказав політик.

Але радіти зарано. Обстріли з боку росії ймовірно продовжуватимуться. Тому українцям вже слід готуватись до різних варіантів розвитку подій, включно з найгіршим. Тому бажано, аби в кожної родини був запас необхідних базових речей: теплий одяг, свічки, ліхтарики, батарейки. Це важливо підготувати на випадок, якщо внаслідок масованих ракетних обстрілів на певний час зникне світло чи тепло, попереджує очільник Укренерго: «Ворог жорстокий і ми розуміємо, що на цьому він може не зупинитися. У нас є план реагування на різні ситуації, у тому числі й найгірші. Водночас українцям треба бути готовими до значних перерв в енергопостачанні та мати необхідний запас води, заряджені пристрої та павербанки».

Загалом з 10 по 31 жовтня антикризові планові відключення споживачів від електроенергії торкнулися вже понад 9 млн людей. В листопаді ця цифра може зрости. Зумовлено це тим, що одразу після ракетних обстрілів енергетики заживлюють споживачів за резервними схемами (за аналогією, це як їхати польовими дорогами замість автобанів). Таке енергоживлення менш надійне та не дає можливості постачати усю необхідну кількість електроенергії споживачам, як у мирний час. Якщо споживання зростає, а через зруйноване обладнання та мережі необхідну кількість електроенергії доставити немає можливості, то доводиться застосовувати відключення, пояснюють в Укренерго.

“Тому певні обмеження та необхідність економити електроенергію існуватиме протягом довгого періоду. Щонайменше, кілька місяців після того, як ми відіб’ємо усі атаки», - розповів Укрінформу директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Керівництво держави та відповідні державні органи вже звернулися до українців з рекомендаціями зменшити споживання електроенергії, особливо у вечірні години у проміжку між 17:00 та 23:00. Це необхідно для того, щоб дати можливість енергетикам повернути стабільність енергосистеми та мінімізувати відключення електроенергії.

Вони руйнують, а ми – відновлюємо

Визначити обсяг збитків в енергетичному секторі від російських обстрілів важко, але деякі попередні цифри від офіційних представників влади все ж з’явились. «Потреби у відновленні енергетичної інфраструктури України після масованих ракетних обстрілів оцінюються приблизно в 300 мільйонів євро», - заявила під час зустрічі голова Комітету ВРУ з питань інтеграції країни до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з віцепрезидентом Європейської Комісії з питань міжінституційних відносин Марошем Шефчовичем.

Водночас за результатами засідання уряду, проведеного ще 11 листопада, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що «на відновлення генерації пошкоджених ТЕС і ТЕЦ потрібно понад 2,5 млрд грн. На приведення до ладу об'єктів операторів системи розподілу електроенергії за найскромнішими підрахунками слід спрямувати близько 5 млрд грн».

На жаль, з кожними новими обстрілами ситуація, погіршується – масштаби руйнувань зростають, а кількість необхідних ресурсів для їх відновлення – закінчуються. Наприклад, в компанії ДТЕК заявили, що вже вичерпали свої запаси, завдяки яким відновлювали електропостачання споживачам. «Ми вже, на жаль, використали запас обладнання, який у нас був на складах після перших двох хвиль ворожих атак, які сталися з 10 жовтня. Якусь кількість обладнання ми змогли придбати. Однак, вартість обладнання зараз вимірюється сотнями мільйонами доларів. Наразі вже є певні складнощі з купівлею цього обладнання через дорожнечу. Працюємо над тим, яким чином його все ж придбати чи отримати від наших партнерів. Нині це є проблемою у всіх енергетиків», - повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

На сьогодні ситуацію вдається підтримувати за допомогою іноземних держав, які усіляко допомагають українським енергетикам ремонтувати пошкоджені енергообєкти. За словами заступника міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Фаріда Сафарова, наразі міністерство перебуває у постійному контакті з Укренерго, операторами систем розподілу та іншими енергетичним компаніями в питаннях актуалізації запитів до міжнародних партнерів щодо потреб енергетичного сектору.

«Ми маємо список з 15 тисяч позицій від енергетичних компаній щодо їхніх потреб. До того ж після 10 жовтня сформувався ще один пріоритетний список невідкладних потреб, які необхідні нашим енергетикам для усунення завданих ворогом пошкоджень електроенергетичної системи», - наголосив Сафаров, уточнивши, що українське обладнання часто відрізняється від європейського технічними характеристиками, що створює певні труднощі в його постачанні від наших міжнародних партнерів. За його словами, українська сторона вже звернулась до представників міжнародних організацій з проханням сприяти налагодженню постачання обладнання, яке буде сумісним з українською енергосистемою, з пострадянських країн, зокрема, з Азербайджану та Казахстану.

Ще у квітні Енергетичне співтовариство створило Фонд енергетичної підтримки України. Консолідовані кошти від донорів спрямовуються на відновлення енергетичної інфраструктури, яка була пошкоджена або зруйнована внаслідок бойових дій. За останніми даними, завдяки цьому фонду:

• ЄС та інші міжнародні партнери нададуть 25,5 млн євро для покриття найнагальніших потреб в енергосекторі;

• Уряд Великої Британії спрямує для закупівлі аварійного енергетичного обладнання 10 мільйонів фунтів стерлінгів, половина цієї суми вже направлена на відповідні цілі;

• Німеччина виділить 1 млн євро невідкладної фінансової допомоги.

Також при Міністерстві енергетики створено Міжнародну енергетичну консультативну раду високого рівня для надання підтримки та допомоги українським енергетикам у подоланні викликів та загроз, які несе неприхований енергетичний тероризм росії. До її складу увійшли високі представники профільних міністерств Канади, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Іспанії, Швеції, Великобританії, США, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Міжнародного енергетичного агентства.

Як повідомив на прес конференції в Укрінформі Олександр Харченко, міжнародні партнери затвердили програми з допомоги українській енергосистемі на понад 200 млн євро. Частина необхідного обладнання вже прямує в Україну.

«Ми сподіваємося на кілька речей – на швидке відновлення інфраструктури, на допомогу західних партнерів у наданні обладнання й коштів, а також на раціональне використання нашими співгромадянами електроенергії. Кожен із нас може зробити свій внесок у забезпечення енергетичного балансу, що надасть можливість усім користуватися електроенергією», - переконаний член комітету ВР із питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин.

Зброя & санкції

Звісно, окрім відновлення пошкоджень, гостро постає й питання захисту української енергетичної інфраструктури. Один із варіантів, як вважає міністр енергетики, полягає в тому, щоб швидше отримати найефективнішу систему протиповітряної оборони задля зменшення кількості потрапляння російських ракет в енергооб’єкти. «У перші дні війни ми звертались до НАТО як організації, що могла б допомогти закрити небо над Україною. Зараз ми говоримо про системи ППО. Нам потрібно мати найефективнішу протиповітряну оборону. Ми будемо відновлювати (енергетичні об’єкти, - ред.), але інтенсивність ударів наразі така, що завдана шкода не співмірна відновленню», - наголосив очільник Міненерго в інтерв’ю каналу «Ми – Україна».

Інший варіант – негайне впровадження санкцій проти російської ядерної промисловості, що може стати одним з важливих механізмів деокупації/демілітаризації Запорізької АЕС та подальшої стабільної роботи української енергосистеми. «Світ визначив відповідального за можливу атомну катастрофу, яка може бути спричинена тривалою військовою окупацією, постійним тиском на персонал станції та обстрілами ядерного об’єкта та ліній електропередач, якими він пов’язаний з енергосистемою України. Світ має терміново вводити санкції проти російської атомної галузі», - наполягає Галущенко.

У цьому переконана й заступниця голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Роксолана Підласа. За її словами, за 10 місяців цього року нафтогазові доходи федерального бюджету рф перевищили її аналогічні доходи за весь 2021 рік. Лише у жовтні росія заробила 1,2 трлн рублів від продажу нафти, газу й нафтопродуктів. А це 20 млрд доларів, які будуть витрачені на іранські ракети та «шахеди», щоб продовжувати війну в Україні.

«Нам потрібна ширша коаліція для застосування енергетичних санкцій. Після 5 грудня основними ринками збуту для РФ стане Китай та Індія. І ефективність обмеження цін на нафту буде залежати не в останню чергу від того, чи буде Індія дотримуватись цих санкцій, а також як каратимуть страхові та логістичні компанії ЄС і G7 за спроби їх уникнути. Нам потрібно продовжувати запроваджувати санкції: газове ембарго від великих споживачів в ЄС, обмеження цін на російський газ для інших країн, санкції щодо нафти, яка транспортується трубопровідним транспортом, тощо», - резюмувала Підласа.

Тим часом, українці мають усвідомлювати, що удари по енергосистемі продовжаться. Росія відкрито заявляє, що хоче організувати 10–12 мільйонів українських біженців. Щоб змусити керівництво нашої держави піти на поступки у переговорах. Тому треба вистояти.

Валентин Марчук, Київ