Що робить і планує робити Уряд для відбудови України: топ-10 інструментів
Щодня українські міста і села зазнають багатомільйонних збитків через неспровоковану агресію Кремля. У звіті проєкту KSE Institute «Росія заплатить» зазначається, що прямі збитки України станом на вересень склали 130 млрд долл. А за спільними оцінками Світового Банку, Єврокомісії та Кабінету Міністрів станом на червень потреби у фінансуванні для відновлення складають щонайменше $349 млрд, що в 1,6 раза перевищує торішній ВВП.
Післявоєнна відбудова України потребуватиме величезних ресурсів, вмілого організаційного підходу і наполегливих зусиль. Тож саме на часі розповісти, що роблять посадовці та якими принципами і підходами керуються, щоби процес реконструкції був ефективним та швидким. Про них представники Кабінету Міністрів та українські і міжнародні фахівці говорили на панельній дискусії «Цифрові інструменти відновлення країни», яку організували KSE, RISE Україна та Prozorro.Sale.
№1. Спрощення процедури закупівель
Для ефективної і швидкої відбудови країни дуже важлива проста та зрозуміла процедура державних закупівель. Це те, що потрібно було зробити «на вчора». Вона необхідна, зокрема, й для своєчасного забезпечення потреб армії та спрощення бюрократичних процедур, коли органам влади необхідно оперативно відновити той чи інший зруйнований об'єкт.
Відтак, за ініціативою Мінекономіки у жовтні було затверджено постанову, якою спрощуються і пришвидшуються процедури закупівель через систему ProZorro. Термін тендера з моменту оголошення торгів до підписання договору з переможцем зменшено до двох тижнів. В уряді розраховують, що ефективність закупівель від такого рішення підвищиться на 70-80%.
Урядовою постановою скасовується обмеження на обов’язкову наявність мінімальної кількості учасників процедури закупівлі, спрощуються вимоги для участі в торгах завдяки зменшенню кількості документів, проведення відкритих торгів передбачає можливість оскарження умов і результату тендера в Антимонопольному комітеті, а також тепер можна істотно змінити умови договору про закупівлю після його укладання.
№2. Реєстр пошкодженого та знищеного майна
Вкрай важливо завчасно фіксувати кожне руйнування, яке російські окупанти наносять об'єктам нерухомості. Саме з цією метою ще на початку війни Мінцифри запустило на порталі державних послуг «Дія» приймання заявок про пошкоджене майно.
У серпні Мінінфраструктури і Мінцифри презентували Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Своєю чергою, Мінрегіонрозвитку презентував Геоінформаційну систему моніторингу (ГІС) та оцінювання розвитку регіонів та громад.
Реєстр знищеного майна необхідний для зберігання інформації про руйнування нерухомості, яка надалі буде використовуватися в судах щодо компенсації збитків. Реєстр наповнюватимуть спеціальні комісії, створені органами місцевого самоврядування або військово-цивільними адміністраціями. На комісії покладається відповідальність за обстеження та оцінку руйнувань.
ГІС дозволить здійснювати моніторинг усіх напрямів реалізації регіональної політики. Зокрема, йдеться про стратегічне планування, соціально-економічний розвиток, публічні інвестиції, розвиток транскордонного співробітництва та доступність публічних сервісів і послуг.
Наразі у «Дії» вже зареєстровано понад 250 тисяч заявок про пошкоджене майно. Загалом же, за попередніми даними Мінреінтеграції, житло втратили щонайменше 800 тисяч українців.
№3. Платформа «Воєнні злочини»
Офіс Генерального прокурора при підтримці українських і міжнародних партнерів запустив платформу «WarCrimes». Мета проєкту - документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які скоює російська армія. Вся зібрана інформація, фото-, відеоматеріали, безперечно, будуть використані для позовів в українські суди, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі та спеціальний трибунал, який, вочевидь, створять після перемоги України.
За сприяння МЗС та Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, у роботі платформи також беруть участь органи прокуратур країн Спільної слідчої групи - Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії і Словаччини.
За період повномасштабної війни Офісом Генпрокурора вже зареєстровано понад 45 тис. воєнних злочинів і майже 19 тис. злочинів проти національної безпеки, а у справах про агресію РФ підозру оголошено понад 600 представникам військово-політичного керівництва країни-агресора.
№4. Проєкт «Росія заплатить»
З перших днів війни KSE Institute спільно з Офісом президента України, Мінекономіки, Мінреінтеграції та Мінінфраструктури розробили проєкт «Росія заплатить» (Damaged.in.ua), який підраховує прямі збитки економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури.
За останніми оцінками проєкту, загальний обсяг задокументованої прямої шкоди, яку нанесла Росія, складає $130 млрд. В Україні пошкоджено або зруйновано майже 140 тис. індивідуальних та багатоквартирних будинків, руйнувань зазнали понад 7% житлової площі країни.
За місяці війни збитки у сфері інфраструктури оцінюють у понад $35 млрд, а втрати бізнесу - в майже $10 млрд. У неробочому стані перебувають понад 400 підприємств, зруйновано понад 800 освітніх навчальних закладів. Після останніх масованих ракетних обстрілів до перерахованих руйнувань додалися приблизно 40% енергетичної інфраструктури.
Якими б не були масштаби пошкоджень і руйнувань, вони фіксуються та оцінюються проєктом «Росія заплатить». І в майбутньому Росія таки заплатить.
№5. Участь українського бізнесу в процесах відбудови
Відновлення України не може відбуватися з опорою виключно на міжнародних партнерів і донорів. Не менш важливою є участь українського бізнесу. Це чудово розуміють в Міністерстві економіки, чия відповідальність - економічне зростання країни.
Одна з місій Мінекономіки - щоб український приватний сектор був активно залучений у проєкти з відбудови. Ніщо так ефективно не пожвавлює економіку, як ріст і розвиток підприємницької діяльності всередині країни.
Реалізація проєктів відновлення - це можливість для українського бізнесу розвиватися, заробляти гроші, створювати нові робочі місця і платити ще більше податків.
№6. Залучення донорських коштів через трастові фонди
Для багатьох донорів дуже важливі механізми звітності й прозорості під час реалізації проєктів відбудови. Вони готові вкладатися тільки у ті фонди та структури, які витрачатимуть кошти за відкритими й зрозумілими їм процедурами.
Одним з інструментів відновлення країни уряд розглядає залучення коштів міжнародних донорів через траст-фонди. Це дозволить кожному донору підтримувати конкретні проєкти та бачити результати своєї допомоги.
В України вже є досвід роботи зі Світовим банком за проєктом PEACE, завдяки якому здійснювалося фінансування зарплат українським лікарям, вчителям і держслужбовцям. У жовтні Світовий банк заснував новий траст-фонд - Ukraine Recovery Trust Fund (URTF). Завдяки цьому фонду донори зможуть підтримати проєкти з першочергового відновлення житла, інфраструктури й закладів охорони здоров'я. Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Світовий банк вже висловили готовність внести кошти до URTF.
№7. Створення каталогу проєктів
В уряді розуміють важливість застосування прогресивних підходів, які вже існують у цивілізованому світі, для напрацювання стандартних проєктів відновлення. У Мінекономіки розглядають можливість створення каталогу проєктів, в якому можна було б побачити стандартні проєкти з відбудови шкіл, дитсадків, об'єктів інфраструктури тощо.
Створення такого каталогу суттєво полегшить роботу відповідальних за держзакупівлі, оскільки значно зменшить адміністративне навантаження на них.
№8. Усунення страхів іноземних донорів
Щоб співпраця з міжнародними партнерами у питаннях відновлення була ефективною, необхідно усунути непорозуміння, які можуть виникати між донором і реципієнтом.
Останнім часом урядовцям доводилося чути від західних партнерів зауваження про отримання від України різних сигналів що саме, для чого і в якому обсязі їй потрібно. Також їх турбує реалістичність наших запитів та спроможність координувати донорську допомогу і зусилля всіх партнерів.
Аби не виникало моментів недовіри, процедури відновлення мають дозволяти донорам самостійно обирати інструменти фінансування та проєкти, які підтримувати. Що стосується Реєстру зруйнованого і пошкодженого майна, то обмеження щодо доступу до нього необхідно буде скасувати після закінчення воєнного стану.
№9. Новітній підхід до перезапуску енергетичної інфраструктури
Після масованих обстрілів цивільної енергетичної інфраструктури у Міненергетики, як і в інших відомствах, з'явилися виклики, пов'язані з відбудовою. Проєкти з відновлення української енергетики активно обговорюються з потенційними інвесторами.
При розв'язанні цієї проблеми Міненергетики керується принципом, що необхідно не відновлювати старі енергетичні об’єкти, які проєктувалися радянськими інженерами, а будувати нову інфраструктуру, яка відповідатиме світовим стандартам енергоефективності та енергоощадження.
Зокрема Держдеп США та Міненерго вже заявили про співпрацю в розробці малих атомних реакторів. Концепція впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року, схвалена КМУ, також передбачає створення інтелектуальної системи передачі, розподілу і постачання електроенергії. Зокрема це сприятиме покращенню можливостей щодо інтеграції відновлюваних джерел енергії та розподіленої генерації.
№10. Запуск єдиної Електронної системи управління відбудовою
Створена на конференції в Лугано коаліція українських організацій та міжнародних партнерів RISE Ukraine вже працює над розробкою і впровадженням Електронної системи управління відбудовою (ЕСУВ).
Планується, що оцифрованими будуть всі етапи відбудови: починаючи з реєстру пошкодженого і зруйнованого майна, створення і затвердження проєктів, фінансування, закупівель та закінчуючи оцінкою результатів роботи і аудитом імплементації проєктів.
За задумом, незалежно від джерела фінансування - буде це приватний інвестор, міжнародний донор чи державний бюджет - всі проєкти будуть проходити повний цикл в ЕСУВ. Завдяки такій системі можна буде відстежувати, що відбувається з відбудовою на державному, регіональному чи місцевому рівнях.
Висновок
У Кабінету Міністрів розуміють, що в України немає десятиліть на післявоєнну відбудову. Щоби швидкими темпами зменшувати економічне відставання від розвинених держав, нам необхідні дієві процедури відновлення. Над ними, власне, й працюють урядовці.
Завдяки цифровізації посадовці мають на меті прибрати зайву бюрократію, максимально спростити процедури держзакупівель, якісно і точно оцінювати вартість руйнувань та збирати доказову базу проти російських злочинців.
Прозорі механізми реалізації проєктів з відбудови та звітування, які розробляють урядовці, допоможуть встановити більш довірливі відносини між урядом, громадянським суспільством, бізнесом та донорами. А це, своєю чергою, стане гарантією швидкого відновлення країни.
 |
Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з політичних досліджень |
 |
Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проектів KSE Institute |
реклама