Вплив енергетичного терору рф на український ВВП: сценарії мінімізації
Втрати унаслідок агресії вже перевищили 600 мільярдів євро, а до кінця року можуть сягнути 700 мільярдів. Через пошкодження ворогом ледь не половини вітчизняної енергоінфраструктури багато підприємств, що лише почали оговтуватися від шоків перших місяців війни, знов припинили роботу. І це - без урахування загроз гуманітарної катастрофи через блекаут, який мріє спровокувати рф. Звідси — головний політичний меседж, який Україна доносить до міжнародних партнерів: нам потрібні ефективні системи ППО і ПРО. Економічна допомога, на яку розраховуємо, - ритмічна підтримка бюджету під час війни й участь, в тому числі інвестиційна, у повоєнному відновленні. Та передовсім сподіваємося на власні сили. Тому на всіх рівнях — військово-політичному, урядовому, експертному, побутовому (свій план “Б” для кожної родини) — нині готують сценарії мінімізації негативних впливів терористичних атак кремля.
Експертні прогнози: падіння економіки, ймовірно, триватиме
В Уряді вважають, що ймовірне продовження масованих ракетних ударів рф по енергоінфраструктурі додатково коштуватиме нашій країні 10-15% ВВП. Про це співвітчизників і міжнародних партнерів попередив, виступаючи на Двосторонній конференції зі стійкості та відновлення України, що відбулася цього тижня в Парижі, прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його оцінками, якщо росія продовжить енергетичний терор, українська економіка скоротиться на 40-50%.
Масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України роблять більш реалістичним один із найважчих для країни сценаріїв. Перебої з енергопостачанням суттєво впливають на економіку, а отже оприлюднені раніше макроекономічні прогнози на 2023 доведеться переглянути. На жаль, швидкого відновлення економіки, скоріше за все, чекати не варто. Такого висновку дійшли учасники дискусії “Як удари по енергетиці вплинуть на курс, ВВП та інфляцію у 2023 році”, організованої Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Представниця наглядової ради ЦЕС, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан презентувала зроблений інвесткомпанією макроекономічний прогноз на наступний рік. Поміж головних висновків такі:
- досягнути очікуваного відновлення зростання економіки 2023-го не вдасться, падіння ВВП становитиме 5%;
- особливо складним для вітчизняної економіки буде перший квартал наступного року - через ризики продовження ударів по критичній інфраструктурі;
- ситуація на міжбанківському валютному ринку, ймовірно, погіршиться, щомісячний дефіцит валюти може зрости до $4 мільярдів;
- інфляція вже досягла піку і у 2023-ому поступово знижуватиметься — до 18% на кінець року.
Білан наголосила, що в Dragon Capital зробили свій прогноз, виходячи із очікувань, що гаряча фаза війни закінчиться у третьому кварталі наступного року. І лише тоді може початися “первісне” повоєнне відновлення економіки. “Ми не закладали великих вливань у відбудову, розраховуючи тільки на природне відновлення через відкриття портів, повернення територій і часткове повернення вимушених переселенців із-за кордону”, - пояснила експертка.
Оцінки Мінекономіки та НБУ: сценарій мінімального економічного зростання
Натомість в Міністерстві економіки та Національному банку, чиї представники взяли участь в обговоренні експертного прогнозу, вірять: якщо вдасться мінімізувати наслідки ймовірних нових ударів рф по критичній інфраструктурі, наступного року країна зможе відновити бодай мінімальне економічне зростання. Щоправда, передумови цього — припинення активної фази війни щонайпізніше у третьому кварталі 2023-го (як і розраховують в Dragon Capital), а також одержання бюджетом $20 мільярдів прямої макрофінансової підтримки.
В Міністерстві економіки переконані, що одразу по завершенні війни більшість українців повернуться з-за кордону. А отже, зросте внутрішній попит, зокрема на агропродукцію. Розблокування ж усіх наших морських портів поверне до звичних обсягів український експорт та імпорт, в тому числі, й для потреб повоєнного відновлення.
Таким чином, за словами першого заступника Міністра економіки України Дениса Кудіна, ВВП країни наступного року може зрости на 3,2%. Саме з урахування такого макропрогнозу, нагадаємо, формувався Державний бюджет України-2023.
“Найбільші ризики пов’язані з енергетичною інфраструктурою. Але в цілому економіка України продемонструвала дива адаптації. Адже в лютому-березні мало хто сподівався, що ми закінчимо рік із нинішніми показниками. Тоді всі прогнози були значно песимістичнішими”, - наголосив Кудін.
Енергосистему країни вдається відновлювати доволі швидкими темпами, в тому числі, й завдяки підтримці міжнародних партнерів України. Підприємства добре адаптуються до нових умов господарювання. Йдеться, зокрема, і про придбання та встановлення альтернативних джерел енергопостачання, і про зміни графіків роботи з урахуванням планових вимкнень електрики та рівня навантаження на енергосистему. Однак цілеспрямоване нищення ворогом енергетичних об’єктів, звісно ж, не минуло безслідно. Тож цьогорічні очікування довелося дещо погіршити. Падіння економіки буде більшим, ніж прогнозували на початку осені. “До атак на енергетичну інфраструктуру в жовтні ми прогнозували, що падіння ВВП за підсумками 2022 року складе близько 32%. Але після масованих ударів з боку рф прогноз падіння погіршили до 33,2-33,5%”, - уточнив Денис Кудін.
В Національному банку зроблених раніше прогнозів поки що не переглядали (принаймні, публічно про такі підрахунки не оголошували). Хоча заступник голови правління регулятора Сергій Ніколайчук визнав: в НБУ розуміють, 4% зростання економіки наступного року, яке прогнозували у жовтні, - сценарій уже, на жаль, малоймовірний. Навряд чи можна чекати на його втілення в умовах, коли найближчими місяцями дефіцит електроенергії, за оцінками НБУ, становитиме 20-25%, а з другого кварталу, коли потреби в електроенергії знизяться, - щонайменше 5-10%.
“Особливо масована атака 23 листопада змусила нас розробляти додаткові сценарії, які базувалися на тому, що буде з дефіцитом електроенергії взимку-навесні і як це позначиться на макроекономічних показниках. В результаті очікуємо, що цього року ВВП країни загалом знизиться на 33%. Щодо наступного року, вважаю, що зростання все-таки буде, хоча й незначним. Фінальні цифри прогнозів ми оприлюднимо в січні з урахуванням інших факторів”, - повідомив Ніколайчук.
А ось оцінити, як наслідки російських ударів по енергоінфраструктурі на короткому кроці вплинуть на наповнення державного бюджету наразі неможливо, - вважає генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства фінансів України Олексій Жак. “По-перше, на бюджетні доходи впливає безліч різних факторів. По-друге, терміни сплати податку на прибуток за 4 квартал, коли проблеми з електрикою, вочевидь, найсуттєвіше позначаться на роботі підприємств, спливають лише у квітні. Та й тоді ми тільки побачимо загальну суму сплаченого податку, але не зможемо чітко визначити, що саме вплинуло на його розмір — чи вимкнення електроенергії, чи логістичні проблеми, чи якісь інші аномалії. Тобто, оцінити ступінь такого впливу можна буде лише на мікрорівні, аналізуючи ситуацію на кожному підприємстві”, - пояснив Жак.
При цьому Мінфін, за його словами, не буде переглядати параметри нещодавно ухваленого бюджету-2023, через виклики, пов’язані з руйнуванням ворогом нашої інфраструктури.
Вплив російського енерготерору на споживчі ціни й інфляцію
Учасники дискусії в ЦЕС визнають: обстріли росією енергетичної інфраструктури України негативно позначаться і на інфляційних показниках. Зокрема, через те, що підприємства перекладатимуть зростання своїх витрат на споживачів. Втім, Денис Кудін вважає, що такий вплив буде короткостроковим. І вже з весни визначальними для інфляційних процесів будуть інші чинники. Наприклад, даватиметься взнаки зворотній бік енергетичних санкцій проти держави-агресора. Адже запровадження “цінової стелі” на російську нафту та майбутнє обмеження цін на нафтопродукти з рф можуть спровокувати дефіцит дизпалива та різке підвищення його вартості в Україні.
Та хоча в листопаді інфляція знову пришвидшилася, за підсумками року вона, як і прогнозувалось раніше, навряд чи вийде за межі 30%. "Наш жовтневий прогноз інфляції на кінець року становить 28%. За різними сценаріями, атаки на енергетику можуть додати 1-2 відсоткові пункти. Ми не бачимо тут катастрофи. Водночас тут важлива реакція бізнесу та влади. Наприклад, створення мереж опорних магазинів, щоб не створювати хаотичного попиту на продовольчі товари", - наголосив під час дискусії Сергій Ніколайчук. При цьому він назвав найбільш залежні від стабільного енергопостачання й чутливі до вартості електрики групи споживчих товарів, яких може не вистачати на ринку. А дефіцит, як відомо, - один із головних каталізаторів цінового зростання, що в підсумку впливає на загальний рівень інфляції. “Деякі підприємства взагалі не зможуть працювати в таких умовах, що лише посилюватиме дефіцит їхньої продукції. В зоні ризику товари, які потребують термічної обробки — молочні і м’ясопродукти, хліб, олія, солодощі тощо, - чи певного обігріву та освітлення — тепличні овочі, яйця, - або складних технологічних процесів. Також зрозуміло, що підвищення вартості електроенергії позначиться і на сфері послуг. Ми очікуємо, що такий тиск на інфляцію даватиметься взнаки вже наступного року, у 1-2 кварталі, а потім послаблюватиметься з відновленням генерації електроенергії та, відповідно, виробництва товарів і послуг”, - сказав Ніколайчук.
Водночас одним із важливих чинників, які наступного року стримуватимуть інфляцію, він назвав звільнення від ворога південних територій України. Бо саме відсутність пропозиції продукції — передовсім, плодоовочевої - із цих районів, які навесні, влітку та на початку осені перебували в окупації, неабияк вплинула на інфляцію-2022. Як нагадав заступник голови НБУ, частка продовольства в загальному показнику цьогорічної інфляції перевищила 50%, тоді як інфляція в сусідніх країнах залежать від зміни цін на харчі лише на 25-30%.
Цікаво, що на відміну від загального прогнозу економічного зростання-2023, інфляційні очікування експертів та інвесторів куди позитивніші, ніж розрахунки представників уряду та регулятора. За прогнозами Dragon Capital, темпи інфляції наступного року мають помітно знизитися - до 18%. “Причини — вичерпання дії факторів, які впливали на її зростання цьогоріч. Це і логістичні проблеми, і девальвація гривні, і подорожчання пального. Хоча, звичайно ж, останні події також негативно впливають на інфляційні показники, оскільки підприємства мають витрачати додаткові кошти на придбання генераторів і палива для них. Та, незважаючи на це, тренд на уповільнення інфляції наступного року збережеться”, - переконана Олена Білан.
Вона також звернула увагу на те, що, попри війну, інфляція в Україні не така висока, як у деяких сусідів. “Нам дуже допомагає те, що було заморожено тарифи на комунальні послуги. Адже в багатьох країнах це - один з основних драйверів інфляції. У нас ситуація інша. Завдяки тому, що вдалося зберегти фінансову стабільність на початку війни і утримувати її зараз, на фоні всього іншого, наступного року ми матимемо достатньо непогану інфляційну динаміку”, - підсумувала доповідачка.
Валютний ринок: ситуація стабільна, та повертатись до плаваючого курсу зарано
Також Олена Білан звернула увагу на тенденцію до зростання резервів Національного банку, що сприятиме відносній стабільності валютного ринку. “Якщо пам’ятаєте, після початку війни був “провал”, і в червні-липні обсяг валютних резервів скоротився до $20 мільярдів порівняно з $28 мільярдами на початок війни. Зараз ми повернулися на довоєнний рівень. Це - ще один показник, який свідчить про стабілізацію у нашому зовнішньому секторі. При цьому на міжбанківському ринку все ще зберігається дефіцит валюти, але він зменшується, скоротившись із $4 мільярдів у червні до $1,6 мільярда у листопаді. Причин дві: невелике зменшення зовнішньоторговельного дефіциту за рахунок пожвавлення експорту зерна та іншої сільськогосподарської продукції, а також скорочення непродуктивного відтоку капіталу з приватного сектору”, - сказала Олена Білан. Втім, ситуація, за її оцінками, все ще неоднозначна: через продовження російських ракетних атак можлива нова хвиля тимчасової міграції українців за кордон. Тож із країни виводитиметься більше грошей. А необхідність закупівлі у першому кварталі додаткових обсягів дорогого імпортного газу — у тому числі, й для компенсації втрат електроенергії, - призведе до погіршення балансу зовнішньої торгівлі. Таким чином, за прогнозами експертки, дефіцит валюти на міжбанку може знову зрости до $4 мільярдів на місяць. Хоча, на відміну від перших місяців війни, цього разу нестачу вдасться компенсувати за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Тому Білан не передбачає суттєвої зміни валютного курсу.
В Мінфіні та в Мінекономіки тим часом розраховують, що 2023 року курс гривні відкоригують, “підтягнувши” офіційний показник до ринкового. “Щодо курсу долара, то ми не прогнозуємо змін до кінця цього року, а на наступний заклали в прогноз певну девальвацію національної валюти. Але тут все залежатиме від обсягів фінансової допомоги країн-партнерів та від монетарної політики НБУ. Згідно з прогнозом, на якому верстався бюджет-2023, середньорічний курс долара становитиме 42,2 гривні”, - нагадав Денис Кудін.
А ось Сергій Ніколайчук сумнівається в доцільності коригування реального обмінного курсу шляхом номінальної девальвації. Він пояснив, що насправді існування різниці між ринковим та офіційним валютними курсами цьогоріч не було головною проблемою українських виробників, чию конкурентоспроможність начебто має захистити підвищення курсу НБУ до ринкових показників. Водночас, спробувавши у такий спосіб підтримати одних, ризикуємо додати проблем решті, штучно розкручуючи девальваційно-інфляційну спіраль. “Ми бачимо, що курсова стійкість, якої досягли за рахунок використання монетарних засобів, засобів валютного регулювання, “переприв’язки” обмінного курсу, приносить результат. Курсова стійкість зараз набагато сильніша, ніж була влітку. І, власне, необхідність корекції курсу на кшталт тієї, що була в липні, я оцінюю як дуже низьку. При цьому, на думку НБУ, ми все ще не готові до повернення до плаваючого обмінного курсу. Але, думаю, такі передумови можуть з’явитися в недалекій перспективі. Активно стежимо за ситуацією”, - підсумував Ніколайчук.
Відповідаючи ж на запитання - коли українська економіка повернеться до рівня 2021 року?, - учасники обговорення були обережні в прогнозах. За словами Олени Білан, багато в чому це залежатиме від термінів завершення бойових дій, їх інтенсивності в останні місяці, обсягів міжнародної допомоги і того, чи вдасться Україні швидко домогтися виплати росією репарацій. Денис Кудін вважає, що амбітним і при цьому реальним до виконання завданням, яке ми можемо перед собою поставити, має бути план відновлення економіки до довоєнного рівня упродовж трьох років після завершення війни. “Але це дуже складне завдання. Тут два головні фактори: капітал і праця. Перше — обсяги прямих капітальних інвестицій, які будуть освоєні українськими компаніями, і друге — активна міграційна політика. Бо від того, як швидко ми відновимо внутрішній попит та як швидко повернемо продуктивну робочу силу в економіку, й залежатиме результат, який отримаємо. І третя важлива складова — повне відкриття ринків, оскільки заміщувати внутрішнє споживання можна тільки експортом”, - наголосив Кудін.
Владислав Обух, Київ
