За 9 місяців активного російського вторгнення українським захисникам державний концерн «Укроборонпром» передав у 7 разів більше озброєння, ніж за весь минулий рік. Виїзні ремонтні бригади ДК відновлюють 90-95% військової техніки безпосередньо на лінії зіткнення або у «сірій» зоні.
Про те, як функціонує Укроборонпром в умовах повномасштабної російської агресії, чому розвиток вітчизняного ОПК на сьогодні є вкрай важливим та на якому етапі наразі перебуває безпосереднього процес корпоратизації державного концерн,у в інтерв’ю Укрінформу розповіли директор департаменту з правових питань ДК Даніїл Федорчук та директор департаменту з трансформації Станіслав Людкевич.
- Понад 10 місяців триває повномасштабне вторгнення російської федерації на українську територію. Як воєнні дії вплинули на роботу ДК?
Даніїл Федорчук (далі - ДФ): Підприємства ДК «Укроборонпром» в умовах воєнного стану продовжують безперервно забезпечувати Збройні сили України озброєнням та військовою технікою (ОВТ), часто під обстрілами або на майданчиках, позбавлених будь-яких комфортних умов роботи. Підприємства працюють цілодобово, у тому числі на дублюючих потужностях, та у складі виїзних ремонтних бригад. У цих надважких умовах їм вдається освоювати випуск нової продукції та істотно оновлювати вже наявну продуктову лінійку.
Станіслав Людкевич (далі - СЛ): За час повномасштабної війни Укроборонпром передав Збройним силам України в рази більше озброєння, ніж за весь 2021 рік. В різних категоріях номенклатури в середньому – у 7 разів більше, ніж торік. Концерн налагодив виробництво боєприпасів калібру 122 мм та 152 мм, а також мін калібру 120 мм. Засоби ураження пройшли успішні випробування. Боєприпаси, вироблені ДК, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються. Наразі концерн продовжує завозити боєприпаси з-за кордону.
- Минулого року було затверджено Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу. Передбачалось, що стратегія реалізовуватиметься в три етапи, перший – мав завершитись цього року. Як російська агресія вплинула на її реалізацію, та як змістила акценти?
ДФ: Дійсно, у 2021-2022 роках мало бути реалізовано перший етап Стратегії розвитку ОПК, який передбачав цілу низку заходів. Йдеться про розробку та прийняття правових актів для розвитку ОПК, заходи з перетворення підприємств ОПК державної форми власності у господарські товариства, формування організаційно та функціонально збалансованої структури управління підприємствами оборонної галузі промисловості. Також це формування вертикально-інтегрованих науково-виробничих об’єднань за галузевим принципом для створення замкнених циклів виробництва продукції військового, цивільного призначення та подвійного використання, припинення діяльності державного концерну «Укроборонпром» шляхом перетворення його та підприємств-учасників у вертикально-інтегровану структуру тощо. Перетворений Концерн насамкінець підпорядковуватиметься єдиному акціонеру – Кабінету Міністрів України, – тобто перебуватиме 100% у державній власності.
СЛ.: До лютого 2022 року було реалізовано найважливіші заходи: ухвалено Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (набрав чинності 6 жовтня 2021 року -ред), який заклав правові механізми реформування підприємств галузі.
На жаль, початок повномасштабної агресії рф вплинув на темпи реалізації цих планів, але не змусив від них відмовитися. На сьогодні вже реорганізовано декілька десятків оборонних підприємств, реорганізація самого концерну також триває. Водночас сьогодні фактично відкладено на майбутнє розроблення довгострокових планів науково-технічного, інноваційного та інвестиційного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності підприємств ОПК, адже зараз основною задачею є максимальна концентрація зусиль підприємств для забезпечення Збройних сил України необхідними озброєнням та військовою технікою в умовах війни.
- Укроборонпром спільно з експертним середовищем розробив законопроєкт про максимальну локалізацію виробництва озброєння та військової техніки на території України. В чому його особливість?
СЛ.: По суті це кілька законопроєктів, які містять як нові норми, так і значну кількість змін до вже існуючих норм законодавства. Але для зручності можна називати цей пакет «законопроєкт» (його повна назва – «Про оборонно-промисловий комплекс України як пріоритетну галузь промисловості» -ред). Загалом він передбачає пріоритетність оборонних закупівель у національних виробників ОВТ за наявності відповідної пропозиції (фактично – протекціонізм у сфері ОПК), надання їм низки податкових і митних пільг, підвищення престижності роботи на підприємствах ОПК, запровадження соціальних гарантій та пільг працівникам підприємств ОПК, заохочення розвитку освіти у галузях, пов’язаних з оборонною промисловістю тощо.
Його дія поширюватиметься як на підприємства Укроборонпрому, так і на приватних виробників озброєння та військової техніки. Наша мета: підвищення обороноздатності держави, створення умов для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони необхідним ОВТ шляхом забезпечення ефективного функціонування підприємств ОПК незалежно від форми власності.
Передбачається, що дія окремих положень законопроєкту обмежуватиметься періодом воєнного стану. Інші норми будуть застосовуватися протягом обмеженого строку. Наприклад, на 10 років запроваджується пільга з оподаткування прибутку підприємств ОПК за умови використання ними коштів на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, розвиток чи модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних розробок тощо. Решта норм розраховані на постійне застосування. Наприклад, в Україні буде створено реєстр підприємств ОПК, який дозволить державним замовникам отримувати максимально повну інформацію про наявні на українському ринку пропозиції товарів та послуг оборонного призначення.
- На якому етапі перебуває робота над документом? Коли парламент може його розглянути?
СЛ.: Зараз законопроєкт проходить остаточні обговорення й узгодження перед його реєстрацією у Верховній Раді. Строки прийняття законопроєкту поки спрогнозувати важко, хоча на всіх рівнях ми бачимо підтримку та розуміння критичної важливості цих законодавчих ініціатив.
- Які у Вас очікування від прийняття законопроєкту? Як він вплине на розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу?
СЛ.: Документ у довгостроковій перспективі має створити правові й економічні стимули для локалізації виробництва на території України, зокрема для створення тут виробничих потужностей нашими зарубіжними партнерами. Як наслідок, має знизитися залежність наших Сил безпеки та оборони від іноземних поставок (і всіх пов’язаних з цим політичних ризиків, коли поставки може бути припинено чи істотно обмежено з черговою зміною уряду і політичного курсу), коли Сили безпеки і оборони України гарантовано отримуватимуть необхідне їм сучасне та високотехнологічне озброєння та військову техніку вітчизняного виробництва.
Через створення нових робочих місць не лише на оборонних підприємствах, але і в суміжних галузях (коли 1 робоче місце в ОПК створюватиме 8-9 робочих місць у пов’язаних сферах – так званий ефект мультиплікатора), оборонно-промисловий комплекс має стати драйвером розвитку всієї національної економіки.
- Чи розглядає Укроборонпром можливість локалізації підприємств, які виготовляють озброєння, за кордоном, наприклад, у сусідніх країнах? Україна у цьому випадку буде впевнена в тому, що ворожі ракети не зможуть порушити виробництво, а партнери отримають додаткові надходження з іншого.
ДФ: Можливості дублювання виробничих потужностей українських підприємств за кордоном безумовно розглядаються та активно вивчаються, але більш конкретні відомості зараз не можемо розкрити зі зрозумілих причин.
- Концерн та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) при Міністерстві оборони Чеської Республіки підписали угоду про створення спільного оборонного кластеру. Розкажіть детальніше про напрямки співпраці.
ДФ: Цією угодою Україна зафіксувала наміри розвивати всебічне партнерство українських та чеських оборонних підприємств зі спільного виробництва військової техніки, боєприпасів різних калібрів, створення сервісних хабів з обслуговування та ремонту ОВТ, а також співпрацю у сфері високих технологій. Взаємодія охоплюватиме створення спільних науково-дослідних центрів, а також нових виробничих потужностей як у Чехії, так і в Україні. Підписання угоди з AMOS закладає фундамент для подальших договорів між підприємствами оборонного комплексу на реалізацію спільних коопераційних планів.
- Тобто, планується створення нових оборонних кластерів?
ДФ: Наразі це дуже важливий напрямок діяльності Укроборонпрому. Вже очевидно, що без співпраці з зарубіжними партнерами виведення української оборонної промисловості на якісно новий рівень є нездійсненним завданням. Тому таку взаємодію передбачено майже за всіма напрямками діяльності підприємств Концерну.
- Ворог щодня продовжує обстрілювати українську інфраструктуру, в тому числі підприємства, які є стратегічно важливими для ЗСУ. В яку суму оцінюються збитки, завдані українському ОПК?
ДФ: Від самого початку повномасштабного російського вторгнення підприємства концерну є одними з головних цілей ворога. На жаль, ми маємо загиблих та поранених серед працівників, зруйновані будівлі та споруди, втрачене майно. Процес підрахунку втрат і збитків триває, не можемо зараз озвучити конкретну цифру. Водночас, державна методика оцінки таких збитків досі перебуває у стадії розробки уповноваженими органами. Разом із тим, концерн проводить роботу із залученням правоохоронних органів для фіксації завданої шкоди для формування належної доказової бази, зокрема для майбутнього відшкодування за рахунок держави-агресора.
- З самого початку в межах процесу корпоратизації ДК передбачалось, що підприємства, які входять до Укроборонпрому, будуть розподілені за напрямами діяльності та згруповані у двох державних холдингових компаніях: «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України». Чи відбулись зміни в цьому напрямку?
СЛ: Цільова модель корпоратизації підприємств концерну передбачає об’єднання усіх наявних державних підприємств після їх перетворення у господарські товариства у вертикально-інтегровану структуру під єдиний корпоративний центр, на який має бути перетворено сам концерн. Перетворення підприємств, які розташовані на тимчасово-окупованих територіях або зазнали істотних ушкоджень, зараз призупинено, до їх звільнення та/або визначення масштабу втрат та їхнього впливу на виробничі можливості.
Наприкінці 2021 року наглядова рада концерну затвердила склад п’яти галузевих науково-виробничих об’єднань: авіаремонт, бронетехніка, високоточне озброєння та боєприпаси, радарні системи, морські системи. Водночас дві групи підприємств за напрямами зовнішньоекономічна діяльність та авіабудування перебуватимуть під прямим підпорядкуванням корпоративного центру.
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку погодила проєкт постанови уряду про створення акціонерного товариства «Українська Оборонна Промисловість», компанії, яка нібито стане правонаступником держконцерну. Про що йде мова?
СЛ: Перетворення концерну на акціонерне товариство, як це передбачено Законом «Про особливості реформування підприємств ОПК державної форми власності», та затвердження його статуту належить до повноважень Кабінету Міністрів України. Проєкт відповідної постанови Кабміну відповідно до регламенту Уряду вже пройшов погодження заінтересованих центральних органів виконавчої влади і опрацьовується Секретаріатом Кабінету Міністрів, після чого буде винесений на засідання Уряду.
«Оборонні системи України» було попередньою робочою назвою майбутнього корпоративного центру, від якої з різних причин відмовилися. Станом на зараз назвою правонаступника концерну, яка відображена у проєктах документів Кабміну, є акціонерне товариство «Українська Оборонна Промисловість».
- Реформа ОПК передбачає запровадження принципів корпоративного управління ОЕСР. Чи вбачаєте Ви ефективність у функціонуванні Наглядових рад як провідника комплаєнс-політики?
СЛ: Стандарти ОЕСР вироблені багаторічною практикою західних країн. Вони ґрунтуються на ідеї загального підвищення ринковості та конкурентоздатності підприємств державного сектору економіки. Це досягається завдяки усуненню «ручного» і, можливо, політично вмотивованого управління з боку власника (держави) з передачею частини управлінських функцій наглядовим радам з незалежними членами.
Водночас, розуміючи специфіку ОПК, особливо під час воєнного стану, контроль держави за перетвореними господарськими товариствами не зменшиться і, звичайно, жодним чином не йдеться про якусь приховану приватизацію. В проєкті статуту правонаступника концерну визначено, що у склад наглядової ради увійдуть шість членів, половина з яких має відповідати критеріям незалежності, а інші – представники держави. Впевнені, що за результатами конкурсних процедур Уряд призначить на посади членів наглядової ради висококласних та ефективних фахівців, що позитивно вплине на якість управління підприємствами оборонно-промислового комплексу державної форми власності.
- Як процес корпоратизації Укроборонпрому вплине на залучення іноземних інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс?
ДФ: Ми очікуємо завершення всіх процесів і формування трирівневої корпоративної структури у 2023 році. Впевнені, що така модель буде ефективною та дасть змогу оперативно та якісно ухвалювати рішення, адже реалії вимагатимуть від оборонно-промислового комплексу максимальної самовіддачі. Також прозора система управління неодмінно підвищить привабливість для інвесторів і надасть змогу залучити додатковий капітал.
- Яке бачення має ДК щодо подальшого розвитку українського ОПК?
ДФ: Український оборонно-промисловий комплекс (не лише державний, але і приватний) має якнайшвидше стати сучасним і високотехнологічним, із міцними коопераційними зв’язками з нашими партнерами, але максимально незалежним від імпорту і пов’язаних з цим політичних ризиків. Зрештою, розвиток ОПК для України – це не просто про підтримку важливої галузі промисловості, це передусім – питання виживання.
Марчук Валентин, Київ