Україна без світла: шукаємо альтернативу і вчимося заощаджувати
Для відновлення зруйнованої ворогом енергоінфраструктури знадобиться не один місяць, для її модернізації — роки. І це за умови, що не буде нових руйнувань. Проблема ж не лише у складності робіт та у великій кількості пошкоджених об’єктів (приміром, в Києві рашисти знищили 60% трансформаторів), а й у придбанні необхідного обладнання, яке у світі є ледь не штучним товаром і виготовляється доволі довго. Тому і влада, й енергетики, і ЗМІ та блогери попереджають українців: щонайменше до весни муситимемо жити “за графіками” увімкнень та вимкнень стаціонарного електропостачання. При цьому маємо заощаджувати “життєдайні” кіловати і по-можливості дбати про альтернативне забезпечення енергією. Для того, аби на рівні держави, громад, бізнесу та окремих домогосподарств мати якомога більше таких альтернативних джерел і відносно безболісно скоротити обсяги споживання, держава за підтримки міжнародних партнерів започаткувала низку заходів і програм. Згадаймо про основні.
Рівень держави: електрика з газу та імпорт з Європи
Аби компенсувати втрати генерації через руйнування енергетичної інфраструктури, Україні додатково потрібні 2 мільярди кубометрів газу, а також електроенергія розрахунковою вартістю 800 мільйонів євро. Про це поінформував європейських партнерів Президент Володимир Зеленський.
Що стосується електроенергії, то фізично Україна може імпортувати електроенергію із Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Пропускна спроможність ліній електропередачі для міжнародних перетоків енергії — понад 600 МВт. Але дозволена комерційна пропускна спроможність набагато менша. Тож нині Україна веде переговори з партнерами про її збільшення із нинішніх 400 МВт для експорту і 500 МВт для імпорту до принаймні 1000-1500 МВт. Для цього потрібні не лише політичні та бізнесові рішення, а й технічне переоснащення, зокрема завершення відновлення високовольтної лінії Жешув-ХАЕС. Робити це за нинішніх умов дуже складно.
Також електроенергія у Європі принаймні вдвічі дорожча, ніж та, яку купує на вітчизняному ринку український бізнес, і коштує в десятки разів більше, ніж платять за ресурс побутові споживачі. За підрахунками директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, кіловат електроенергії, отриманої з Європи чи з кораблів-електростанцій коштуватиме до 40 гривень. Хто компенсуватиме різницю? Навряд чи знайдеться багато бізнес-структур, які зможуть платити по-європейськи. Відшкодовувати бюджетним коштом — вочевидь, також не варіант.
Тому більш реалістичним є використання газотурбінної та газопоршневої малої генерації – принаймні, для підтримки критичної інфраструктури при вимкненні стаціонарної електроенергії. І найближчим часом в Україні, зокрема у Києві чекають на таке обладнання. За словами Харченка, для того, аби врятувати критичну інфраструктуру столиці, потрібно 4-6 таких установок. Для підтримки побутових споживачів — від 8 до 10.
Бізнес- і побутовий сегменти: побільше генераторів, хороших і різних
Бензинові, дизельні, газові та комбіновані, однофазні і трифазні, з ручним, електричним чи автоматичним запуском, звичайні та інверторні, різної потужності — 3,5,10, сотні чи й навіть кілька тисяч кіловатів... Ми вже вивчили характеристики генераторів, однієї із найпоширеніших альтернатив стаціонарному електропостачанню, майже як “Отче Наш”. Ці пристрої на вулицях і в підсобних приміщеннях закладів торгівлі, аптек, підприємств сфери послуг стали для нас уже звичним явищем. Побачити - а передовсім почути - їх можна дедалі частіше. Щодня надходить інформація про отримання сотень одиниць такого устаткування від міжнародних партнерів, їх активно завозить бізнес для власних потреб і для продажу. Однак, за оцінками Мінекономіки, наразі генераторами обладнані лише 20% критично важливих торгових точок та близько 15% банківських відділень. Медустанови та ключові інфраструктурні об’єкти — окрема тема. Свої генератори вони мали й раніше, тепер же забезпечення їх додатковим, потужнішим та ефективнішим обладнанням — одне з головних завдань держави та влади на місцях. Як і оснащення генераторами пунктів незламності.
Бізнес же, який навіть за таких екстремальних умов хоче працювати, має подбати про встановлення генераторів самостійно. Також самі для себе вирішують, чи купувати такий девайс, власники житлових будинків і квартир (хоча використовувати їх усередині багатоповерхівок, які не мають окремих теплопунктів, а тим паче — в квартирах - категорично заборонено). Влада лише вживає заходів для того, щоб зробити генератори дешевшими для споживача. Адже через спровоковане ворожими ракетними атаками на нашу енергоінфраструктуру підвищення вартості генераторів, зарядних станцій, джерел безперебійного живлення і акумуляторів й без того недешеві прилади для більшості українців стали недосяжною мрією. Та і їх експлуатація, не забуваймо, добряче б’є по кишені. Бізнесу кіловат виробленої у такий спосіб електроенергії обходиться у 3-5 разів дорожче, ніж звичайної. Різниця для побутових споживачів - у 15-20 разів.
Ще на початку листопада Уряд затвердив постанову, згідно з якою від сплати ПДВ та в’їзного мита звільнили важливі для проходження опалювального сезону товари. Поміж них - газогенератори, електричні двигуни, електрогенератори, установки та обертові електричні перетворювачі, трансформатори, електричні акумулятори, електричні водонагрівачі, обігрівачі. Також тимчасово скасовано обов’язкові декларації про відповідність та маркування знаком відповідності технічним регламентам для ввезення генераторів, акумуляторів та іншого устаткування. Це потрібно для підтвердження звільнення від сплати митних платежів. Щоправда, у перші дні дії цього рішення українці скаржилися, що подекуди їм відмовляли в безмитному ввезенні генераторів і зарядних станцій, пояснюючи це тим, що відповідна ухвала, мовляв, не стосується фізичних осіб. Тому на одному з наступних засідань Кабміну довелося додатково ухвалювати протокольне рішення про забезпечення безперешкодного митного оформлення товарів енергозабезпечення для громадян.
А минулого тижня рішення закріпили законодавчо, аби уже, як-то кажуть, комар носа не підточив. Парламент ухвалив законопроєкти, якими передбачене звільнення від мита й податку на додану вартість при ввезенні в Україну терміналів Starlink, генераторів та іншого енергетичного обладнання (проєкти №8196 та 8197).
Згідно із документами, які ще має підписати Президент, до 1 травня 2023 року від мит та ПДВ звільнять ввезення генераторів, трансформаторів, іншого подібного обладнання, а також Starlink. Дія пільг поширюватиметься і на поштові та експрес-відправлення. Також бізнес зможе зберігати до 2 тисяч літрів пального для генераторного обладнання без оформлення ліцензії. Про більші обсяги треба буде інформувати податківців. Також від сплати ПДВ і ввізного мита звільнять технічну допомогу - обладнання для відновлення енергетичних об’єктів - від Енергетичного співтовариства.
Окремо передбачено низку стимулів для виробників електрогенераторних установок в Україні. Для цього від ПДВ звільнять товари, які вони ввозять: двигуни та генератори, статичні перетворювачі електричні, котушки індуктивності та дроселі тощо.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, бізнес вже імпортував 0,5 млн малопотужних генераторів. Але для проходження зими нам потрібно ще близько 17 тисяч великих та промислових генераторних установок.
Здешевлення генераторів: кредитні, муніципальні та відомчі програми
Як наголосив під час дискусії “Як удари по енергетиці вплинуть на курс, ВВП та інфляцію у 2023 році”, організованої Центром економічної стратегії, перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін, низку програм для кредитування придбання генераторів для промислових споживачів, ОСББ і домогосподарств започаткував державний Ощадбанк.
“Зараз друга за обсягами, після пального, стаття імпорту - генератори. Лише за 2 останні тижні завезли обладнання на 60 мільйонів доларів. Обсяг же генераторів, які в дорозі з очікуваним постачанням у другій половині грудня - березні просто зашкалює. У мене таке враження, що вся країна фактично готується перетворитися на пункти незламності в кожній компанії, в кожному будинку, в кожному домогосподарстві”, - наголосив посадовець.
Він сподівається, що кількість банківських продуктів для фінансування купівлі енергетичного обладнання зростатиме. Також очікується, що спеціальні гранти надаватимуть міжнародні партнери.
“Тут головне — швидкість. Бо нам ці прилади потрібні уже сьогодні”, - підсумував Кудін.
Тим часом Міністерство аграрної політики та продовольства спільно зі Світовим банком готує програму з відшкодування вартості встановлення генераторів або твердопаливних котлів на елеваторах. Про це розповів міністр агрополітики Микола Сольський під час презентації дослідження "Аналіз впливу війни на агросектор України". За його словами, взяти участь у програмі можна буде через Державний аграрний реєстр. Стартує програма після 1 січня.
А Укрпошта цими днями повідомила, що домовляється з національними поштовими операторами держав-партнерів про прийом у їхніх відділеннях генераторів і зарядних станцій для безмитної доставки в Україну. Першими погодилися латвійські поштарі. Тарифи на доставку таких товарів встановлюватиме пошта-відправник. В Укрпошті зазначають, що у грудні товари критичного імпорту можна відправити із понад 600 відділень пошти Латвії. Доставка коштує від 25 євро. Розмитнення таких відправлень в Україні відбуватиметься без оформлення вантажно-митної декларації. Надіслати у такий спосіб можна зарядні пристрої, павербанки, акумулятори з літій-іонними складовими, портативні зарядні станції, генератори, водні фільтри, Starlink. Щоб переслати такий товар в Україну із нульовим розмитненням потрібно оплатити товар в інтернет-магазині й замовити доставку на адресу знайомого в Латвії, який потім через відділення Latvijas Pasts надішле відправлення в Україну. Термін доставки - 10-14 днів.
В деяких містах започаткували власні програми із пільгового забезпечення генераторами житлового фонду. Приміром, у Києві повертають до 75% вартості генераторів (але не більше 80 тисяч гривень), придбаних для потреб ОСББ, житлово-будівельних кооперативів та інших будинків, обладнаних індивідуальними теплопунктами. Загалом програму профінансують на 280 мільйонів гривень, чверть — цього року, решту — наступного. В Київраді розраховують, що у такий спосіб частково компенсують вартість приблизно 3,5 тисяч генераторних установок.
Щоб отримати часткову компенсацію, потрібно заповнити заяву та подати до районної адміністрації пакет документів. Подібна програма діє у Львові. Щоправда, її обсяги “скромніші”, ніж у столиці. Міська влада повертає половину вартості генераторів, але не більше 30 тисяч гривень. Зате нею можуть скористатися й представники малого та середнього бізнесу, для забезпечення своєї діяльності.
А в Івано-Франківську ОСББ чи керуючі компанії узагалі можуть отримати генератори безплатно. Але лише за умови належного облаштування укриттів у підвалах будинку.
Зворотний бік “генератороманії”: багато пального, шум і шкода довкіллю
А тепер — про кілька ложок дьогтю, про які ви, певно, й самі знаєте. Генератор не назвеш надто екологічним приладом. Він добряче отруює повітря. А якщо встановлений у закритому і непристосованому для цього приміщенні, то ще й дуже небезпечний — через загрозу виникнення пожежі або отруєння людей чадним газом. Приклади, на жаль, останніми тижнями вже були. Також більшість моделей, за винятком хіба що газових — доволі гучні. І, як уже зазначалося, дуже витратні, потребуючи багато дизпалива та бензину.
“Через попит на генератори вартість пального зросла на 8%. Генератори створюють зайві шуми, їхнє розміщення потребує певного місця, йде сильне навантаження на сектор паливно-мастильних матеріалів, на екологію. Треба шукати якісь інші альтернативи для будинків та більш стратегічні рішення, убезпечуючи нашу енергосистему”, - наголошує президент Гуманітарного центру, голова Асоціації франчайзингу України Андрій Кривонос.
Він також звернув увагу на те, що, витрачаючись на генератори, українці стимулюють іноземних виробників, адже у нас повного циклу виготовлення такого обладнання немає. “Виробництвом генераторів займаються у США, Китаї й Туреччині. Трошки у Німеччині та Франції. Є комплектуючі в одній країні, які потім перевозять в іншу і вже там складають генератори. Нині є розробки, які дозволяють спростити виробництво українських генераторів. Але однак треба зібрати увесь набір комплектуючих. Кілька виробників в Україні є. Це 10-12 компаній. Але такий критичний попит вони все одно не зможуть забезпечити. Ми ставилися колись до генераторів як до стратегічного запасу, до якого звернулися б в останній момент. Колись більше орієнтувалися на індивідуальне збирання промислових генераторів, вбудовуючи їх безпосередньо в будівлю. На мобільні генератори тоді не звертали увагу”, - пояснив Кривонос.
Також маємо враховувати, що генератори можна використовувати не на усіх об’єктах. Мова, приміром, про великі котельні. “Частина наших котелень уже обладнана генераторами, і ця робота триває, поступово закуповуємо все більше необхідного обладнання. Проте великі районні котельні мають надзвичайно потужні насосні станції, повноцінну роботу яких забезпечити за допомогою генератора неможливо. Також маємо розуміти, що в роботі генераторів є інший бік — високий рівень споживання палива. У кризовій ситуації це - ще один виклик для міста: забезпечення обладнаного генераторами господарства пальним. Це і його фізична наявність у Києві, і логістика. Тому доведеться балансувати й використовувати генератори лише на найнеобхідніші напрями”, - розповів в інтерв’ю Укрінформу заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.
Європейські LED-лампочки: щоб були у кожній хаті
Одним з результатів міжнародній конференції "Солідарність з українським народом", що відбулася минулого тижня в Парижі, стали домовленості про фінансування Єврокомісією придбання майже 30 мільйонів світлодіодних ламп для України. Ще зо два десятки мільйонів ламп Україна закупить власним коштом. За розрахунками, 50 мільйонів світлодіодних ламп, які споживають у 7-8 разів менше електрики, допоможуть заощадити до 1 ГВт електрики. А це — річний обсяг виробництва атомної електростанції. Та головне, що це — більше третини нинішнього обсягу дефіциту ресурсу у нашій енергосистемі.
При цьому для українців енергоощадні лампочки будуть безплатними. Для цього вже розробили програму з безоплатного обміну ламп розжарювання на LED-лампи, яку започатковують з 1 січня. За словами першої віцепрем’єрки – міністерки економіки Юлії Свириденко, до кінця цього року планують завершити необхідні процедури з ЄС.
Згідно з умовами програми, кожен повнолітній українець зможе прийти до відділення Укрпошти або попередньо залишити заявку на порталі "Дія", та безплатно поміняти старі лампи розжарювання на нові LED-лампи. Обмеження - п'ять енергоощадних лампочок в одні руки.
За словами експерта у сфері ЖКГ Олега Попенка, лише на потреби Києва необхідно щонайменше 5 мільйонів LED-ламп.
“Ми говоримо не лише про українців, а й про місця загального користування. Вони якраз і освітлюються лампами розжарювання. В Україні десь плюс-мінус 150-160 тисяч багатоквартирних будинків. Близько 20 тисяч пошкоджено чи знищено. І в решті 130 тисячах будинків потрібно встановлювати LED-лампи. У нас приблизно 520 тисяч під'їздів. Помножимо на 5 - це буде 2 мільйони точок, де потрібно замінити лампи", – підрахував Попенко.
Хоча дехто з експертів вважає, що очікуваного ефекту може й не бути. Адже велика кількість українців (у великих містах, вочевидь, переважна більшість) вже й так користуються світлодіодними лампами. “Старі” залишилися справді хіба що у місцях загального користування.
А у фінансового аналітика Олексія Куща є запитання стосовно того, що таку величезну кількість LED-лампочок, згідно з програмою, хочуть закупити у французьких виробників. Натомість наші підприємства залишаться без роботи та без заробітків.
“Є в нас Львівський електроламповий завод “Іскра”. Львівська світлотехнічна компанія, яка має повний завершений технологічний цикл виробництва джерел світла: від наукових розробок до виготовлення компонентів та готової продукції. Треба LED лампи? Дайте на цю компанію держзамовлення. Що маємо натомість? З 50 мільйонів ламп, 30 мільйонів нам подарує ЄС. Лампи безплатно роздадуть населенню, побічно розв’язуючи проблему збуту для європейських виробників. І лампи не придбають у “Іскри”. Підприємство таке енергозбереження може і не пережити”, - пояснює свою думку експерт.
Водночас маємо розуміти, що діючи в такий спосіб, ЄС розв’язує дві проблеми: підтримує українців і власних виробників. Можливо, такий підхід і правильний - в умовах, коли звичайним європейцям доведеться пояснювати, чому їхні гроші мають іти на цю програму. Адже далеко не всі європейські обивателі розуміють, що, потерпаючи від російських атак, ми страждаємо й боремось не лише за своє, а й за їхнє майбутнє.
Тож подякуємо європейським партнерам і спробуємо заощадити ще й у такий спосіб. Причому, заощадити не лише дефіцитну електроенергію, а й власні гроші.
Владислав Обух, Київ
