Минулого тижня Кабмін  на 6 місяців скасував аукціони у системі Prozorro. Відтепер всі торги будуть проводитися без трикрокового аукціону — система визначатиме переможцем того постачальника, який одразу подав у систему найнижчу ціну. Пояснили таке рішення тим, що в умовах тривалих та непередбачуваних відключень світла дуже складно забезпечити рівний доступ підприємців до онлайн-аукціонів, де на ставку учаснику дається лише 2 хвилини. У міністерстві впевнені, що дане рішення не створить додаткових корупційних ризиків. Тож аби упередити побоювання бізнес-спільноти, Укрінформ поговорив із  заступницею міністра економіки України Надією Бігун. В інтервʼю вона також розповіла про те, як держава готується до  відновлення країни, та які механізми напрацьовує, аби кошти міжнародних донорів якомога швидше направлялися на відбудову.

 - Днями Уряд прийняв рішення тимчасово скасувати аукціони в Prozorro. Будь ласка, поясніть, чим було зумовлене таке рішення, та як надовго воно запроваджується?

– Перше за все, мушу сказати, що це не було спонтанним рішенням. Воно обговорювалось вже деякий час, однак, того резонансу, який виник у засобах масової інформації, ми відверто кажучи, не очікували. У жовтні-листопаді, коли наша енергосистема по всій країні зазнала серйозних пошкоджень через масовані обстріли з боку ворога, почались значні перебої в роботі Інтернету, як стаціонарного, так на жаль і мобільного, і ми вже мали проблеми з проведенням аукціонів. Доводилось переносити аукціони в ручному режимі тому, що надходили численні скарги від учасників, про те, що через проблеми з Інтернетом, вони не мають можливості зайти на аукціон і зробити ставку. Тому повторюсь, це рішення готувалось. Чому його не можна було зробити раніше? Тому що воно складається з двох частин: з нормативної та технічної складової. Тобто нам потрібно було прийняти нормативку і технічно доопрацювати систему Prozorro. На це потрібен був час.

Поясню, як саме працюватиме механізм за відсутності аукціонів, бо припускаю, що процес може здатись не до кінця зрозумілим. Тож, зараз відкриті торги в системі Prozorro відбуваються в декілька етапів. На першому етапі йде подача пропозиції. Цей етап триває не більше семи днів. Після того, як учасники подали свої пропозиції, відбувається сліпий або нульовий раунд аукціону, коли учасники пропонують свою ціну. Раніше за цим йшов наступний етап, власне сам аукціон, і система генерувала посилання, за яким мали перейти учасники. Під час аукціону в учасників було лише дві хвилини на те, щоб зробити свою ставку, потім невелика перерва. Загалом робилося три кроки по дві хвилини. І якщо в цей проміжок часу падає Інтернет, то учасник пропускає свій хід і вже не може знизити ціну. 

Останнім часом ми мали негативну тенденцію в закупівлях. Багато замовників скаржилися, що через електронну систему важко знайти постачальника, постачальники не приходять, конкуренція падає. Як наслідок у системі почала зростати доля неуспішних тендерів. Ще у вересні було дозволено, щоб у торгах міг брати участь один учасник. Наразі бачимо, як росте доля таких торгів - станом на кінець грудня, близько 88% тендерів відбувались з одним учасником. А якщо є один учасник, то аукціон система і не призначає. Звісно, причин чому так відбувається багато, але зокрема бізнес був не впевнений, що зможе взяти участь в аукціоні, і перемогти. А це виливається взагалі у відмову подаватися на тендер.

 - Для розуміння масштабів проблеми, скажіть скільки аукціонів не відбулося через перманентні блекаути?

– Починаючи з вересня-жовтня, коли ми мали вже перші удари по енергосистемі, і до цього часу середня кількість тендерів, які проходять з одним учасником, зростає. З 14 тисяч відкритих торгів, які оголосили у грудні, майже 10 тисяч пройшли лише з одним учасників, а отже без аукціону. 

 - А як бізнес сприйняв рішення про відмову від аукціонів?

– Рішення про скасування аукціонів якраз і було нашою реакцією на запит бізнесу. Зрозуміло, що має бути баланс між бажаннями бізнесу та держави. Потрібно враховувати інтереси бізнесу — дати йому заробити, але при цьому не нехтуючи правилами та інтересами держави. Тому в контексті усіх нововведень основна дискусія, звісно, точилася навколо того, як вплине відсутність конкуренції на ціни. Я особисто вважаю, що відмова від аукціонів гарантовано вплине на стратегію бізнесу у підготовці до тендерів. Адже при аукціонах постачальник зазвичай закладає максимальну маржу, яка під час торгів під дією конкуренції дещо коригується у менший бік, але при цьому залишається шанс виграти торги з маржею, близькою до максимальної. В торгах же без аукціону конкурсу по суті немає, і виграє той, хто одразу дав найнижчу ціну. А значить, для того, щоб перемогти треба на нульовому етапі визначитися з мінімально вигідною для себе ціною. Іншими словами, висока маржа, яку раніше закладали для того, щоб в ході аукціону понизити її, має тепер зникнути.

- Чи можете Ви запевнити бізнес, що скасування аукціонів не потягне за собою тіньових схем під час закупівель і які саме запобіжники ви задіяли для цього?

- З точки зору тіньових схем та корупції ситуація не зміниться. Чому? Тому що є нульовий раунд сліпого аукціону, коли учасники приходять, подають пропозиції і не знають, чи є там конкуренти, чи немає. Система Prozorro влаштована таким чином, що є 13  майданчиків, центральна база даних, постачальники можуть подати свою пропозицію з будь-якого майданчика. Відповідно, якби якось узгодити свої злочинні плани, треба домовитися з усіма - це неможливо. Ба більше, учасник може до кінця терміну подачі пропозицій учасник може в будь-який момент змінити свою ціну. За 6 років роботи системи такого жодного разу не було, і зараз точно не почнеться. По суті нульовий раунд і є своєрідним запобіжником від зловживань, оскільки учасники  подають свою пропозицію і не можуть дізнатися про наявність конкурентів та їхні пропозиції.

 - Як довго працюватиме така система і чи можливе повернення до аукціонів після закінчення блекауту?

В постанові Кабміну закладено термін 6 місяців. Саме цей період, за словами міністра енергетики (Герман Галущенко - ред.),  знадобиться для повного відновлення енергосистеми за умови відсутності ворожих влучань в об'єкти енергоінфраструктури. Однак, я дуже сподіваюся, що до аукціонів ми повернемося раніше. І наразі ми розглядаємо кілька варіантів, залежно від того, наскільки ефективно себе покажуть закупівлі без трираундового аукціону, як буде змінюватися ситуація з енергетикою в країні, і наскільки адаптується бізнес. Можливо, ситуація вже стабілізується навесні, і ми зможемо повністю повернути аукціони. Інший варіант — запровадити опціональні аукціони. Зараз у Prozorro триває розробка для Світового банку, аби закупівлі World Bank для відбудови країни можна було здійснювати через Prozorro. І однією з  вимог Світового банку є запровадження опціональних аукціонів, оскільки було чимало дискусій, чи потрібні аукціони для складних предметів закупівель. Ми  розраховуємо, що за місяць-два таку процедуру для Світового банку ми запровадимо в Prozorro, і цей функціонал ми могли б перенести на всі закупівлі в системі — замовник сам обиратиме, чи потрібен йому аукціон. При цьому ми також розглядаємо варіант зробити аукціони обов’язковими для дороговартісних закупівель. Адже якщо йдеться про закупівлі на, скажімо, десятки мільйонів гривень, то учасники точно в змозі забезпечити себе безперебійним інтернетом. 

- Як наші міжнародні партнери оцінюють рішення про тимчасове скасування аукціонів під час закупівель, чи були у них заперечення, перестороги?

- Насправді директивами ЄС також передбачено, що аукціони мають бути опціональними. І з усіма нашими партнерами ми постійно на зв’язку. І також постійно вдосконалюємо Prozorro. Багато змін, які вже зроблено в системі і які ще опрацьовується, так чи інакше відповідають вимогам наших партнерів, більше того низка норм закріплена директивами ЄС. 

 - Україна зазнала значних руйнувань за час війни, і очевидно, що процес відбудови країни потрібно запускати якомога швидше, не чекаючи її закінчення. При цьому ми розуміємо, що відбудова фінансуватиметься не лише за рахунок власних коштів, а й за рахунок міжнародних партнерів. Однак для цього необхідно напрацювати відповідні механізми у державних закупівлях для відбудови. Які це механізми можуть бути?

– Відбудова України вже почалась, поки вона здійснюється бюджетним коштом. За кошти міжнародних донорів фінансування відбудови почнеться вже  цього року. Міжнародні донори схиляються до думки, щоб утворити спільний фонд, аби централізувати фінансування потреб на відбудову. Наразі ще точаться дискусії, на якій саме платформі його утворити. Скоріше за все, це буде один з міжнародних банків, який візьме на себе координацію. З самими донорами йде дискусія про те, які саме процедури закупівель будуть застосовуватись. Мені здається, Prozorro точно стане частиною цього процесу, оскільки система повністю відповідає усім вимогам наших донорів в частині прозорості та міжнародних стандартів.

Сподіваємось гроші, які виділятиме міжнародний спільний фонд на відбудову країни, йтимуть саме через Prozorro. Для України це важливий момент, оскільки наші компанії вже мають великий досвід користування системою. До того ж нам важливо, щоб саме український бізнес мав можливість брати участь у цих тендерах та отримувати контракти на відбудову країни та перезапуск національної економіки.

 - У листопаді уряд змінив порядок здійснення оборонних закупівель, товарів, робіт, послуг на час воєнного стану, з якою метою це було зроблено і що в результаті дало?

- До війни оборонні закупівлі фактично складалися з двох частин, одна була також публічна і відбувалася через Prozorro, а інша, де присутня державна таємниця, йшла за закритою процедурою. З початком повномасштабного вторгнення всі без виключення оборонні закупівлі отримали гриф “секретно”. Тому сьогодні усі військові закупівлі відбуваються в закритому режимі, і поки що це найбільш доцільний формат. Хоча довелося унормовувати певні нові обставини торгів. Наприклад, на початку війни значна частина оборонних замовлень пішла за межі країні, до тієї ж Туреччини, оскільки через низку причин на той час наші виробники були не в змозі виконати конкретне замовлення. 

Зараз ситуація дещо стабілізувалася і все більше виконавців оборонних замовлень можна знайти і у нас в країні. І їх потрібно стимулювати до участі в оборонних торгах, адже більша частина бюджету цього року піде саме на оборонні потреби. Враховуючи економічне відновлення нам дуже важливо, аби ці гроші пішли на стимулювання вітчизняного бізнесу, щоб гроші залишилася в українських компаніях, які платитимуть податки та забезпечуватимуть українців робочими місцями. 

 - Підсумовуючи результати минулого року, чи вдалося системі Prozorro адаптуватися до нових реалій? Які виклики на неї чекають цього року?

- Коли ми у вересні приймали Постанову №1178, на той момент у конкурентний спосіб в Prozorro витрачалося лише 20% державних грошей. Більшість закупівель складали прямі контракти. Вони не є цивілізованим способом закупівель, тому що не стимулюють конкуренцію і створюють передумови неефективного витрачання бюджетних грошей. Тому перехід від прямих контрактів до конкурентних процедур - завдання найближчого часу. 

Спочатку ми ставили собі за мету до кінця року вийти на 50% і більше конкурентних закупівель. Цим планам дещо завадили регулярні обстріли енергоінфраструктури - у грудні ми вийшли на результат у 42%, тобто стільки бюджетних грошей витрачається в конкурентний спосіб. Я вважаю, що це гарний результат для таких жорстких умов, які нам створює ворог. Загалом з початку повномасштабного вторгнення в системі Prozorro пройшло 94 тисячі тендерів на 120 млрд грн. 

Крім того, постанова №1178 визначила нові правила закупівель держави на час війни. Завдяки їй вдалося скоротити середню тривалість тендера майже вдвічі. Також нам вдалось пришвидшити процедуру оскарження умов та результату тендера. До того ж, ми скасували частину документів, які раніше мали подавати учасники для участі в аукціоні - загалом пакет документів скоротився приблизно на 25%. Однак адаптація триває. Те, що система закупівель не впала, і продовжує ефективно працювати, це вже велике досягнення. 

Записала Юлія Тетянич, Київ

Фото: Геннадій Мінченко