Ринок праці в Україні: шанси знайти роботу зростають, проте не скрізь
Рівень безробіття в Україні наближається до 30%. У пошуках роботи 2 млн людей всередині країни та 2,7 млн українців, які виїхали за кордон через війну, але готові повернутися й працювати на Батьківщині. Про це під час присвяченої Україні сесії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі повідомила перший віцепрем’єр - міністр економіки Юлія Свириденко. При цьому, за підрахунками Міжнародного валютного фонду, реальні зарплати українців, котрі зберегли роботу, торік зменшилися на 27%.
На 2023-ій в МВФ прогнозують подальше скорочення реальних доходів наших співвітчизників, хоча й набагато менше — в межах 2-3%. Щодо показника безробіття, то в Національному банку очікують на незначне поліпшення ситуації - 1,5-2%. Проте маємо розуміти, що при висвітленні питань безробіття та рівня заробітків населення, зазвичай, йдеться про “середню температуру по палаті”. Десь - передовсім, у прифронтових регіонах - ситуація набагато гірша, ніж загалом по країні, а десь ринок праці вже відновився до довоєнного рівня. Подекуди розмір оплати праці впав ледь не до мінімальних значень, тоді як деінде, зважаючи на брак кадрів, роботодавці змушені суттєво підвищувати зарплатню, навіть у доларовому еквіваленті.
Зайнятість-2022: від березневого піке до відновлення майже на половину у грудні
За даними порталу Work.ua, до початку 2023 року ринок праці в Україні після кількаразового падіння відновився на половину від довоєнного рівня. Вакансій нині у 7-8 разів більше, ніж у березні-квітні минулого року. Але до показників торішніх січня і лютого, зі зрозумілих причин, далеко.
Одна з нинішніх особливостей, за висновками аналітиків порталу, - зменшення впливу на показники ринку праці сезонних чинників (зокрема, скорочення взимку ділової активності). На відміну від мирних років, кількість грудневих вакансій порівняно із показниками жовтня та листопада майже не зменшилася, а в деяких сферах навіть зросла. Люди активно шукають роботу, працедавці активно конкурують за хороших фахівців.
Лише на згаданому порталі кількість вакансій у грудні перевищила 53 тисячі проти пікових 100 тисяч на початку минулого року.
Під кінець 2022-го найактивніше відновлювався ринок праці у прифронтових регіонах. У Херсонській області в грудні зафіксовано 66% зростання порівняно із листопадом, у Миколаївській — 34%, в Донецькій — 30%, а в Харківській — 10%.
Та до загальнодержавних лідерів за кількістю вакансій цим регіонам, звісно ж, наразі далеко. Приміром, більше третини усіх розміщених на Work.ua вакансій — понад 15,5 тисяч — припадає на Київську область. Така ж ситуація і на інших кадрових порталах, за винятком місцевих і тих, що орієнтовані на певний регіон. Приблизно по одній десятій з усього числа вакансій припадає на Львівщину та Дніпропетровщину. Поміж лідерів також Одеська й Івано-Франківська області. Причому, якщо в центрі й на півдні ринок праці відновився на 40%, то на Львівщині — на 90%, а на Івано-Франківщині пропозицій роботи вже навіть більше, ніж було у грудні мирного 2021 року.
Не завадили відновленню навіть інтенсивні ракетні обстріли ворогом української критичної інфраструктури. Після незначного падіння порівняно з обнадійливими показниками середини вересня ринок праці в країні знову відновив зростання.
“Роботодавці розуміють умови, що склалися. Ракетні обстріли, перебої з електрикою, відсутність зв’язку, безумовно, впливали на бізнес-процеси, - констатував в ефірі Єдиного телемарафону PR-директор порталу із пошуку роботи Work.ua Максим Пилипенко, - Але ми вміємо адаптуватися. І восени бізнеси це довели. У 2023 році офіси більшості компаній вже адаптовані — закуплено генератори, під’єднано Інтернет, який працює без світла... Компанії створюють у своїх офісах пункти незламності, щоб співробітники могли там працювати. Що ж до тих, хто не має можливості працювати в офісі, то роботодавці також переважно дбають про те, щоб їм було зручно й комфортно. Та сподіваються, що працівники також відповідально ставитимуться до своїх обов’язків і працюватимуть коли буде змога — вранці, увечері чи навіть у вихідні”.
Що ж до професійного розподілу, то від 1,5 тисячі до понад 4 тисяч вакансій є для кухарів (із середньою зарплатою 14 000 грн), водіїв (22 000 грн), бухгалтерів (15 000 грн), менеджерів з продажу (20 000 грн) та продавців-консультантів (із середньою зарплатнею у 12 000 грн).
За оцінками незалежної HR-експертки Тетяни Пашкіної, в структурі вакансій ситуація майже не змінилася порівняно з довоєнною. Як раніше на першому місці були фахівці з продажів, так і зараз. Роботодавцям потрібні люди, які продаватимуь ту чи іншу продукцію. Те ж стосується й айтівців. Роботи для них трохи поменшало, але працедавці активно полюють на фахівців, намагаючись перекупити хороших програмістів, тестувальників, дизайнерів, архітекторів. Багато виробництв поновили роботу хоча б з обмеженнями, понад пів тисячі підприємств релоковані. І там теж потрібні працівники.
Хоча загалом на вітчизняному ринку праці зберігається значний дисбаланс попиту та пропозиції, на одне вільне місце претендують 9 безробітних. Про це на брифінгу в Укрінформі повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. При цьому з початку повномасштабного вторгнення рф наша економіка, за її даними, втратила 2,4 млн робочих місць.
Значні перекоси у співвідношенні кількості вакансій до числа резюме від претендентів на відповідні посади зберігаються у таких галузях: страхування (47 резюме на одну вакансію), агробізнес (50), медицина, фармацевтика (53), IT, комп'ютери, інтернет (55), телекомунікації та зв'язок (56), маркетинг і реклама (59), робітничі спеціальності (61).
Утім через те, що більшість претендентів на ці вакансії не є активними (вже знайшли роботу й не видалили свої анкети, переїхали, подали резюме на кілька вакансій одразу, мають роботу, але “закинули вудку”, сподіваючись знайти для себе щось краще), ситуація, за висновками аналітиків, не така вже й критична. При бажанні роботу в цих сферах можна знайти.
Гірша ситуація в галузях, де число претендентів на кожну вакансію перевищує сотню. Як-от, будівництво й архітектура (115 резюме на одне вільне робоче місце), охорона та безпека (145), культура, музика, шоу-бізнес (373!).
При цьому найшвидшими темпами у грудні зростала кількість вакансій (не складно здогадатися) за посадою “майстер з підключення інтернету” - +64% до показників листопада. Також значно побільшало вакансій у патрульній поліції, фінансовій та банківській сфері. Найменша конкуренція за вакансії на посади лікар УЗД та лікар-офтальмолог. Тобто, кожен, хто має такий фах, повертаючись, приміром, із тимчасової міграції, гарантовано може знайти роботу. Хоча, мабуть, наразі ще й не в усіх регіонах.
Ще одна важлива минулорічна тенденція, на яку звертають увагу експерти (частково вона була характерна і для двох попередніх років), - збільшення кількості фрілансерів. Для багатьох дистанційна проєктна робота, без прив’язки до офісу, внутрішніх правил і розпорядків, встановлених роботодавцем, та чітко визначеного робочого графіка — найкращий варіант. Загальна кількість фрілансерів торік зросла на 33%. Найбільше фрілансерів (майже 29%) працюють за напрямом “Дизайн і арт”, понад 20% - в категорії “Робота з текстами” та понад 19,5% - у сфері програмування. Активно зростає попит на фахівців у категоріях “переклади” та “копірайтери”.
Окремо експерти звертають увагу на активізацію шахраїв, котрі намагаються заробити на чужому горі і прагненні за будь-яку ціну знайти роботу. На тлі падіння ринку праці частка пропозицій нечесної роботи неабияк зросла. Зокрема, і через залучення безробітних до сумнівних схем і виманювання коштів з інших наших довірливих громадян та іноземців. Поміж поширених схем — активізація (псевдо)шлюбних агенцій, стріміногових майданчиків, криптошахраїв.
Представники кадрових порталів запевняють: вони намагаються виявляти й видаляти такі “ризикові” оголошення. Але і пошукачів роботи просять пильнувати.
Рівень зарплати: десь — конкурентний, десь — ледь вистачає на прожиття
Як нагадали в Державній службі з питань праці, цього року роботодавці не зобов’язані індексувати заробітну плату працівників. Адже при затвердженні держбюджету-2023 дію відповідного положення Закону “Про індексацію грошових доходів населення” тимчасово зупинили. Таке послаблення - один із заходів, вжитих державою для підтримки бізнесу в умовах війни. До того ж, як відомо, цьогоріч в Україні не змінюватиметься розмір мінімальної заробітної плати. Нагадаємо, останніми роками цей показник переглядали, зазвичай, щонайменше двічі на рік. Тепер же розмір мінімальної зарплати з 1 жовтня минулого року заморозили на рівні 6700 гривень на місяць.
Та це не означає, що працедавці не можуть індексувати (підвищувати) зарплату підлеглим із власної ініціативи — аби підтримати колективи в такі непрості часи або ж бути конкурентними на ринку праці в боротьбі за хороших фахівців. Потреба у збереженні та в пошуку кваліфікованих кадрів нині є визначальним рушієм при підвищенні рівня заробітних плат в Україні. Надто, коли це стосується затребуваних на ринку професій, попит на які в умовах війни не зменшується.
“Щодо оплати праці, то є компанії, які платять доволі високу зарплату. Приміром, аграрії, які мають можливість заробити на експорті. Те ж стосується й ІТ-сфери, де рівень заробітків фактично не змінився”, - констатує Тетяна Пашкіна. Натомість як про “неприємний дзвіночок” вона говорить про те, що все більше роботодавців переходять від виплати гарантованої зарплаті на відрядну оплату, відсоток від виробітку. По-перше, це - менші суми, з огляду на нижчий попит та кількість клієнтів. Також це ризик втрати будь-яких заробітків у період, коли працівник перебуває у відпустці або на лікарняному.
Якщо залишити за дужками посади топ менеджерів і ІТ-фахівців, то найвищу зарплату у грудні пропонували за посадами: водій-міжнародник — 40 000 грн, автомаляр — 35 000 грн, рієлтор — 30 000 грн, дизеліст — 29 000 грн. Найменше готові платити прибиральникам — 8 000 грн, асистентам ветеринарного лікаря та посудомийникам — по 9 000 грн.
За висновками експертів, одразу після повномасштабного вторгнення рф багато роботодавців значно скоротили зарплати своїм співробітникам. Передовсім, за рахунок преміювання та інших додаткових виплат. Але вже до кінця літа більшість власників підприємств повернули винагороду підлеглим на довоєнний рівень. Хоча частину колишніх доходів люди однак втратили — через минулорічну інфляцію, яка, за офіційними даними, перевищила 26%. Біднішими змусила нас почуватися й девальвація гривні — із 26-27 до 40-41 гривні за долар на готівковому ринку.
“Ми стежимо за показником середнього рівня зарплати за вакансіями, які розміщують на нашому порталі роботодавці. Протягом минулого року цей показник становив 15 тисяч гривень. Звичайно ж, залежно від регіонів. Приміром, у Київській області середня зарплата була вищою — 17,5 тисяч гривень. Більшість роботодавців говорять про те, що у нинішньому році передбачають збільшення заробітних плат працівників. Але з поправкою на воєнну обстановку й економічну ситуацію в Україні”, - каже Максим Пилипенко.
Причому, дехто готовий збільшувати оплату праці співробітників навіть на 30%, що за нинішніх рівнів інфляції дозволить зберегти купівельну спроможність працівників. Та як передумову втілення таких позитивних сценаріїв працедавці називають вдалий для України розвиток ситуації на фронті, а також повернення українців з-за кордону та пов’язане із цим відновлення внутрішнього попиту.
До речі, про те, до чого маємо прагнути. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології “Громадська думка після 10 місяців війни”, на зламі 2022 і 2023 років фінансові очікування українців дещо змінилися. Якщо до війни абсолютна більшість (58%) опитаних негативно оцінювали економічну ситуацію в країні, то зараз 53,9% називають її “середньою”.
“Цю парадоксальну зміну в громадській думці, як і інші значні її трансформації, можна пояснити консолідацією та національним піднесенням під час війни. У той же час лише близько третини населення (34,7%) оцінюють свої доходи на необхідному рівні, для того щоб жити нормально", - йдеться у звіті КМІС.
За оцінками респондентів, для того, щоб більш-менш впевнено почуватися фінансово, їхні щомісячні заробітки мають становити в середньому 14 тисяч гривень на одного члена родини. Хоча є й ті, кого влаштовує і 8 тисяч, а також ті, для кого показником достатку є сума в понад 18 тисяч гривень на одну людину.
При цьому приблизно 24% опитаних відповіли, що їхні заробітки приблизно відповідають очікуваним параметрам. Більше половини кажуть, що заробляють куди менше. І лише 10% погоджуються, що отримують цілком достатньо для нормального (без надлишків) життя.
Перспективи і тренди “трудового” 2023-го
В НБУ вважають, що цього року показник безробіття скоротиться до 27% і лише у 2024 році — до 18%. Хоча в експертному середовищі є й дещо оптимістичніші прогнози: через потреби стрімкої повоєнної відбудови країни число вакансій різко зросте. Але маємо розуміти: знайти себе у цьому процесі зможуть далеко не всі, перелік затребуваних професій обмежений. Зокрема, на суттєве зростання зарплат у 2023 році можуть розраховувати ті, хто працюватиме на відновлення: будівельники, енергетики, співробітники оборонних підприємств, частково - медики, аграрії й переробники.
Також нинішнього року, певно, зберігатимуться регіональні дисбаланси. Навіть, якщо війна швидко закінчиться. Не всі релоковані в західні області країни підприємства повернуться до місць колишнього розташування. Декому просто нікуди повертатися через руйнування ворогом виробничої бази, дехто ж знайшов для себе нову нішу і вважає куди перспективнішою діяльність на новому місці.
“У зв’язку з міграцією кваліфікованих кадрів на захід, в інших областях може зберігатися дефіцит кваліфікованих кадрів. Тому поміж пріоритетів на нинішній рік роботодавці визначають для себе найм співробітників, котрі готові навчатися і перенавчатися. Й мова, може, навіть не про те, щоб сідати за книжки і щось вчити, а просто рухатися вперед та розвиватися у своїй сфері. Не дарма ж в Інтернеті жартують, що від’єднання електроенергії навчило українців таймменеджменту краще, ніж будь-які бізнес-тренери. Тому під час опитування роботодавці говорили, що професійне навчання за різними спеціальностями вони розвиватимуть у себе в компаніях. Завдання — наймати людей, які відкриті до нового й готові вчитися”, - каже Максим Пилипенко.
Не все однозначно і з відновленням платоспроможного попиту, від якого залежать як загальноекономічна ситуація в країні, так і заробітки кожного конкретного бізнесу. А звідси — і його спроможність розвиватися та відкривати нові робочі місця. На жаль, сотні тисяч, якщо й не мільйони наших співвітчизників, котрі тимчасово емігрували за кордон, можуть не повернутися додому, адаптувавшись на новому місці. І окреме завдання для держави, про що Укрінформ не раз вже писав, - невідкладно думати над програмами стимулювання повернення як “втікачів” від війни, так і заробітчан, котрі залишили країну ще до буремного лютого. Повоєнна відбудова — хороший для цього шанс.
А доки ним не скористаються, прогнози більшості експертів щодо перспектив відновлення ринку праці в Україні не надто втішні: процес може зайняти від трьох до п’яти років. А для повернення до довоєнних рівнів заробітних плат в доларовому еквіваленті може знадобитися ще більше часу.
З урахуванням цих та інших тенденцій, аналітики Мережі центрів інформаційної підтримки бізнесу визначили оновні тренди, які визначатимуть ситуацію на ринку праці в Україні на початку 2023 року (за збереження теперішньої ситуації на фронті):
1. Роботодавці зі світлом, зв'язком та підтримкою.
“Компанії намагатимуться створювати для працівників відчуття “сильного плеча”. Зокрема, закриватимуть базові потреби (світло, інтернет, тепло), дослухатимуться до запитів працівників. Люди залишатимуться лояльними до компаній, коли бачитимуть їхню підтримку України та відчуватимуть турботу про себе і свою сім'ю”, - пояснюють експерти.
2. Дисбаланс і можлива нестача кваліфікованих кандидатів.
“Багато фахівців виїхали з країни або поки що не бажають розглядати нові пропозиції через нестабільність. Якщо повернення спеціалістів з інших країн не буде, подекуди може виникнути нестача кваліфікованих кадрів, за яких роботодавці змагатимуться”, - попереджають аналітики.
3. Ризик і кар'єра не на часі.
“Зміна роботи під час війни - це додатковий психологічний та фінансовий стрес. Тому кар'єрні й зарплатні амбіції можуть бути відкладені до кращих часів”, - вважають в Мережі центрів інформпідтримки.
4. Робота не по 8 годин, а на результат.
“Ракетні обстріли, вимкнення електроенергії, перебої зі зв'язком - усе це негативно впливає на бізнес. Але бізнес - це система, яка має працювати, незважаючи ні на що. Компанії забезпечуватимуть підтримку та захист співробітникам, які своєю чергою підтримуватимуть бізнес і шукатимуть варіанти працювати, коли є можливість. Процес переходить на другий план, першочерговим стає результат”, - зазначається в повідомленні.
5. Більше можливостей матимуть ті, хто готовий вчитися.
За висновками аналітиків, “відбувається зміна рекрутингу: зі “знайти співробітника, який вже вміє” на “знайти співробітника, котрий має талант і готовність вчитися тому, що потрібно”.
6. Емоційна стійкість як конкурентна перевага.
“Роботодавці почали звертати на емоційний стан кандидата значно більше уваги. Бути відкритим до змін і вміти швидко адаптуватися до ситуації, не втрачаючи ефективності, - важлива конкурентна перевага кандидата зараз і в майбутньому”, - роблять висновок автори дослідження.
7. Скасування “чоловічих/жіночих” професій.
“Зміниться ставлення роботодавців до добору працівників з урахуванням статі. Вони вже розуміють, що професіоналізм не має гендеру, віку та будь-яких інших обмежень”, - підсумували в Мережі центрів інформаційної підтримки бізнесу.
Владислав Обух, Київ
