Скасування податкових пільг в умовах війни: як пом’якшити удар для бізнесу

Міністерство фінансів України готує законопроєкт про скасування 2% податку для підприємців та повернення з 1 липня фізичних і юридичних осіб 3-ої групи оподаткування до довоєнних ставок. Документ стосується кількох сотень тисяч бізнесів. Адже, за даними голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, загалом на сплату 2% податку з березня минулого року до цьогорічного січня (почати користуватися пільгою можна в будь-який момент) перейшли більше 313 тисяч підприємців, поміж яких понад 53 тисячі юридичних осіб. За підрахунками експертів, через це український бюджет торік недоотримав щонайменше 7 мільярдів гривень.

Проте навряд чи можна виміряти грошима наслідки впровадження пільгового оподаткування, що допомогло економіці подолати перші шоки війни і врятувати тисячі підприємств та мільйони робочих місць. Зважати на це необхідно, й оцінюючи економічний та політичний ефекти ймовірного скасування режиму податкових преференцій.

Про 2%, які врятували тисячі бізнесів і робочих місць

Рішення про часткове зниження податкового навантаження на бізнес під час війни Верховна Рада ухвалила торік у березні. Йшлося, поміж іншого, про зменшення ПДВ на паливо з 20% до 7%, скасування акцизів на пальне, звільнення на час дії воєнного стану підприємців від сплати Єдиного соціального внеску, а також про добровільність сплати Єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності, що належать до 1-ої та 2-ої груп спрощеної системи оподаткування. Одне з ключових рішень - можливість для малого й середнього бізнесу сплачувати Єдиний податок за ставкою 2% від доходів. Норма стосується і ФОПів, і юридичних осіб з 3-ої групи оподаткування, якщо їхній річний оборот не перевищує 10 мільярдів гривень (до того ж, пізніше парламент узагалі прибрав такі обмеження). Натомість цей бізнес звільняють від сплати податку на прибуток, ПДВ та земельного податку. Тоді як за “нормальних” умов підприємці з 3-ої групи сплачували податки за ставкою 3% від обороту плюс ПДВ або 5% (із включеним ПДВ).

“Стосовно економічної доцільності існування пільгового податку, є різні оцінки. Але він, безумовно, відіграв позитивну роль для утримання на плаву багатьох підприємств у перші місяці російської агресії. Будь-які податкові преференції під час війни не треба розглядати як якесь додаткове благо для бізнесу. Це вимушений інструмент для допомоги у виживанні”, - сказав у коментарі Укрінформу керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський.

Президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак, пригадуючи в яких умовах тривоги й невизначеності ухвалювалися такі рішення, наголошує водночас на тому, що послаблення впроваджували не зовсім коректно. “Скажімо, виникало багато непорозумінь з обрахуванням прибутку та звітністю. Як переходити з однієї звітності на іншу? Як враховувати накопичені витрати? Наприклад, компанія заплатила ПДВ й завезла товари, а тим часом такий податок скасували. Їй же його вже ніхто не поверне, тоді як у собівартості продукції його враховано. Тим часом конкуренти стали завозити такі ж товари та комплектуючі на 18% дешевше, тож мали конкурентні переваги”, - констатував економіст в коментарі Укрінформу.

За його словами, є і ще деякі нюанси, які, зважаючи на екстреність ухвалених рішень, їхні автори не встигли продумати. Приміром, навіть в умовах війни більшість ФОПів, які продовжували діяльність, могли сплачувати і звичні 5% від обороту.

“Перехід на 2%, мені здається, - також надмірна пільга в умовах, коли ці кошти йдуть на фінансування армії. Бо у нас немає інших джерел таких надходжень, ніж власні податки”, - нагадує Козак.

Фото: Depositphotos

Припинення дії пільг: сім разів порахуй - один раз скасуй...

Головний аргумент авторів нинішньої законодавчої ініціативи, з яким як-то кажуть, особливо й не посперечаєшся: скасування податкової пільги - одна з ключових умов продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Такий крок, на думку МВФ, має бодай частково зменшити дефіцит українського бюджету й поліпшити можливості держави фінансувати свої Збройні сили. Адже, за законом, інші країни та міжнародні організації робити цього не можуть. Бізнес же, мовляв, у переважній більшості вже давно оговтався від перших шоків війни, адаптувався, навчився заробляти навіть у таких жахливих умовах. А тому спроможний платити податки повністю.

Тим паче, що рішення про пільги “на період дії воєнного стану” ухвалювалися в розрахунку, що війна швидко закінчиться. Чого, на жаль, не сталося. При цьому потреби у фінансуванні оборони лише зростають. А інших джерел надходження відповідних коштів, окрім як справляння справедливих податків, держава наразі не має.

Тому підготовлений Мінфіном законопроєкт і передбачає скасування з 1 липня 2023 року дії низки податкових пільг. Зокрема, пропонують відмовитися від таких преференцій:

- можливість для ФОПів та юридичних осіб бути платниками єдиного податку 3-ої групи із застосуванням ставки у 2% від доходу;

- можливість для ФОПів 1-ої і 2-ої груп не сплачувати єдиний податок;

- мораторій на проведення документальних перевірок;

- відсутність штрафних санкцій за невикористання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій);

- відсутність штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Як відомо, із часу ухвалення торік у березні влада вже встигла скасувати низку передбачених тоді пільг. Приміром, у червні Верховна Рада повернула мита та податки на імпорт і розмитнення автомобілів, у вересні - акциз на пальне. Нещодавно ухвалили закон про повернення до “звичайного” оподаткування грального бізнесу, який також охоче користувався пільговим режимом. Більше того, за оцінками експертів, рівень переходу на сплату 2% податків цього сегменту був чи не найвищим в Україні. Іншими словами, на спрощену систему перейшла фактично вся ігрова індустрія. Аналітики підрахували, що до впровадження пільг одна така компанія в середньому сплачувала до бюджету 200 тисяч гривень податків на день. Тобто, понад 73 мільйони на рік. А перейшовши на спрощену систему — лише приблизно по 23 тисячі, себто менше 9 мільйонів на рік. Різниця очевидна. Й навряд чи хтось серйозно може сказати, що гральний бізнес — поміж тих, що найбільше потерпають в умовах війни. Приміром, складно навіть оцінити рекламні бюджети віртуальних казино в Інтернеті...

І якщо рішення про повернення звичайних умов оподаткування суб’єктів господарювання, які працюють в цих сферах, сумнівів майже ні в кого з експертів не викликає, то у частині перспектив скасування пільг для “підприємницького загалу”, як-то кажуть, є запитання. І головне — побажання.

На думку Андрія Забловського, ухваленню цього рішення мають передувати ретельні розрахунки з оцінкою усіх “за” і “проти” та консультаціями із самими платниками. Тож дуже добре, що Міністерство фінансів завчасно оприлюднило законопроєкт для обговорення. “Ми опинилися перед дилемою пошуку балансу: з одного боку, країні треба отримати кредитну допомогу від міжнародних фінансових інституцій, без якої не обійтися, якщо хочемо збалансувати видатки на оборону й мобілізацію ресурсів для перемоги. Але при цьому маємо дбати й про те, щоб розширювати можливості платників податків зберігати робочі місця й нарощувати економічні потуги, що також принесе додаткові доходи державі. Треба усе це чітко порахувати. І вже потім вирішувати: чи то скасовувати пільги, чи ж наполягати на їх збереженні. Адже вже є прецеденти такої комунікації з МВФ, ми можемо переконувати партнерів й відмовлятися від речей, які нам економічно невигідні. Бо й сам Фонд зацікавлений, щоб наша економіка працювала й забезпечувала якнайкраще наповнення бюджету, скорочення його дефіциту, що є для МВФ одним із найважливіших індикаторів”, - каже керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ.

Натомість Тарас Козак каже, що за нинішніх умов великого вибору в України немає. Якщо в МВФ вважають таку пільгу надмірною, а ми хочемо мати кредитну підтримку від Фонду, варто прислухатися до його порад.

“Правильно, що рішення обговорюється заздалегідь, за пів року до можливого скасування податкових пільг, щоб бізнес встиг підготуватися. Бо переходити з однієї системи звітності на іншу дуже складно. Особливо, для компаній, які здійснюють багато операцій і мають номенклатуру в десятки тисяч товарів”, - зазначив економіст.

А ось повертакти вже з липня усі передбачені законодавством перевірки, на думку Козака, може, і передчасно.

“Значна частина бізнесу продовжує жити в умовах, коли багато інформації втрачено. Маю на увазі передовсім великі компанії, які працювали в тому числі й на тимчасово окупованих чи на прифронтових територіях. Плюс складно передбачити наслідки повернення жорстких перевірок (а вони в нас жорсткі завжди) в умовах, коли реформа Податкової незавершена”, - пояснює економіст.

На його думку, посиленню контролю мають передувати кроки назустріч бізнесу. Прикладом таких дій він називає якнайшвидше ухвалення вже підготовленого законопроєкту про впорядкування прийому податкових накладних та низки ініціатив, згідно з якими Податкову позбавлять права наперед арештовувати кошти й законодавчо закріплять мінімальні суми податкових накладних, які не можуть зупинятися.

“Важливо, аби держава хоча б у цьому підтримала бізнес. Тому що ми розуміємо: зловживання з боку податкової нікуди не поділися. І якщо чесно, то фактично жодне незаконне відшкодування ПДВ, із чим держава, безумовно, має боротися, не відбувається без сприяння з боку податкових органів. Тобто, варто міняти сам підхід, коли посиленню контролю з боку податківців передуватиме реальне реформування цієї служби”, - вважає Козак.

Фото: insuretrust.com

Замість податкових — регуляторні й кредитні послаблення

За більшістю прогнозів — як внутрішніх, так і зроблених міжнародними фінансовими інституціями й аналітичними центрами, - 2023 рік має бути економічно кращим, ніж минулий, адже економіка вже частково адаптувалася до надзвичайних умов. Але він однак буде дуже складним. Тому бізнес розраховує на продовження використання владою різних інструментів підтримки його адаптації до роботи в умовах воєнної економіки.

За словами Андрія Забловського, відповідні інструменти завжди мають бути гнучкими й адаптуватися до ситуації. Влада не повинна обмежуватися лише згортанням преференцій. Адже війна не закінчилася, економіка, попри певну стабілізацію, однак потребує додаткової підтримки.

“Згадаймо ситуацію з блокуванням податкових накладних, яка й досі системно не вирішена. Вже вжиті законодавчі й нормативні кроки лише частково знизили гостроту проблеми, перші ознаки якої виникли ще за кілька місяців до жовтня-листопада, коли стало зрозуміло, що через це частина економіки може просто зупинитися. Бюрократична держава дуже інерційна. Тому в підсумку не повинно вийти так, що ми хочемо зробити щось хороше, покладаючись на домовленості з МВФ, але при цьому суттєво нашкодимо суб’єктам господарювання, від яких фактично залежить робота економіки в умовах воєнного стану”, - каже експерт.

Як позитивний приклад вчасної реакції на воєнні виклики Забловський наводить рішення про звільнення від ПДВ завезення енергетичного обладнання, щойно в країні почалися масові вимкнення світла. Це допомогло бізнесу швидко адаптуватися.

“Надалі це можуть бути абсолютно різні кроки. Ми не говоримо про скасування якихось бюджетоутворюючих податків. Але при цьому цілком можливі інші заходи. Приміром, податкові стимули для локального виробництва важливої продукції в Україні, звільнення від оподаткування матеріалів та обладнання, необхідних для модернізації виробництв, пільги для релокованих підприємств або тих, що продовжують залучати до роботи внутрішньо переміщених осіб. Тобто, треба стимулювати створення робочих місць. І головне — стимулювати бізнес через формування додаткових програм кредитної підтримки. Хоча такі програми й діють, вважаю їх недостатніми як за наданими бізнесові можливостями отримати кошти, так і за обсягами”, - переконаний Забловський.

Необхідних інструментів для стимулювання бізнесу у держави, за його словами, багато. Й це не обов’язково пов’язано з додатковими витратами чи фінансовими втратами для держави. Як приклад економіст наводить одвічну тему дерегуляції бізнесу: “Навіть такі прості речі як скасування сотень дозволів та непотрібних ліцензій матимуть позитивний ефект. Адже непрозорі та корупціогенні механізми видачі дозволів та ліцензій або ж їх продовження — особливо в умовах війни — також суттєво впливають на роботу бізнесу. Тому якісна, а не лише кількісна дерегуляція - це також вагомий стимул для того, щоб бізнесу легше дихалося в ці часи”, - підсумував Андрій Забловський.

Владислав Обух, Київ