Попри російське вторгнення, Україна продовжує рухатися у фарватері технологічного розвитку, впевнено крокуючи до налаштування ефективної взаємодії держави та громадян. І робить це настільки успішно, що досвід нашої країни вже вивчають та впроваджують у світі. Про те, як велика війна вплинула на роботу Міністерства цифрової трансформації, які нові послуги незабаром варто очікувати українцям, чому іноземні держави зацікавились розробкою аналогів Дії та чи реально інтегрувати штучний інтелект в український застосунок – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік.

- Понад рік триває повномасштабне російське вторгнення. Як команда Мінцифри адаптувалась до викликів воєнного часу?

- Війна кардинально змінила плани міністерства, які стояли перед нами до 24 лютого. Тому від дня широкомасштабного вторгнення вектор нашої діяльності змістився виключно на запуск нових та унікальних сервісів, актуальних для суспільства й держави під час воєнного стану. І гадаю, що це екзамен, який ми склали.

Протягом воєнного року в співпраці з держорганами міністерство реалізувало низку креативних ініціатив, зокрема платформу United24 для збору коштів на підтримку України, а також заручилось підтримкою міжнародних партнерів у питаннях запровадження нових та безпечних державних інструментів. Всього за час широкомасштабної війни Мінцифри запровадило 51 нову послугу (39 у 2022 році та ще 12 – з 1 січня поточного), які допомагають суспільству та ЗСУ. Серед найважливіших сервісів, запущених у застосунку Дія: єДокумент, Військові облігації, Обмін лампочок, єВорог, Дія ТВ, Дія Радіо, Допомога армії, єОселя, послуги для ВПО, Пошкоджене майно. На порталі: єРобота, 6500 для бізнесу, а також єПідтримка.

Сьогодні Дія стала основним інструментом цифрової стійкості України та отримання необхідних послуг, особливо з урахуванням змін, що відбулися під час повномасштабної війни. Ми бачимо, як змінюється світогляд та сприйняття українцями інновацій. Раніше люди з обережністю сприймали цифрові послуги, зараз навпаки – не уявляють свого життя без них. Дія стала сервісом держави за замовчуванням, який нині використовують понад 18,8 млн осіб – це більшість дорослого населення України. Спостерігаємо суттєву зміну соціальної парадигми, для мене це є одним з найважливіших результатів нашої роботи. Особливо радує, що для громадян Дія стала інструментом якнайтіснішої комунікації з державою.

- От якраз про комунікацію. Скільки людей вже проголосувало в опитуванні про те, залишати 8 березня вихідним чи ні? І взагалі, наскільки активно голосують у ваших опитуваннях?

- В останньому голосуванні про долю 8 березня взяли участь вже майже 1,5 млн людей. Загалом за рік ми провели десять опитувань у застосунку. А це понад 7,3 млн голосів від українців, які висловили свою думку з різних питань та допомогли державі ухвалювати рішення. Насправді опитування в Дії – це унікальний кейс електронної демократії в Україні. Вони дійсно вже стали ефективним інструментом комунікації між українцями й державними органами. Дія дозволяє кожному громадянину впливати на рішення влади за кілька кліків у смартфоні. Це унікальний досвід для всього світу.

- Чи спостерігались проблеми в роботі Дії через збільшення кількості користувачів?

- В нас немає «стелі» щодо кількості користувачів. Лише з початку війни у Дії зареєструвалось понад 6 млн нових українців. В окремих випадках у нас можуть виникати короткочасні перебої, але це трапляється виключно під час запуску нових та популярних сервісів. Ми завжди робимо все можливе, щоб забезпечити якісне функціонування нашого порталу та застосунку. Тому кожен державний сервіс, який під'єднується до нашої платформи, готовий до максимального навантаження та безперебійної роботи.

- Які заходи вживає міністерство для захисту даних українців? Як дотримуються їх безпека та конфіденційність?

- Ми завжди наголошуємо на тому, що не збираємо особисті дані користувачів. Це наш пріоритет. Дія – це шлюз, за допомогою якого людина авторизується в мобільному застосунку. Після ідентифікації користувача, застосунок надсилає до реєстрів запит на отримання документів – водійських посвідчень, ID-карток, сертифікатів COVID-19 тощо. Усі дані зберігаються на пристроях користувачів та відповідних реєстрах, але не на серверах Дії. Це частина архітектури безпеки. Міністерство серйозно ставиться до захисту персональних даних. Тому використовує лише сучасні технології шифрування, а також дотримується всіх законодавчих норм та міжнародних стандартів щодо їх захисту. Тому дані користувачів Дії жодним чином не можуть потрапити до рук третіх осіб.

Зараз розроблено кілька рівнів захисту. Наприклад, у разі помилкового введення коду доступу, всі дані будуть автоматично видалені з пристрою. Це необхідно для того, аби убезпечити користувачів від шахраїв. Також ми маємо внутрішні системи безпеки, які дозволяють перевірити оригінальність застосунку та відсутність на пристрої так званих root-прав (Основними цілями рутингу є зняття обмежень виробника чи оператора зв'язку, маніпулювання системними програмами та запуск застосунків, що вимагають прав адміністратора, – ред.). Це допомагає запобігти можливим атакам з боку зловмисників. І це лише частина інструментів захисту.

- З початку великої війни Україна зазнає численних кібератак з боку росії. Чи були спроби порушити роботу застосунку Дія та порталу, зокрема?

- Так, наші системи постійно зазнають різноманітних атак, в тому числі DDoS. Проте ми маємо всі необхідні системи захисту, завдяки яким жоден користувач навіть не помічає, що така атака відбувається. Надзвичайно важливо з точки зору безпеки мобільного клієнта та системи є проведення тестування для виявлення потенційних вразливостей. Ми вже кілька разів замовляли відповідні перевірки в межах співпраці з іноземними партнерами, які спрямовані на пошук «проблемних» моментів, включаючи ті, що стосуються викрадення даних із Дії.

Наприклад, перед повномасштабним вторгненням ми закінчили піврічне тестування (BugBounty), протягом якого будь-хто, крім хакерів з росії та Ірану, міг отримати копію нашого застосунку для пошуку вразливостей. Звісно, без доступу до державних реєстрів та реальних даних. За цей час не виявлено жодних критичних моментів, які б впливали на роботу Дії. Етичні хакери знайшли лише два незначні баги та дві умовні вразливості, які нам оперативно вдалося виправити. Станом на 24 лютого 2022 року в нас був один із найбезпечніших застосунків у світі.

- Коли українці матимуть можливість розмитнювати авто, а також здійснювати всі платежі за новою системою розрахунку в Дії?

- Команда Мінцифри разом із партнерами оновлює концепцію з урахуванням зауважень народних депутатів. Ми продовжуємо роботу над тим, щоб ця послуга була реалізована. Сподіваюсь, що вже у першій половині цього року ми зможемо запустити розмитнення в Дії, щоб люди могли вже користуватись цим інструментом.

- А що стосується заміни посвідчення водія в Дії?

- Зараз ми запустили бета-тестування цієї послуги, яке триватиме близько двох тижнів. За цей час плануємо протестувати інструмент та ввести певні оновлення, які, наприклад, дозволять замінити права не лише з ID-карткою, а й із закордонним паспортом чи посвідкою на постійне або тимчасове проживання для іноземців. Також хочемо відкрити можливість користуватися цифровими правами без пластикового посвідчення. Варіант замовити й забрати документ у сервісному центрі МВС залишиться.

- З минулого року в застосунку Дія з'явилась нова послуга – купівля військових облігацій. Скільки таких ОВДП українці вже придбали за допомогою застосунку, яка динаміка?

- Військові облігацій – це цінні папери, що випускає держава під час воєнного стану. Їх мета – підтримка економіки України та Збройних Сил. З початку запровадження цієї ідеї наше головне завдання полягало в тому, щоб надати можливість придбати ОВДП не тільки корпоративним клієнтам, а й фізичним особам. При цьому зробити процес максимально простим, доступним та зрозумілим для звичайних людей.

Тому різні серії ОВДП й отримали назви тимчасово окупованих українських міст. Це привертає увагу громадян та сприяє активному залученню коштів. За нашими спостереженнями люди спочатку цікавилися короткостроковими облігаціями з невеликою відсотковою ставкою. Але згодом довіра до цінних паперів зміцніла. Загалом українці у Дії придбали вже близько 400 тисяч військових облігацій на понад 400 млн гривень.

- Окрім державних облігацій, чи планує міністерство в майбутньому додати, наприклад, можливість придбати акції певних компаній?

- Нас про це часто запитували, але ми не плануємо стати повноцінним гравцем на ринку цінних паперів. Наш облігаційний сервіс спрямований лише на те, щоб допомогти користувачам купити ОВДП та підтримати економіку України в цей складний час. Зараз до платформи періодично додаються нові банки та брокери, адже Дія не продає облігації самотужки. Застосунок є лише майданчиком для покупців та партнерів.

- Партнери з USAID збираються виділити 650 тисяч доларів на вивчення підходів впровадження Дії у світі. На що вони будуть спрямовані?

- Ще з перших днів роботи міністерства USAID надає нам юридичну, фінансову та технічну допомогу для розвитку цифрової економіки. Завдяки підтримці партнерів ми запустили низку різних послуг. Врешті, вони побачили, що Дія заслуговує на міжнародну експансію. Відповідно, готові платити за поширення цифрового досвіду України та застосунку на інші країни. Експерти USAID проаналізують можливості запуску Дії в інших країнах, що дозволить розповсюдити нашу технологію на інші ринки.

Наприклад, зараз Естонія вивчає український досвід і запускає власний застосунок на базі нашої Дії. Це фактично аналогічний додаток, але з іншою назвою та інтерфейсом – mRiik. Ми вже провели низку технічних консультацій з естонською командою. Зараз вони обирають список функцій, які їм цікаві. Адже запустити усі послуги одразу не вдасться через технічні особливості. З лютого естонський застосунок доступний для тестувальників, а повноцінний запуск планується у середині цього року.

Сьогодні вже понад 10 країн активно вивчають та планують запозичити досвід української Дії – це держави Європи, Азії, Африки. Але говорити про конкретні проєкти ще не готовий.

- Минулого року українська та австрійська сторони підписали меморандум у сфері цифровізації. Розглядається можливість впровадженні українського застосунку в Австрії?

- Вони вирішили самостійно рухатись в розробці власного застосунку з іншою архітектурою. Але ми відкриті до співробітництва.

- Були розмови про те, що Україна та Польща запускають кросдержавний шеринг: водійські права та техпаспорт у Дії будуть відображатися в польському mObywatel. Яка з цим ситуація?

- Польща активно допомагає нам з початку російського вторгнення. Зараз йде робота над юридичними моментами шерингу. Ми розуміємо, що подібні технологічні рішення впроваджуються вперше, тому шукаємо таку юридичну конструкцію, яка дозволить українцям передати всі дані з системи однієї країни до іншої.

- А як відбувається інтеграція Дії із застосунком Київ Цифровий?

- Це інноваційне рішення. Інтеграція з Дією дає змогу повернути оштрафоване авто швидше й без паперових документів. Користувачу необхідно лише “пошерити” водійські документи через Дію – свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. Після цього він одразу отримає QR-код, який дозволяє забрати авто зі штрафмайданчика. Таким чином весь процес повернення машини проходить у режимі paperless – виключно із цифровими документами. Зараз послугою вже скористались понад 2,3 тисячі разів.

Наша команда має ще кілька перспективних ідей для співробітництва з Київ Цифровий. Мені здається, в нас хороша синергія. Наприклад, команда Києва Цифрового застосувала наш досвід опитувань в Дії для визначення найменувань столичних вулиць.

- Низка українських міністерств об’єднались для реформування та цифровізації процесу проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Які зрушення в цьому напрямку?

- Зараз ми активно починаємо працювати у сфері цифровізації послуг, які пов’язані з військовослужбовцями та ветеранами. Це люди, які віддали своє здоров'я та життя за те, аби захистити нашу країну від російського загарбника. Тому ми маємо докласти максимум зусиль, щоб забезпечити їм належну увагу та підтримку. Оновлення роботи військово-лікарських комісій – це величезна міжвідомча історія, яка об'єднує наше міністерство, Міноборони, ЗСУ, МОЗ, Мінветеранів та громадськість. Зараз відпрацьовуються основні напрямки удосконалення роботи ВЛК. Ми допоможемо колегам відцифровувати основні послуги. Це допоможе скоротити черги та зменшити навантаження на українських захисників і захисниць.

- Чи планується розширення функціоналу застосунку Дія на міжнародному рівні для українців, що нині проживають за кордоном?

- У нас багато контактів з різними країнами, де зараз перебувають українці. Були випадки, коли люди виїжджали лише із телефоном та документами в Дії. Тому ми комунікували з різними іноземними урядами, шукаючи можливість допомогти таким українцям, наприклад, у здійсненні соціальних виплат та забезпеченні житлом. У нас є кейс, коли громадяни України можуть отримати в Канаді водійське посвідчення, показавши аналог у застосунку Дія. І це дуже показово. Наші електронні документи починають у світі сприймати серйозно.

Думаю, що після нашої перемоги ми спільно з Міністерством закордонних справ реалізуємо спільні проєкти зі сприяння повернення громадян України. Це складна та важлива задача, яку неодмінно маємо вирішити.

- Чи реально до 2024 року оцифрувати усі державні послуги, з огляду на сучасні виклики?

- Так, сьогодні ми успішно оцифрували 80-90% наймасовіших послуг. З часом розраховуємо, що усі послуги громадяни будуть отримувати онлайн.

- В Україні вже доступний розумний чатбот ChatGPT. Чи розглядає міністерство цей штучний інтелект як нового помічника у впровадженні технологічних рішень та побудові ефективної системи державного управління?

- ChatGPT – штучний інтелект, який працює на основі технології глибокого навчання (deep learning). Це дозволяє йому збирати та обробляти величезну кількість інформації. При цьому можливості ШІ постійно зростають, оскільки він з кожним днем навчається на нових даних та алгоритмах. Поки цей інструмент корисний лише на базовому рівні – він допомагає вирішувати рутинні завдання та сприяти більш ефективному виконанню тієї чи іншої роботи. Що стосується розв’язання складних задач, то ми розуміємо, що цифровізація – це не тільки технічний, а й творчий процес. Але ми досліджуємо цей інструмент та розглядаємо його можливості у вдосконаленні державного управління та розвитку цифрової інфраструктури.

- Є можливість інтегрувати ШІ в Дію для покращення функціоналу?

- Вважаю, що в цьому немає сенсу. Дія – це інструмент для отримання державних послуг, і наш функціонал спрямований саме на це. Але у нас є практика успішного використання чатботів. Вони вміють відповідати на понад 95% всіх звернень до служби підтримки за допомогою попередньо сформованих відповідей. У перший же день запуску цієї служби ми отримали понад 100 тисяч звернень, і майже усі з них комуніковані без нашого втручання. Тому ми продовжуємо вдосконалювати цей напрямок роботи, оскільки розуміємо, що не завжди потрібна участь живої людини, щоб вирішити ту чи іншу проблему.

- Нещодавно команда Мінцифри запустила перший державний подкаст «Цифра». Які перші результати?

- Ідея подкасту виникла з освітньої функції. У нас є багато інформації про те, як функціонує Дія та міністерство в цілому, але нам не завжди вистачає часу або можливостей нею детально поділитись. Тут на допомогу й приходить формат подкастів, який дозволяє нам більш детально пояснити конкретну тему аудиторії. Зараз подкаст уже встиг набрати понад 40 тисяч переглядів та сотні конструктивних коментарів. Це свідчить про те, що формат є правильним та цікавим для нашої аудиторії. Плануємо й далі його розвивати.

Люди звикають дивитися телебачення, слухати радіо через Дію. Наприклад, Євробачення та Чемпіонат світу з футболу подивились понад 1 млн українців. І я впевнений, що такий майданчик для комунікацій як подкаст теж відіграватиме важливу роль.

- Напередодні уряд ухвалив постанову, яка спрощує ввезення товарів військового призначення, а саме БПЛА та компонентів до них. Як це вплине на постачання безпілотників на фронті?

- Таке рішення стовідсотково матиме позитивний ефект. Сьогодні війна має суттєвий технологічний аспект. Зокрема, завдяки БПЛА вдається завдавати колосальних втрат противнику та зберегти не одне життя українських захисників і захисниць.

У межах проєкту «Армія дронів» нам уже вдалось придбати понад 1880 безпілотників, в тому числі українського виробництва, а також навчити близько 5700 операторів дронів. Ми продовжуємо працювати над створенням сприятливих умов для розвитку та використання новітніх технологій, які забезпечують не тільки ефективне використання військової техніки, а й перевагу ЗСУ на полі бою.

- Скільки коштів уже вдалось зібрати на флот «Морських дронів»?

- З початку запровадження ініціативи до неї долучились понад 50 різноманітних компаній. Сума добровільних внесків на перший у світі флот морських дронів уже перетнула позначку в 500 млн гривень. Лише народ Литви разом із журналістом Андріусом Тапінасом зібрали кошти на три таких апарати, які назвали дещо провокативно, але справедливо: Peace Да, Peace Дец і Peace Дюк.

- Які результати проєкту United24? Що за ці кошти вдалося закупити?

- За десять місяців роботи фандрейзингової платформи вдалося зібрати понад 288 млн доларів. Зараз амбасадорами United24 є відомі в усьому світі люди: Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, Олександр Усик, Демна, Лієв Шрайбер, Марк Гемілл, Imagine Dragons, Барбра Стрейзанд, Скотт Келлі, Тімоті Снайдер, Бред Пейслі та Мішель Азанавічус. Платформу також підтримали світові бренди: Balenciaga, Uber, Grammarly, BMW та інші.

На зібрані кошти вдалось закупити та доставити тисячі апаратів для українських медиків, сотні машин швидкої допомоги, амуніції та дронів. Крім цього, спрямовано понад 500 млн гривень на відбудову 18 будинків у Київській області, які зруйнував ворог.

- Велика війна змусила Україну змінити пріоритети цифрової трансформації. Яке у вас бачення післявоєнної України? Яка роль цифрової галузі у відновленні?

- Повоєнна відбудова – це величезне вікно можливостей. І цифрові технології відіграватимуть ключову роль у цьому процесі. Вони допоможуть розв’язати проблеми, з якими зіштовхнеться суспільство після нашої перемоги. Мова про економічне відновлення, розвиток інфраструктури, збільшення ефективності державного управління та про боротьбу з корупцією. Однозначно перспективним стане напрямок military-tech. У майбутньому він забезпечить сталу та ефективну роботу наших Збройних сил та правоохоронних органів. Ну і, безумовно, розвиток Дії – як ключовий інструмент впровадження електронного урядування в Україні.

Валентин Марчук, Київ