Зміцнення гривні: чи зрівняється готівковий обмінний курс з офіційним
З наближенням весни зміцнення гривні щодо основних світових валют, яке триває з початку року, пришвидшилося. Особливо – упродовж останніх десяти днів. Таким чином, станом на понеділок, 28 лютого, готівковий долар опустився з показників у понад 40,5 гривень при купівлі та майже 41 гривня при продажу (в першій декаді січня) до 38,3 - 39,07. Навіть багато банкірів були здивовані такою стрімкою ревальвацією української валюти і пояснювали це, переважно, ажіотажем. Тільки, на відміну від звичного для нас ажіотажного попиту на “зелені” та євро, цього разу українці поспішають якнайшвидше обміняти їх на гривні. А така тенденція швидкоплинна, тож ще 28 лютого дехто з експертів попереджав: після різкого зміцнення можлива така ж суттєва девальвація нашої валюти. І вже наступними днями долар справді дещо укріпився (38,44 – 39,2 по обіді у п’ятницю), але не суттєво. Що ж відбувається і чого очікувати?
СОНЦЕ ВГОРУ – ДОЛАР ВНИЗ
Звісно ж, така ситуація не пов’язана із погодою. Головна причина, про яку кажуть усі аналітики, – перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом. Думки експертів, чому пропозиція переважає, також майже збігаються, з незначними нюансами. Прогнози щодо найближчого майбутнього теж майже однакові. А ось поведінку гривні у середньостроковій перспективі фахівці оцінюють по-різному. Все залежатиме від ритмічності надходження в країну міжнародної фінансової допомоги та експортної виручки і від настроїв (паніки чи спокою) на споживчому ринку.
Зараз уже немає сумнівів у збереженні нинішнього рівня підтримки цивілізованим світом нашої фінансової системи. Таку впевненість дають попередні домовленості з країнами-партнерами й позитивні очікування від переговорів про нову позику від МВФ. Однак з іншими джерелами надходження в країну валюти та з впливом психологічного чинника можуть бути проблеми: як через ризики загострення на фронті, так і через спроби гравців ринку заробити на спекуляціях.
Фінансовий аналітик Олексій Козирєв називає кілька основних причин нинішнього зміцнення гривні до долара:
1. Очікуване посилення нормативів резервування для банків. Нововведення діятиме з 11 березня. “Ціна питання – “зайві” 60 мільярдів гривень, які банкам частково доведеться заморозити на коррахунках в НБУ. Дефіцит національної валюти у банківській системі призводить до скорочення вільних гривневих ресурсів і у фінансових компаній. У підсумку: пропозиція іноземної валюти є, а особливого попиту на неї – немає”, – пояснює Козирєв.
2. Відсутність об’єктивного попиту з боку громадян. Низька платоспроможність населення у поєднанні з високою інфляцією скорочує обсяги гривні, яку люди можуть витратити на купівлю валюти. При цьому рівень пропозиції залишатиметься відносно стабільним.
3. Активний продаж громадянами валюти, знятої з депозитів у банках. Реагуючи на зниження курсу в “обмінниках”, люди поспішають бодай щось заробити на різниці готівкового курсу та курсу, за якими купували валюту в банках за неабияк розрекламованими торік восени програмами залучення коштів на тримісячні депозити. Терміни депозитів саме спливають, тож багато вкладників, отримавши готівкові долари, поспішають обміняти їх на гривні, пропозиція зростає.
4. Поміркована емісія. Масової емісії гривні для фінансування касових розривів бюджету зараз немає. “За минулий рік через механізм купівлі ОВДП та військових облігацій Нацбанком у Мінфіну надрукували 400 мільярдів гривень для фінансування бюджетних видатків. Цього року такий механізм не використовується, що опосередковано не дає “додаткового палива” готівковому ринку для гри на підвищення курсу долара та євро”, – констатує аналітик.
5. Регулярні інтервенції Національного банку на міжбанківському ринку. Постійний продаж НБУ доларів на міжбанку по 36,9343 гривні у поєднанні зі стабільним отриманням країною західної допомоги повністю покриває перевищення попиту на валюту над пропозицією на міжбанку і стабілізує безготівковий валютний ринок. Це позначається й на готівковому сегменті.
6. Активне залучення коштів населення на гривневі депозити. Багато банків пропонують доволі вигідні короткострокові депозитні програми у національній валюті. “В умовах дефіциту гривні фінансисти почали пропонувати їх бізнесу та населенню, щоб залучити додатковий ресурс для виконання нормативів резервування. Це частково знижує інтерес громадян та компаній до “швидких витрат” гривні, у тому числі й на купівлю валюти”, – коментує Олексій Козирєв.
Він прогнозує, що комплексний вплив цих чинників збережеться ще принаймні з місяць. Різниця між курсом в “обмінниках” та показниками міжбанку скорочуватиметься. Та загалом, за висновками багатьох експертів, якщо зміцнення гривні найближчим часом і триватиме, то буде воно незначним.
ПЕРСПЕКТИВИ: ЧИ ЗРІВНЯЮТЬСЯ ГОТІВКОВИЙ ТА ОФІЦІЙНИЙ КУРСИ
Ймовірність повернення готівкового ринку до показників офіційного курсу НБУ (приблизно 36,6 гривні за долар) невисока. Влада і регулятор у цьому не зацікавлені. Точніше, вони зацікавлені у збереженні балансу “відносно міцна гривня – стабільні бюджетні доходи”.
“Треба розуміти, що зниження курсу призведе до небажаних наслідків для бюджету – скоротяться надходження від податків, прив'язаних до курсу (наприклад, з імпортних товарів). Тому чекати обвалу курсу готівкового долара до однакових або близьких до рівня офіційного курсу (36,5686) показників я не став би. Але ситуативне зміцнення позицій гривні на готівковому ринку може фіксуватися ще до кінця березня, доки банки остаточно не перебудують роботу в умовах підвищених норм резервування. Потім надходження грошей військовим та у соціальній сфері поступово знову додаватимуть “палива” готівковому ринку, тож період зміцнення гривні завершиться”, – прогнозує Олексій Козирєв.
Його курсовий прогноз на найближчі тижні – 37,8 - 39,2 гривень за долар.
Приблизно так оцінює ситуацію й банкір Олена Золотько. Вона вважає, що нижньою межею зміцнення теоретично може стати курс міжбанку плюс додаткова комісія банків за придбання безготівкових доларів з розміщенням на тримісячному депозиті. “Тобто йдеться про курс у межах 37,3 - 37,6 гривні за долар. Проте слід зважати ще й на психологічні чинники – все ж купівля безготівкових доларів менш зручна через тримісячну затримку з отриманням готівки та обмеження щодо максимальної місячної суми купівлі валюти. Тож, скоріш за все, нижче 38 - 38,2 гривні вартість долара не впаде. Але на практиці все ще складніше”, – наголосила Золотько. Надалі ж, за її словами, ситуація почне мінятися: за періодом зміцнення прийде хвиля послаблення гривні. “Вона буде менш потужною, але саме під час неї готівковий ринок шукатиме нове рівноважне значення. Найскладніше питання у тому, де саме зупиниться хвиля ревальвації готівкової гривні. На жаль, чесну відповідь на це питання може дати лише ринок”, – вважає Олена Золотько.
А голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова вважає, що в осяжній перспективі ринковий курс коливатиметься в межах 39-41 гривня за долар. Такий прогноз вона зробила на брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
“Національний банк дотримується політики фіксованого обмінного курсу та повністю закриває дефіцит на ринку валютними інтервенціями. Їх обсяг – у середньому $3 мільярди на місяць. Водночас регулярні надходження міжнародної допомоги перевищують відповідні потреби. Наочним підтвердженням цьому є те, що наші золотовалютні резерви в січні сягнули майже $30 мільярдів (в еквіваленті). Тобто, їх рівень навіть вищий, ніж до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну”, – пояснила Коробкова. Тому жодних підстав для суттєвої зміни валютного курсу голова ради НАБУ не бачить.
ОЧЕВИДНІ РИЗИКИ Й “ЧОРНІ ЛЕБЕДІ” ДЛЯ ГРИВНІ
Водночас регуляторові, на думку експертів, і надалі доведеться “тримати руку на пульсі”, миттєво реагуючи на будь-які неприємні для нашої валюти зміни й сигнали. Поміж несприятливих для гривні чинників називають, зокрема, зменшення на початку року обсягів приватних переказів в Україну із-за кордону. У січні цей показник був майже на 5% меншим, ніж рік тому: $967 мільйонів проти $1015 мільйонів у січні 2022-го. При цьому, за даними НБУ, торік в країну надійшло $12,973 млрд, на 7,5% менше, ніж у 2021 році. Проте ситуація може покращитися. Принаймні, в Національному банку розраховують на збільшення загальної суми трудових переказів за підсумками 2023 року до $16 мільярдів. Пояснюють це, поміж іншого, тим, що дедалі більше українських біженців працевлаштовуватимуться у місцях тимчасового проживання.
Ще один ризик для гривні – зменшення експортної виручки, зокрема від надання IT-послуг. У січні її обсяги впали майже на 30% ($528 мільйонів проти понад $750 у грудні минулого року). За даними Львівського ІТ-кластера, обсяги експорту першого місяця 2023-ого на 17,4% менші, ніж у січні 2022 року. У доларах це – мінус $111 мільйонів. Зменшилися у січні й експортні надходження від надання інших послуг.
В товарній частині експорту також не все гаразд. У світі 11 місяців поспіль знижуються ціни на продовольчу сировину, яка забезпечує значну частину експортних постачань з України. А логістика залишається рекордно дорогою. Відповідно, наші виробники і трейдери отримують менше прибутків, до країни заходить менше валюти. Викликають занепокоєння і перспективи продовження “зернової угоди” після 20 березня, допоки діють чинні домовленості. Країна-агресор знову вдається до шантажу, висуваючи як умову пролонгації міжнародного договору розблокування експорту її агропродукції й мінеральних добрив.
Щоправда, в українському Міністерстві аграрної політики та продовольства налаштовані оптимістично: після 20 березня “зернову угоду” буде продовжено. За словами першого заступника міністра Тараса Висоцького, Україна робить для цього усе можливе, перемовини з партнерами – ООН і Туреччиною – тривають. Посадовець розповів, що у маркетинговому сезоні 2022-2023 Україна експортувала понад 30 мільйонів тонн зернових. Приблизно стільки ж зерна ще залишається в країні на зберіганні. Але нині триває зниження цін на збіжжя через складність прогнозування відправлень з портів після 20 березня. “Зазвичай всі ринки зернових та олійних культур корелюються між собою. Тому тенденція щодо зниження ціни спостерігається і щодо пшениці, ячменю, й частково – щодо олійних культур. Сподіваємося, після чіткого сигналу про продовження дії “зернової угоди” буде чітке планування морських відправлень і ціна стабілізується”, – сказав Висоцький. Також він сподівається на збільшення кількості українських портів, на які поширюватиметься дія угоди (передовсім, йдеться про Миколаївський порт), та на зростання номенклатури експорту.
Україна розраховує, що це допоможе заробити аграріям, збільшить бюджетні надходження й позитивно позначиться на валютному ринку, “у природний спосіб” скоротивши обсяги валютних інтервенцій на міжбанківському ринку, до яких для підтримання курсу змушений вдаватися Національний банк.
Владислав Обух, Київ
